Перелік умовних скорочень

БАР – біологічно активні речовини

ПАР – поверхнево активні речовини

ЕКГ – електрокардіограма

СНІД – синдром набутого імунодефіциту

ІРТ – інфекційний ринотрахеїт

ВРХ – велика рогата худоба

УФ-опромінювання – ультрафіолетове опромінювання

ЛП – ліпосомальний препарат

3.5. Вступ.

У вступі коротко обґрунтовується актуальність і доцільність обраної теми, підкреслюється сутність проблеми; формулюється мета роботи та зміст поставлених завдань, об’єкт і предмет дослідження, подається перелік використаних методів дослідження; дається характеристика роботи (теоретична, прикладна); вказуються нові наукові положення, запропоновані учасником конкурсу особисто, відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку); повідомляється про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, для прикладних робіт — прикладну цінність отриманих результатів.

У випадку використання в роботі ідей або розробок, що належать співавторам, слід відмітити цей факт і зазначити конкретний особистий внесок учасника. Також вказуються відомості про публікацію роботи та апробацію її результатів (за наявності).

Обсяг вступу – 2-3 сторінки.

ВСТУП

Актуальність теми. На думку сучасних науковців, одним з головних стратегічних напрямів діяльності науки й освіти в ХХІ сторіччі є наносфера. Практичні розробки вже застосовано в досить широкій сфері – медицині, фармації, молекулярній біології, сільському господарстві, екологічному моніторингу та інших галузях.

Уперше, в 1974 р., термін «нанотехнологія» застосував Норіо Танігучи, інженер з Токійського університету у статті присвяченій обробці матеріалів. Минуло ще 20 років, перш ніж термін був уведений у широкий науковий обіг. Сьогодні нанотехнології є однією з перспективних областей науки, що найбільш інтенсивно розвиваються.

У 2000-2006 рр. США і Японія, стали світовими лідерами впровадження нанотехнологій. У 2007 р. до них приєдналася Росія. Україна також приймає активну участь у процесах розвитку цього напрямку науки. Перспективи досліджень у сфері нанотехнологій і створення наноіндустрії в першу чергу залежать від Національної програми розвитку нанодосліджень і нанотехнологій, а також від організації виробництва інноваційної конкурентоспроможної продукції на засаді впровадження нанотехнологій і підтримки держави. Інтерес фармацевтичної, медичної та ветеринарної промисловості до нанотехнологій в останні роки значно підвищився, тому у недалекому майбутньому нанотехнології будуть відігравати одну з провідних ролей у якості рушійної сили інновацій у фармації і медицині, в тому числі і ветеринарній [1,2].

Сьогодні більш 50% світових фармацевтичних компаній – виробників інтенсивно використовують нанотехнології для розробки систем доставки активних лікарських речовин до органів – мішеней. Ці препарати становлять близько 80% обігу у сучасній світовий наномедицині [3].

Одним з видів наночасток, які здатні доставляти в орган – мішень лікарську речовину є ліпосоми – штучні мембрани.

Особливостями ліпосом є:

– невеликий розмір (мінімальний близько 25 нм), завдяки чому досягається ефект пасивного націлювання (аж до 200 нм);

– біосумісність (ліпосоми складаються з фосфоліпідів – природних та напівсинтетичних, не токсичних речовин);

– здатність до включення як гідрофільних, так і гідрофобних речовин;

– захист інкапсульованої речовини від передчасної деградації;

– забезпечення внутрішньоклітинної доставки;

– біодоступність.

Актуальним сьогодні є дослідження по створенню ліпосомальних лікарських препаратів, до складу яких входять антиоксиданти. Антиоксиданти організм виробляє для нейтралізації вільних радикалів. Це універсальні регулятори складу, структури й активності клітинних мембран. Синтетичні й природні антиоксиданти знайшли застосування в кардіології, в онкології, офтальмології, у лікуванні нейродегенеративних і багатьох інших захворювань. Але використання антиоксидантів у вигляді очних лікарських форм ускладнюється тим, що багато з них є гідрофобними [4]. Вирішення цієї проблеми, на нашу думку, можливе з використанням нанотехнології, а саме включення антиоксидантів цитохрому С, вітаміну Е – токоферолу ацетату та кверцетину у ліпосоми, що є актуальною задачею.

Це підтверджується також великою кількістю очних захворювань у тварин, для фармакотерапевтичної корекції яких використовуються антиоксиданти. У зв’язку з цим необхідно також провести фармакологічні дослідження одержаного нанотехнологічного ветеринарного препарату

Об’єкт дослідження – ліпосомальний препарат для ветеринарної офтальмології, що містить гідрофільну і гідрофобні біологічно активні речовини, що володіють антиоксидантними властивостями.

Предмет дослідження – технологія одержання ветеринарного ліпосомального препарату та його фармакологічна дія.

Дата добавления: 2015-09-06