Загальні відомості. Вітром називають горизонтальне переміщення повітря відносно земної поверхні

Вітром називають горизонтальне переміщення повітря відносно земної поверхні. Швидкістю вітру називають горизонтальну складову швидкості переміщення повітря відносно нерухомої точки земної поверхні. Швидкість вітру є вектором і характеризується числовим значенням (модулем) і напрямком. В метеорології, проте, швидкістю вітру прийнято називати числове значення швидкості. На метеорологічних станціях швидкість і напрямок вітру вимірюють окремо двома різними (незалежно діючими) приладами. Швидкість вітру вимірюється в метрах за секунду (м/с), іноді в кілометрах за годину (км/год).

Напрямком вітру прийнято вважати азимут точки, звідки дує вітер. Напрямок вітру вимірюють в кутових градусах або румбах горизонта.

Швидкість і напрямок вітру змінюються безперервно. Характер мінливості швидкості і напрямку вітру залежить від метеорологічних умов і характеру місцевості. Миттєві значення швидкості і напрямку є нестійкими характеристиками вітру. Вони безперервно коливаються біля середніх значень, стійких протягом досить великого відрізку часу.

Швидкість вітру прийнято осереднювати в десятихвилинному інтервалі часу (інколи в двохвилинному). Для напрямку вітру достатній інтервал осереднення, що дорівнює 2 хвилинам (1 – 3 хв). Крім цього, визначається мінливість швидкості і напрямку вітру в часі (поривчастість вітру). Поривчатість оцінюється якісно за ступенем мінливості миттєвих значень швидкості і напрямку вітру. Миттєвою швидкістю прийнято вважати швидкість, осереднену внаслідок інерційності вимірювального приладу за інтервал 2 – 5 сек.

Поривчастість вітру характеризується також максимальними значеннями миттєвої швидкості.

Швидкість і напрямок вітру на метеорологічних станціях вимірюють на висоті 10 – 12 м від поверхні землі. Напрямок вітру в градусах прийнято відраховувати починаючи з півночі за годинниковою стрілкою.

Напрямок вітру в румбах горизонта визначають по 16-ти румбовій системі. Для позначення румбів використовуються початкові літери назви сторін світу: північ (Пн), південь (Пд), схід (С) і захід (З). Іноді користуються латинськими літерами . При позначенні проміжних румбів називають обидва румби, між якими знаходиться даний напрямок вітру, причому першим за порядком називають основний румб. Основних румбів два: північ (Пн) і південь (Пд). Таким чином, якщо напрямок вітру припадає між півднем і заходом, то він позначається ПдЗ і називається південно-західним. Якщо напрямок вітру припадає посередині між ПдЗ і Пд, то його позначають ПдПдЗ, в першу чергу вказуючи основний румб Пд, а потім похідний – ПдЗ.

Прилади, які служать для вимірювання швидкості вітру, називаються анемометрами.

Прилади, що вимірюють швидкість і напрямок вітру, називаються анеморумбометрами, деякі з них - вітромірами.

Прилади, що реєструють швидкість вітру, називають анемографами, а прилади, що реєструють швидкість і напрямок – анеморумбографами або самописами вітру.

Дата добавления: 2015-10-13