Система удобрення

Система удобрення в сівозміні дослідного господарства «Чабани» наведена в таблиці 2.7.Під озиму пшеницю після бобових трав вносять повне мінеральне добриво з розрахунку N45Р45К45. Повне мінеральне добриво також вноситься під озиме жито, але в менших дозах по 30 кг/га діючої речовини. При сівбі під пшеницю в рядки вносять фосфорно-калійні добрива - 10 кг/га діючої речовини, що є досить ефективним і постійно практикується в дослідному господарстві. Крім того, в господарстві проводять весняне та осіннє підживлення сільськогосподарських культур.

Таблиця 2.7

Система удобрення в десятипільній польовій сівозміні дослідного

господарства «Чабани»

Чергування культур	Під оранку	Під час сівби в рядки	Підживлення
Конюшина	-	-	Р30К30
Пшениця озима	N45Р45К45 + 20т компосту	N10Р10	N30P30 – восени, N30 – весною
Кормовий буряк	20т компосту + N60Р70К60	Р10	Р30К25
Гречка, ріпак	-	N10P10	-
Жито озиме	N30Р30К30	Р15	N20Р30К30 – восени, N20 – весною
Горох	Р30К50	Обробка насіння нітрагіном	-
Пшениця озима	N45Р45К45 + 15т компосту	Р15	N20Р20К30 – восени, N30 – весною
Люпин, соя	Р20К30	-	-
Коренеплоди	30т компосту + N45Р45К90	Р15	N20Р25К30
Ярі зернові + конюшина	N45Р30К30	Р15	-

Отже, під пшеницю восени вносять у підживлення 30 кг/га азотно-фосфорних добрив, а весною – 30 кг азоту. Під озиме жито, крім внесення в рядки під час сівби 15 кг/га фосфорних добрив, у підживлення восени вноситься 20 кг/га азоту та по 30 кг/га фосфору і калію, а весною – 20 кг/га азоту.Осіннє підживлення сприяє кращій перезимівлі посівів озимої пшениці, при цьому її рекомендують підживлювати повним мінеральним добривом, а в даному випадку, після пару зайнятого конюшиною, проводять підживлення фосфорно-калійними добривами. Раннє весняне підживлення азотними добривами проводять по мерзло-талому ґрунту аміачною селітрою з розрахунку 1 ц/га.

Під кормовий буряк після озимої пшениці під оранку вносять 20-30 т/га компосту та по 60 кг/га азоту і калію, фосфору вноситься 70 кг/га по діючій речовині. Під час сівби в рядки вносять 10 кг/га фосфорних добрив, а після проріджування підживлюють посіви фосфорно-калійними добривами в розрахунку Р30К25.

Залежно від потреби культурних рослин в поживних речовинах та наявності їх у ґрунті, норми внесення добрив у дослідному господарстві диференціюються. При низькій забезпеченості ґрунту доступними для рослин рухомими формами фосфору та калію, норми їх внесення підвищуються на 30-35%, при середній забезпеченості (8-5 мг фосфору на 100 г ґрунту за Кірсановим і 10-15 мг калію на 100 г ґрунту за Масловою), вносять повні їх норми, передбачені системою удобрення. При високій забезпеченості ґрунту фосфором і калієм (більше 15 мг фосфору на 100г ґрунту та 15 мг калію на 100 г ґрунту за Масловою), добрива вносяться в рядки.

При використанні мінеральних добрив, обов'язково враховують їх форми. Так, наприклад, весною під оранку, а також при підживленні та під час сівби в рядки вносять аміачну селітру. Натрієва та кальцієва селітри використовуються переважно для внесення в рядки під час сівби і при підживленні. Для внесення в рядки та при підживленні використовуються також гранульований суперфосфат. Калійну сіль та калій хлористий бажано вносити під зяб, для того, щоб хлор до весни проник у більш глибокі горизонти грунту.

Дата добавления: 2015-10-13