Особливості господарського законодавства

Господарське законодавство являє собою самостійну галу зь це система нормативних актів, правила яких регулюют господарські відносини щодо організації здійсненн господарської діяльності суспільного виробництва.

Як галузь, господарське законодавство охоплен господарськими відносинами і не включає всіх нормативи актів (адміністративного, фінансового, трудового права) які те регулюють народне господарство.

Можна сказати, що господарське законодавство являє собо сукупність нормативних актів, які регулюють усі, а не тільк господарські правовідносини у народному господарстві.

Господарське законодавство узагальнює адресоване _коНоміЦІ цивільне, господарське, трудове, фінансове, земельне, р_Иродоресурсове системи законодавства.

Які ж особливості господарського закондавстеа?

Особливістю господарського законодавства є тс, що воно включає в себе одногалузеві акти господарського (цивільного) законодавства. Наприклад: "Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення", "Положення про поставку товарів народного споживання". Вони одногалузеві, тому що регулюють відносини щодо укладання та виконання відповідних господарських договорів.

Н аступною рисою та особливістю господарського здіотно давства України є його поєднання з комерційним правом інших країн та міжнародними договорами з господарських питань.

Господарське законодавство здійснюється відповідно певних принципів:

♦ Принцип пріорітету спеціальних норм міжнародного
договірного права над загальними нормами господарського
права України.

Цей принцип сформульований у ст. 72 Господарського кодексу України.

Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою встановлено інші правила ніж ті, що містить законодавство про підприємства, то застосовуються правила міжнародного договору, або міжнародної угоди. З цього принципу виходить, інвестиційне законодавство України, що виражає особливості режиму іноземних інвестицій та території України.

♦ Др угий принцип - це принцип надання нормам міжнародних
економічних договорів - статусу національного законодавства
України. Це зокрема: Закон України від 11 грудня 1991 р. "Про
дію міжнародних договорів на території України / ВВРУ 1992
№ 10 - ст. 137/, встановлено, що укладені і належним чином
Ратифіковані Україною міжнародні договори становлять
невід'ємну частину національного законодавства України і
застосовуються в порядку, передбаченому для норм
національного законодавства.

Якщо такого порядку не встановлено, пріорітет, відповід нормами міжнародного права, мають норми міжнарод договорів.

♦ Третій принцип поєднання господарського законодав
України з комерційним правом іншим країн є право ст
зовнішньоекономічних договорів - обирати (погоджу
вибір) право країни, яким визначаються права та обов'
сторін договорів.

Законодавством України передбачено, що у вип відсутності згоди сторін, щодо застосування права, діє п країни місцезнаходження (основного місця діяльн заснування, проживання) сторони виконавця договору: прода наймодавця, кредитора, перевізника, поручителя ст. 6 Зак України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Це був прин місця.

♦ Територіальний принцип діє також стосовно деяких в
договорів (напр., про створення спільного підприємства,
виконання будівельно-монтажних робіт) це застосува
право країни, на території якої реєструється СП.

Підводячи підсумок з розгляду цього питання, ва зауважити, що поняття "господарське законодавство" охоплю господарські закони у власному значенні та інші нормат акти.

Дата добавления: 2015-10-13