Заслухаємо Представника ПУ – Гордієнка Романа Володимировича

З точки зору теорії виборчого права це є різні види виборів залежно від часу їх проведення. Так, черговість виборів відбувається в період закінчення строку повноважень (легіслатури) передбачено Конституцією і законами України для функціонування певного виду виборного органу або посади, а позачергові (або дострокові) вибори відбуваються в разі дострокового припинення строку повноважень, передбаченого Конституцією і законами України для функціонування певного виду виборного органу або посади.

Однак як чергові, так і позачергові вибори Президента України мають єдине цільове спрямування – заповнення вакантної посади глави держави. Їх результатом є обрання Президента України.

До того ж в зміст положень ст. 103 Конституції України не закладено можливість так званого тимчасового обрання особи на пост глави держави шляхом проведення виборів Президента України. Не встановлюють відповідних особливостей щодо статусу Президента України, обраного на позачергових виборах, і інші положення Основного Закону країни, які визначають статус глави держави.

Отже, встановлений частиною першою ст. 103 Основного Закону України строк здійснення Президентом України своїх повноважень – 5 років – є єдиним конституційно встановленим строком, на який обирається Президент України, і стосується в однаковій мірі як громадян, обраних на пост глави держави шляхом проведення чергових виборів Президента України, так і тих, хто був обраний на цей пост на позачергових виборах Президента України.

Крім того, законодавчо регламентовано особливості проведення позачергових виборів Президента України не стосуються встановлення спеціальних строків, на які обирається Президент України на позачергових виборах. Закон також не містить приписів, які передбачали проведення позачергових виборів Президента України з метою тимчасового обрання на пост глави держави.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 13-рп/2009 від 4 червня 2009 року було встановлено правило, що згідно із принципом періодичності виборів, орган влади,який сформовано незалежно від виду виборів (чергових та позачергових), формується на визначений Конституцією України строк, що є незалежною гарантією народного представництва, оскільки такі строки є загальними.

В абзаці 3 пункту 3.2 мотивувальної частини даного рішення Конституційного Суду України зазначається наступне: «Беручи до уваги, що конституційні положення, які встановлюють строки повноважень представницьких органів, мають загальний характер, Конституційний Суд України, дійшов висновку, що обчислення цих строків здійснюється однаково, незалежно від того, на чергових чи позачергових виборах обрано склад представницького органу чи посадову особу».

Тому, Конституційний Суд України, дійшов висновку, що обчислення строків здійснюється однаково, незалежно від того, на чергових чи позачергових виборах обрано склад представницького органу чи особу.

Отже, положення ч.5 ст.103 Конституції України, щодо дня призначення наступних чергових виборів глави держави мають застосовуватися безвідносно до того, чи був чинний Президент України обраний на чергових виборах чи на позачергових.

(Ростік дає питання)

Дата добавления: 2015-09-05