Пояснювальна записка

3.2.1. Рекомендації щодо оформлення пояснювальної записки

Основним текстовим документом в курсовому проекті є пояснювальна записка, яка містить пояснення щодо прийнятого варіанту конструктивного рішення, розрахунки, необхідні специфікації, таблиці. Складають пояснювальну записку паралельно з виконанням графічної частини проекту. Зміст пояснювальної записки повинен відповідати завданню на проектування.

Оформити текстовий документ можна двома способами: друкованим та рукописним. Рукописний шрифт типу Б, який виконується в чорному кольорі, охайно, розбірливо з висотою букв і цифр не менше 2,5мм. На комп’ютері текст набирають у Word 6.0…7.0 (тип шрифту Times New Roman розмір – 14, міжрядковий інтервал – 1,5). Щільність тексту повинна бути однаковою, зокрема і в місцях написання формул.

Обсяг пояснювальної записки до курсового проекту має бути в межах 15-20 рукописних, або 10-15 друкованих сторінок формату А-4. Пояснювальну записку оформлюють на аркушах з рамками робочого поля документа: 20мм – зліва для брошурування та 5мм з інших трьох сторін. Розміри полів в межах робочого поля: лівого – 10мм, верхнього і нижнього – не менше 15мм, правого – не менше 5мм. У пояснювальній записці текстовий матеріал розміщують у логічній послідовності відповідно до плану, викладаючи чітко, лаконічно, з переконливою аргументацією, належним обґрунтуванням висновків, рекомендацій, пропозицій. У тексті бажано не застосовувати складних речень та зворотів, які утруднюють сприйняття матеріалу. Термінологія, що використовується у тексті, має відповідати встановленій стандартами, а за їх відсутності – загальновживаній у науково-технічній літературі. Не дозволяється застосовувати: різні науково-технічні терміни для одного і того ж поняття (синоніми); слова та терміни іншомовного походження при наявності рівнозначних слів, термінів в українській мові; індекси стандартів (ДСТУ, ГОСТ) без реєстраційного номера; математичні знаки без цифр. Виправлення в тексті не допускаються.

У пояснювальну записку всі текстові документи брошуруються у такому порядку: обкладинка, титульний аркуш, завдання на курсовий проект, заголовний аркуш, розділи записки, аркуш із зазначенням використаної літератури. Обкладинка та титульний аркуш оформлюються відповідно до вимог ДСТУ Б А.2.4-7-95. На заголовному та наступних аркушах має бути основний напис, форма і зміст якого регламентується ДСТУ Б А.2.4-7-95 Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень.

Розділи і підрозділи повинні мати власні номери, позначені арабськими цифрами. Назви розділів в тексті записки оформлюються заголовками, що виконуються великими літерами шрифту розміром 7. Заголовки не підкреслюють. Перенос слів в заголовках записки не допускається. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовком і текстом під ним повинна бути не менше 10мм, між рядками тексту – 8мм, між останнім рядком тексту і заголовком наступного розділу чи підрозділу – не більше 15мм.

В тексті пояснювальної записки допускається тільки загальноприйняте скорочення слів.

Формули пишуть по середині рядка і нумерують арабськими цифрами з правого боку на рівні формули в круглих дужках, наприклад:

Н₁^чорн = Н₂^чорн + ∆h × m/c (1.4)

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів наводять безпосередньо під формулою у послідовності запису символів у ній. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок розшифровки починають зі слова „де” без двокрапки після нього. Одиниці вимірювання ставлять після цифрових значень, наприклад: 21м; 42мм; 8МПа. Якщо в тексті пишуть декілька цифрових значень однієї розмірності, то одиниці вимірювання вказують після останнього числа, наприклад: 20, 25, 30мм; 15×20×28мм. Числа з розмірністю пишуть цифрами, а без розмірності – словами, наприклад; „осідання основи складє 8мм”; „гідроізоляція з трьох шарів руберойду”. Абстрактні числа до дев’яти в тесті пишуть словами, після дев’яти – цифрами, наприклад: „три цеглини”; „25 разів”. Дробові значення пишуть цифрами, наприклад: „½ довжини”.

Порядкові числівники пишуть лише цифрами з відмінковим закінченням, наприклад: „10-й поверх”; „15-та вісь”. При декількох порядкових числівниках відмінкове закінчення узгоджується з останнім з них, наприклад: „на 2, 3 і 4 поверсі”.

Кількісні числівники пишуть без відмінкових закінчень, наприклад: „на 3 аркушах”, „у 20 випадках”. Дати пишуть без відмінкових закінчень: наприклад: „10 лютого”, але „80-і роки”, „у 20-х роках”.

При зазначенні між (від – до) ставлять тире, наприклад: 20 – 30кг.

Таблиці використовують для занесення в них однорідного за призначенням цифрового матеріалу. Заголовок таблиці пишуть під виразом „Таблиця...” в однині і починають з великої букви. Відстань між рядками в таблиці повинна бути не менше 8мм. Якщо таблицю переносять на наступний аркуш, то шапку таблиці не повторюють і над нею пишуть слово „продовження”, а далі слово „табл..” і її номер, якщо таблиця в тексті не одна. Слово „Таблиця” розміщують над правим верхнім кутом. Якщо в тексті таблиця одна, то вона не має номера, і слово „таблиця” не пишуть, якщо ж таблиць декілька, то їх нумерують арабськими цифрами в наростаючому порядку в межах всієї засипки. На всі таблиці в тексті повинні бути посилання, при цьому слово „таблиця” в тексті пишуть повністю, якщо таблиця одна, і скорочено, якщо з номером, наприклад: „... в табл.2”.

Креслення, схеми та рисунки, якщо їх більше одного, нумерують наскрізно арабськими цифрами в межах всього тексту, наприклад: „рис.1, рис.2”. Рисунки і таблиці розміщують після першого згадування в тексті.

Закінчують пояснювальну записку списком літератури, яку використали при виконанні курсового проекту. Список літератури формують починаючи з переліку використаних Державних Будівельних Норм та Державних Стандартів України, розміщених а алфавітному порядку за першими літерами назв. Підручники, посібники, журнальні статті розміщують а алфавітному порядку за прізвищами авторів. Закінчують список переліком методичних вказівок, розміщених в алфавітному порядку перших літер назв. Бібліографічні дані наводяться в такому порядку: прізвище, ініціали автора, точна і повна назва видання, місце та назва видавництва і рік видання.

3.2.2. Рекомендації щодо структури та змісту розділів пояснювальної записки

ВСТУП

У вступі треба показати значення капітального будівництва як галузі народного господарства, проаналізувати сучасний стан розвитку, обґрунтувати актуальність теми курсового проекту.

У вступі також необхідно вказати склад і обсяг курсового проекту. Наприклад, курсовий проект складається із графічної частини, виконаної на двох або чотирьох аркушах відповідного формату і пояснювальної записки на... сторінках.

Розділ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БУДІВЛІ

В цьому розділі записки вказують:

- призначення будівлі;

- клас будівлі, ступінь вогнестійкості і довговічності прийнятих огороджувальних конструкцій;

- географічний пункт будівництва, будівельно-кліматичну зону;

- гідрогеологічні умови;

- нормативну глибину сезонного промерзання ґрунтів;

- функціональне призначення будівлі;

- конструктивний тип та конструктивну схему будівлі;

- перелік запроектованих конструктивних елементів;

- інженерно-технічне облаштування будівлі;

- заходи щодо захисту від шкідливих впливів на навколишнє середовище (ДБН А.2.2-1-2003 Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків, споруд).

Розділ 2 ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН

Розділ 2 складається з трьох підрозділів.

2.1. Загальні відомості

В підрозділі 2.1. розділу 2 дається характеристика рельєфу місцевості, де розміщена ділянка під забудову; вказуються розміри і форма ділянки під забудову, рівень ґрунтових вод; перелік будівель і споруд, розміщених в межах ділянки. Обґрунтовуючи розміщення запроектованої будівлі на ділянці, необхідно вказати відповідні санітарні і протипожежні норми проектування, пояснити орієнтацію будівлі за сторонами світу залежно від переважаючих вітрів, розміщення будівлі відносно „червоної лінії” вулиці. Окремо необхідно вказати заходи щодо упорядкування території (майданчики для відпочинку, дитячих ігор, сушіння білизни, спортивні інш. залежно від призначення будівлі), визначити способи заїзду на ділянку, характер проїздів в межах території, засоби озеленення та впорядкування території (ширина проїздів, тротуарів, пішохідних доріжок, типи покриття, породи дерев, кущів інш.). Обов’язково слід визначити заходи з охорони навколишнього середовища. У випадку, коли відомість будівель і споруд не розміщується на аркуші АБ-1, її розміщують в цьому підрозділі пояснювальної записки.

2.2. Планова та вертикальна прив’язка будівлі

Планову прив’язку будівлі визначають від „червоної лінії” або існуючої будівлі (якщо будівля знаходиться в межах ділянки, яка не межує з лінією забудови).

Вертикальна прив’язка будівлі виконується відповідно до заданого плану горизонталей природного рельєфу ділянки з врахуванням мінімалізації обсягів земляних робіт на стадії підготовки будівництва.

2.3. Техніко-економічні показники генерального плану

Необхідно визначити такі техніко-економічні показники:

- площа ділянки, га;

- площа забудови ділянка, м²;

- щільність забудови, %;

- площа озеленення, м²;

- процент озеленення, %;

- площа доріг і майданчиків з твердим покриттям, м².

Площу забудови ділянки будівлями визначають як сумарну площу забудови всіх будівель і споруд, розміщених на ній. Площу забудови окремої будівлі визначають як площу горизонтального перерізу за зовнішнім обводом на рівні цоколя. Включаючи виступаючі частини.

Щільність забудови визначають як відношення площі забудови до площі ділянки:

Щ=S_{з аб} /S _діл ×100%

Площу озеленення визначають за проектом як сумарну площу зелених насаджень, квітників, газонів тощо. Процент озеленення визначають як відношення площі озеленення до площі ділянок:

S _{озелен .}/S _діл ×100%

Площу доріг і майданчиків з твердим покриттям визначають за проектом як сумарну площу ділянок з твердим покриттям.

Для генерального плану ділянки індивідуального житлового будинку треба розраховувати такі техніко-економічні показники:

- площа присадибної ділянки, м²;

- площа забудови ділянки, м²;

- площа проїздів, пішохідних доріжок, майданчиків, м²;

- площа господарської зони, м²;

- площа зони відпочинку, м²;

- площа садово-городньої зони, м²;

- коефіцієнт аграрного використання.

Площу проїздів, пішохідних доріжок, майданчиків визначають за генеральним планом як сумарну площу незалежно від типу покриття (асфальтове, піщано-гравійне, ФЕМ інш.).

Площу господарської зони визначають за генеральним планом відповідно до функціонального зонування та планування присадибної ділянки.

Площу садово-городньої зони визначають за проектом з врахуванням розміщення на ділянці фруктово-ягідних насаджень, овочевих культур та інш.

Площу зони відпочинку визначають за проектом.

Коефіцієнт аграрного використання визначають як відношення площі садово-городньої зони до загальної площі присадибної ділянки.

Література:

1. [1]

2. [2]

3. [3]

4. [6]

5. [7]

6. [9]

7. [15] ст. 139-156, 170-181

8. [17] ст. 4-7, 176-208

9. додаток [2]

10. додаток [3]

11. додаток [7]

Розділ 3 ОБ”ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНЕ ВИРІШЕННЯ

Розділ 3 складається з двох підрозділів.

3.1.Загальні відомості

В цьому підрозділі розділу 3 описують:

- конфігурацію будівлі, її розміри в плані;

- кількість поверхів та їх висоту;

- наявність підвалу, технічного підпілля, технічного поверху;

- планувальне рішення житлових будівель: секційне, коридорне, галерейне; громадських будівель: коридорне, анфіладне, концентричне, змішане;

- серію будівлі (за паспортом);

- планувальне рішення: в житлових будинках – кількість та склад квартир, в громадських будівлях – перелік приміщень на кожному поверсі із зазначенням їх площ.

3.2.Економічні показники проекту

а) Індивідуальний житловий будинок

Для техніко-економічної оцінки проекту такого будинку підраховують показники:

- будівельний об’єм будинку, всього,м³,

в тому числі: надземної частини, м³, підземної частини, м³;

- площу забудови, м²;

- площу житлового будинку, м²,

в тому числі: зона нічного перебування, м², громадсько-рекреаційна зона, м², професійно-трудова зона, м², господарсько-побутова, м², площа літніх приміщень м²;

- загальну площу житлового будинку, м²;

- поверховість, поверх.

Будівельний об’єм будинку визначають як суму будівельного об’єму надземної і підземної частин. Об’єм надземної і підземної частини будівлі визначається в зовнішніх межах граничних поверхонь, світловими ліхтарями та інш., починаючи від відмітки чистої підлоги поверху кожної з частин будівлі, без врахування виступаючих архітектурних деталей і конструкцій, терас і балконів. Будівельний об’єм надземної частини визначають як добуток площі поперечного перерізу будівлі за зовнішнім обміром на довжину будівлі. Еркери, веранди, тамбури та інші частини будинку, які збільшують об’єм будівлі, включають до загального об’єму.

Площу забудови будівлі визначають як площу горизонтального перерізу по зовнішньому обводу на рівні цоколя, включаючи виступаючі частини.

Площу житлового будинку визначають як суму площ всіх приміщень без врахуванням лоджій, балконів, веранд, холодних комор, терас, тамбурів.

Загальну площу житлового будинку визначають як суму площ всіх приміщень і вбудованих шаф, а також лоджій, балконів, веранд, терас і холодних комор, які враховують з такими понижувальними коефіцієнтами: для лоджій – 0,5, для балконів і терас – 0,3, для веранд і холодних комор – 1,0.

До поверхів надземної частини будинку включають усі надземні поверхи, в тому числі й технічний, мансардний і цокольний, якщо верх його перекриття розміщений вище середньої планувальної відмітки землі не менше ніж на 2м.

б) Багатоповерховий житловий будинок

Для техніко-економічної оцінки проекту цього будинку підраховують показники:

- площу квартири, м²;

- загальну площу квартири, м²;

- загальну площу всіх квартир житлового будинку, м²;

- площу житлового будинку, м²;

- будівельний об’єм, м³;

- площу забудови, м²;

- поверховість, поверх.

Площу квартири визначають як суму площ житлових кімнат і підсобних приміщень без врахування лоджій, балконів, веранд, терас, холодних комор, тамбурів.

Загальну площу квартири визначають як суму площ її приміщень, вбудованих шаф, а також лоджій, балконів, веранд, терас, холодних комор, які підраховують з такими понижувальними коефіцієнтами: для лоджій – 0,5, для балконів і терас – 0,3, для веранд і холодних комор – 1,0.

Загальну площу всіх квартир житлового будинку визначають як суму загальних площ квартир цього будинку.

Площу житлового будинку визначають як суму площ поверхів будинку, виміряних в межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, а стаж площ балконів і лоджій.

Площі сходових кліток і ліфтових шахт включають у площу поверху на рівні цього поверху. Площа горища і господарського підпілля в площу будинку не включається.

Будівельний об’єм будинку визначають як суму будівельних об’ємів надземної і підземної частин. Будівельний об’єм надземної і підземної частини будівлі визначається в межах граничних поверхонь включно з огороджувальними конструкціями, світловими ліхтарями, починаючи з відмітки чистої підлоги кожної із частин будівлі, без врахування виступаючих архітектурних деталей і конструкцій, терас, балконів. Будівельний об’єм надземної частини підраховують як добуток площі поперечного перерізу будівлі на її довжину. Об’єм підвалу визначають множенням площі горизонтального перерізу підвалу на висоту, виміряну від рівня чистої підлоги підвалу до рівня чистої підлоги першого поверху.

Площу забудови будівлі визначають як площу горизонтального перерізу по зовнішньому обводі на рівні цоколя, включаючи виступаючі частини.

При визначенні поверховості надземної частини до числа поверхів включають всі надземні поверхи, в тому числі й технічні, мансардний і цокольний, якщо верх його перекриття знаходиться вище середньої планувальної відмітки землі не менше ніж на 2м. технічний поверх над верхнім поверхом при визначенні поверховості не враховується.

Площу зовнішніх стін визначають згідно з планом житлового будинку і висотою зовнішніх стін, які беруть за проектом як суму всіх площ з врахуванням конфігурації будівлі.

в) Громадська будівля

Для техніко-економічної оцінки проекту громадської будівлі підраховують такі показники:

- загальну площу, м²;

- корисну площу, м²;

- розрахункову площу, м²;

- будівельний об’єм, м³;

- площу забудови, м²;

- поверховість, поверх.

Загальну площу громадської будівлі визначають як суму площ всіх поверхів (включаючи технічний, мансардний, цокольний підвальний). Площу поверхів будівлі вимірюють в межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін. Площу антресолей, переходів, засклених веранд, галерей і балконів, залів для глядачів теж включають в загальну площу будівлі.

Корисну площу будівлі визначають як суму площ всіх розміщених в ній приміщень, а також балконів і антресолей в залах, фойє та інш., за винятком сходових кліток, ліфтових шахт, внутрішніх відкритих сходів і пандусів.

Розрахункову площу будинку визначають як суму площ всіх приміщень, розміщених в ній, за винятком коридорів, тамбурів, переходів. Сходових кліток, ліфтових шахт, внутрішніх відритих сходів, а також приміщень для інженерного обладнання. Площі коридорів, які використовують як рекреаційні приміщення, таж включають в розрахункову площу.

Будівельний об’єм, площу забудови та поверховість громадських будівель визначають так само, як і в житлових будинках.

До числа поверхів включають всі надземні поверхи, в тому числі й технічний, мансардний і цокольний, якщо верх його перекриття знаходиться вище середньої планувальної відмітки землі не менше, ніж на 2м. Технічний поверх, розташований над верхнім поверхом, при визначенні поверховості не враховується.

Розділ 4 АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНЕ ВИРІШЕННЯ

В цьому розділі дають детальну характеристику прийнятим конструкціям.

4.1. Фундаменти:

- характеристика основи будівлі;

- обґрунтування глибини закладання фундаментів під вертикальні несучі конструкції;

- конструкція фундаменту (стрічкові, стовпчасті, пальові, суцільні), матеріали;

- обґрунтування конструктивного вирішення горизонтальної гідроізоляції;

- обґрунтування конструктивного вирішення вертикальної гідроізоляції;

- влаштування вимощення – його конструкція, ширина, похил;

- специфікація елементів фундаменту.

Література

1. [14]

2. [15] ст. 23-37

3. [17] ст. 18-37

4. додаток [2]

5. додаток [4]

6. додаток [6]

7. додаток [7]

4.2. Каркас (в каркасних будівлях):

- тип каркасу;

- елементи каркасу: колони, ригелі, плити перекриття, розміри і матеріали;

- забезпечення просторової жорсткості;

- сітка колон, прив’язка їх до координаційних осей будівлі;

- спосіб закріплення колон і обпирання ригелів;

- специфікація елементів каркасу.

4.3. Стіни:

а) цегляні:

- вид цегли, марка (за ДСТУ Б В.2.7-61-97 Цегла і керамічні камені), система мурування, товщина горизонтальних і вертикальних швів, марка розчину;

- обґрунтування товщини зовнішніх (за результатами теплотехнічного розрахунку відповідно до ДБН В.2.6-31:2006. Теплова ізоляція будівель) і внутрішніх стін;

- влаштування вентиляційних і димових каналів в стінах, їх призначення, розміри, схематичне зображення, якщо деталі не викреслюються в графічній частині;

- конструкції перемичок (із специфікацією перемичок) балконів, карнизів, температурних швів.

б) великопанельні і великоблочні:

- розрізка стін, конструкція панелей (блоків), матеріал, характер роботи стін;

- конструкція вертикальних і горизонтальних стиків між панелями (блоками) та герметизація їх;

- зв’язок панелей (блоків) з елементами перекриття, матеріал і конструкція внутрішніх панелей (блоків), прив’язка стін до координаційних осей, елементи стін: балкони, еркери, лоджії, карнизи, парапети;

- специфікація стінових панелей (блоків), інших збірних елементів.

Література

1. [4]

2. [11]

3. [14]

4. [15] ст. 37-48, 101-124

5. [17] ст. 37-67, 141-171

6. додаток [2]

7. додаток [5]

8. додаток [6]

9. додаток [7]

4.4. Перекриття:

- конструкція перекриття (балкове, безбалкове);

- спосіб виготовлення (збірне, монолітне);

- розміри несучих елементів перекриття, їх марка, розміри обпирання на стіни (опори);

- замонолічування швів, зв’язок панелей із стінами і між собою (у збірному варіанті);

- забезпечення звуко-, тепло- та гідроізоляції в міжповерхових і горищних перекриттях та в санвузлах;

- специфікація панелей перекриття.

Література

1. [14]

2. [15] ст. 49-57

3. [17] ст. 67-77

4. додаток [2]

5. додаток [6]

6. додаток [7]

4.5. Сходи:

- конструкція сходів, їх елементи, розміри (ширина маршу, площадки, похил маршу, розміри східців кількість присхідців, проступів);

- розрахунок сходової клітки;

- перила, кріплення їх;

- специфікація елементів сходів.

Література

1. [14]

2. [15] ст. 93-101

3. [17] ст. 130-141

4. додаток [2]

5. додаток [6]

6. додаток [7]

4.6. Перегородки:

- назва перегородок за розміщенням в будівлі, матеріал, конструкція, розміри;

- спосіб обпирання перегородок на перекриття;

- кріплення їх до стін, стелі;

- заходи щодо звукоізоляції перегородок.

Література

1. [14]

2. [15] ст. 61-67

3. [17] ст. 84-94

4. додаток [2]

5. додаток [6]

6. додаток [7]

4.7.Вікна і двері:

- тип, марки віконних блоків, їх розміри, серія;

- кріплення в віконних прорізах, навішування рам, віконні прилади;

- становлення підвіконних дощок;

- організація надходження свіжого повітря (кватирки, фрамуги);

- вид, марки дверей, серія, розміри, конструкція;

- кріплення дверей, конструкція дверних полотен;

- способи звукоізоляції;

- дверні прилади;

- специфікація елементів заповнення прорізів.

Література

1. [14]

2. [15] ст. 67-74

3. [17] ст. 94-107

4. додаток [2]

5. додаток [6]

6. додаток [7]

4.8.Підлоги:

- вид запроектованої підлоги і основи під підлогу, кріплення плінтусів;

- тип підлоги у санвузлі, рівень її влаштування, гідроізоляція; при дощатій підлозі дати переріз дощок, лаг, відстань між лагами, антисептування деревини, ізоляція проти гниття, вентиляція;

- експлікація підлоги.

Література

1. [14]

2. [15] ст. 57-61

3. [17] ст. 77-84

4. [18]

5. додаток [2]

6. додаток [6]

7. додаток [7]

4.9. Дах і покрівля:

а) скатні (горищні) дахи:

- форма, конструкція і основні елементи даху, похил даху залежно від типу покрівлі;

- кроквяна система (приставні, висячі крокви), специфікація елементів кроквяної системи;

- вентиляція і освітлення горища; огородження на даху;

- водовідведення з дахів (зовнішнє, внутрішнє; організоване неорганізоване).

б) суміщені покриття:

- похил, конструкція, пароізоляція, утеплювач, матеріал для вирівнюю чого шару;

- організація виходу на дах;

- матеріал покрівлі, кількість шарів, спосіб наклеювання і захисту від перегріву;

- димарі, вентиляційні шахти, водовідвід, огородження.

Література

1. [5]

2. [14]

3. [15] ст. 74-93

4. [17] ст. 107-127

5. додаток [2]

6. додаток [6]

7. додаток [7]

Розділ 5 ЗОВНІШНЄ ТА ВНУТРІШНЄ ОПОРЯДЖЕННЯ

а) Внутрішнє опорядження:

- оздоблення внутрішніх стін і перегородок (вид розчину, прийняті види фарбуючи сумішей);

- висота обличкування стін і перегородок керамічною плиткою;

- прийнятий варіант фарбування вікон, дверей, радіаторів;

- відомість опорядження приміщень.

б) Зовнішнє опорядження:

- вид мурування зовнішніх стін (під розшивку, в пусто шовку, з використанням лицьової цегли та інш.);

- оздоблення цоколя (штукатурка, обличкування каменем та інш.);

- опорядження віконних, балконних і дверних блоків;

- оформити паспорт зовнішнього опорядження.

Література

4. [17] ст. 37-67

5. [18]

5. додаток [2]

6. додаток [6]

7. додаток [7]

Література

Дата добавления: 2015-09-05