Нижньонігерійська нафтогазоносна область.

В тектонічному відношенні область приурочена до однойменної западини типу грабена, яка занурюється у бік Атлантичного океану.. Поверхня докембрійського фундаменту по розломам східчасто занурюється під кутом 8-10°. Моноклінальний схил складений морськими прибережно-лагунними і континентальними відкладами (дельта р.Конго) мезо-канозойського віку, товщиною до 8-10 км. Схил розбитий розломами на блоки, які ускладнені лінійними зонами приразломних піднять, що часто пов’язані з соляною тектонікою.

Нафтогазоносність приурочена до відкладів від нижньої крейди джо нижнього неогену. Основними продуктивними комплексами є апт-сеноманські і палеоген-нижньонеогенові відклади. Колекторами служать пісковики і вапняки.

У Нігерійському суббасейні відкрито понад 230 родовищ вуглеводнів, в тому числі 70 на шельфі. З них добувається в рік 25 млн. т нафти і 3,5-4 млрд. м³ газу. Початкові видобувні запаси суббасейна оцінюються в 3,4 млрд. т нафті і 1,4 трлн м³ газу, в тому числі на шельфі 650 млн. т нафти і більше за 130 млрд. м³ газу. Більшість родовищ (70 % запасів) знаходяться на морському продовженні рифта Бенуе, вздовж якого тече р. Нігер. Тут відкриті найбільш великі родовища нафти: Мерен, Окан, Дельта, Дельта Південь, Форкадос-Естуар із запасами 60-80 млн. т кожне. Дебіти свердловин досягають 900 т/доб.

Камерунський нафтогазоносний суббасейн пов’язаний з шельфом Камеруну. Тут в пісковиках міоцена і крейди відкрито 16 нафтових і 10 газових родовищ. Найбільш значні родовища Кола із запасами нафти 20 млн. т і Південна Санга із запасами газу 28-56 млрд. м3 і конденсату 1,2-2,4 млн. т.

Габонська нафтогазоносна область.

Габонський нафтогазоносний суббасейн приурочений до однойменної западини, типу східчастого грабену, витягнутої вздовж Атлатичного узбережжя Екваторіальної Африки.На заході западина занурюється під води Атлантичного океану. Для западини характерний широкий розвиток соляних куполів, діапірових піднять, які пов’язані з нижньокрейдовими (аптськими) потужними покладами солі. Часто відклади пов’язані з дельтою р. Огове. Габонська западина виповнена мезозойськими та кайнозойськими породами загальною товщиною 10-12 км., з яких більша частина представлена під сольовими відкладами юри та нижньої крейди.

Поклади нафти приурочені до пісковиків крейди, рідше до тріщинуватих доломітів і кременистих вапняків палеогену та лінзоподібних пісковиків нижнього міоцену.

Тут відкрито 48 нафтових і 2 газових родовища, з яких 32 родовища розташовані на шельфі. Найбільш велике родовище Гронден має запаси 70 млн. т нафти. Усього на шельфі Габона розвідані запаси становлять 150 млн. т нафти і 40 млрд. м3 попутних газів.

Дата добавления: 2015-10-13