Піднесення та розквіт Київської Русі. Володимир Великий та Ярослав Мудрий.

Князювання Володимира (980—1015), Ставши правителем величезної країни, князь Володимир зосередив увагу на захисті власних кордонів, розгортає широку програму реформ, метою яких було посилення великокнязівської влади та внутрішньої консолідації країни.

Хрещення Київської держави, що розпочалося в 988 р., зміцнило державну єдність, освятило владу великого князя, сприяло розвиткові культури, поширенню писемності, створенню перших шкіл і бібліотек, будівництву храмів. За князювання Володимира Великого Київська держава досягла найбільшої політичної могутності. Його діяльність сприяла розквіту Русі та зміцненню її міжнародного авторитету. За Володимира, крім гривень, розпочалося карбування перших на Русі золотих і срібних монет — злотників і срібників. На деяких із них уперше як герб князя було викарбовано знак тризуба.

Ярослав Мудрий (1019— 1054) спрямував свої зусилля на відновлення централізованої держави.

Київська Русь у період князювання Ярослава Мудрого досягла найбільшого піднесення. У 1036 р. він успішно завершив боротьбу своїх попередників проти печенігів, розгромивши їхні орди під Києвом.

Він розбудував і укріпив Київ, звів Золоті ворота — головний парадний в'їзд до міста. Було розбудовано Чернігів, Переяслав, Володимир. Дбав великий князь про розвиток освіти, засновував школи і бібліотеки. В усіх великих містах розгорнулося будівництво храмів, засновувалися монастирі. Найбільший із них — славнозвісний Києво-Печерський — став важливим осередком не лише чернечого життя, а й культури, освіти, літописання. З призначенням у 1051 р. київським митрополитом відомого вітчизняного релігійного діяча і письменника Іларіона було зроблено спробу зменшити залежність руської церкви від Константинополя.

Важливим державним заходом Ярослава Мудрого було започаткування одного з перших писаних зводів законів — "Руської правди". Він узагальнив правові норми для громадян усієї держави. До того часу належить також створення першого літописного зводу 1037— 1039 рр.

Свідченням могутності Київської Русі часів Ярослава, досягнення нею рівня найрозвинутіших країн середньовічної Європи були численні шлюби членів великокнязівського роду з представниками найвпливовіших правлячих династій Заходу. Не випадково сучасники називали руського князя "тестем Європи". Усе це зміцнювало міжнародний авторитет Київської держави.

Данило Романович Галицький (1201-1264 pp.) -

політичний і державний діяч, будівничий Галицько-Волинської держави (Галицько-Волинська держава), дипломат і полководець Для того щоб «зібрати до купи» володіння батька, спочатку Волинь (1221 p.), а потім м. Галич і частину Галичини (1238 р.), Данилу Романовичу, названому Галицьким, знадобилося 40 років. Тільки у 1245 р. він остаточно повернув собі всю Галичину. Він спорудив фортеці у Кам'янці-Литовському, Бересті, Біланові, Кам'янці Подільському, Хотині, поставив там своїх посадників і військові залоги, Данило Романович збудував нове місто - Львів, який назвав ім'ям свого сина - Лева. Завдяки мудрій державній політиці Данило Романович все ж зумів зберегти свою державу від знищення монголо-татарами. Незважаючи на певну залежність, він фактично не підкорився владі Золотої Орди. У 1253 р. Римський Папа Інокентій IV надав Данилу Галицькому королівськийтитул. У 1245-1264 pp. Данило Романович був повновладним господарем Галицько-Волинської держави. Помер перший український король в 1264 р. у своїй новій столиці Холмі, яку він збудував (нині територія Польщі).

Выдающиеся Украинцы:

Дата добавления: 2015-08-21