ТЕМА 9. Етикет та його норми.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор

з навчально-методичної

та наукової роботи

підполковник міліції

О.М. Обушенко

_______________ 2013

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЕТИКА

напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»

для студентів 2 курсу ННІ права

Дніпропетровськ – 2013

Робоча програма навчальної дисципліни «Етика» для студентів 2 курсу юридичного факультету ННІ права, напряму підготовки 6.030401 «Правознавство» / Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2013. – 38 с.

РОЗРОБНИКИ:

Годенко-Наконечна О.П., ст. викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Розглянуто на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

23.08.2013, протокол №1

Рекомендовано Науково-методичною радою університету

27.08.2013, протокол №1

Завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ННІ права,

доктор філософських наук

_________________ О.В.Марченко

«27» серпня 2013 року

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання
Кількість кредитів – 2	Галузь знань 0304 «Право»	Вибіркова
Модулів – 1	Напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»	Рік підготовки – 1-2
Змістових модулів – 1
Загальна кількість годин – 72	Семестр – 2
Лекції – 18 год.
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної / індивідуальної роботи студента – 2	Освітньо-кваліфікаційний рівень: «бакалавр»	Семінарські заняття – 16 год.
Самостійна робота – 18 год.
Індивідуальна робота – 18 год.
Форма підсумкового контролю: залік

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 1/1

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

навчальна – набуття та поглиблення знань з етичних проблем.

розвиваюча – формування та розвиток культури етичного мислення, кристалізувати моральні почуття, сприяти виробленню моральних переконань, моральної самосвідомості людини, етичні знання студентів, уміння аналізувати моральний досвід різних поколінь людства та власного народу; виробляти навички самостійного аналізу свого внутрішнього світу, умінь застосовувати отриманні знання при оцінці конкретної ситуації.

виховна – формувати ціннісні орієнтири студентів відповідно до ідеалів гуманізму, демократії, соціальної справедливості, поваги до особистості виховувати активну громадянську позицію; сприяти моральному самовдосконаленню людини і майбутнього фахівця; виховувати у юриста-професіонала почуття службового обов’язку, високої моральності під час виконання професійних завдань і стійкої моралі в повсякденному зіткненні зі світом пороку і спокуси.

Завдання:

- здобути знання про етичні основи моралі, її норми й правила, шляхи їх застосування, особливості етикету в різних сферах життєдіяльності;

- навчитись аналізувати конкретні ситуації, розпізнаючи типи людей, рівень їхньої моральності та інші індивідуальні особливості, що проявляються в людській поведінці;

- оволодіти системою норм і правил моралі, навчитись їх обирати відповідно до норм і правил гуманістичної етики;

- накреслити шляхи формування культури спілкування, становлення та самовдосконалення індивідуального стилю спілкування спеціалістів відповідно до етичних норм і правил.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

1) на понятійному рівні: теоретичні питання етики: сутність моралі і моральності, їх походження, основні категорії етики, особливості їх реалізації в професійній діяльності юристів; особливості етичної думки різних історичних епох; призначення та функції моралі, специфіку морального регулювання, його відмінність від правової регуляції;

2) на фундаментальному рівні: основні типи моральних систем, умови виникнення професійних моральних кодексів; сутність моральної культури особи та специфіку її прояву в професійній діяльності юриста;

3) на практично-творчому рівні: основні правила поведінки та спілкування, етикетні норми, службовий етикет; найбільш гострі моральні проблеми сучасності, гуманістичні імперативи сучасності та роль правової держави в їх реалізації.

вміти:

1) на репродуктивному рівні: застосовувати знання з етики у власній професійній діяльності, аналізувати професійну діяльність з точки зору загальнолюдських моральних цінностей;

2) на алгоритмічному рівні: виділяти моральні аспекти людської діяльності та стосунків, давати моральну оцінку мотивам, діям, засобам та наслідкам дій; давати моральну оцінку явищам суспільного життя;

3) на евристичному рівні: збагачувати власну моральну культуру шляхом самоосвіти та морального самовдосконалення; організовувати на науковій та моральній основі спілкування в колективі, відносини з підлеглими, керівниками, громадянами; організовувати моральне виховання співробітників та підлеглих.

4) на творчому рівні: аналізувати явища духовного життя, проявляти творчість в усіх сферах своєї діяльності.

3. Програма навчальної дисципліни

ТЕМА 1. Етика – вчення про мораль. Предмет і задачі курсу. Структура етики

Поняття "етика" і "мораль".

Етика як філософська наука і вчення про мораль. Предмет і задачі курсу. Аристотель і становлення етики. Місце етики в системі філософського й гуманітарного знання: етика як "практична філософія" і теорія моральності. Функції етики, описові, пояснювально-теоретичні й нормативно-світоглядні завдання етики. Етика в системі знань про людський дух.

Види етики: етика гуманістична і авторитарна. Суперечливість нормативно-ціннісного змісту етики. Загальнолюдське та національне в етиці. Антитези гедонізму та аскетизму, ригоризму та евдемонізму, егоїзму та альтруїзму, колективізму та індивідуалізму.

Структура етичного знання. Аксіологія як ціннісний аспект етики, деонтологія як етичне навчання про належне й суще. Прикладна етика і її структура: етика нормативна, ситуативна і професійна.

Роль і значення теми для діяльності юристів. Вивчення даної теми допомагає спрямувати діяльність студентів на усвідомлення моральних парадоксів та складнощів, які породжуються людською діяльністю, а також сформувати особистісну позицію і свідоме ставлення до життя, які відповідатимуть моральним вимогам до фаху юриста.

Ключові слова: етика, мораль, духовність, моральні принципи, гедонізм, аскетизм, ригоризм, евдемонізм, моральний ідеал, ментальність, метаетика, прикладна етика, професійна етика.

Обсяг знань, вмінь студентів після вивчення теми. Студенти мають оволодіти ключовими поняттями етики як науки, вміннями орієнтуватися у джерелах, застосовувати знання на практиці.

Перелік нормативних актів до вивчення теми:

1. Конституція України. – К., 1996.

2. Загальна декларація з прав людини (1948).

3. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (1966).

4. Закон України «Про інформацію». – К., 1992.

5. Наказ Президента України від 18.02.2002 року № 143 “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян”

ТЕМА 2. Основні етапи розвитку етики. Українська етична думка

Етичні вчення Давнього Сходу. Конфуціанство й даосизм, брахманізм і буддизм про моральні основи життя.

Антична етика. Етика Сократа, Аристотеля, Платона. Етичні принципи кініків і кіренаїків. Епікуреїзм, стоїцизм і скептицизм про моральні основи людських відносин.

Християнська етика: основні моральні цінності та їхня роль у формуванні духовності особистості. Десять заповідей та їхнє загальнолюдське значення.

Етика епохи Відродження. Гуманізм як основний принцип етики Ренесансу. Гуманізм українського Відродження.

Реформація та етика протестантизму. Раціональні принципи й "розумний егоїзм" епохи Просвітництва. Етичний раціоналізм Нового часу. Просвітництво в Україні. Етика в філософії Г.Сковороди.

Етичні принципи німецької класичної філософії. Категоричний імператив Канта. Етика в системі Гегеля. "Нова релігія любові" Л.Фейєрбаха.

Етика посткласичної філософії. Соціологічний напрямок в етиці. Пріоритет суспільного інтересу над особистим в етиці марксизму.

Етичні засади "філософії життя". Вчення про "волю до життя" А.Шопенгауера, концепція "надлюдини" Ф. Ніцше, філософія моралі А.Бергсона.

Етичні пошуки в російській релігійній філософії кін. ХIХ – поч. ХХ в. (В. Соловйов, М. Бердяєв). Українська етична думка ХIХ - початку ХХ в.

Етичні концепції ХХ ст.

Науково-раціоналістична лінія в етиці ХХ ст. Етика емотивізму (Б.Рассел, Р. Карнап). Етика інтуїтивізму (Дж. Мур). Етика прагматизму (Дж.Дьюї). Етика структуралізму (К. Леві-Стросс, М. Фуко) і постструктуралізму (Ж. Дерріда, Ж. Бодрійяр).

Релігійна лінія в етиці ХХ ст.: традиційні й новаційні ідеї неотомізму й неопротестантизму.

Етика екзистенціалізму (К. Ясперс, М. Хайдеггер, Ж.-П. Сартр).

Етика в дзеркалі психоаналізу (фрейдизм і неофрейдизм). Етичні установки Е. Фромма.

Етика персоналізму (Е. Муньє). Діалогічна етика (М. Бубер).
"Нові" етичні цінності ХХ ст.: "благоговіння перед життям" (А. Швейцер), "вітальні орієнтири" (Х. Ортега -і- Гассет), "новий гуманізм" (А. Печчеї).

Етичні уявлення доби постмодернізму.

Українська етична думка ХХ ст.

Роль і значення теми для діяльності юристів. Вивчення даної теми спрямовуватиме студентів на ознайомлення із світовою етичною думкою, на використання досвіду попередніх поколінь, сприятиме становленню сучасного висококваліфікованого фахівця.

Ключові слова: гуманізм, альтруїзм, релятивізм, стоїцизм, принцип «атараксії», апологетика, патристика, неоплатонізм, містицизм, раціоналізм, епікуреїзм, аскетизм, максима, гіпотетичний імператив, категоричний імператив, соціально-етичний радикалізм, утилітаризм, волюнтаризм, прагматизм.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми. Студенти повинні навчитися відрізняти етичні напрямки та концепції, оперувати поняттями історичного розвитку етичної науки, вміти самостійно орієнтуватися в етичних проблемах сучасності, виробляти навички самостійного аналізу.

Перелік нормативних актів до вивчення теми:

1. Загальна декларація з прав людини (1948).

2. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (1966).

ТЕМА 3. Мораль: сутність, структура, функції, походження. Моральна свідомість та її форми

Мораль, моральність. духовність. Мораль як специфічний спосіб духовно-практичного освоєння світу й ціннісно-імперативне відношення.

Мораль як система моральних принципів, норм та ідеалів.

Структура моралі. Взаємозв'язок моральної свідомості, моральних відносин і моральної поведінки. Моральна свідомість: єдність інформаційно-раціонального й чуттєво-емоційного, імперативного й ціннісного. Моральні ставлення людини до природи, суспільства, іншої людини, самого себе як вираження моральної свідомості. Моральна поведінка. Структура морального вчинку. Проблема цілей і засобів, мотиву й оцінки в людській поведінці.

Мораль як явище культури. Мораль і мистецтво. Мораль і право. Мораль і релігія. Мораль і політика.

Основні концепції походження моралі: релігійна, натуралістична, соціологізаторська, культурологічна.

Основні функції моралі: гуманізуюча, регулятивна, імперативна, комунікативна, виховна. Зовнішні й внутрішні фактори моральної регуляції.

Роль і значення теми для діяльності юристів. Вивчення даної теми допомагає сформувати морально та інтелектуально розвинену людину, сприяє підвищенню загальної культури студентів як майбутніх фахівців.

Ключові слова: мораль, моральність, духовність, моральна свідомість, моральний досвід, суб’єкт моральності, моральне виховання, моральна діяльність, моральний вчинок, моральні відносини, моральна цінність.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми. Студенти мають оволодітиключовими морально-етичними поняттями та категоріями, вміти використовувати набуті знання у своїй життєдіяльності.

Перелік нормативних актів до вивчення теми:

1. Загальна декларація з прав людини (1948).

2. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (1966).

3. Наказ МВС України від 10.10.2004 року № 1177 “Про затвердження Положення про порядок роботи із зверненнями громадян і організацій, особистого прийому в системі МВС України”;

4. „Етичний кодекс працівників ОВС України” (схвалений колегією МВС України 05.10.2000) // Міліція України. №11, 2000

5. Наказ Президента України від 18.02.2002 року № 143 “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян”.

ТЕМА 4. Мораль в історії культури, етапи розвитку моральних відносин

Історичний характер моралі.

Основні етапи розвитку моралі. Звичаї родового ладу. Синкретичність первісної свідомості. Звичай, тальйон, табу - первинні форми моральної регуляції.

Становлення моралі цивілізованого суспільства в епоху античності. Моральні проблеми європейського індивідуалізму. Мораль як сукупність чеснот.

Християнство і моральний ідеал Середньовіччя. Станові кодекси моралі.

Антропоцентричний характер моралі доби Відродження.

Бюргерський моральний ідеал та його еволюція у Новому часі. Індивідуалізм і прагматизм індустріального та постіндустріального суспільства.

Мораль соціалістичного суспільства. Формування комуністичного морального ідеалу. Доля моральних цінностей у пострадянському суспільстві. Моральна ситуація в сучасній Україні.

Роль і значення теми для діяльності юристів. Вивчення даної теми сприятиме використанню сучасними молодими людьми морального досвіду попередніх поколінь. Для ефективного виконання майбутніх завдань в сучасних умовах, юрист має бути «озброєним» інтелектуально та морально. Вивчення даної теми допоможе зрозуміти ті моральні вимоги, що ставить суспільство.

Ключові поняття: тальйон, табу, синкретизм, декалог, «золоте правило» моральності, індивідуалізм, прагматизм, чеснота, вада, антропоцентризм, моральний кодекс.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми. Оволодіння історією розвитку моралі, основними знаннями про моральний досвід попередніх епох, вміннями використовувати набуте у життєдіяльності.

Перелік нормативних актів до вивчення теми:

1. Загальна декларація з прав людини (1948).

2. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (1966).

ТЕМА 5. Основні категорії етики. Добро і зло

Категорії етики як система. Поняття «категорії етики»

Добро й зло як категорії розрізнення морального й аморального. Критерії добра й зла. Особливості й парадокси добра й зла. Види зла. Проблема боротьби добра зі злом. Етика ненасильства.

Страждання й жаль. Здатність до співчуття й співпереживання як прояв людського в людині. Милосердя: сутність і форми прояву.

Обов’язок і совість як контрольні механізми моральної свідомості. Відповідальність й обов'язок. Проблема оцінки моральної поведінки особистості; оцінка внутрішня й зовнішня. Функції совісті й механізм її дії.

Честь і гідність - суб'єкт-об'єктні характеристики моральних якостей особистості. Честь як прояв суспільного визнання достоїнств особистості. Соціальний характер честі. Гідність як атрибут особистості.

Сенс життя й щастя як моральні орієнтири моральної свідомості. Варіанти моделей сенсу життя в історії моралі та етичних вчень. Самореалізація особистості як сенс життя. Щастя як етична категорія. Життя і смерть. Феномен смерті.

Любов як вища цінність. Сутність любові та її різновиди. Любов і дружба.

Справедливість. Моральний ідеал.

Роль і значення теми для діяльності юристів. Вивчення даної теми сприятиме становленню особистості майбутнього юриста, який має сполучати в собі духовне багатство, істинні етичні якості, моральну чистоту і високий інтелектуальний потенціал.

Ключові слова: категорія, добро, зло, свобода, любов, милосердя, совість, дружба, моральний ідеал, відповідальність, чесність, золоте правило моральності, співчуття, обов’язок, честь, справедливість, гідність, щастя, сенс життя, імморалізм, нігілізм, аморалізм, моральний плюралізм.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми. Обізнаність з основними морально-етичними категоріями, вміння їх розрізняти, пояснювати та активно використовувати їх у своїй професійній діяльності.

Перелік нормативних актів до вивчення теми:

1. Конституція України. – К., 1996.

2. Загальна декларація з прав людини (1948).

3. Закон України «Про свободу совісті»

ТЕМА 6. Моральні принципи, цінності і норми. Свобода вибору і моральна відповідальність. Моральний імператив

Принципи етичного ставлення. Альтруїзм-егоїзм – вихідні принципи родового життя. Колективізм-індивідуалізм - принципи соціального буття. Принцип єдності мети і засобів: методологія моральної діяльності. Моральний ідеал – мета діяльності.

Моральні цінності. Життя як цінність. Добро, істина, краса, віра, любов - вихідні цінності людства. Загальнолюдські моральні цінності. Система вищих моральних цінностей як механізм самореалізації суб'єкта.

Нормативна етика як класичний регулятор поведінки й відносин особистості. Внутрішній і зовнішній аспекти моральної регуляції в нормативній етиці. Нормативність вищих моральних цінностей та ідеалів, принципів і норм.

Принцип діалектичного зв’язку свободи і необхідності. Поняття свободи в моралі. Сутність моральної свободи. Мотив і вчинок. Колізії морального вибору. Співвідношення мети і засобів. Моральний імператив. Категоричний імператив І.Канта.

Об’єктивні підстави свободи. Фаталізм. Волюнтаризм. Суб’єкт свободи. Свобода вибору і моральна відповідальність. Свобода самоутвердження особи. Свобода і безсмертя.

Роль і значення теми для діяльності юристів. Вивчення даної теми забезпечує прикладну мету - усвідомлення того, що моральні цінності та принципи є невід'ємними компонентами духовного розвитку людини, без них, без усвідомлення своєї моральної свободи не може сформуватися повноцінна особистість та гідний фахівець.

Ключові поняття: альтруїзм, егоїзм, колективізм, індивідуалізм, гуманізм, толерантність, моральний ідеал, свобода, відповідальність, фаталізм, волюнтаризм.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми. Оволодіти та вміти використовувати основні морально-етичні принципи міжлюдських стосунків, навчитись відстоювати свою моральну позицію, відповідати за свої вчинки, керуватись принципами соціальної справедливості, громадянського, службового і морального обов’язку.

Перелік нормативних актів до вивчення теми:

1. Загальна декларація з прав людини (1948).

2. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (1966).

3. „Етичний кодекс працівників ОВС України” (схвалений колегією МВС України 05.10.2000) // Міліція України. №11, 2000.

ТЕМА 7. Людина в світі моральних цінностей. Моральні проблеми сучасності

Моральні пошуки у ХХ ст. Глобальні проблеми людства, роль морального фактора в їх вирішенні.

Клонування тварин і людини. Етика і екологія. Медична етика та біоетика. Евтаназія - «ласкава смерть». Моральні аспекти абортів. Емансипація жінок і проблеми гендерної рівності. Сучасна статева мораль. Проблема використання анаболітичних препаратів в спорті. Проблема смертної кари. Проблема злочинного наказу. Правовий нігілізм. «Телефонне» право.

Моральні концепції ХХ ст. Етика страху (С.Кіркегор). Етика любові (Э.Фромм). Етика “спільної справи” (І.Федоров). Етика благоговіння перед життям (А.Швейцер). Етика «зустрічі» (діалогу) (М.Бубер). Утилітаризм (І.Бентам). Пошуки релігійно-етичного синтезу. Теорія справедливості (Дж. Роулз). Етика комунікативної дії (Ю.Габермас).

Права людини в демократичному, тоталітарному та теократичному суспільстві. Анархізм та лібералізм і мораль, буржуазна та комуністична етика, протестантська етика і дух капіталізму (М.Вебер). Посткомуністичне суспільство і проблеми етики. Етика підприємництва.

Роль і значення теми для діяльності юристів. Усвідомлення сучасних загроз глобалістичного світу, зокрема важливості розв’язання моральних проблем сучасності, має стати запорукою відповідального ставлення до соціального життя при прийнятті у майбутньому важливих правових рішень.

Ключові поняття: моральна колізія, емансипація, гендерна рівність, свобода, відповідальність, страждання, співчуття, смертна кара, аборт, евтаназія, клонування, трансплантація, соціалізм і комунізм, анархізм, лібералізм, протестантизм, персоніфікація.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми. Оволодіння знаннями про основні морально-етичні концепції ХХ ст., вміннями аналізувати сучасні соціоморальні проблеми та застосовувати набуте у сфері прав людини.

Перелік нормативних актів до вивчення теми:

1. Загальна декларація з прав людини (1948).

2. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (1966).

3. Закон України «Про інформацію». – К., 1992.

ТЕМА 8. Етика й культура спілкування. Професійна етика юриста

Етика міжособистісних відносин. Спілкування як моральна цінність і засіб самовираження особистості. Бар’єри в спілкуванні, механізми перцепції. Культура спілкування: егоїзм й альтруїзм, терпимість і нетерпимість, відкритість у спілкуванні. Людина для іншого: мета чи засіб? Спілкування в технізованому світі та віртуальній реальності. Особливості спілкування в молодіжній субкультурі. Проблема використання ненормативної лексики. Етика інтимних стосунків. Дружба як міжособистісні відносини. Любов, еротика, секс. Етика сімейного життя.

Ділове спілкування: зміст і структура. Ділове спілкування "по вертикалі" та "по горизонталі". Діалогічність, плюралізм, толерантність у спілкуванні "по горизонталі". Демократичність й авторитаризм у спілкуванні "по вертикалі". Успіх як цінність ділового спілкування. Основні вимоги до особистості ділової людини та її імідж. Манери й зовнішній вигляд ділової людини.

Етика й культура проведення ділової бесіди, переговорів, нарад. Основні принципи, правила й "секрети" ділового спілкування.

Професійна етика юриста

Роль і значення теми для діяльності юристів. Спілкування є мірилом моральної культури людини. Вивчення даної теми сприяє пізнанню культурних моделей поведінки (загальних зразків, етикетних правил, стратегій) і умінню їх адекватно використовувати в конкретній ситуації.

Ключові слова: спілкування, егоїзм, альтруїзм, бар’єри нерозуміння, бар’єри соціально-культурного розходження, інтерактивне спілкування, перцепція, емпатія, атракція, рефлексія, каузальна атрибуція, морально-психологічний клімат, деонтологія.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми. Ознайомлення та вміння застосовувати основні морально-етичні принципи спілкування. Вміти знаходити компромісні рішення при здійсненні спільної діяльності; орієнтуватися у світі міжлюдських відносин з позицій гуманізму.

Перелік нормативних актів до вивчення теми:

1. Загальна декларація з прав людини (1948).

2. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (1966).

3. Закон України від 22.02.2006 року “Про дисциплінарний статут ОВС”.

4. Наказ МВС України від 10.10.2004 року № 1177 “Про затвердження Положення про порядок роботи із зверненнями громадян і організацій, особистого прийому в системі МВС України”.

ТЕМА 9. Етикет та його норми.

Поняття й призначення етикету. Етикет як зовнішній прояв внутрішньої культури особистості. Етикет і мораль. Умовний характер етикету. Відбиття в етикеті соціокультурних і національних особливостей соціуму.

Основні вимоги етикету: ввічливість, тактовність, обов'язковість, скромність, делікатність, коректність. Повага до людей, шанобливість, люб'язність як показники культури поведінки людини у суспільстві.

Найпростіші правила поведінки в громадських місцях:

- на вулиці, у транспорті, кіно, театрі, дискотеці;

- у діловій ситуації: на заняттях, на роботі;

- в особистому житті: на побаченні, у гостях;

- у ресторані, за столом.

Роль і значення теми для діяльності юристів. Вивчення даної теми сприятиме розумінню студентами норм поведінки, прийнятих у сучасному суспільстві. Знання правил етикету дозволить впевненіше почувати себе у будь-якій ситуації, зокрема і в професійній діяльності..

Ключові слова: етикет,види етикету,придворний етикет, етос джентльмена і буржуа, делікатність, ввічливість, тактовність, авторитаризм, мода.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми. Ознайомитись з основними принципами загальноприйнятого етикету у побуті та діловому житті. Вміти застосовувати ці знання на практиці.

Перелік нормативних актів до вивчення теми:

1. Питання службового етикету працівників ОВС України (Директива №8 від 28.04.2004 р.) – К., МВС України.

4. Структура навчальної дисципліни

№ теми	Назви розділів і тем	Всього годин	Кількість годин за видами занять	Самост.р. / індив.р.	Використання ТЗН та інших дидактичних засобів	Взаємозв'язок з іншими дисциплінами
З викладачем
Всього	Лекцій	Семінарів	Практичн.
	Етика – вчення про мораль. Предмет і задачі курсу. Структура етики							мультимедійна презентація; роздатковий матеріал	філософія
	Основні етапи розвитку етики. Українська етична думка							мультимедійна презентація; роздатковий матеріал	філософія, історія укр. культури
	Мораль: сутність, структура, функції. Моральна свідомість та її форми							мультимедійна презентація; роздатковий матеріал	філософія
	Основні концепції походження моралі, етапи її розвитку							мультимедійна презентація; роздатковий матеріал	філософія, історія
	Основні категорії етики. Добро і зло							мультимедійна презентація; роздатковий матеріал
	Моральні принципи, цінності і норми. Свобода вибору і моральна відповідальність. Моральний імператив							мультимедійна презентація; роздатковий матеріал	філософія
	Людина в світі моральних цінностей.Моральні проблеми сучасності							мультимедійна презентація; роздатковий матеріал	історія укр. культури
	Етика й культура спілкування. Професійна етика юриста							мультимедійна презентація; роздатковий матеріал	психологія
	Етикет та його норми				-				історія укр. культури
	Модульний контроль № 2			-	-		-
	Усього за семестр
	Форма підсумкового контролю	Залік

5. Теми семінарських занять

ТЕМА 1. Етика – вчення про мораль. Предмет і задачі курсу.

Дата добавления: 2015-08-21