Кореспонденція рахунків з обліку загальновиробничих витрат

№ з/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
	Віднесено на загальновиробничі витрати спожиті матеріали, сировину, комплектуючі, паливо	91 «Загальновиробничі витрати»	«Виробничі запаси»
	Нараховано заробітну плату працівникам загальновиробничого призначення	91 «Загальновиробничі витрати»	66 «Розрахунки з оплати праці»
	Віднесено на загальновиробничі витрати відрахування до фондів соціального страхування	91 «Загальновиробничі витрати»	65 «Розрахунки зі страхування»
	Нараховано амортизацію основних засобів і нематеріальних активів загальновиробничого призначення	91 «Загальновиробничі витрати»	13 «Знос необоротних активів»
	Віднесено на загальновиробничі витрати спожиті послуги, надані іншими підприємствами чи організаціями	91 «Загальновиробничі витрати»	68 «Розрахунки за іншими операціями»
	Розподілено та списано загальновиробничі витрати	23 «Виробництво»	91 «Загальновиробничі витрати»

Рис. 8.6. Схема запису на рахунках бухгалтерського обліку загальновиробничих

витрат (цифрові позначення на схемі відповідають номерам

господарських операцій в табл. 8.7)

Приклад 8.4. Протягом місяця на обслуговування виробничих процесів ПП «Ватра» витратило матеріалів на суму 1000 грн., нараховано заробітну плату начальникові цеху в сумі 1200 грн., проведено відрахування до фондів соціального страхування в сумі 400 грн., нараховано амортизацію приміщення цеху на суму 200 грн., витрачено електроенергію на освітлення цеху на суму 100 грн.

Усі ці витрати є непрямими, тобто їх неможливо безпосередньо віднести на виготовлення окремих видів продукції (столів, ліжок чи шаф), яку виробляли в цеху протягом звітного періоду (як правило, місяця). Тому протягом місяця їх накопичують за дебетом рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». Дебетовий оборот цього рахунку відображає суму загальновиробничих витрат за місяць. В наведеному прикладі сума загально виробничих витрат ПП «Ватра» (В_З) становить:

В_З = 1000 + 1200 + 400 + 200 + 100 = 2900 (грн.)

Вкінці місяця ці витрати підлягають розподілу. Обліковою політикою ПП «Ватра» передбачено проводити розподіл загальновиробничих витрат між видами продукції пропорційно до обсягів місячних прямих матеріальних витрат.

Нехай протягом місяця обсяг прямих матеріальних витрат на виготовлення столів становив 14250 грн. (див. приклад 8.3), ліжок – 17100 грн., шаф – 25650 грн. Загальна сума прямих матеріальних витрат цеху (М_Ц) становила:

М_Ц = 14250 + 17100 + 25650 = 57000 (грн.).

Коефіцієнти розподілу загальновиробничих витрат між видами продукції (К_Р) обчислюють як відношення суми прямих матеріальних витрат на окремі види продукції () до загальної суми прямих матеріальних витрат цеху (М_Ц) за формулою:

(8.2)

Коефіцієнти розподілу загальновиробничих витрат ПП «Ватра» становлять:

· для столів – 14250 / 57000 = 0,25;

· для ліжок – 17100 / 57000 = 0,3;

· для шаф – 25650 / 57000 = 0,45.

Між видами продукції загальновиробничі витрати розподіляють за формулою:

(8.3)

де В_Р – сума загальновиробничих витрат, що їх відносять до певного виду продукції, В_З – загальна сума загальновиробничих витрат.

На ПП «Ватра» до витрат виробництва столів необхідно віднести загальновиробничі витрати в сумі 725 грн. (2900 · 0,25), до витрат виробництва ліжок – 870 грн. (2900 · 0,3), а до витрат виробництва шаф – 1305 грн. (2900 · 0,45).

Кореспонденція рахунків з обліку загальновиробничих витрат ПП «Ватра» представлена в таблиці 8.8.

Таблиця 8.8

Кореспонденція рахунків з обліку загальновиробничих витрат ПП «Ватра»

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума, грн.
Віднесено на загальновиробничі витрати спожиті матеріали на обслуговування виробничих процесів	91 «Загальновиробничі витрати»	«Виробничі запаси»
Нараховано заробітну платню начальнику цеху	91 «Загальновиробничі витрати»	66 «Розрахунки з оплати праці»
Віднесено на загальновиробничі витрати відрахування до фондів соціального страхування	91 «Загальновиробничі витрати»	65 «Розрахунки зі страхування»
Нараховано амортизацію приміщення цеху	91 «Загальновиробничі витрати»	13 «Знос необоротних активів»
Віднесено на загальновиробничі витрати вартість спожитої електроенергії для освітлення цеху	91 «Загальновиробничі витрати»	68 «Розрахунки за іншими операціями»
Віднесено частину загальновиробничих витрат на витрати виробництва столів	«Виробництво столів»	91 «Загальновиробничі витрати»
Віднесено частину загальновиробничих витрат на витрати виробництва ліжок	232 «Виробництво ліжок»	91 «Загальновиробничі витрати»
Віднесено частину загальновиробничих витрат на витрати виробництва шаф	233 «Виробництво шаф»	91 «Загальновиробничі витрати»

Сума витрат підприємства за певний час (місяць, квартал, рік) залежить як від натуральних обсягів спожитих ресурсів, так і від методів їх оцінювання.

Вартість витрачених запасів в бухгалтерському обліку можна визначати за такими методами:

· ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

· середньозваженої собівартості;

· собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

· собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

· нормативних витрат;

· ціни продажу.

Запаси, що їх використовують для виконання спеціальних замовлень і проектів, а також такі, які неможливо замінити іншими видами запасів, оцінюють за ідентифікованою собівартістю.

Оцінювання запасів за середньозваженою собівартістю проводять за кожною одиницею запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості придбаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і запасів, придбаних у звітному місяці.

Оцінювання запасів за методом ФІФО ґрунтується на припущенні, що запаси використовують у тій же послідовності, у якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, що їх першими відпускають у виробництво, оцінюють за собівартістю запасів, які першими надійшли на підприємство.

Оцінювання за нормативними витратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції, робіт, послуг, які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.

Оцінювання витрачання запасів за цінами продажу ґрунтується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торгівельної націнки на товари.

Розглянемо на прикладі застосування різних методів оцінювання запасів при їх витрачанні.

Приклад 8.5. На початок травня місяця на складі ПП «Ватра» знаходилось 40 кубометрів дошки за ціною 300 грн. за кубометр. Протягом місяця підприємство придбало дошку в таких обсягах (див. табл.8.9):

Таблиця 8.9

Дата добавления: 2015-08-21