Ред.]Походження і освіта

Будівля львівського єзуїтського колегіуму

Портрет Хмельницького з Києво-Печерської лаври

Про життя Богдана Хмельницького до 1647 року відомо дуже мало. Місцем народження вважаєтьсяСуботів, як рік народження вказують або 1595^[2]:70(вирахувано за відомостями венеціанського послаНікколо Сагредо, який у 1649 році писав у своєму рапорті до венеціанської сеньйорії, що Хмельницькому 54 роки.^[3]) або 1596^[4]:153 рік.

На портреті того часу, внизу, розміщений герб Богдана Хмельницького. На гербовому полі скуба(перевернута М, те саме, що й абданк) із хрестом, зверху три страусині пера і собака. Зліва на коругвах: два кавалерських хрести, як на гербi Волині. Герб Масальських був наданий предку Зеновія Богдана Хмельницького — Захарію Хмельницькому. Герб Хмельницького, за гербовниками Каспера Несецького (1715–1724, Львів) та Бобровича (1835) — герб Масальських. Свої листи 1648 р. Хмельницький підписував: Зеновій Богдан Хмельницький.

Брат Зеновія Хмельницького був коз. полковником в Сосниці (відомо з листів 1648 р.).

Найпоширенішою є версія, що Богдан Хмельницький походив з руського шляхетського роду гербуМассальський (яким король Ян II Казимир офіційно нагородив його сина Юрія під час нобілітації.

Батько Богдана, чигиринський підстароста Михайло Хмельницький, був на службі у коронного гетьманаСтаніслава Жолкевського, а потім у його зятя Яна Даниловича. 1620 року він брав участь у походіСтаніславa Жолкевського на Молдавію й загинув у битві з татарами під Цецорою.

Матір Богдана була козачкою і, найімовірніше, звалася Агафією^[5]. Згодом після смерті чоловіка вона одружилася зі шляхтичем і «королівським жовніром» Василем Шишка-Ставецьким (цей шлюб матері Богдана зі шляхтичем свідчить на користь її власного шляхетського походження), який пережив її й під час Хмельниччини служив у війську Речі Посполитої у Білорусі. Його син Григорій, брат Богдана по матері, переселився до Білгорода у 1649 р., де одружився з вдовою-українкою, яка мала четверо дітей.^[6]

Історики мають надзвичайно мало відомостей про Михайла Хмельницького. І досі не поталанило з'ясувати, з якого поселення — Хмельника, Хмелева, Хмеліва, Хмельного чи Хмелівки — походив рідХмельницьких. Припущення Івана Крип'якевича, що він вийшов із с. Хмельника, розташованого уПеремиській землі, потребує переконливішої аргументації. А поки що можемо лише більш-менш упевнено стверджувати, що предки Богдана проживали у західному регіоні України. Є також версія про польське (мазовецьке) походження Михайла, але вона не підтримана більшістю істориків^[7]. Роберт Маґочі у своїй історії України пише про білоруське походження Михайла Хмельницького.^[8]

Логічним є припущення, що Богдан отримав початкову домашню освіту, а далі навчався впарафіяльній школі. Палеографічний аналіз власноруч написаних гетьманом листів виявив почерк з прикметними рисами Київської школи^{[ Джерело? ]}. Тому не виключено, що навчався він у школі при якомусь із київських монастирів^{[ Джерело? ]}. Можливо, десь у 1609 році, на пропозицію гетьмана Жолкєвського, батько віддав його до Львівської єзуїтської колегії, де був учнем Андрея Ґонцеля-Мокрського, доктора теології, відомого письменника і проповідника^{[ Джерело? ]}. Там майбутній гетьман навчався п'ять-сім років, де був добре обізнаний з всесвітньою історією, в колеґії він дістав добрі знання латинської мови, досконало володів польською мовою, а згодом навчився ще турецької,кримськотатарської і французької мов^{[ Джерело? ]}. У 1648 році Мокрський входив до делегації львівських міщан до Хмельницького, що облягав Львів із своїм військом і татарами. Гетьман упізнав Мокрського, і залишившись один на один, упав у ноги своєму вчителеві та дякував за навчання.^{[ джерело не вказано 555 днів ]}

Дата добавления: 2015-08-21