Наукові знання

У розвитку та поширенні наукових знань Київська Русь стояла на досить висо­кому рівні. Через Візантію вона познайомилася з творами Піфагора, Сократа, Пла­тона, Філона, Демокріта, Арістотеля, Епікура та інших мислителів античного світу. У Русі були поширені натурфілософські твори таких християнських авторів, як Іоанн Дамаскін, Георгій Писида, Козьми Індикоплов та ін.

Ці твори мали матеріаліс­тично-релігійне спрямування.

Для Київської Русі характерне богословсько-схоластичне сприйняття світу. Пе­рші наукові знання були почерпнуті із таких перекладних джерел, як «Фізіолог» та «Шестиднев», трактатів Козьми Індикоплова. Ці знання розвивалися разом із нови­ми досягненнями, що з'явилися в результаті виробничої діяльності людей. Матема­тика на Русі мала прикладний, ужитковий характер. Знання з математики викорис­товувалися під час будівництва та у торгівлі. Записувалися міри довжини, об'єму, робилися розрахунки при складанні церковних календарів та пасхалій.

Важливе місце у системі наукових знань належало астрономії. Літописи засвід­чують, що у Киівській Русі спостерігали за такими небесними явищами, як сонячні та місячні затемнення, комети, боліди, північне сяйво, метеорити та атмосферні явища.

Їх трактували як божественні знамення, але опис явищ був реалістичним.

Давні русичі володіли і хімічними знаннями, а саме — хімічними властивостями матеріалів, які використовували при виготовленні виробів із скла (намисто, брасле­ти, посуд, віконне скло), різнокольорових емалей, поливи для кераміки і поліхром­них плиток, черні — суміші для прикрашання виробів із срібла, смальти для мозаїк та ін. Знання з хімії використовувалися також у металургії, при фарбуванні тканин, обробці шкіри, хутра, виготовленні різних напоїв.

Освічені люди Київської Русі володіли певними географічними знаннями, їм були відомі три частини світу: Європа, Азія та Африка. Вони добре знали гео­графію своєї держави. Наприклад, у Початковому літописі перелічено всі слов'янські племена Східної Європи і географічне місце їх проживання. Названо ріки Дунай, Дніпро, Дністер, Двіна, Буг, Десна, Сула, Прип'ять, Волга, Ока, Шексна та озера Ільмень, Нево, Біле. Детально описаний шлях «із варяг у греки». Розви­тку географічних знань сприяли переклади таких іноземних географічних праць, як «Хроніка» Георгія Амартола, хронограф Іоанна Малали, «Космографія» Козьми Індикоплова та ін. Чимало географічних знань містила і паломницька література.

У Київській Русі був досить високий рівень медичних знань, якими володіли на­родні цілителі — волхви, знахарі, віщуни.

Відомо, що успішно лікував хворих чер­нець Печерського монастиря Агапій, а внучка Володимира Мономаха Ганна склала лікарський порадник «Мазі» у якому розповідається про гігієну тіла, вплив клімату на організм, про сон, лазні, їжу, різні хвороби і лікування ран1.

Дата добавления: 2015-08-21