Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Бажання;

3) готовність;

4) зворотній зв’язок.

Завдання влади на сучасному етапі надати людям, по мірі можливості необхідну інформацію – знання, досвід; можливість для спілкування та обміну досвідом, а також елементарні умови для розвитку громадської діяльності. Розумні та достойні люди поступово самі зроблять все потрібне.

Проте, як свідчить досвід минулих 16 років Незалежності України діюча влада цього запропонувати не змогла, оскільки сама нічому так і не навчилась і саме тому й привела країну до повного краху та до техногенної і до гуманітарної катастрофи.

Даним проектом ми маємо унікальну можливість запропонувати альтернативну інформаційну мережу, яка за допомогою сучасних інформаційних технологій забезпечить всі потреби суспільства в інформації та створить умови, при яких громада зможе адекватно та оперативно реагувати на будь-який виклик та чітко і не упереджено діяти у будь-якій ситуації із знанням справи, якою займається. А отже - Даний Проект реально, конкретно та чітко показує, що Відкрите Суспільство є не «фата-моргана» (не марення), а об’єктивна дійсність, дана нам у відчуття, яку за допомогою сьогоднішнього науково-технічного прогресу можна створити, вміло поєднавши можливості як реального світу, так і віртуального та поставити їх на службу всім людям заради торжества миру, злагоди та справедливості, заради всезагального щастя, де ніхто не буде ущемляти чужі інтереси і все робитиметься тільки та лише по правді.

ПОРУЧИТЕЛЬСТВА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

 

Стаття 333. Православна віра перебуватиме назавжди головною вірою ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ та всієї державної системи ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ. Вона постійно буде звертати на себе особливе попечительство уряду, без утисків, проте, свобода всіх інших віросповідань гарантується КОНСТИТУЦІЄЇ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ. Різниця християнських віросповідань не призводить ніякої дискримінації у правах громадянських та політичних.

Стаття 334. Священнослужителі всіх віросповідань, визначених народом країни благими та корисними, перебувають під патронатом, наглядом та гідним утриманням уряду відповідно до закону, мають право на отримання пенсій та соціальних гарантій відповідно до закону про державну духовну службу, проте не мають права володіти будь-якими цінностями та накопичувати скарби як для себе особисто, так і для храмів, а тому зобов’язані виганяти торгівців із храмів, бо не можна одночасно служити і Господу і Мамоні. Будь-яка торгівля у храмах забороняється. Суспільство несе відповідальність за належне забезпечення священнослужителів. Священнослужителі всіх рівнів зобов’язані вести такий самий досконалий та аскетичний спосіб життя, який веде ГЕТЬМАН ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, який є головою всіх релігійних конфесій.

Стаття 335. Закон, без будь-якої різниці, покровительствує однаково всім громадянам ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ. За для того, щоб щедрістю викорінювати бідність заможні люди сплачують десятину у каси взаємодопомоги релігійних громад. Гроші, отримані із десятини ідуть виключно на допомогу бідним членам суспільства та підлягають громадському контролю. Якщо члени релігійної громади не будуть допомагати бідним, бідні будуть хворіти, а разом із ними хворітиме вся релігійна громада та буде йти дорогою, яка не веде до життя, так як смертельні хвороби невпинно множитимуться. А тому сплата десятини є святим обов’язком кожного члена суспільства. Гроші на будівництво та належне утримання храмів мають надаватись спонсорами та меценатами, або тими людьми у яких коштів надлишок.

Стаття 336. У всіх випадках, особа, яка здійснила провину, якщо закон не передбачає інших особливих заходів, відпускається на поруки голів родин, чи шановних людей, які несуть громадську відповідальність за забезпечення достойних умов для життя представника даної родини, чи роду.

Стаття 337. Ніхто не може бути покараний, не інакше як в силу закону, ухваленого та обнародуваного до скоєного злочину, та лише за вироком того суду, якому розгляд даної справи прописаний законом.

Стаття 338. Право просити про помилування надається особам, засудженим на смертну кару, або ж довічне позбавлення волі, чи до заслання на термін більше 15 років виправних робіт.

Стаття 339. Свобода слова та засобів масової інформації гарантується. Закон передбачає правила для припинення зловживань та умисних злих намірів скоєних із метою повалення державної системи, чи посягання на права і свободи інших людей.

Стаття 340. Кожен вірнопідданий громадянин ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ має право вільно переселитися в іншу країну та вивезти своє майно, відповідно до правил передбачених у такому випадку законом.

Стаття 341. Державні посади, як громадянські, так і військові, інакше не можуть бути розподілені, як на підданих ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ

Стаття 342. Кожен іноземець, який легально перебуває на території ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, користується, не інакше як на рівні з іншими жителями держави, покровительством законів та пільгами, законами забезпеченими. Він може вільно, на основі законами ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ передбаченими правилами, проживати в країні, виїздити із неї, повертатись та придбати у ній нерухоме майно

Стаття 343. Кожен іноземець, який прийняв громадянство, при законослухняній поведінці після п’ятилітнього перебування на території країни, який досконало володіє державною мовою, може бути допущений до державних посад, відповідно до кваліфікації, спеціалізації та поручительства шановних людей.

Стаття 344. Лише Гетьман ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ на власний розгляд, або ж за представленням Державної Ради, може, лише у конкретному випадку відмінити це правило та допустити до державної служби іноземців, які володіють особливими талантами та потрібною країні кваліфікацією, із застереженнями, що передбачають дотримання умов державної та економічної безпеки.

Стаття 345. Всі державні службовці в частині управління країною звільняються із своїх посад лише тими органами державної влади, які їх призначили, із дотриманням всіх норм та правил, передбачених законами про державну службу та дотримання трудового законодавства, якщо звільнення не спровоковане службовими злочинами. Всі державні службовці без виключення підлягають відповідальності за результати своєї діяльності.

Стаття 346. Будь-яка законним шляхом придбана власність, що знаходиться на поверхні землі, або ж у надрах її захована, якого вона б роду не була, у чому б не виражалась та кому б не належала, визнається державою священною та недоторканою. Ніякі органи державної влади ні під якими вимогами не мають права посягати на неї. Той, хто посягає на чужу власність засуджується до кримінальної відповідальності та карається як порушник суспільного спокою.

Стаття 347. Уряд має проте право, за справедливу та попередньо сплачену винагороду, вимагати від приватної особи пожертвувати власністю для використання її для користі суспільного блага. Закон визначає особливі випадки вживання цього права та правила поведінки, якими повинні користуватись при дотриманні процедури відчуження власності на користь держави.

 

 

ПРО НАРОДНЕ ПРАВЛІННЯ

Глава І
Про РАДУ МІДРІЙШИХ та ВЕРХОВНУ РАДУ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ

Стаття 348. Народне представництво створюється, як було вище сказано (у Статті 318).

Стаття 349. Державна Рада складається із двох палат: вищої - РАДИ МУДРІЙШИХ, яка розділяється на окремі ради намісницьких територій, які скликаються кожні три роки, або ж у разі негайної потреби, та із нижчої палати - ВЕРХОВНОЇ РАДИ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, яка діє безперервно.

Стаття 350. Законодавча влада утворюється в особі ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ та двох палат ДЕРЖАВНОЇ РАДИ (Як сказано у статті 349).

Підрозділ 1
Про окремі ради або ж РАДИ МУДРІЙШИХ намісницьких територій

Стаття 351. Ради намісницьких територій складаються із намісника Гетьмана ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ та двох палат. Перша, під іменем вищої палати, створюється із одного департаменту РАДИ МУДРІЙШИХ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, яка знаходиться в місці головного перебування намісницького керівництва. Друга, під іменем ради депутатів та територіальних представників, складається із двох третин обраних на території намісництва визначеної кількості територіальних представників та депутатів, ГЕТЬМАНОМ ВСІЄЇ РУСІ ЗАТВЕРДЖЕНИХ

Стаття 352. Ради намісницьких територій розглядають проекти загальних законів по всіх випадках, у яких ГЕТЬМАН ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ доручить їм їх повідомити через ДЕРЖАВНУ РАДУ. Вони розглядають проекти всіх окремих законів, які стосуються до кожної намісницької території, які за дорученням ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ їм надсилаються. Крім того вони обмірковують, за повідомленням від імені ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, відповідно до вищесказаного, про збільшення, чи зменшення податків та зборів і виконання окремих повинностей, про кошти для наповнення бюджету, про складання розпису доходів та витрат намісницьких областей: одним словом, про все, про що Ясновельможному ГЕТЬМАНУ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ необхідно буде внести на їх розгляд.

Стаття 353. Ради намісницьких територій обговорюють ще, коли послідує на те висока воля, про предмети, які містяться у доповідях загальних зборів намісницьких рад, створених на основі ст. 167 із річних звітів по кожній галузі народного господарства. На кінець кожна намісницька рада, виклавши свої думки по всіх предметах, приступають до розгляду наказів територіальним представникам та депутатам, які дані їх виборцями та містять у собі їх зауваження, уявлення та прохання відносно того, що відноситься до їх користі та необхідності. Із цих наказів робляться самі праведні висновки та витяги, які направляються на загальні збори намісницької ради, а із неї у ДЕРЖАВНУ РАДУ для піднесення ГЕТЬМАНУ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ на підпис та отримання високого дозволу на вживання тих заходів, для яких такі подання надають привід.

Стаття 354. Проекти окремих законів, які відносяться до кожного територіального намісництва, складаються у намісницькій раді та вносяться на розгляд ВЕРХОВНОЇ РАДИ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ за поданням Гетьману ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ членами цієї ж намісницької ради.

Стаття 355. Для розгляду та прийняття до уваги цих законопроектів у намісницьких радах кожна палата призначає три комісії. Вони складаються із п’яти членів і суть їх наступна:

1. Комісії з питань законодавчих ініціатив.
2. Комісії з питань управління.
3. Комісії з питань фінансів.
Кожна палата повідомляє правління про створені нею та обрані Комісії, які знаходяться у постійних відносинах із радою намісництва.

Стаття 356. Проекти, наданні іменем Гетьмана всієї РУСІ УКРАЇНИ, по всіх змінах, які могли стати наслідками певних зауважень, які напрацьовані комісіями, виправляються тільки у раді намісництва.

Стаття 357. Право зачитувати підготовлені доповіді в обох палатах надаються лише членам намісницької ради та членам комісії кожної палати. Всі інші представники спілкуються усно.

Стаття 358. Члени ради під час обговорень законопроектів мають право бути присутніми в обох палатах; проте, ті із них, які не несуть звання народних депутатів, територіальних представників або ж галузевих депутатів, числа голосів не складають

Стаття 359. Загальний звіт про суспільно-економічне становище всякої намісницької території, складений у кожній намісницькій раді, за внесенням його попередньо у департамент ДЕРЖАВНОЇ РАДИ, вислуховується на спільному засіданні обох палат

Стаття 360. Кожна палата дає доручення своїм комісіям розглянути цей звіт. За результатами розгляду, комісії у загальній доповіді за підписом всіх її членів надають палатам свої зауваження. Кожна палата, вислухавши та прийнявши до відома ці зауваження, викладає свою думку стосовно звіту та підносить його ГЕТЬМАНУ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ

Стаття 361. По закриттю ДЕРЖАВНОЇ РАДИ палата територіальних представників та депутатів кожного намісництва приступає до виборів територіальних представників та депутатів, які мають скласти другу палату РАДИ МУДРІЙШИХ. Цей вибір вони проводять із свого середовища. Число обраних має відповідати четвертій частині від загального складу територіальних представників та галузевих депутатів.

Стаття 362. По закінченні цього дійства складається особливий протокол, у який вносяться поіменно, алфавітним порядком, всі обрані члени. Цей протокол, законним чином складений, відсилається наміснику, для піднесення його Гетьману ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ через кабінет міністрів.

Глава 2
Про загальну ДЕРЖАВНУ РАДУ

Стаття 363. Загальна ДЕРЖАВНА РАДА складається із Гетьмана ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ та двох палат. Першу під іменем вищої палати, створює департамент Ради Мудріших, який присутній у столиці ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, до якої входить визначена кількість народних депутатів. Друга, під назвою палати територіальних представників та депутатів галузей народного господарства, створюється за наказом ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, із половини загальної чисельності територіальних представників та депутатів у кожній намісницькій області, що обрані виключно із свого середовища.

Стаття 364. Загальна ДЕРЖАВНА РАДА, за дорученням ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ переданим через кабінет міністрів, розглядає всі проекти законів цивільних, кримінальних та по частині державного управління, дія яких розповсюджується на територію ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ. Вона розмірковує по пропозиціях, які вносяться за високим дорученням, про збільшення, чи зменшення податків по всій державі, про формування державних та місцевих бюджетів, про вирівнювання податкового навантаження по всій території по кожній області та по мірі і можливості кожного намісництва, про складання бюджету, на основі наданих їй окремих бюджетних розписів доходів та витрат, складених у кожній намісницькій області, а також стосовно і всіх інших питань які по волі ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ їй надсилаються.

Стаття 365. Загальна ДЕРЖАВНА РАДА розмірковує також за повідомленнями, які містяться у загальному державному звіті, які Гетьману ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ необхідно буде зробити по предметах, які містяться у загальнодержавному звіті, складення якого покладено на загальні збори ДЕРЖАВНОЇ РАДИ відповідно до статті 167. На кінець загальна ДЕРЖАВНА РАДА, виклавши свої думки по всіх предметах, приступають до розгляду наказів територіальним представникам та депутатам, які дані їх виборцями та містять у собі їх зауваження, уявлення та прохання відносно того, що відноситься до їх користі та необхідності. Із цих наказів робляться самі праведні висновки та витяги, які направляються на загальні збори ДЕРЖАВНОЇ РАДИ, а із них у ДЕРЖАВНУ РАДУ для піднесення ГЕТЬМАНУ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ на підпис та отримання високого дозволу на вживання тих заходів, для яких такі подання надають привід.

Стаття 366. Проекти законів, складених у РАДІ МУДРІЙШИХ, вносяться на загальну ДЕРЖАВНУ РАДУ за наказом ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ членами вказаної ради.

Стаття 367. Для розгляду та прийняття до уваги цих законопроектів у загальній ДЕРЖАВНІЙ РАДІ кожна палата призначає три комісії. Вони складаються із п’яти членів і суть їх наступна:

1. Комісії з питань законодавчих ініціатив.
2. Комісії у питань управління.
3. Комісії з питань фінансів.
Кожна палата повідомляє правління про створені нею та обрані Комісії, які знаходяться у постійних відносинах із ДЕРЖАВНОЮ РАДОЮ.

Стаття 368. Проекти, наданні іменем Гетьмана всієї РУСІ УКРАЇНИ, по всіх змінах, які могли стати наслідками певних зауважень, які напрацьовані комісіями, виправляються тільки у ДЕРЖАВНІЙ РАДІ.

Стаття 369. Право читати підготовлені доповіді в обох палатах надається тільки членам ДЕРЖАВНОЇ РАДИ; всі інші надають пояснення в усній формі.

Стаття 370. Члени ДЕРЖАВНОЇ РАДИ під час обговорення проектів законів мають право бути присутніми та робити промови в обох палатах, але ті, які не є представниками територіальних громад або ж народними депутатами, права голосу під час голосування не мають.

Стаття 371. Загальний звіт про стан справ у країні, складений у ДЕРЖАВНІЙ РАДІ, вислуховується в об’єднаній палаті.

Стаття 372. Кожна палата доручає своїм комісіям розглянути цей звіт, який дозволяється і друкувати. Доповідь комісій про зміст звітів надаються в палати лише за особистими підписами всіх членів комісій. Кожна палата, після того як вислухає та зробить поправки по цих зауваженнях, викладає свою думку стосовно поданого звіту та надає його ГЕТЬМАНУ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ.

Стаття 373. У столиці, яка не входить у склад намісництва, скликаються кожні три роки столичні ради, які діють на тих же принципах, що і ради намісництв. Столична рада також складається із двох палат, під керівництвом намісника Гетьмана ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ або ж особи, якій виражено високу довіру та для виконання цього обов’язку призначено. Першу палату, під назвою верхня, складає департамент РАДИ МУДРІЙШИХ, який засідає у столиці. Друга палата під назвою міської ради, складається із двох третин територіальних представників та депутатів, обраних Гетьманом ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ із числа вибраних у столиці територіальних представників та депутатів.

Стаття 374. Палати столичних рад обирають із своїх представників четверту частину територіальних представників та депутатів місцевих рад для загальної Державної ради. Гетьман ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ призначає із них половину.

Підрозділ 3
Постанови загальні, які стосуються як Державних, так і окремих зборів рад

Стаття 375. Право скликати, розпустити, відстрочити або ж продовжити, як звичайні так і надзвичайні збори рад належить одному тільки ГЕТЬМАНУ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ. Засідання загальних зборів рад продовжуються тридцять днів.

Стаття 376. Збори рад мають займатися тільки тими предметами, які відповідають їх компетенції або ж знаходяться у повістці дня про скликання загальних зборів ради.

Стаття 377. Ніхто із членів, чи делегатів загальних зборів ради, під час роботи її, не може бути ні затриманим, ні судимим кримінальним судом без відома тієї палати, до якої він належить

Стаття 378. Від волі ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ залежить подавати проекти першочергово у ВЕРХОВНУ РАДУ чи у РАДУ МУДРІЙШИХ. Із цього виключаються проекти законів фінансових, які мають бути попередньо подані у палату територіальних представників.

Стаття 379. Проекти, які внесені Ясновельможним ГЕТЬМАНОМ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ на загальні збори ради, не вважаються за такі, які прийняті, чи такі, які ухвалені, а тому зборам рад надається повна свобода виказувати свої думки на рахунок поданих законопроектів.

Стаття 380. Обидві палати проводять обговорення в засіданнях при відкритих дверях, тобто у присутності представників суспільства, ЗМІ, яким вхід не забороняється. За пропозицією не менш як десятої частини присутніх учасників загальних зборів ради, від наявних у ній членів, вони можуть створити особливий комітет по розгляду чи розслідуванню певних проблемних питань.

Стаття 381. Проекти у всіх загальних зборах рад приймаються, або ж відхиляються більшістю голосів. Голоси об’являються в слух. Проекти, прийняті в одній палаті більшістю голосів, передаються у другу, яка за тими ж правилами, проводить обговорення та приймає рішення. У випадку рівної кількості голосів, проект рахується прийнятим.

Стаття 382. Проект, який прийнятий одною палатою, не може змінюватись іншою. Він має бути або ж прийнятий, або ж відхилений.

Стаття 383. Проект, прийнятий обома палатами, підноситься на підпис ГЕТЬМАНУ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ.

Стаття 384. Якщо Гетьман ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ затверджує його, то проект перетворюється на закон та обнародується в установленому порядку. Якщо ж Гетьман ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ вирішить його не затверджувати, то проект –відхиляється.

Глава II
ПРО РАДУ МУДРІЙШИХ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ

Стаття 385. РАДА МУДРІЙШИХ складається із великих достойників та визнаних суспільством осіб за свої справи та досвід громадської роботи, які возведенні та зачислені до РАДИ МУДРІЙШИХ ГЕТЬМАНОМ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ. Звання члена РАДИ МУДРІЙШИХ зберігається до самої смерті.

Стаття 386. Число учасників РАДИ МУДРІЙШИХ визначається ГЕТЬМАНОМ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ. Воно не повинне бути більшим від четвертої частини територіальних представників та депутатів всієї держави.

Стаття 387. Рада мудріших розподіляється на декілька департаментів, із яких один є присутнім у столиці при управлінні справами ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, а другий у верхній палаті міської ради столиці. Крім того призначається по одному департаменту РАДИ МУДРІЙШИХ для кожного територіального намісництва, який має бути присутнім у місці головного перебування керівництва намісництвом.

Стаття 388. На посаду члена РАДИ МУДРІЙШИХ може бути возведенно ту особу, яка має 35 років від народження, витримала у нижніх чинах передбачені випробовування, відмінно справлялася із своїми обов’язками по частині військовій, або цивільній та отримує щорічний дохід від нерухомого майна, безпосередньо йому належного не менше, ніж 100000 тисяч гривень. Із цього правила, при необхідності виключаються першочергові призначення, які мають посилити силу цієї традиції.

Стаття 389. Шановні, ієрархи, або ж голови достойних родин, по досягненню 30 річного віку, можуть засідати у Раді Мудріших та мати у ній свій голос.

Стаття 390. Рада Мудріших, під час загальних зборів ДЕРЖАВНОЇ РАДИ, створює вищу палату що разом із ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ сприяє законодавчій владі ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ.

Стаття 391. Кожен департамент РАДИ МУДРІЙШИХ знаходиться під керівництвом того із своїх членів, якого Гетьман на те обере, а у відсутності обраного під керівництвом старшого члена.

Стаття 392. Незалежно від законодавчих ініціатив РАДА МУДРІЙШИХ має ще й інші обов’язки, їй визначені.

Стаття 393. До законодавчих дій РАДА МУДРІЙШИХ може приступити не інакше, як по скликанню від імені ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ під час загальних зборів. Для здійснення всіх інших обов’язків кожний департамент РАДИ МУДРІЙШИХ скликається своїм керівником із відома намісника ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ.

Стаття 394. Департамент РАДИ МУДРІЙШИХ, який знаходиться при управлінні справами ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, у разі необхідності приєднує до себе інших учасників РАДИ МУДРІЙШИХ із намісництв, які призвані ГЕТЬМАНОМ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, яких визначають за пропозицію Гетьмана або ж по скаргах загальних зборів рад намісництв, з високої волі допущених, про передачу суду учасників РАДИ МУДРІЙШИХ, міністрів, намісників, начальників системи державного управління, членів загальних зборів ДЕРЖАВНОЇ РАДИ, директорів департаментів, державних доповідачів або ж виконавчих секретарів за зловживання під час виконання їх службових обов’язків, або ж за інші дії, за які передбачена кримінальна відповідальність.

Стаття 395. Кожний департамент РАДИ МУДРІЙШИХ остаточно має вирішити у кожному намісництві по всіх справах, починаючи від зборів місцевої еліти та закінчуючи зборів та рішень територіальних міських, або ж районних товариств. Внаслідок чого надає дозволи на проведення зборів товариств та знімає всі утиски зі сторони місцевої влади відносно предмету цього.

Стаття 396. Учасники РАДИ МУДРІЙШИХ, обрані Гетьманом ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, які мають юридичну освіту та досвід роботи у судах, виконують окрім цього ще й по черзі обов’язки суддів у ВЕРХОВНИХ СУДАХ.

 

Глава ІІІ
ПРО РАДИ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ ВЗАГАЛІ

Підрозділ 1
ПРО НИЖНІ ПАЛАТИ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ НАМІСНИЦЬКИХ РАД

Стаття 397. Нижня палата намісницьких загальних зборів рад створюється за наказом ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ із двох третин територіальних представників та депутатами рад, які обрані територіальними громадами та товариствами, як сказано вище у ст. 351.

Стаття 398. Половинна всіх членів нижньої палати обновляється при кожних нових загальних зборах. Через що одноразово на перший раз члени входять проведенням жеребкування. Таким чином одна половина залишається у своєму званні три роки, а інша шість. Члени, які вийшли шляхом жеребкування можуть обиратися ще раз.

Стаття 399. На наступних загальних зборах намісництва члени виходять вже не по жеребкуванні, а по старшинству. Члени, які вийшли, можуть обиратись повторно.

Стаття 400. Те ж саме, про що говориться у попередніх двох статтях, має виконуватись і у нижніх палатах столичних загальних зборів.

Підрозділ 2
ПРО НИЖНЮ ПАЛАТУ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ ДЕРЖАВНОЇ РАДИ

Стаття 401. Нижня палата загальних зборів ДЕРЖАВНОЇ РАДИ складається, як вище було сказано в ст. 363, за наказом ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ із загальної кількості обраних на загальних зборах намісництва територіальних представників та депутатів.

Стаття 402. Половина чисельності членів загальних зборів ДЕРЖАВНОЇ РАДИ оновлюється при кожних загальних зборах. Внаслідок чого одноразово члени виходять жеребкуванням. Таким чином одна половина територіальних представників та депутатів ДЕРЖАВНОЇ РАДИ залишається у своєму званні три, а друга половина шість років. Члени, які вийшли, мають право повторно бути обраними.

Стаття 403. На останніх загальних зборах ДЕРЖАВНИХ РАД члени палат виходять вже не жеребкуванням, а по старшинству.

Підрозділ 3
Розпорядження загальні всім нижнім палатам

Стаття 404. В члени нижньої палати може бути обрано тільки того, хто досяг вже 30 років, користується правами громадянина та платить податки не менше тієї суми, яка по кожній намісницькій території буде для цього визначена, дивлячись по місцевих обставинах та народонаселенню.

Стаття 405. Ніяка посадова особа ні військовий, ні цивільний, не може бути обрана в члени нижньої палати, не отримавши попередньо на те погодження від свого керівництва.

Стаття 406. Якщо хтось із територіальних представників чи депутатів до обрання свого знаходився на посаді та державному утриманні і не звільнився із неї вже по обранню, то такий має бути замінений новим членом.

Стаття 407. Гетьман, або ж внаслідок високого повеління його, намісник, має право розпустити нижні палати. У такому випадку палати розходяться і по наступному скликанню приступають до нових виборів.

 

Підрозділ 4
Про галузеві збори роботодавців

Стаття 408. Роботодавці кожної територіальної громади, які володіють власним нерухомим майном, складають між собою зібрання, на яких обирають трьох територіальних представників до місцевих рад. Після чого приступають до нових виборів, особливим чином їм регламентованим.

Стаття 409. Збори роботодавців збираються не інакше, як по високому скликанню. У цьому скликанні визначається день з’їзду, час продовження зборів та предмет їх занять.

Стаття 410. Ніхто із роботодавців не має права голосу на з’їзді представників галузі, якщо його діяльність офіційно не зареєстрована, якщо він не користується правами громадянина, не досяг 25 років та не володіє нерухомим майном та засобами виробництва.

Стаття 411. Реєстрація роботодавців що мають право голосу на з’їзді роботодавців проводиться по визначеному порядку та вноситься на розгляд департаменту РАДИ МУДРІЙШИХ, який присутній у місці перебування намісницького керівництва.

Стаття 412. Збори роботодавців проходять під покровительством уповноваженого, призначеного Гетьманом ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, або ж його намісником, який буде на те уповноважений.

Стаття 413. Збори роботодавців утворюють із середовища свого особливий комітет для складання наказу, який містить у собі побажання, або ж скарги, якщо на те мають місце певні обставини, на зловживання влади, із наданням тому переконливих доказів та свідчень про все, що для покращення добробуту всіх жителів даної територіальної громади служити може. Цей наказ підписується членами зборів, вкладається у пакет за різними підписами та печатками, направляється на ім’я РАДИ МУДРІЙШИХ намісництва та вручається обраним територіальним представникам. Вони у повному складі передають його уповноваженому РАДИ МУДРІЙШИХ, який в отриманні розписується та за повноту і цілісність відповідає. Оригінали тих наказів зберігаються у керуючого справами зборів роботодавців.

Підрозділ 5
Про збори територіальних громад

Стаття 414. Територіальні громади, які в силу особливого розміщення збираються кожні три роки для проведення виборів та за для забезпечення можливості надавати губернатору накази про свої нужди та отримання користі від діяльності влади, мають створити представництво територіальної громади, а також і виборчу комісію, для виборів від територіальної громади депутатів на загальних зборах.

Стаття 415. До виборів депутатів від адміністративно-територіальної громади допускаються:

1) Справжні жителі даної територіальної громади, які мають у ньому будинки або ж інше нерухоме майно, землю чи територію під будівництво, або ж ті, хто не проживає на даній території, проте має на ній законно придбану нерухому власність.

2) Всі прошарки населення, що проживають на даній території, відомі під іменем шанованих громадян: вчені, які мають академічну чи університетську освіту, художники трьох головних художніх напрямків: архітектори, скульптори та живопису, банкіри, капіталісти та господарі бізнесу.

3) Малі підприємці, та

4) Цехові майстри.

Стаття 416. Всі комуністи, не виключаючи і тих, які записані у лави Шановних, або ж мають нерухоме майно, участі у загальних зборах територіальних громад не мають, оскільки підлягають люстрації за минулі 100 років правління країною у переважній більшості своїй, що призвело до політики геноциду та винищення корінної нації – українців, голодоморами, які були влаштовані комуністичними керівниками того часу. Їм пропонується відпочити від виконання владних обов’язків, не маючи на увазі жодним чином ніяких утисків громадянських їх прав, або ж прав їх нащадків.

Стаття 417. У містах, в яких числиться більше 100 000 жителів, за винятком столиці, складаються для виборів депутатів на загальні збори ДЕРЖАВНОЇ РАДИ збори міських територіальних громад у кожній частині даного міста, до яких допускаються жителі всіх відповідно до ст. 415 станів, які проживають у тій частині міста. На цих окремих зборах вибираються три виборщики, які призначаються уповноваженими від територіальної громади на загальні міські збори. Загальні збори із всіх виборщиків міста, обраних від всіх частин міста, приступлять до вибору трьох депутатів на загальні збори ДЕРЖАВНОЇ РАДИ. За цим здійснюється від територіальної громади все інше діловодство в силу особливих постанов, для цього призначених.

Стаття 418. У містах, в яких зареєстровано не більше 100 000 жителів, міська територіальна громада приступає до вибору трьох депутатів на загальні збори ДЕРЖАВНОЇ РАДИ без посередництва уповноважених осіб - виборщиків, на основі ст. 415.

Стаття 419. В столиці та у великих містах, утворюються загальні збори територіальних громад частинами, і від кожної частини із певною кількістю виборців обирається по одному депутату на загальні збори ДЕРЖАВНОЇ РАДИ.

Стаття 420. У загальних зборах міської територіальної громади тільки той, хто записаний у загальний реєстр жителів даної території, користується громадянськими правами та має не менше як 25 років від народження.

Стаття 421. Книга зі списком жителів територіальної громади, яка містить імена осіб, які мають право голосу у зборах територіальної міської громади, складається у встановленому порядку у міській раді або ж у виконавчих комітетах міських рад та надається у Департамент Мудрійших на затвердження, як у паперовому, так і в електронному вигляді.

Стаття 422. На зборах територіальних міських громад головує територіальний голова, призначений від ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, або ж від того керівництва, якому це завдання високою волею було доручено.

Стаття 423. Окружні міські громади складають із свого середовища особливі комітети для складання наказів, які містять в собі, якщо таке має місце, скарги на утиски та зловживання влади, основані на ясних доказах, а також повідомлення про корисливі дії та потреби всіх верств міської територіальної громади. Ці накази вручаються депутатам запечатані, а від них передаються таким же чином, як сказано вище, ст. 395 про збори роботодавців.

Стаття 424. Проведення люстрації на право займати посади в органах державної влади проходить за ініціативою загальних зборів ДЕРЖАВНОЇ РАДИ у випадку загрози національній безпеці, через погане керівництво у минулому, що привело до погіршенню добробуту, гуманітарної катастрофи, або спаду економіки, більше, ніж на 25 відсотків від загальної її кількості.

Під люстрацію підпадають політичні партії, які не здійснювали свою діяльність виключно на внесках, існували на утриманні представників інших країн, перетворивши свою діяльність на партію ворогів народу, яка протягом багатьох років лобіювала прийняття шкідливих та злочинних рішень.

Представники національностей, за винятком корінної нації, які узурпували владу та зайняли у Верховній Раді більше 75% місць в цілому, що призвело до узурпації влади та до політики геноциду над корінною нацією.

Люстрацією забороняється штучно створювати псевдо політичні формування на гроші іноземних осіб, чи інших держав.

Люстрацією забороняється реклама на телебаченні та у засобах масової інформації, а також і зовнішня реклама штучно створених псевдо політичних формувань на гроші іноземних осіб, чи інших держав: по справах їх пізнаєте їх.

Політична партія – засновується виключно за благословенням Гетьмана ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, який перед народом ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ одноособово несе відповідальність за її дії та за стан справ у країні в цілому.

Політичним партіям забороняється проводити негативну агітацію на шкоду як внутрішнім, так і зовнішнім інтересам країни.

Стаття 425. Щоб обрати праведний шлях як для себе особисто, так і для держави, щоб не блукати стежками кривими всім, потрібно забезпечити насамперед мир у власній душі кожного громадянина: душу умиротворену, серце чисте та розум просвітлений, а це може зробити не лише одними благородними намірами та вчинками людськими, тільки достойний правитель, якому дано бути святим по своїй суті Одкровенням Всевишнього, який зможе побудувати країну - Престол Пресвятої Богородиці, де є симфонія властей і де кожному громадянину забезпечено достойне місце для безконечного вдосконалення, розвитку та росту в Дусі Істини.

 

Стаття 426. Цінності деяких сімей в якій-небудь країні довгий час залишаються незмінними тому, що вони обумовленні вихованням, яке отримувала кожна сім’я. Якщо молода людина з перших днів свого життя чує, що погано, а що добре, то цього достатньо, щоб ця думка закріпилась в його душі та стала для нього домінуючим правилом в майбутньому, на основі якого він буде керуватись своїми поступками, а особливо сторонитись устремлінь до перемоги, які позбавляють людей розуму, бо через них вони бачать лише те, що йде тільки їм особисто на корить.

 

Стаття 427. Людське створіння, розвиваючи в собі пороки, штовхає себе на вічні муки; а позбавляючись від буйних пристрастей та пороків і розвиваючи в собі позитивні якості – стає величним і кришталево чистим, досягає стану найвищого розвитку всіх здібностей і можливостей людської суті, найвищого розвитку свідомості – свідомості єдності.

Внутрішній світ людини і світ Всесвіту – єдині. Людина відкриває себе світу - і світ відкриває себе людині, людина отримує справжню волю.

Воля людини – в справжній гармонії з волею Всесвіту (Всемогутнього Начала – Бога Творця, керуючого розвитком світу – Світовим Прогресом.).

Людина отримує можливість черпати знання від Всесвітнього розуму. Мудрість людини – головне багатство, яке вона може накопичити протягом всього життя і прибавити до Світової Мудрості, багатства Всесвіту.

Стаття 428. Досягти найвищої благодаті людина може лише ведучи праведний спосіб життя, пробуджуючи і розвиваючи якості над особистості: вдячність, признання заслуг інших, захоплення, благородство, натхнення, вірність, служіння вічному, безмежному, всюди сутньому; відродження, оновлення, воля, гармонія, добродушність, доброта, довіра, віра, життєздатність, любов, красота, мудрість, розуміння і розумність в діях, порядок і порядність, простота, радість, щастя, відчуття реальності; розуміння істини, світла; свобода, звільнення, незалежність, синтез, цілісність, служіння, сміливість, співпереживання, співчуття, співробітництво, дружба, братство, творчість, терпіння, внутрішній спокій, енергія, сила, умиротворіння, почуття гумору.

Стаття 429. Повноцінним життям вважається – вдосконалення, розвиток та ріст, оскільки:

1.Самий великий ворог у житті людини – це вона сама.
2.Сама велика глупість у житті людини - це неправда.
3.Сама велика поразка у житті людини - це почуття особистої значимості.
4.Сама велика печаль у житті людини - це заздрість та зло.
5.Сама велика помилка у житті людини - втратити самого себе.
6.Сама велика вина у житті людини - невдячність.
7.Саме, що достойне жалю у житті людини – приниження власної гідності.

8.Саме, що достойне захоплення в житті людини - піднятися після падіння.
9.Сама велика втрата в житті людини – втрата надії.
10.Саме велике багатство в житті людини – здоров’я та розум.
11.Самий великий обов’язок в житті людини – справжні почуття.
12.Самий великий дар в житті людини - великодушність.
13.Самий великий недолік в житті людини - нерозуміння.
14.Сама велика втіха в житті людини - добрі справи.

 

Стаття 430. Дорога, яка веде до життя – мудрість заповідей Божих, які дав Ісус Христос та Страх Божий – боязнь віддалитись від Творця.

 

Стаття 431. Дорога. яка веде до смерті – потрапити у рабство смертних гріхів, що є наслідком від навіювання злих думок та виконання злих дій, бо все, що є добрим – те від Бога, а все, що є злим – те від диявола.

 

Стаття 432. Право вибору людини та народу залишається вільним власним приватним вибором кожного громадянина ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ. Проте своїми думками та бажаннями кожен громадянин та кожен народ спочатку формує віртуальний шлях, який в подальшому тягне їх на випробування в залежності від визначеної мети, щоб пожати за свої дії або ж винагороду у вигляді всезагального благоденствія, або – покарання за вчинені гріхи шляхом загибелі як країни, так і народу.

 

Стаття 433. Шлях повернення до життя: покаяння, хрещення, отримання дару Святого Духу та праведне життя у наступному в рамках заповідей Божих. Оскільки саме це є початок і кінець всього живого.

 

Стаття 434. Найголовніше завдання держави: створити досконалу державну систему, щоб жоден злочин не залишався не покараним, аби залишили беззаконники шляхи свої, покаялись і жили, щоб кількість праведників постійно поповнювалась, а добрих справ зроблених ними було не злічити - від нині, назавжди і на віки віків.

Р о з д і л ІV
ПРАВОСУДДЯ

Стаття 435. Правосуддя на території ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ та судами загальної юрисдикції.

Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.

Судові рішення ухвалюються судами іменем Ясновельможного ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ і є обов'язковими до виконання на всій території ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ.

Стаття 436. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами незалежності, відповідальності перед законом, територіальності і спеціалізації.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ.

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.

Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди.

Створення надзвичайних та особливих судів допускається тільки за ухваленням Державної Ради. Судді, як Верховного, так і нижче стоячих судів займають свої посади до тих пір, допоки здійснюють свою професійну діяльність бездоганно й у встановлені терміни отримують за свою роботу визначену законом винагороду.

Стаття 437. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ на час виконання службової діяльності.

Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється та тягне за собою кримінальну відповідальність.

Суддя не може бути без згоди Верховної Ради ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку спеціальним судом, чи зафіксованого Військовим Трибуналом факту явного скоєння суддею злочину.

Судді обіймають посади на основі судового виборчого права, крім суддів Конституційного Суду ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ та суддів, які призначаються на посаду судді за призначенням ДЕРЖАВНОЇ РАДИ.

Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:

1) доказаного слідством скоєння посадового злочину під час проведення

Судочинства, який підтверджено вироком Військового Трибуналу;

2) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

3) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

4) неможливості виконувати свої повноваження за станом
здоров'я;

5) порушення суддею вимог щодо несумісності;


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: МОРАЛЬНИЙ ЗАКОН | В третьому укази, накази, розпорядження та постанови. | Зрошування та МТЗ для тепличного господарства. | Теплопостачання. | Шановних громадян | Господарства. | Громадського контролю. 1 страница | Громадського контролю. 2 страница | Громадського контролю. 3 страница | Громадського контролю. 4 страница |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Правовий режим державного кордону;| Припинення його громадянства;

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.043 сек.)