Історико-культурніресурсиІвано-Франківськоїобласті

Доісторико-культурнихресурсіввідносятьісторичні,археологічні,архітектурніпам’ятки, твори монументальногомистецтва,етнографічніособливості територї, фольклор,центри прикладногомистецтва та ремесел,музеї,виставки,театри тощо.

>Історико-культурнаспадщина таїїзначення дляформуваннятериторіально-рекреаційного комплексу. >Івано-Франківщинабагата накультурнуспадщину. Закількістюпам’яток архітектури ймістобудування область, одна ізнайменших затериторією йнаселенням,займаєтретємісце в Україні. У одну годину наобласті подохороною державизнаходиться 1360пам’яток архітектури, до тогочислі 87пам’ятокнаціональногозначення,переважнабільшість які –цепам’яткидерев’яної ймурованої архітектури, тапам’яткижитлового йгромадськогобудівництва,зосередженого, в основному, вісторичнихмістах.

>Такідавні йцінніпам'ятки якцерква Пантелеймона подГаличем (XII ст.),церква Святого Духа ізмистецькиміконостасом вРогатині (XVI ст.),МанявськийСкит (XVII ст.),дерев'янігуцульські йбойківськіхрамивідомі далеко за межами України.

Уобластієп'ять міст, щозгадуються вдавньоруськихлітописах.Серед нихТисмениця (1143),Снятин (1158),Тлумач (1213),Коломия (1240). Танайдавнішимє Галич,першазгадка проякийвідноситься до 898року[7;460].Пізнішевін ставши столицеюмогутнього Галицькогокнязівства йГалицько-Волинської держави. Набазіпам'ятоккняжого Галичастворенийнаціональнийзаповідник ">Давній Галич". З тихийдавніхчасівземлі, щоділилиспільну частку:Івано-Франківська, Львівска таТернопільськаобласті —маютьісторичнуназву — Галичина.

>Івано-Франківщинаєбатьківщиноюоспіваних у ">Слові про полкуІгоревім" князя ЯрославаОсмомисла йкнягиніЯрославни,дівчини-патріотки із Рогатина, щоувійшла вісторію подім'ямРоксолани й як дружина султанавідігралазначну роль уполітичномужиттіТуреччини XVI ст. Тут народилисякерівникопришківського руху Про. Довбуш, сподвижник Б.Хмельницького З.Височан,письменники І.Вагилевич, У. Стефаник, М..Черемшина, Л.Мартович, М..Підгірянка,мистецтвознавець З.Гординський, композитор А.Кос-Анатольський, художники Я.Пстрак та У.Касіян,скульптори М.Бринський та Р. Крук,провіднідіячінаціонально-визвольного руху Д.Вітовський та З.Бандера[14;204].

>Відзначимо, щоокрімназванихісторико-культурнихпам’яток областьбагата напам’ятки архітектури,музеї ймаєзначнийетнографічнийпотенціал.

>Культурно-історичніпам’ятки. >Маючитакудавнюісторію, котрабагата навизначніподії,Івано-Франківщина неможе бутибідною нарізноманітнікультурно-історичніпам’ятки.Тільки на територїКарпатськогонаціонального природного паркузбереглося 9 церковХVI-XX ст.,збудованих утрадиційних формах, котрі належати догуцульської школи –церкваРіздва (1615 р.) усмт Ворохту,дорівськацерква Дива св. Михайла (1844 р.),церква XIX ст. у м. Яремча,церква Анні (1872 р.) у з.БистрецьВерховинського району,Димитрівськацерква (1870 р.) у з.Кремінцях.Опишемо более детальнодеякікультурно-історичніпам’яткиобласті[2;31].

>СкитМанявський Урочище широковідоме якмісцезнаходженнястаровинногомонастиря,заснованого в 1611 р.СьогодніМанявський скитпоєднуєприкмети музею ймонастиря.Щорокутисячітуристіввідвідуютьцетаємниче йсвятемісце.

>ЦеркваРіздваПресвятоїБогородиці1615р. в з. Ворохта.Вхід на погост, дезнаходитьсяцерква,фланкованийдвома великимикаменями. Такимикаменямистародавніслов’янипозначали своїсвященнімісця –жертовники.Будівля поставлена наневисокукам’яну основу.Хрестова вплані, ізквадратнимсереднім тапрямокутнимибічнимизрубами, вон гордовисочіє на одному ізпагорбів селища.Лініїдахуопасаннявпевненопіднімаються достінзрубів, котрісвоїмикрутосхилимидахамипідхоплюють їхніпрагнення вгору тапередають вертикалямвосьмерика,щобзійтися в гранях намету, йзаспокоєнозлитися вм’якихлініяхмаківки.Центричністькомпозиціївсієїспоруди проведенавідверто йсміливо. Рух формбанітакийсильний, щовін абипритягуєстіни, котрінахилені до середини приміщення.Цейприйомзастосовувавсябудівничимисвідомо,щобнадатиспорудібільшоїконструктивноїміцності.

На територїобластізбереглисяруїничотирьохзамків: замку XVI ст. в з.ПнівНадвірнянського району,замків XVII ст. в українських селахРаковець таЧернелицяГороденківського району, таруїниСтаростинського замку XIV-XVIII ст. в м.Галичі.

>Цікавими вобластієпам’яткипромислового таінженерногобудівництва, впершучергу –цеунікальнадоменнапічпоч. XIX ст. вурочищіАнгелів (поблизу з. Ятсена)Рожнятівського району;солеварнікін. XIX –поч. XX ст. в м.Долині таБолехові – Єдиний на Україні прикладсолеварнихспоруд, щозбереглисядотепер, атакож пивзавод1767р. в м..Івано-Франківську.

>Збереглися вБогородчанському,Верховинському,Долинському таін. районахдерев’янімлини йкузні. Зінженернихспорудслідназватизалізничнікам’яніарочні мости уВорохті,металевий міст черезДністер уГаличі таін.Цікавоюєпам’ятка архітектури –обсерваторія 1937 р. на р.ПіпІван уВерховинськомурайоні.

Уобласті подохороною державизнаходиться 28костелів й 4 синагоги.Костели, в основному,борочного стилювідзначаютьсямонументальністю йвеличністю.Найвизначнішими із нихє костьолкармелітів 1624 р. всмтБільшівцях Галицького району, костьол 1760 р. в м.Городенці, костьолбернардинів 1735 р. всмтГвіздецьКоломийського району,парафіальний костьол 1703 р. та костьолєзуїтів 1763 р. намайданіШептицького в м.Івано-Франківську таін.

>Підохороною держави вобластізнаходяться 4монастирі, три із них же в даний годинувикористовуються запервіснимпризначенням, асаме:монастир-скит 1611 р. в з.МаняваБогородчанського району – подчоловічиймонастир УПЦ КП,монастирсвятихотцівВасиліан XVIII ст. в з.ГошовіДолинського району – подчоловічиймонастир УГКЦ тажіночиймонастирВасиліанок 1903 р. в м.Івано-Франківську.КолишнійжіночиймонастирВасиліанок в м.Рогатинівикористовується подлікарню.

>Найціннішимипам’ятками вобластізвичайно жєфундаментиУспенського собору 1157 р. в з.Крилос Галицького району тацерква св. Пантелеймона 1200 р. в з.Шевченкове цого ж району.

>Крилоська гора,обрізанастрімкимисхилами таперетятапотужнимиоборонними валами,протягом XII-XIII ст. бувголовноютвердинею Галицькогокнязівства – центромлітописного Галича. Тут стояли князівськийдвір,катедраУспіняПресвятоїБогородиці, церкви тамонастирі,двори бояр таремісників.

Галич, будучи центром держави,поступовостаєдуховною столицеюГалицькоїземлі. Усередині XII ст. тутзасновуєтьсяГалицькеЄпископство, а 1301 р.КрилосстаєосідкомГалицькихмитрополитів,згодом –єпископів та митрополичихнамісників.Післятатарської навали 1241 р. Галичперестає бути столицею держави, містозанепадає, але вКрилоській горізалишаєтьсяіснуватимонастир.Протягом XIV-XVIII ст.Крилоськиймонастир ізкатедральноюУспенськоюцерквою (собором)відіграєвелику рольжиттіУкраїнської Церкви.

>Успенський собор (>церкваПресвятоїБогородиці)зведений у 1157 р. ЯрославомОсмомислом, бувнайбільшоюсвятинею таокрасоюкняжого Галича.Головнийстоличнийкатедральний храм бувмісцемвокняження наГалицькомустолі такнязівськоюусипальницею.Катедрапроіснувала до сірий. XVI ст.,поки не впала відстарості тачисленнихтатарськихнападів.Їїрозібрали набудівельнийматеріал. ЗматеріалуУспенського собору в 1586 р.поруч бувзбудованаУспенськацерква.

Собор бувши собоюквадратний вплані (32,5 x 32,5 м. ізапсидами – 37,8 м.),триапсидний,чотиристовпний, очевидно,одноверхий храм,обнесений ізтрьохбоківзакритими галереями.Успенський собор був сильнопошкоджений под годинумонголо-татарської навали. Азгодом, коли ДанилоГалицькийпереніс своюстолицю в Холм,вінпочавруйнуватися.

>Зважаючи нанаукову тасуспільно-історичнуцінністьуцілілихрештокКатедральногоУспенського собору, в даний годинурозпочатоконсервацію тамузеєфікаціювивченихділянокпам’ятки.

Там, деЛімницязакінчуєсвій шлях йвливає свої води увеличавийДністер, за 3 км відсучасного Галича наВиноградній горіЗалуківськоївисочини,красуєтьсядивовижнаперлина сакральногомистецтва, Єдиний храмкняжої доби,якийзберігся до відома нашихднів.

>Церква св. Пантелеймона –унікальнапам’яткабілокам’яного зодчествадавнього Галича, науковийінтерес доякої незгасає досьогодні.

>Фундаторомвеличавоїспоруди бувГалицько-Волинськийволодар РоманМстиславович,який на честь свогодіда,Київського князяІзяслава,християнськеім’яякого Пантелеймон,збудувавцей храм у 1200 р.

>ПіслязахопленняГаличиниПольщею,десь у 1344 р.церква бувпереосвячечна вкатедральний собор для Галицькоголатинськогокатолицькогоархієпископа, як костьол святогоСтаніслава. Ценайменняпам’ятказберегла до 1912 р.

Зпершоїполовини XV ст., із 1427 до 1598 р., храмстоявпусткою,оскільки центркатолицькогоархиєпископства був перенесень із Галича до Львова. У 1575 р.він бувзруйнований татарами, после чогопротягом 20-ти роківстояв уруїнах, безвікон йдаху.

>Привілеєм від 5травня 1589 р. король Сигізмунд ІІІ передавши костьол увласністьгалицькимфранцісканам, котріповністюпереробилиспоруду,відповідно довимогкатолицькоїбазиліки. У 1802 р.будівлязгоріла, але йзгодомїї було бвідбудовано.

>Віддревнього храму послеруйнуваньзбереглисястіни за периметромвисотою від 7 до 14 м.,західний йпівденнийпортали та 3апсидисхідного фасаду.

Уансамблі ізпам’яткоюзнаходитьсядзвіниця,побудована у годинуреставрації церкви Пантелеймона в 1611 р., колифранцісканипобудувалимонастир.Монастир обвели валами.Згодом вали булизнижені, аровизасипані.

Упервісномувиглядіце бувчотиристовпнийоднокупольний храм,складений із великихтесаних голивсвітло-жовтогопісковику навапняномурозчині.Споруда бувперекритапівциркульнимсклепінням ізпокрівлею позакомарах.Розбивка плану приміщеннядуже точна, безврахуванняпілястрмаєрозміри 15,26 x 15,26 м.Всі гуляйпрямі, усірозміриоднакові в схожихчастинах й деталях.

>Цяпам’яткаємайстернимпоєднаннямроманського тавізантійськогоархітектурнихстилів йїї прообраз можнапобачитисередшедеврів сакральногомистецтва вУгорщині таНімеччині.Святинярозповідає нам про своюісторію мовоюхристиянськихсимволів,геральдичнихзнаків,написів тамалюнків насвоїхстінах.

На територїзаповідникарозташованітакож музейісторіїдавнього Галича й музей народної архітектури йпобуту.

Доіншихісторико-культурнихоб’єктівІвано-Франківськоїобласті можнавіднести:

УмістечкуБогородчанирозташований ансамбльдомініканськогомонастиря,якийвключає костьол (1742-1761) йпалати ізкеліями (1762).

У з.Гошівзберігсямонастир Св.Василія Великого.Він бувзаснованийблизько 1570 р.південніше від тогомісця, дестоїтьтепер, й перенесень нановуділянку в 1780 р. Уминуломувін був широковідомий уГаличинісвоєючудотворноюіконою.

У з.Рожнятинчастковозберігся замокКонєцпольських,серйознопошкоджений у 1649-1650pp. йвідбудований у 1758 р.Будівляоточена великим парком.

>Надзвичайнобагатий музеямиІвано-франківський край. Середвсесвітньопрославленихмузеївобласті, авторхотів бірозповісти протакі як:

>Івано-Франківськийобласнийкраєзнавчий музей. >Утворений у 1940 р. набазідавніхПокутського йЖаб'ївськогокраєзнавчихмузеїв таприватнихколекцій. 31959 р. музейзнаходиться вісторичній приміщенняміськоїратуші.Експозиція музеютематичнорозподілена втричівідділи:природи,історії, народногомистецтва.Відділприродизнайомить ізбіотичнимрізноманіттямУкраїнських Карпат.Окрасою відділенняісторіїє колекціяархеологічнихпам'яток добиКиївськоїРусі іГалицько-Волинської держави.Унікальнимиєзнахідки ізрозкопоккняжого стольного граду Галича (>нині селаКрилос) — одного ізнайбагатших містЄвропи вXI—XIII ст. Увідділі народногомистецтваекспонуютьсяречі народногопобуту,народнийодяг,витвори декоративно-прикладногомистецтва (>художньоїобробки дерева,шкіри,металу,ткацтва,кераміка,вишивка тощо),зібрані із ГалицькогоПодністров'я,Покуття йГуцульщини.Загальнонаціональнуцінністьмаютьікони таювелірнівиробиXII—XIII ст.,ікониXVI—XIX ст.,церковна скульптура,стародруки,колекціїзброї танумізматики.

>Івано-Франківськийхудожній музей. >Знаходиться уренесанснійспорудіКолегіального костьолу XVII ст.Цей музейєсправжньоюскарбницеюобразотворчого й народногомистецтва краю.Його колекціянараховує понад 15 тис.експонатів. Музейзнайомить ізунікальнимипам'яткамигалицькогоіконопису ібароковоїскульптури,творчістюкласиківукраїнського малярства: До.Устияновича, І. Труша, Я.Пстрака, Ю. Панькевича, Про.Новаківського, Про.Сорохтея, Про.Кульчицької таін., атакожтворамизарубіжнихмайстрів XVIII —першоїполовини XX ст.

>Художній музеймає дварегіональнівідділи:Музей-пам'яткудерев'яної архітектури таживопису XVI —XVIII ст. уРогатині таХудожньо-меморіальний музей У.Касіяна уСнятині.

>Є вІвано-Франківську і >Історико-меморіальний музейОлексиДовбуша. Йогоархівніматеріализнайомлятьвідвідувачів ізлегендарноюпостаттю ватажокнаціонально-визвольного рухукарпатськихопришківОлекси Довбуша.Крім того, умузеїрозгорнутоекспозиції: ">Національно-визвольнеповстання українських селян под дротомІвана Мухи (XVI ст.)" та "БогданХмельницький й Галичина".

>Діє вобласномуцентрі МузейвизвольнихзмаганьПрикарпатського краю. Уньомупредставленіречі тадокументи, щоохоплюютьперіод від XI до XX ст. івисвітлюютьподіїбагатовіковоївизвольноїборотьбиукраїнців Карпат й Прикарпаття занезалежність України відчужоземнихпоневолювачів.Левовачасткаекспозиції музею представлена документами, щознайомлять ізжахливими фактамирозгулусталінськоготерору і геноциду наПрикарпатті (>меморіал ">Дем'янівЛаз"), зславетними ідраматичнимисторінкамиборотьбиЛегіону українськихСічовихСтрільців,бійців УНР, ЗУНР,борців ОУН й УПА занезалежність держави у XX ст.

Музей народногомистецтваГуцульщини таПокуттяіменіЙ.Кобринського уКоломиї —це один ізнайбільших йнайпрославленішихетнографічнихмузеїв нелише України, а іЄвропи іцілого світу. Музейрозміщено вісторичній приміщення Українського Будинку,збудованого у 1880 р.Колекція цого музеюналічуєблизько 30 тис.оригінальнихекспонатів —пам'ятокматеріальної культуриавтохтонівГуцульщини йПокуття від добиТрипілля досьогодення. Цедаєзмогувідвідувачам музеюпростежитикультурнунеперервністьетнічногорозвитку на земляхУкраїнських Карпат й Прикарпаттявпродовжп'ятиостанніхтисячоліть й навласніочіпереконатися уфеноменальнійсталостіхудожньо-мистецькихтрадиціймешканців цогосамобутньоготерену.

Музеймає 18експозиційнихзалів,побудованих захронологічно-етнографічним принципом.ОкрасоюекспозиціївиступаютьхудожнівиробимайстрівГуцульщини ізметалу тарогу,виготовленірізноманітноютехнікою:гравіруванням,інкрустацією,гарячим іхолоднимкуванням,плетінням іжируванням.Гуцульськакузнь (>наборніпояси,наприклад)чітковідповідаєхудожнім прототипамепохиХорватського союзу племен іКиївськоїРусі.Чільнемісце векспозиціїтакожпосідаютьгуцульські іпокутські писанки.Єдиною усвоємуродіємузейна колекціягуцульськихсирнихіграшок-оберегів ізвиразноюдавньослов'янсько-язичницькоюсимволікою.

Анайоригінальнішиммузеєм України, з права,визнаноКоломийський музей "Писанка". Вінзнаходиться воригінальній приміщення уформівелетенської писанки (>висота 13 м).Саме наГуцульщині іПокуттіукраїнське писанкарствосягнулонайвищого мистецькогорівня іглибинифілософськогосвітовідображення.Тожекспозиція музею "Писанка"знайомить ізбагато-тисячолітньоюісторією писанкарства, ізрізноманітнимитехнікамиїїрозпису тарозмаїттяморнаментальнихмотивів української писанки.

>Ще один музейІвано-Франківщини, щоодразу после свогозаснуванняпереріс увідомий центросвітньо-краєзнавчогопаломництвамешканців заходженню України, —це >Історико-меморіальний музей СтепанаБандери на його ">малійбатьківщині" в з.СтарийУгринівКалуського району.Експозиція цого музеюзнайомить ізжиттям йгромадсько-політичноюдіяльністюнайвідомішогопровідникаОрганізаціїУкраїнськихНаціоналістів — СтепанаБандери,ім'яякого на багатодесятиліть сталознаковим для всіх українськихборців занезалежністьрідноїземлі у XX ст.

>Серед ">малих"краєзнавчихмузеївІвано-Франківщини авторхотівщеназватимузеї ">Бойківщина" й "Берегиня".

>Експозиція музею ">Бойківщина",розташованого уДолині,знайомить ізприродою,історією,етнографією йкультуроюпідкарпатськоїБойківщини —однієї ізнайсамобутнішихетнографічних земель України. Аекспозиція музею "Берегиня",розташованого уБурштині,знайомить ізетнографією таоригінальноюнародноюкультуроюще одногоісторико-географічного краю заходженню України —Опіллям.

>Збереженняландшафтів на територїісторико-культурнихоб’єктів. НаГуцульщині вмежахІвано-Франківщиниулюбленимимісцямивідпочинку йкраєзнавчихподорожейєбасейн Пруту таоколиці Косова іКосмача.Воницікавітакож ветнографічномувідношенні,багаті напам'яткидерев'яної архітектури,пов'язані ізжиттям йтворчістю українськихписьменників —Івана Франка, Василя Стефаника, ОльгиКобилянської, Юрія Федьковича, Гната Хоткевича,етнографа-фольклористаВолодимира Гнатюка,художниківІвана Труша,ОлексиНоваківського. У ВеликуВітчизнянувійну тутдіялипартизанські зажени Ковпака. У цьомурайоні можнаорганізувати дваландшафтні парки –Яремчанський йКосівський.

>Яремчанськийландшафтний паркрозташований умальовничійдолинігірськоїрічки Пруту, щоперетинає районСкибовихГорган, ізхарактерними їмкам'янистимирозсипищами.Схилигірвкритіприроднимибуковими,буково-ялицевими табуково-ялицево-смерековимилісами. Натвердихямненськихпісковикахзбереглисьреліктовіугрупованнясоснизвичайної таберезибородавчастої. На територїпроектованого паркучималоцікавихоб'єктівживої інеживоїприроди, атакожархітектурнихпам'яток. Дляпослугвідвідувачів багатоспортивно-туристичних тарекреаційних баз.

>Косівськийландшафтний паркдоцільноорганізувати упередгір'їПокутсько-Буковинських Карпат воколицях Косова.Вліткусюдинадходятьтепліповітрянітечії ізЗахідногоЛісостепу,завдякичомуклімат тутпомірнотеплий. Назначнійплощізбереглисьдубові,букові табуково-ялицево-смерековіліси, котрінадаютьособливоїкрасипокутськимландшафтамх[21;39].

>Місцевістьцікава ветнографічномувідношенні йздавнаславитьсягуцульськимхудожнімпромислом.Багато тутісторичнихпам'ятокдерев'яноїархітектури[10;102].

>Ландшафтно-естетична трасуЯблунецький перевал виннавключатиландшафтнусмугушосейної тазалізничної дороги відНадвірноїІвано-Франківськоїобласті до ВеликогоБичковаЗакарпатськоїобласті. Наційтрасі ізвисотою надрівнем моряпоступово можнаспостерігатизмінувисотнихрослиннихсмугдубових,букових,ялицево-букових табуково-ялицевихлісів,вище якіпоширенісмереково-ялицево-букові табуково-ялицево-смерековіліси.Починаючи ізвисоти 1100 – 1200 м., вжеформуютьсячистісмеречини. УрайоніЯремчі таКременців навиходахтвердихямненськихпісковиківзбереглись назначнійплощі ізранньогоголоценуосередкиреліктовихсосняків.Мальовничідолинигірськихрічок Пруту йТиси, їхньогочисленніводоспадипоруч ізгірськимилісаминадаютьособливоїпривабливостіційтрасі.

>Найвища точкатраси –Яблунецький чиТатарський перевал (931 м.), ізякоговідкривається панорама наГоргани (>Хом'як, 1540 м.Синяк, 1606 м.,Добошанка, 1771 м.),Чорногору (Говерли, 2061, Петрос, 2020 м.) тагірський хребетСвидовець (>Близниця, 1881 м.).ПеревалназиваєтьсятакожТатарським бо черезнього упершійполовині XIII ст.татарськіордиБатияувірвалися доЦентральноїЄвропи.

>Уздовжтрасичималогеологічнихпам'ятокнеживоїприроди —геологічнівідслонення вЯремчі йЯмні (>ямненськіпісковики),вапняковіскелі —останці в українських селахКостелівці таДіловому, ізрідкісноюкальцефільноюфлорою,мінеральніджерела вКвасах.Вище селищаДіловогоохороняєтьсямеморіальнийкам'яний знак, щосимволізуєгеографічний центрЄвропейського континенту. УоколицяхСолотвини наповерхнювиходятьсоляні штоки.

>Ландшафтно-естетична трасуТоруньський перевалохоплюєландшафтнусмугувздовжшосейної дороги відДолини до Хуста. Тут можнаспостерігатипослідовністьформуваннярослиннихсмугбукових,ялицево-букових табуково-ялицевих,смереково-ялицево-букових,буково-ялицево-смерекових тасмерековихлісів. Натрасіє двамальовничіперевали –Вишківський йТоруньський (941 м.).Останнійрозташований намежіміжГорганами іБескидами, котра урічціМізунці. Томузвідси можнаспостерігатичудовікраєвидизліва наГорганський хребет (>ЯйцеІлемське, 1680 м.. молода, 1724 м.) й справа наБескиди (ЧорнаРіпа, 1288 м.).Уздовжтрасиохороняється рядпам'ятокживої інеживоїприроди.Цікавігеологічнівідслоненняє на горіОсійбіляВигоди.Поруч — резерватбуковихлісів.

Отже,завдякинеймовірновдаломупоєднаннюісторико-культурнихоб’єктів начудових ландшафтах,Івано-Франківська областьмає багато умів й перспектив длявідвідуваннятуристів,окрімісторико-культурнихпам’яток областьбагата напам’ятки архітектури,музеї ймаєзначнийетнографічнийпотенціал, щосприяєрозвиткутуристичноїіндустрії йвідвідуванюобласті туристами.

Дата добавления: 2015-09-03