Правила оформлення пояснювальної записки

5.1 Загальні вимоги

5.1.1 Пояснювальну записку оформляють на листах формату А4 (210 х 297 мм). Допускається використання формату АЗ (297 х 420 мм), коли це необхідне.

5.1.2 Пояснювальну записку виконують рукописним, машинописним або машинним (за допомогою комп’ютерної техніки) способом на одній стороні листа білого паперу.

5.1.3 При машинописному способі сторінку заповнюють через 1,5 інтервали; при машинному – з розрахунку не більше за 40 рядків на сторінці при умові рівномірного її заповнення і висоті букв не менше за h=2,5 мм, при рукописному способі текст слід помістити в рамку, висота букв не менше за h=2,5 мм.

5.1.4 Текст записки потрібно друкувати, дотримуючи наступні розміри полів: верхнє, ліве і нижнє – не менше за 20 мм, праве – не менше за 10 мм.

5.1.5 У записці повинні бути чіткі, не розпливчаті лінії, букви, цифри і інші знаки. Всі букви, цифри і знаки повинні бути виконані чорним чорнилом по всій записці.

5.1.6 Помилки, описки і графічні неточності допускається виправляти стиранням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядках виправленого зображення машинописним способом або від руки.

5.1.7 Текстові документи поділяють на документи, що містять, в основному, суцільний текст (технічні умови, паспорти, розрахунки, пояснювальні записки, інструкції і т.п.), і документи, що містять текст розбитий на графи (специфікації, відомості, таблиці і т.п.).

5.1.8 Абзаци в тексті починають відступом, рівним п’яти ударам пишучої машинки (15-17 мм).

5.1.9 Кожний пункт, підпункт і перелік записуються з абзацного відступу.

5.1.10 Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, як правило, заголовків не мають.

5.1.11 Заголовки повинні чітко і стисло відображати зміст розділів, підрозділів.

5.1.12 Заголовки структурних елементів записки і заголовки розділів потрібно розташовувати в середині рядка і друкувати великими буквами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів записки потрібно починати з абзацного відступу і друкувати крім першої великої малими буквами, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом при виконанні записки рукописним способом повинна бути 15 мм., при машинописному способі –3-4 інтервали, при машинному – не менш двох рядків.

Відстань між основами рядків заголовка, а також між двома заголовками приймають таким же, як в тексті.

5.1.13 Кожний розділ текстового документа потрібно починати з нового листа. Перенесення слів в заголовку не допускається.

5.1.14 Текст пояснювальної записки повинен бути коротким, чітким і не допускати різних тлумачень. При викладі обов’язкових вимог повинні застосовуватися слова: «повинен», «слідує», «необхідно», «потрібно, щоб», «дозволяється тільки», «не допускається», «забороняється», «не треба». При викладі інших положень потрібно застосовувати слова: «як правило», «при необхідності», «можливо», «можуть бути» і т.п.

5.1.15 Структурні елементи «Реферат», «Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів», «Вступ», «Висновки», «Перелік посилань» не нумерують, а їх найменування служать заголовками структурних елементів.

5.1.16 Розділи, підрозділи, пункти, підпункти потрібно нумерувати арабськими цифрами.

5.1.17 Розділи записки повинні мати порядкову нумерацію в межах викладу суті, наприклад 1, 2, 3, і т.п.

5.1.18 Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу.

5.1.19 Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, розділеного крапкою.

5.1.20 Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: 1.1, 1.2 і т.п.

5.1.21 Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу, наприклад: 1.1, 1.2 або 1.1.1, або 1.1.2 і т.п.

5.2 Нумерація сторінок записки

5.2.1 Сторінки пояснювальної записки потрібно нумерувати арабськими цифрами, дотримуючи крізну нумерацію по всьому тексту. Номер сторінки проставляють в правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

5.2.2 «Титульний лист», «Завдання» включають в загальну нумерацію сторінок записки. Номер сторінки на титульному листі не проставляють.

5.2.3 Ілюстрації і таблиці, розташовані на окремих сторінках, включають в загальну нумерацію сторінок записки.

5.3 Ілюстрації

5.3.1 Кількість ілюстрацій повинна вистачати для пояснення тексту, що викладається.

5.3.2 Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) потрібно розташовувати в пояснювальній записці безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються уперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути дані посилання в записці. При посиланнях на ілюстрації потрібно писати «…... відповідно до рисунка 3» або «….. у відповідності з рис. 3» при крізній нумерації і «… відповідно до рисунка 1.2» або «… у відповідності з рис. 1.2» при нумерації в межах розділу.

5.3.3 Якщо ілюстрації, вміщені в записці, створені не автором, необхідно, представляючи їх в записці дотримувати вимоги чинного законодавства про авторські права.

5.3.4 Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, вміщені в записці повинні відповідати вимогам стандартів «Єдиної системи конструкторської документації» (ЄСКД) і «Єдиної системи програмної документації» (ЄСПД).

5.3.5 Допускається вміщувати в розрахунково-пояснювальну записку ілюстрації, що виконуються методом ксерокопії.

5.3.6 Ксерокопії і фотознімки розміром менше формату А4 повинні бути наклеєні на листи білого паперу формату А4.

5.3.7 Ілюстрації можуть мати назву, яку вміщують під ілюстрацією. При необхідності під ілюстрацією вміщують пояснюючі дані (підрисуночний текст). Ілюстрація обізнається «Рисунок», який разом з назвою ілюстрації вміщують після пояснюючих даних, наприклад: «Рисунок 3.1 – Схема розміщення».

5.3.8 Якщо в тексті документа є ілюстрація, на якій зображені складові частини виробу, то на цій ілюстрації повинні бути вказані номери позицій цих складових частин в межах цієї ілюстрації, які розташовують в зростаючому порядку, за винятком позицій, що повторюються, а для електро - і радіоелементів – позиційні позначення, встановлені в схемах даного виробу.

5.3.9 Ілюстрації потрібно нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, що приводяться в додатках.

5.3.10 Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділеного крапкою, наприклад: 3.2 – другий рисунок третього розділу.

5.4 Побудова таблиць

5.4.1 Таблиці застосовують для кращої наглядності і зручності порівняння показників. Назва таблиці, при її наявності, повинна відображати її зміст, бути точною, короткою. Назву потрібно вміщувати над таблицею.

5.4.2 При перенесенні частини таблиці на ту ж або інші сторінки назву вміщують тільки над першою частиною таблиці.

5.4.3 Цифровий матеріал оформляють, як правило, у вигляді таблиць відповідно до рисунка 5.1.

5.4.4 Таблиці, за винятком таблиць додатків, можна нумерувати арабськими цифрами крізною нумерацією і в межах розділів. У останньому випадку номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відділеного крапкою. При цьому перша цифра номер розділу, а друга – порядковий номер таблиці в розділі.

5.4.5 Таблиці кожного додатку означають окремою нумерацією арабськими цифрами з доданням перед цифрою позначення додатку. Якщо в документі одна таблиця, вона повинна бути позначена «Таблиця 1» або «Таблиця В. 1», якщо вона приведена в додатку В.

Таблиця ____ – ____________

Заголовки граф

(номер) (назва таблиці)

Головка таблиці
			Підзаголовки граф
							Рядки таблиці

Графи (стовпці таблиці)

Боковик (графа для заголовків рядків)

Рисунок 5.1 – Приклад оформлення таблиці і її структура

5.4.6 На всі таблиці повинні бути приведені посилання в тексті записки. При посиланні потрібно писати слово «таблиця (м..)» з вказівкою її номера. Наприклад: таблиця 2.1, що означає, що це перша таблиця другого розділу.

5.4.7 Заголовки граф і рядків таблиці потрібно писати з великої букви, а підзаголовки граф – з малої букви, якщо вони складають одне речення із заголовком або з великої букви, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставляться. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.

5.4.8 Таблиці зліва, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями.

5.4.9 Розділяти заголовки і підзаголовки діагональними лініями не допускається.

5.4.10 Горизонтальні і вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, допускається не проводити, якщо їх відсутність не затрудняє користування таблицею.

5.4.11 Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам таблиці. При необхідності допускається перпендикулярне розташування заголовків граф.

5.4.12 Головка таблиці повинна бути відділена від іншої частини таблиці.

5.4.13 Висота рядків таблиці повинна бути не менше за 8 мм.

5.4.14 Таблицю, в залежності від її розміру, вміщують під текстом, в якому уперше дане посилання на неї, або на наступній сторінці, а, при необхідності в додатку до документа.

5.4.15 Допускається вміщувати таблицю вздовж довгої сторони листа записки.

5.4.16 Якщо рядки або графи таблиці вийдуть за формат сторінки, таблицю ділять на частини, вміщуючи одну частину під іншою, або поряд, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку і боковик. При розподілі таблиці на частини допускається її головку і боковик замінювати відповідно номером граф і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи і (або) рядки першої частини таблиці.

5.4.17 Слово «Таблиця» вказують один раз зліва над першою частиною таблиці. Над іншими частинами пишуть слова «Продовження таблиці» з вказівкою номера (позначення) таблиці у відповідності з табл. 5.1.

Таблиця 5.1 – Трансформатори та автотрансформатори

Тип	Sном, MBA	Напруга, кВ	Втрати, кВт
ВН	СН	НН	Рх	Рк
ВН-СН	ВН-НН	СН-НН
ТДТН-25000/220			38,5				-	-
ТД-80000/220			-	10,5		-		-

Продовження таблиці 5.1

Тип	Sном, MBA	Напруга, кВ	Втрати, кВт
ВН	СН	НН	Рх	Рк
ВН-СН	ВН-НН	СН-НН
ТРДН-32000/220			-	6,3		-		-
ТРДНС-40000/220			-	6,3		-		-

5.4.18 Таблиці з невеликою кількістю граф допускається ділити на частини і вміщувати одну частину поруч з іншою на одній сторінці. При цьому повторюють головку таблиці у відповідності з табл. 5.2. Рекомендується розділяти частини таблиці подвійною лінією або лінією завтовшки 2s.

Таблиця 5.2

Тип	Iном, А	Іпред, кА	Маса, кг	Тип	Iном, А	Іпред, кА	Маса, кг
ПП24			0,25	ПП17
ПП71			-	ПН2

5.4.19 Нумерація граф таблиці арабськими цифрами допускається в тих випадках, коли в тексті документа є посилання на них, при розподілі таблиці на частини, а також при перенесенні частини таблиці на наступну сторінку (див. табл. 5.3).

5.4.20 Графу «номер по порядку» в таблицю включати не допускається.

Таблиця 5.3 – Конденсатори

Тип	Напруга, кВ	Потужність, кВАр	Ємність, мкФ	Висота, мм	Маса, кг
КЕ1-0,38-20-2У1	0,38
КЕ2-0,38-40-3У3	0,38
КЕК2-10,5-150-2У1	10,5		4,4

5.4.21 При необхідності нумерації показників, параметрів або інших даних порядкові номери потрібно вказувати в першій графі (боковику) таблиці безпосередньо перед їх найменуванням у відповідності з табл. 5.4. Перед числовими значеннями величин і позначенням типів, марок і т.п. порядкові номери в таблицях не проставляються.

Таблиця 5.4

Найменування показника	Значення
у режимі 1	у режимі 2
1. Струм колектора, А	5, не менше	7, не менше
2. Напруга на колекторі, В
3. Опір навантаження, Ом

5.4.22 Правила оформлення таблиць суто специфічного характеру потрібно проводити згідно ГОСТ 2.105-95.

5.5 Формули і рівняння

5.5.1 Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менш за один вільний рядок.

5.5.2 Формули і рівняння в записці потрібно нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Нумерують тільки формули на які є посилання.

5.5.3 Номер формули або рівняння складається з номера формули або рівняння, розділеного крапкою, наприклад: формула (5.3) – третя формула п’ятого розділу.

5.5.4 Номер формули або рівняння вказують на рівні формули або рівняння в дужках в крайньому правому положенні на рядку.

5.5.5 Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять в формулу або рівняння, потрібно приводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані в формулі або рівнянні.

Пояснення кожного символу і числового коефіцієнта потрібно давати з нового рядка. Перший рядок пояснень потрібно починати з абзацу словом «де» без двокрапки.

Приклад:

Абсолютний електричний ККД турбогенератора визначають по формулі:

, (5.1)

де 3600 – коефіцієнт перерахунку;

N_Э – електрична потужність, кВт;

Q_ТУ – витрата теплоти на турбогенератор, кДж/ч [23].

5.5.6 У документах, що видаються нетипографським способом, формули можуть бути виконані машинописним, машинним або креслярським шрифтом висотою не менше за 2,5 мм. Використання машинописних і рукописних символів в одній формулі не допускається.

5.5.7 Перенести формули або рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконання операцій, причому знак операції на початку наступного рядка повторюють. При перенесенні формули або рівняння на знаку операції «множення» застосовують знак «х».

5.5.8 Формули, наступні одна за іншою, і не розділені текстом, відділяють комою.

Приклад:

Оптимізація регулятора виконується відповідно до умов:

5.6 Переліки

5.6.1 Переліки, при необхідності, можуть бути приведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

5.6.2 Перед кожною позицією переліку потрібно ставити малу букву українського алфавіта з дужкою, або, не нумеруючи, дефіс (перший рівень деталізування).

Приклад:

а) контактні механічні термометри:

1) дилатометричні;

2) рідинні;

3) газові;

б) контактні електричні термометри:

1) термометри опору;

2) термоелектричні термометри;

3) особливі типи електричних контактних термометрів.

5.6.3 Перелік першого рівня деталізування пишуть (друкують) малими буквами з абзацного відступу, другого рівня – c відступом відносно місцезнаходження переліку першого рівня.

5.7 Посилання

5.7.1 Посилання в тексті записки потрібно вказувати порядковим номером по переліку посилань, виділених двома квадратними дужками, наприклад, «… в роботах [1 – 7]».

5.7.2 При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки вказують їх номери.

Приклади посилань:

«.. в розділі 4…», «… дивися 2.1…», «… 3.3.4…», «на рис. 1.3…», або «на рисунку 1.3…», «… в таблиці 3.2...», «… (див. табл. 3.2)…», «по формулі (3.2)…», «в рівняннях (1.2.3) – (1.2.5)…», «… в додатку Б…».

5.8 Додатки

5.8.1 Матеріал, що доповнює текст пояснювальної записки, допускається вміщувати в додатках. Додатками можуть бути, наприклад, графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис апаратури, опис алгоритмів і програм задач, що вирішується на ЕОМ, якщо це не є основною задачею проекту (роботи).

5.8.2 Додатки оформлюють як продовження даного документа на подальших його листах. Додатки повинні мати загальну з іншою частиною крізну нумерацію сторінок. Додатки можуть оформлятися у вигляді самостійного документа.

5.8.3 У тексті пояснювальної записки на всі додатки повинні треба здійснювати посилання.

5.8.4 Додатки розташовують в порядку посилань на них в тексті пояснювальної записки.

5.8.5 Кожний додаток потрібно починати з нової сторінки з вказівкою зверху посередині сторінки слова «Додаток» і його позначення, а під ним в дужках для обов’язкового додатку пишуть слово «обов’язковий», а для інформаційного -«рекомендований» або «довідковий».

5.8.6 Додаток повинен мати заголовок, який записують симетрично відносно тексту з великої букви окремим рядком.

5.8.7 Додатки означають заголовними буквами української мови, починаючи з А, за винятком Г, Є, 3, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова «Додаток» слідує буква, що означає його послідовність. Допускається позначення додатків буквами латинського алфавіту за винятком букв J і О. Якщо в документі один додаток, він означається «Додаток А». У разі повного використання букв українського і латинського алфавітів допускається означати додатки арабськими цифрами.

5.8.8 Додатки, як правило, виконують на листах формату А4.

5.8.9 Допускається оформляти додатки на листах формату АЗ, А4х3, А4х4, А2 і А1 по ГОСТ 2.301-68.

5.8.10 Всі додатки повинні бути перераховані в змісті пояснювальної записки з вказівкою їх номерів і заголовками.

6 ГРАФІЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ (РОБОТИ)

6.1 Відповідно до сталої практики роботи вищої школи до складу дипломного проекту (роботи), курсового проекту повинна входити графічна частина.

6.2 Графічна частина носить, в основному, ілюстративний характер, але може бути і підсумком творчого труда, тобто бути кресленнями з розмірами, отриманими на основі виконаних розрахунків. Графічна частина оформляється на аркушах креслярського паперу основних форматів по ГОСТ 2.301-68, які приведені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 – Основні формати

Позначення формату	Розміри сторін формату, мм
А0	841х1189
А1	594х841
А2	420х594
А3	297х420
А4	210х297

При необхідності допускається застосовувати формат А5 з розмірами 148х210 мм. Допускається вживання додаткових форматів, утворюваних збільшенням коротких сторін основних форматів на величину, кратну їх розмірам. Розміри додаткових форматів, як правило, слід вибирати по таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 – Розміри додаткових форматів

Кратність	Формат
А0	А1	А2	А3	А4
	1189х1682	-	-	-	-
	1189х2523	841х1783	594х1261	420х891	297х630
		841х2378	594х1682	420х1189	297х841
			594х2102	420х1486	297х1051
				420х1783	297х1261
				420х2080	297х1471
					297х1682
	-	-	-	-	297х1892

6.3 Зображення на кресленнях виконують в масштабах (ГОСТ 2.302-68).

6.4 Масштаби зменшення вибираються з наступного ряду: 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000.

6.5 Масштаби збільшення 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1.

6.6 Натуральна величина 1:1.

6.7 При проектуванні генеральних планів великих об’єктів допускається застосовувати масштаби 1:2000;1:5000; 1:10000; 1:20000; 1:25000; 1:50000.

У необхідних випадках допускається застосовувати масштаби збільшення (100n):1, де n- ціле число.

6.8 Масштаб, вказаний в призначеній для цього графі основного напису креслення, повинен позначатися по типу 1:2; 1:2,5; 2:1 і т.д.

6.9 Зображення, товщина ліній по відношенню до товщини основної лінії і основні призначення ліній повинні відповідати вказаним в ГОСТ 2.303-68. Товщина основної лінії S повинна бути в межах від 0,5 до 1,4 мм в залежності від величини і складності зображення, а також від формату креслення.

6.10 Написи та розміри на кресленнях і в технічних документах виконують стандартними шрифтами згідно з ГОСТ 2.304-68.

Стандартом визначено такі розміри шрифту: (1,8); 2,5; 3,5; 5; 7; 10; 14; 20; 28; 40 (застосування шрифту розміром 1,8 не рекомендується і допускається лише для типу Б).

Розмір шрифту h – величина, що визначається висотою великих літер у міліметрах.

Висота великих літер h вимірюється перпендикулярно до основи рядка. Висота малих літер с визначається з відношення їх висоти до розміру шрифту h, наприклад с = 7h/10 (рис.6.1).

Ширина літери q – найбільша ширина літери – визначається залежно від розміру шрифту h, наприклад q = 6h/10, або від товщини лінії шрифту d, наприклад q = 6d (рис.6.1)

Товщина лінії шрифту d залежить від типу і висоти шрифту.

Рисунок 6.1

Визначено такі типи шрифту:

- тип А без нахилу (d = h/14);

- тип А з нахилом до основи рядка праворуч під кутом 75⁰ (d = h/14);

- тип Б без нахилу (d= h/10);

- тип Б з нахилом 75⁰ (d= h/10).

На рисунку 6.2 показано приклади шрифтів українського алфавіту і арабських цифр.

Рисунок 6.2

6.11 Всі креслення мають бути забезпечені основними написами відповідно до ГОСТ 2.104-68.

6.12 При виконанні креслення на декількох листах на всіх листах одного креслення вказують одне і теж позначення.

6.13 Основний напис креслення або схеми приведені на рисунку 6.3. При цьому мають бути витримані всі рекомендації ГОСТ 2.104-68 відносно заповнення основних і додаткових граф, а саме:

- у (1) – найменування виробу; відповідно до вимог ГОСТ 2.109-73. Найменування має бути коротким і записуватися в називному відмінку однини; на першому місці має бути іменник;

- у (2) – позначення документа.

- у (3) – позначення матеріалу деталі (заповнювати для робочих креслень деталей);

- у (4) – буквена вказівка (літера), що характеризує документацію по ГОСТ 2.103-68 (у дипломних проектах Д; курсових – К);

- у (5) – маса виробу в кг (можна не заповнювати);

- у (6) – стандартний масштаб креслення;

- у (7) – порядковий номер аркуша документа (якщо аркуш один, графу не заповнюють);

- у (8) – загальна кількість аркушів документа (графу заповнюють лише на першому аркуші);

- у (9) – найменування навчального закладу, групи;

Рисунок 6.3 – Основний напис (форма 1)

Рекомендується наступне позначення документа:

ХХ.01041124.000.Е3

1 23 4 5 6

де ХХ – ДП (дипломний проект), ДР (дипломна робота), КП (курсовий проект), КР (курсова робота), ГР (графічна робота), ЛР (лабораторна робота), ПР(практична робота);

1 – чотири останні цифри шифру спеціальності;

2 – форма навчання (1 – денна, 2 – заочна);

3 – порядковий номер групи;

4 – порядковій номер студента за списком у журналі;

5 – реєстраційний номер (номер складальних одиниць і деталей);

6 – позначення типу креслення.

Типи креслень:

- складальне креслення (СБ),

- креслення загального вигляду (ВО),

- теоретичне креслення (ТЧ),

- габаритне креслення (ГЧ),

- монтажне креслення (МЧ),

- електромонтажне креслення (МЕ),

- пояснювальна записка (ПЗ).

Види схем: електричні (Э), гідравлічні (Г), пневматичні (П), кінематичні (К), вакуумні (В), оптичні (О), енергетичні (Р), ділення (Е), комбіновані (С).

Типи схем: структурна (1), функціональна (2), повна принципова (3), монтажна з’єднань (4), підключень (5), загальна (6), розташування (7), об’єднана (0).

Шифри схем складаються з букв і цифр, які позначають вид і тип схеми. Наприклад, схема гідравлічна принципова має шифр Г3, схема електрична з’єднань – шифр Э4.

Якщо на одному аркуші виконуються два види схем, що відносяться до одного виробу, то назва складається з назв обох схем, наприклад «Схема електрична принципова і з’єднань» має шифр Е0.

Характеристика схем окремих типів:

- структурні схеми дають загальне уявлення про систему, про пристрій, його основні функціональні частини, їх призначення і взаємозв’язки;

- функціональні схеми зображають функціональні зв’язки між окремими частинами пристрою або системи;

- - принципові схеми призначені для здобуття детального уявлення про принцип роботи пристрою, викреслюють для відключених пристроїв;

- схеми з’єднань дають уявлення про види, способи, засоби і місця з’єднань окремих частин пристрою;

- - схеми підключення призначені для визначення зовнішнього підключення (приєднання до мережі, системи) пристрою;

- загальна схема служить для визначення складових частин комплексу і з’єднання їх між собою на місці експлуатації.

На рисунку 6.4 наведений приклад виконання основного напису на кресленні.

					ДП.01041124.000.Э4
					Релейний захист і автоматика ліній, що відходять. Схема електричних з'єднань.	Літера	Маса	Масштаб
Зм.	Арк.	№ докум.	Підп.	Дата	Д
Разраб.	Петров
Перевір.	Орлов
Т. контр.				Аркуш	Аркушів 1
					ММТ ЕПП-09^1/9
Н. контр.	Васін
Затв.	Сидоренко

- Петров – студент, що виконує дипломний проект (роботу), ставить підпис в рядку позиції «розробив»;

- Орлов – керівник студента, який ставить підпис в рядку позиції «перевірив»

- Васін – викладач, що виконує обов’язки нормоконтролера,

- Сидоренко – завідувач відділенням, який затверджує документацію.

Рисунок 6.4 – Приклад виконання основного напису

6.14 Розташування додаткових граф видно з рисунка 6.5 (а – для форматів А4; б – для форматів більше А4 при розташуванні основного напису уздовж короткої сторони; в – для форматів більше А4 при розташуванні основного напису уздовж довгої сторони аркуша).

1 – основний напис; 2-додаткові графи

Рисунок 6.5 – Розташування основного напису та додаткових граф

Дата добавления: 2015-08-13