Хід години пам’яті

Година пам’яті

«Шлях Кобзаря –це шлях народу»

Для ліцеїстів ІІ курсу

Людмила Шипелюк,

вихователь Київського обласного ліцею-інтернату фізичної культури і спорту;

Юлія Запальська,

Вихователь Київського обласного ліцею-інтернату фізичної культури і спорту

Мета: розкрити велич і безсмертя українського поета, світового генія, неперевершеного майстра слова Т.Г. Шевченка, показавши красу і неперевершеність його творів; виховувати в ліцеїстів любов і повагу до Великого Кобзаря, до історичного минулого України, до сторінок історії народу.

Наочне оформлення: виставка літератури, портрет Т.Г.Шевченка, виставка робіт ліцеїстів.

Музичне оформлення: уривки документальних фільмів про життя та творчість Т.Г. Шевченка.

Хід години пам’яті

Ведучий: Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті засяє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм… пам’ять Шевченка.

Ведуча: Все йде, все минає… Та залишається пам'ять, добра слава про людей, що мандрують у світи в пошуках краю землі, у пошуках істини та правди. В історії залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує все людство. До них належить й ім’я великого українського поета Т. Г. Шевченка. Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові. «Історія мого життя, - писав поет, - становить частину історії моєї Батьківщини».

Ведучий: Тарас Шевченко - символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Його думи, його пісні, його полум’яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів. Поезію Шевченка люблять усі народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх народів, всіх прогресивних людей світу.

Ведуча: Шевченків Кобзар… Це Біблія українського народу, якій судилося бути безсмертною, бо сам народ визнав її своєю книгою. Народ, який має такого поета, як Шевченко, і таку вічну книгу, як «Кобзар», - безсмертний. Кобзар зібрав кожну сльозину, найменший стогін болю кріпака. Духовну велич і красу народу підніс на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. У багатьох оселях наших земляків сьогодні побачиш портрет Шевченка, заквітчаний вишитим рушником. А на столі, поряд із хлібом, лежить книга його поезій – «Кобзар».

Ведучий: Отож і ми з вами сьогодні зібрались, щоб перегорнути сторінки життя Т. Г. Шевченка. Саме таким березневим днем принесли у хату до кріпака Шевченка лелеки малого хлопчика, якого назвали Тарасом. Хлопчика, слава про якого пережила його на сотні літ.

Ліцеїст: 9 березня 1914 р. В похилій хаті край села

Над ставом чистим і прозорим,

Життя Тарасику дала

Кріпачка-мати, вбита горем.

---

Дата добавления: 2015-08-13