Основним змістом початкового етапу об'єднавчого процесу (кінець XIII - перша половина XIV ст.) Було складання в Північно-Східній Русі великих феодальних центрів та виділення серед них найсильнішого як майбутнього політичного центру і територіального ядра формування централізованої держави.
Монголо-татарське нашестя і стале ярмо за тривали набігами ординців призвели до значних змін в Північно-східній Русі. Центр її економічного і політичного життя перемістився з районів Володимиро-Суздальській землі, що піддавалися частим набігам татар, в центральні та окраїнні, менш доступні для ординців лісові райони, де напередодні і після Батиєвої навали склався ряд нових феодальних князівств (Тверське, Московське, Городецьке, Білозерське, Стародубське, Суздальське та ін.) Включення правителів цих нових князівств у боротьбу за велике князювання володимирське, за територіальний зростання своїх володінь суб'єктивно ще не виходило за рамки типових феодальних князівських усобиць, але об'єктивно набувало значення початку об'єднавчого процесу.
Головними суперниками в цій боротьбі s першої третини XIV ст. стали Москва і Твер, що перетворилися зі столиць невеликих периферійних князівств у великі феодальні центри Північно-Східної Русі. Економічному підйому і політичного піднесення цих князівств сприяло швидке збільшення їх населення за рахунок припливу втікачів під натиском татар селян і ремісників з інших князівств. Тривала боротьба між цими двома князівствами привела в кінцевому підсумку до перемоги Москви.
Іншим альтернативним центром формування Російської держави, як це не парадоксально на перший погляд, цілком могло стати Велике Князівство Литовське - могутнє середньовічне освіту, до складу якого в різні часи входили багато землі сучасної Росії (Смоленськ, Курськ і т.д.), велика частина Білорусії і значна частина Україні. Варто відзначити, що переважною релігією тут було православ'я, а населення - слов'янським.
З другої половини XIV ст. починається другий етап об'єднавчого процесу, основним змістом якого були розгром Москвою в 60-70 роках своїх основних політичних суперників і перехід від затвердження за Москвою її політичного верховенства на Русі до державного об'єднання навколо неї російських земель і організації нею загальнонародної боротьби за повалення ординського ярма.
Об'єднавчий процес завершився ліквідацією в останній третині XV ст. - Першої чверті XVI ст. зберігали ще (часом вже ілюзорну) незалежність земель і князівств. Але це вже був новий етап в історії Російської держави, в якому завершення об'єднавчого процесу нерозривно поєдналося з початком боротьби за державну централізацію і за остаточну ліквідацію золотоординського іга.
Дата добавления: 2015-08-13; просмотров: 89 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Альтернатива традиционному выкупу | | | Посилення Московського князівства. Завершення об'єднання Русі. |