Порядок проведення роботи. Лужність пластових вод обумовлюється наявністю солей слабких кислот

Лужність пластових вод обумовлюється наявністю солей слабких кислот, в основному карбонатів і бікарбонатів лужно-земельних і лужних металів. Розрізняють лужність по фенолфталеїну () і метилоранжу ().

Для визначення загальної лужності 100 мл профільтрованої досліджуваної води наливають у конічну колбу об’ємом 250 мл, додають 10 крапель 1% спиртового розчину фенолфталеїну і титрують (при наявності забарвлення) 0,1н розчином соляної кислоти до переходу забарвлення розчину від малинового до прозорого. Потім до проби додають 3-4 краплі метилоранжу і титрують до переходу жовтого кольору в оранжевий.

Вміст мг-екв/л, (4.1)

або мг/л, (4.2)

Вміст мг-екв/л, (4.3)

або мг/л, (4.4)

де а – розхід розчину соляної кислоти в мл при титруванні по фенолфталеїну;

в – розхід розчину соляної кислоти в мл при титруванні по метилоранжу;

н – нормальність розчину соляної кислоти;

61 – еквівалентна вага ;

60 – еквівалентна вага .

Якщо при додаванні до води фенолфталеїну рожевий колір не появляється – це вказує на відсутність у воді іонів . Тоді титрування проводять по метилоранжу.

Якщо при титруванні по фенолфталеїну витрачається більше кислоти, ніж при титруванні по метилоранжу – це значить, що досліджувана вода має іон і , і не має іону . У цьому випадку при титруванні по фенолфталеїну паралельно протікають дві реакції + =Н₂О і + = .

При титруванні по метилоранжу відтитровується іон , одержаний за рахунок іона , який відтитровано раніше кислотою по фенолфталеїну.

Якщо “ а ” – число (мл) розчину соляної кислоти, яке пішло на титрування по фенолфталеїну, а “ в ” – число (мл) розчину соляної кислоти, що пішло на титрування по метилоранжу, то при “ а ” більше “ в ”

мг-екв/л, або мг/л, (4.3)

мг-екв/л, або мг/л, (4.4)

де y- об’єм проби взятої для аналізу;

30 – еквівалентна вага ;

17 – еквівалентна вага .

Дата добавления: 2015-08-13