Підбір меблів для дітей дошкільного віку 3 страница

11.6. При виявленні нестачі або надлишку одного з видів продуктів матеріально відповідальна особа зобов'язана припинити приймання продуктів харчування та продовольчої сировини. Подальше приймання продуктів харчування здійснюється комісією з бракеражу за участю працівника бухгалтерії (якщо він є у штаті закладу), представника постачальника, а також представника органу громадського самоврядування (від колективу закладу або від батьків). Результати оформлюються актом приймання у 2-х примірниках: один - для обліку прийнятих продуктів харчування, другий - для направлення претензійного листа постачальникові. Акт складають того ж дня, коли було виявлено нестачу або надлишок.

11.7. Забороняється замовляти, приймати та використовувати у дошкільному навчальному закладі м'ясо та яйця водоплавної птиці, м'ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю, м'ясні обрізки, субпродукти (діафрагму, кров, легені, нирки, голови тощо), за винятком печінки та язика, а також свинину жирну (II категорії), свинячі баки, річкову та копчену рибу, гриби, соуси, перець, майонез, вироби у фритюрі, у тому числі чіпси, вироби швидкого приготування, газовані напої, квас, натуральну каву, кремові вироби, вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби, морепродуктів тощо). У дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти. Сардельки, сосиски, варені ковбаси повинні прийматися не нижче 1 ґатунку. Забороняється приймати продукти недоброякісні або сумнівної якості із закінченим строком придатності або на межі його закінчення.

11.8. Відомості про якість продуктів, що швидко псуються, у тому числі молока, реєструються медичною сестрою у журналі бракеражу сирих продуктів. Тара, в якій надходять продукти, що швидко псуються (м'ясо, риба, молочні продукти тощо), повинна мати кришки. Тара і кришки повинні бути виготовлені з матеріалів, дозволених для контакту з продуктами харчування; тару необхідно відповідно промаркувати - "м'ясо", "сметана", "риба", "сир кисломолочний" тощо - і використовувати за призначенням. Після кожного використання тара підлягає обов'язковому миттю гарячим 2 %-м розчином кальцинованої соди (20 г на 1 л води) з наступним ошпарюванням окропом і просушуванням. Обмінну тару необхідно зберігати в спеціально відведених місцях, що виключає її забруднення.

11.9. Комірник (завгосп) несе відповідальність за приймання, зберігання та видачу продуктів харчування і тари, додержання умов зберігання і строків реалізації продуктів харчування та продовольчої сировини. Облік продуктів та продовольчої сировини, а також тари здійснюється у Книзі складського обліку, де вказуються дата їх надходження, номер накладної, постачальник, об'єм поставки, дата та об'єм щоденної реалізації.

11.10. Продукти харчування, продовольчу сировину і тару необхідно зберігати у спеціально обладнаних коморах, овочесховищах, де забезпечено дотримання санітарних норм і правил, у тому числі умови товарного сусідства, температурний режим. Комори повинні бути оснащені необхідним обладнанням, меблями, посудом, інвентарем, у тому числі для відкривання тари, засобами вимірювання, гирями, тарою тощо. Стелажі, шафи, рундуки для зберігання продуктів харчування повинні бути підняті від підлоги на 15 см для забезпечення можливості прибирання. При зберіганні продуктів у тарі на підтоварниках або стелажах їх необхідно встановлювати на відстані 20 см від стіни. Сіль, цукор, яйця необхідно зберігати у сухих приміщеннях, окремо від продуктів, які сильно пахнуть.

11.11. Для зберігання продуктів, які особливо швидко псуються, необхідно використовувати холодильне обладнання (холодильники побутові, холодильні шафи, прилавки, морозильні камери). Для молочних та м'ясних продуктів необхідно передбачити окреме холодильне обладнання. У випадках зберігання їх разом слід забезпечити товарне сусідство.

11.12. Продукти харчування (суміші) для дітей 1-го року життя необхідно зберігати в окремих холодильниках. У холодильному обладнанні повинні бути термометри, температурний режим контролюють комірник (завгосп), кухар і медсестра. При зважуванні продуктів забороняється класти їх безпосередньо на ваги - для цього використовуються тара, чистий папір або клейонка. Строк зберігання продукту обчислюється з моменту закінчення його виготовлення на виробництві, що зазначений в накладній.

11.13. Молоко, як продукт, що особливо швидко псується, необхідно приймати безпосередньо на кухню, минаючи комору, за винятком молока тривалого строку зберігання у пакетах. Для дітей до 3-х років необхідно використовувати молоко жирністю 3,2 %, для дітей старше 3-х років - від 2,5 до 3,2 %. При прийманні фляжного молока спочатку проводять пробне кип'ятіння у кількості 200 - 300 мл, потім кип'ятиться решта молока. Час постачання молока необхідно відрегулювати так, щоб воно доставлялося рано-вранці, для забезпечення його рівномірної реалізації протягом дня. Сире молоко повинне зберігатися у холодильнику і кип'ятитися при необхідності його використання. Якщо це не можливо, то молоко кип'ячене після зберігання у холодильнику перед використанням необхідно повторно перекип'ятити.

11.14. Кисломолочні напої у дрібній розфасовці необхідно давати дітям безпосередньо у групах. Не допускається їх переливання і змішування в одній ємності.

11.15. Масло вершкове необхідно використовувати жирністю не нижче 72,5 %, сир кисломолочний - жирністю від 9 % (напівжирний) до 18 %. Масло вершкове повинно зберігатися у холодильному обладнанні у тарі виробника або брусками у пергаменті на чистому розносі окремо від продуктів, які сильно пахнуть.

11.16. Сир твердий необхідно зберігати без тари на чистих дерев'яних дошках, які періодично протирають серветкою, що просочена 3 % розчином кухонної солі. Якщо сир розрізаний, його зберігають загорнутим у серветку, що змочена 3 % розчином кухонної солі.

11.17. Картопля, соління та інші овочі вимагають особливих умов зберігання. Склади і комори для них повинні бути сухими, без природного освітлення та мати достатню вентиляцію. Висота шару картоплі або інших овочів у засіках не повинна перевищувати 1,5 м. Стан овочів при зберіганні необхідно контролювати 1 - 2 рази на тиждень, при цьому зіпсовані овочі слід негайно видаляти. Для заготівлі квашених овочів (огірки, помідори, капуста тощо) необхідно використовувати сіль понад добової норми згідно з рецептурою за технологією.

11.18. Житній і пшеничний хліб зберігаються окремо один від одного. Дверцята шафи для хліба повинні бути з отворами для вентиляції. Хлібні полиці або лотки для зберігання хліба один раз на тиждень протирають білою тканиною, що змочена 1 % розчином столового оцту.

11.19. Яйця зберігають у сухому прохолодному приміщенні. Перед приготуванням страв яйця обов'язково замочують на 30 хвилин у 2 % розчині питної соди, після чого миють проточною водою. Для миття яєць повинна бути окрема ємність з маркіруванням "для миття яєць".

11.20. Облік продуктів харчування і тари в закладі включає:

а) повний облік надходження і своєчасну реєстрацію у документах руху продуктів харчування і тари (прийняття, видача, передача, повернення тощо);

б) контроль за правильним використанням коштів, що виділяються на харчування;

в) контроль за зберіганням продуктів харчування, дотриманням установлених правил щодо оформлення приймання й видачі їх, за проведенням інвентаризацій (переобліку).

11.21. Безпека і якість продуктів харчування та продовольчої сировини залежать від умов їх зберігання, у тому числі від температури, вологості. При тривалому зберіганні у несприятливих умовах, а також при недодержанні товарного сусідства вони псуються, гниють, висихають, частково втрачають вагу, збільшується відсоток відходів. Норми натуральних втрат продуктів харчування при зберіганні у коморах та складських приміщеннях наведено у додатку 14 до Санітарних правил залежно від сезону року.

11.22. У разі псування продуктів у коморі або на складі дошкільного навчального закладу комісією з бракеражу складається акт. В акті необхідно зазначати:

час складання акта, найменування дошкільного навчального закладу, прізвища і посади осіб, які брали участь у вибраковуванні недоброякісних продуктів харчування;

реквізити постачальника, вид, номер і дату супровідних документів, разом з якими надійшли продукти харчування;

інші дані, що необхідні для більш докладної характеристики продуктів;

причини псування продуктів.

11.23. Під час приготування страв необхідно суворо дотримуватися поточності виробничого процесу. Обробку сирих і готових продуктів необхідно проводити на різних столах з відповідним маркуванням. Забороняється розморожування (дефростація) м'яса дрібними шматками, а також у воді або поруч із плитою. Не допускається його повторне заморожування. Місця, які мають згустки крові, клейма, а також забиті місця повинні ретельно зачищатися і видалятися. Рибу розморожують на повітрі або у воді. При цьому для зменшення втрат мінеральних речовин у воду додають сіль кухонну у розрахунку 7 - 10 г на 1 л води. Рибне філе не дозволяється розморожувати у воді.

11.24. Кулінарна обробка продуктів включає холодну і термічну обробки, які необхідно проводити із максимальним збереженням смакової якості і поживної цінності, зокрема вітамінів. Плодоовочеві продукти, що призначені для споживання у сирому вигляді, повинні після ретельного миття обдаватися крутим окропом у друшляку. З метою зберігання вітаміну C овочі необхідно очищати і нарізати безпосередньо перед приготуванням страв, закладати у підсолену воду, що кипить, варити в посуді з нержавіючої сталі під закритою кришкою, не допускаючи бурхливого кипіння.

11.25. Для профілактики псевдотуберкульозу з 01 березня у дошкільних навчальних закладах забороняється приготування салатів із свіжих овочів врожаю минулого року. Такі овочі підлягають обов'язковій термічній обробці. Для профілактики спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь з 15 квітня до 15 жовтня забороняється готувати вінегрет. Упродовж холодного періоду року вінегрет дозволяється готувати лише на обід або вечерю, що виключає можливість варіння овочів на наступний день. Салати і вінегрети необхідно готувати з дотриманням санітарних норм, заправляти безпосередньо перед видачею.

11.26. Кулінарна обробка продуктів повинна максимально зберігати харчову цінність, підвищувати засвоєння їжі, надавати їй приємного зовнішнього вигляду, смаку й запаху.

Мікробне забруднення продуктів, що виникає при їх первинній обробці, ліквідується наступною термічною обробкою. З метою профілактики спалахів гострих кишкових захворювань та харчових отруєнь не допускається використання несправного технологічного обладнання, недостатній температурний режим приготування страв, скорочення часу термічної обробки продуктів. Під час холодної і термічної обробки продуктів необхідно суворо дотримуватися вимог санітарних правил і норм, контролювати роботу технологічного обладнання (терморегуляторів духових шаф, духовок). Варити і тушкувати продукти слід при температурі 100° C, смажити - 195 - 200° C. Висока температура сприяє знищенню мікроорганізмів та забезпеченню бактеріологічної безпеки готових страв. Тривалість термічної обробки продуктів наведено у додатку 15 до Санітарних правил.

11.27. Найнебезпечнішими щодо виникнення кишкових інфекцій є вироби з м'ясного або з рибного фаршу (котлети, тюфтельки, зрази, битки тощо). Тому ці вироби повинні двічі проходити термічну обробку: смаження в жиру на плиті впродовж 10 хвилин з наступним смаженням у духовій шафі 10 хвилин при температурі 220 - 250° C. Аналогічно готують сирники, смажену рибу шматками, печінку. При використанні відвареного м'яса, птиці, риби для приготування других страв їх після розподілу на порції необхідно обов'язково повторно кип'ятити у бульйоні. Для обробки сирого та вареного м'яса потрібно мати окремі м'ясорубки.

11.28. У дошкільних навчальних закладах забороняється виготовлення кислого молока ("самоквасу"), холодців, м'ясних і рибних салатів, холодників, паштетів, зельців, форшмаку, виробів у фритюрі, макаронів по-флотськи з сиром м'яким або м'ясом, млинців з сиром м'яким або м'ясом, кремів, морсів, напоїв зі штучними барвниками та ароматизаторами. Забороняється використання газованих напоїв, а також напоїв і соків непромислового виготовлення.

11.29. Не допускається використання пастеризованого фляжного молока без кип'ятіння, сиру м'якого (за винятком сиру, який виготовлено на дитячій молочній кухні) і сметани без термічної обробки. Перекисле молоко (простокваша) дозволяється використовувати лише для приготування тіста.

11.30. Лабораторний контроль якості та безпеки готової їжі, до яких відноситься дослідження готових страв на калорійність, на санітарно-хімічні та на мікробіологічні показники, проводиться не рідше двох разів на рік не менше 3 проб (по кожному виду показників). Лабораторний контроль за дотриманням санітарно-епідемічного режиму на харчоблоці, а саме дослідження змивів на санітарно-показову групу мікроорганізмів (БГКП), проводиться не рідше двох разів на рік не менше 10 змивів.

XII. Санітарно-гігієнічні вимоги до особистої гігієни персоналу

12.1. Персонал дошкільного навчального закладу повинен бути охайно одягненим (у халаті або в одязі, що визнаний у закладі основним), у змінному взутті, з прибраним волоссям, з коротко обстриженими нігтями, без обручок, каблучок, біжутерії.

Працівникам дошкільного закладу необхідно мати промаркований санітарний одяг для робіт, що пов'язані з організацією харчування, та промаркований спеціальний одяг для прибирання приміщень. У санітарному одязі забороняється: виконувати роботи з прибирання приміщень; заходити та перебувати в туалеті; виходити на вулицю; знаходитись у цьому одязі в інших приміщеннях, поза місцем харчування дітей. Перед відвідуванням туалету санітарний одяг повинен залишатися на вішалці поруч із дверима туалету. Після відвідування туалету персонал повинен обов'язково мити руки, а працівники харчоблоку після миття рук повинні проводити їх дезінфекцію препаратами, дозволеними до використання в установленому законодавством порядку.

При роздачі страв, годуванні дітей повинен використовуватися промаркований білий халат або фартух з тканини (косинки, ковпак), для миття посуду - фартух з клейонки. Санітарний одяг необхідно зберігати на вішалці поруч з буфетною. Забороняється застібати санітарний одяг шпильками, голками та зберігати у кишенях різні сторонні предмети. Для персоналу повинно бути не менше 3 комплектів санітарного одягу на одного працівника.

Спеціальний одяг для прибирання приміщень групових (житлових) осередків і туалетів необхідно маркувати, використовувати за призначенням і зберігати окремо, так само, як інвентар для прибирання (відра, швабри, ганчірки). Заміна санітарного та спеціального одягу здійснюється у міру забруднення.

Персоналу дошкільного закладу забороняється курити тютюнові вироби, вживати алкогольні напої на території дошкільного навчального закладу, використовувати дитячий туалет.

Після закінчення робочого дня персонал повинен прибрати робоче місце. Інструменти повинні зберігатися в закритих ящиках, які унеможливлюють доступ до них дітей.

12.2. Персонал дошкільних закладів повинен проходити обов'язкові медичні огляди відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 23 липня 2002 року N 280 "Щодо організації проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2002 року за N 639/6927.

У кожного працівника повинна бути особова медична книжка встановленого зразка, де реєструються результати профілактичних медичних оглядів, відомості щодо перенесених інфекційних захворювань, заліки з гігієнічної підготовки. Особові медичні книжки повинні зберігатися у медичному кабінеті. Медична сестра повинна вести розгорнутий лист проходження персоналом обов'язкових медичних оглядів.

12.3. Працівники дошкільного навчального закладу при прийомі на роботу повинні пройти курс гігієнічного навчання відповідно до статті 21 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

12.4. Працівники, які своєчасно не пройшли обов'язковий медичний огляд, гігієнічне навчання, а також ті, що не мають особових медичних книжок, до роботи не допускаються.

12.5. Категорично забороняється перебування працівників на робочому місці з симптомами інфекційних захворювань. При підозрі на захворювання вони підлягають обов'язковому відстороненню від роботи.

12.6. Впродовж карантину з приводу підвищення захворюваності населення на грип і гострі респіраторні вірусні інфекції у дошкільному навчальному закладі повинен бути введений масковий режим.

XIII. Вимоги до медичного обслуговування, оцінки стану здоров'я дітей

13.1. Медичне обслуговування вихованців здійснюється лікарем-педіатром, медичною сестрою, посади яких входять до штату дошкільного навчального закладу або закладу охорони здоров'я.

13.2. До обов'язків лікаря-педіатра та медичної сестри дошкільного закладу відносяться: постійний контроль за станом здоров'я вихованців; проведення обов'язкових медичних оглядів і профілактичних щеплень дітей; надання невідкладної медичної допомоги дітям у разі гострого захворювання або травми; здійснення щоденного контролю за організацією, безпекою та якістю харчування, дотриманням раціонального режиму навчально-виховної діяльності, навчального навантаження; дотримання санітарно-гігієнічних вимог та протиепідемічного режиму; проведення санітарно-просвітницької роботи серед дітей, батьків або осіб, які їх замінюють, та працівників дошкільного закладу.

13.3. Перед зарахуванням дитини до дошкільного навчального закладу у закладі охорони здоров'я за місцем спостереження дитини повинно бути проведено її підготовку до перебування у організованому дитячому колективі, повне медичне обстеження, визначення стану фізичного та психічного розвитку, за необхідності - санація ротової порожнини та носоглотки, корекція порушення зору з підбором окулярів, оздоровчі, диспансерні та інші необхідні заходи. При прийомі дитини до дошкільного навчального закладу проводиться медичний огляд з наступним медичним контролем за перебігом періоду адаптації дитини в колективі.

При переведенні дитини з одного до іншого дошкільного навчального закладу лікарем закладу, який дитина відвідувала, або педіатром за місцем розташування дошкільного закладу надається виписка з медичної документації дитини.

13.4. При зарахуванні дитини до групи лікарем дошкільного закладу збирається інформація стосовно особливостей його розвитку та поведінки, оцінюється стан здоров'я, фізичний і психічний розвиток. На підставі цього спільно з вихователем групи робиться індивідуальне призначення щодо режиму дня, харчування та проведення оздоровчих заходів.

На дітей, які поступили в дитячі садки і дитячі будинки, форма N 026/о "Медична карта дитини (для школи, школи-інтернату, школи-ліцею, дитячого будинку, дитячого садка)" заповнюється на підставі виписки із форми N 112/о "Історія розвитку дитини", які затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27 грудня 1999 року N 302.

Надалі всі записи в медичній карті роблять медичні працівники дошкільних навчальних закладів в порядку поточних наглядів, при проведенні періодичних оглядів і протиепідемічних заходів.

13.5. Медичні працівники дошкільного навчального закладу повинні здійснювати постійний контроль за станом здоров'я дітей, надавати невідкладну медичну допомогу у разі гострого захворювання або травми, систематично проводити навчання дітей правилам особистої гігієни тощо.

Щоденні огляди при прийомі дітей проводяться з метою виявлення в них ознак захворювань. Усі діти 1 раз на місяць повинні оглядатися медичними працівниками на наявність педикульозу, грибкових захворювань, корости та інших захворювань шкіри.

У разі виявлення ознак інфекційного захворювання дитину ізолюють від здорових дітей. За показанням дитині повинна надаватися невідкладна медична допомога. Залежно від стану дитину залишають у ізоляторі до приходу батьків або госпіталізують. До закладу охорони здоров'я (за територіальним принципом) та територіального органу Державної санітарно-епідеміологічної служби України негайно направляється екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове отруєння, незвичайну реакцію на щеплення (форма N 058/о "Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання", затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 січня 2006 року N 1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 червня 2006 року за N 686/12560).

При ускладненні епідемічної ситуації в дошкільному навчальному закладі (окремих групах) необхідно вводити карантин, протягом якого проводяться протиепідемічні заходи, у тому числі вимірювання температури 2 рази на день, щоденна дезінфекція приміщень.

13.6. За наявності необхідної матеріально-технічної бази в дошкільному навчальному закладі повинні проводитися обов'язкові медичні огляди дітей. Огляди також можуть здійснюватися в закладі охорони здоров'я за територіальним принципом. Порядок їх проведення та склад спеціалістів, які до них залучаються, повинні відповідати наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29 листопада 2002 року N 434 "Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні".

Лікарі оглядають дитину, роблять висновок про стан її здоров'я, за наявності показань дають рекомендації щодо додаткових обстежень, лікування, профілактичних щеплень, режиму харчування тощо.

13.7. За результатами медичних оглядів здійснюється комплексна оцінка стану здоров'я дітей, складається епікриз. Під час комплексної оцінки стану здоров'я дитини враховуються: функціональний стан органів і систем; резистентність та реактивність організму; рівень та гармонічність фізичного та психоневрологічного розвитку; наявність хронічної, у тому числі вродженої, патології. За станом здоров'я діти розподіляються на групи здоров'я (перша, друга, третя, четверта і п'ята групи):

перша група - здорові діти, які не мають відхилень за всіма ознаками здоров'я (не хворіють за період спостереження або мають незначні одиничні відхилення, які не впливають на стан здоров'я і не потребують корекції);

друга група - діти групи ризику - діти з ризиком виникнення хронічної патології та ті, що часто гостро хворіють. Це діти з функціональними відхиленнями, діти першого року життя з обтяженим акушерським і генеалогічним анамнезом, ті, що часто хворіють або які тяжко перехворіли з несприятливим перебігом реабілітаційного періоду, тощо;

третя, четверта та п'ята групи - хворі діти з хронічною патологією в стадії компенсації, субкомпенсації, декомпенсації відповідно.

Дітей з патологією ставлять на диспансерний облік (форма N 030/о "Контрольна картка диспансерного нагляду", затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27 грудня 1999 року N 302). За результатами обов'язкових медичних оглядів для кожної вікової групи дітей повинен розроблятися план оздоровлення, що сприятиме зниженню рівня захворюваності та зміцненню здоров'я дітей.

13.8. Медичною сестрою проводяться антропометричні виміри дітей (зріст, маса тіла) віком до 1 року - 1 раз на місяць, від 1 до 2 років - 1 раз у квартал, від 2 до 6 років - 1 раз на півроку. Під час літнього оздоровчого періоду антропометрію кожній дитині проводять щомісяця. Двічі на рік (вересень, лютий) лікарем-педіатром проводиться оцінка фізичного розвитку дітей відповідно до Критеріїв оцінки фізичного розвитку, наведених у додатку 16 до цих Санітарних правил, фізичної підготовленості.

13.9. При реєстрації у дітей і персоналу дошкільного навчального закладу контагіозних гельмінтозів (ентеробіоз, гіменолепідоз) повинен бути проведений комплекс профілактичних заходів щодо запобігання розповсюдженню гельмінтів. Заходи здійснюються при встановленні ентеробіозу у 20 % дітей і більше та у працівників дошкільного навчального закладу (після одноразового лабораторного дослідження).

Інвазованих дітей реєструють у журналі обліку інфекційних захворювань (форма 060/о "Журнал обліку інфекційних захворювань", затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 січня 2006 року N 1 "Про затвердження Форм первинної облікової документації з інфекційної, дерматовенерологічної, онкологічної захворюваності та інструкцій щодо їх заповнення", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 червня 2006 року за N 686/12560) і проводять лікування безпосередньо у дошкільному навчальному закладі. При напруженій епідемічній ситуації з контагіозних гельмінтозів профілактичні заходи повинні проводитись впродовж періоду лікування і протягом 3 днів після його закінчення. У групах із цілодобовим перебуванням дітей необхідно щоденно міняти та прасувати трусики, колготи, майки, футболки і постільну білизну, рушники.

13.10. Медичний персонал дошкільного навчального закладу одночасно з лікувально-профілактичними заходами здійснює комплекс оздоровчих заходів згідно з нормативно-правовими актами. Одночасно з керівництвом закладу вони здійснюють постійний контроль за організацією харчування, його безпечністю і якістю.

13.11. Визначення ефективності роботи дошкільного навчального закладу щодо збереження і зміцнення здоров'я повинно здійснюватись засновником (власником) навчального закладу за критеріями щодо стану здоров'я дітей з урахуванням даних медичних оглядів, захворюваності тощо. Оцінка стану здоров'я колективу повинна включати показники: поширеності захворювань (рівень, структура); гострої захворюваності (рівень, структура); захворюваності дітей у випадках і днях на 1 дитину; питомої ваги дітей, які часто хворіють (далі - ЧХД); індексу здоров'я; питомої ваги дітей з морфофункціональними відхиленнями; питомої ваги дітей з хронічними захворюваннями; питомої ваги дітей, функціонально не готових до навчання у школі; розподілу дітей за групами фізичного розвитку; розподілу дітей за групами здоров'я.

До дітей, які часто хворіють, відносяться діти, які протягом року гостро хворіли: понад 3 рази - для дітей віком до 1 року; 6 і більше разів - віком 1 - 2 роки; 5 і більше разів - у віці 3 років; 4 і більше разів - у віці 4 - 5 років; 3 і більше разів - 6 років і старше.

13.12. Лікар-педіатр та/або медична сестра дошкільного навчального закладу в межах чинних нормативно-правових актів повинні здійснювати постійний контроль за організацією харчування, у тому числі за: безпекою харчових продуктів та готових страв, умовами і строками їх зберігання та реалізації; технологією приготування страв; виконанням норм харчування тощо.

13.13. Медичні працівники повинні контролювати режим дня та навчання, навчальне навантаження відповідно до віку дитини, руховий режим дітей, організацію оздоровчих заходів, фізичне виховання, включаючи загартовування. Щодня повинні здійснювати контроль спалахів гострих кишкових інфекцій, харчових отруєнь, отруєнь рослинами та грибами.

XIV. Вимоги до режиму дня і навчання, організації життєдіяльності, рухової активності дітей

14.1. Ранковий прийом дитини до дошкільного навчального закладу щодня повинен проводити вихователь групи. Здійснюється обов'язкове опитування батьків або осіб, які їх замінюють, стосовно стану здоров'я дитини. Перевіряється зів, стан шкірних покровів. Усім дітям ясельного віку, вихованцям груп з цілодобовим перебуванням і дітям карантинних груп проводяться термометрія та огляд зіва. До використання чисті шпателі та термометри повинні зберігатись у чистому сухому промаркованому посуді ("чисті термометри", "чисті шпателі"). Після використання їх збирають у посуд з маркуванням "для дезінфекції термометрів", "для обробки шпателів".

14.2. Діти з ознаками захворювання до дошкільного навчального закладу не приймаються. Після перенесеного захворювання або тимчасової відсутності дітей за інших причин протягом 3 днів включно прийом дітей до дошкільного навчального закладу дозволяється за наявності медичної довідки закладу охорони здоров'я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. У довідці лікарем-педіатром вказуються рекомендації щодо індивідуальних особливостей режиму дитини-реконвалесцента на перші 10 - 14 днів.

14.3. Щодня дітям віком до 2 років та дітям в групах з цілодобовим перебуванням повинна проводитись термометрія (2 рази, після нічного і денного сну). Дітям віком від 2 до 3 років термометрія проводиться 1 раз на день - вранці під час прийому до групи. Результати термометрії і огляду дітей реєструються вихователем у журналі, що зберігається в групі.

14.4. Персонал дошкільного закладу зобов'язаний постійно здійснювати санітарно-протиепідемічні заходи щодо попередження занесення інфекційних хвороб у організований дитячий колектив, а у випадку їх занесення - заходи щодо запобігання розповсюдженню інфекції. У дошкільному навчальному закладі повинна дотримуватися групова ізоляція (на території, у будинку).

Працівники дошкільних закладів зобов'язані вести постійне спостереження за станом здоров'я дітей, а в разі виявлення ознак інфекційного захворювання повідомляти медичного працівника. Щодня у дітей ясельного віку повинен контролюватись характер випорожнень з реєстрацією у журналі.

14.5. Режим дня повинен для кожної вікової групи дітей відповідати гігієнічним нормам щодо тривалості сну, занять різними видами діяльності та відпочинку, у тому числі організації навчальних занять, перебування на свіжому повітрі, рухової активності, кратності приймання їжі тощо.

Дата добавления: 2015-08-13