Формулювання альтернативних варіантів

Обгрунтоване рішення про експорт товару у заданій кількості за певну ціну в ту чи іншу країну потребує не тільки здійснення оцінки даного варіанту угоди, а й його порівняння з можливими альтернативами. У загальному випадку слід намагатися сформулювати та порівняти реальні альтернативи, які відрізняються одна від одної такими характеристиками:

• розмір експортної партії;

• країна-імпортер;

• розмір експортної квоти (враховується задоволеність внутрішнього попиту та мірою державного регулювання з його забезпечення);

• рівень контрактної ціни;

• набір супутніх послуг;

• умови виробництва продукції, які визначають рівень виробничих витрат та капіталоємності;

• період організації виробництва експортної продукції та виходу на зовнішній ринок (враховується факор часу).

Нижче розглянуті способи порівняння альтернатив по деяких зазначених вище характеристиках.

Вибір оптимального розміру експортної парти. Не зважаючи на те, що вплив розміру попиту та розміру виробництва на ефективність експорту має складний характер, він обов'язково повинен враховуватись у процесі ТЕО ЗЕО. У всіх випадках необхідно розраховувати точку беззбитковості та враховувати тенденції зменшення валютної виручки на одиницю експортної продукції внаслідок зниження контрактної ціни зі зростанням пропонованої покупцю партії товару. Показник точки беззбитковості є одним з найважливіших узагальнюючих показників будь-якого МП. Рівноспрямованість впливу фактору концентрації виробництва та насичення попиту призводить до формування оптимального (з точки зору максимізації ефекта операції) розміру експортної партії товару у кожному конкретному випадку.

Переміщення експорту з однієї країни до іншої. Розглядаючи можливості експорту товару у різні країни, слід оцінювати втрати внаслідок відмови від експорту до однієї з них. У розрахунках може використовуватись така формула:

ДЯехр =(<«^-<_M.)^-N_exp, (6.19)

де - Д£_Єхр порівняльний ефект експорту у дану країну відносно ефекту експорту

в іншу країну, НВ; В^р - втрати валютної виручки через скорочення експорту в

іншу країну, ЇВ.

Слід мати на увазі, що імпортери у різних країнах визначають різний попит на товар і тому можуть погодитись на різні кредитні умови та рівень контрактної ціни. Збут продукції у різних країнах об'єктивно потребує різних затрат на формування збутової мережі, рекламу, створення системи технічного обслуговування, постачання запасних частин тощо. Покупці у різних країнах висувають різні вимоги до комплектації виробів; можуть не збігатися також вимоги національних стандартів до тих чи інших параметрів.

Обгрунтування експортної ціни товару. Розрахунок показників ефекту та ефективності експорту передбачає, що ціна експортного товару відома, але на практиці контрактна ціна сама є предметом переговорів та може варіюватись у певних межах. Для правильної побудови тактики переговорів важливо визначити ці межі і, зокрема,

мінімально допустиму експортну ціну (#£_Хр_тіпЛ яка розраховується за умови, що

ефект експорту (у формулі 6.18) дорівнює нулю при фіксованих затратах на виробництво та реалізацію продукції, за такою формулою:

<_min=^;/K_kp.K_ee, (6.20)

Розраховану так мінімально допустиму ціну можна порівнювати з відомими пропозиціями конкурентів.

На підприємствах, які готують експортну операцію, як правило, складається спеціальний внутрішній документ, в якому обґрунтовується очікувана контрактна ціна та майбутня ефективність угоди. Цей документ називають розрахунком експортної ціни, або конкурентним листом. Він містить основні показники якості експортного товару порявняно з відомими пропозиціями конкурентів, розрахунок рівня експортної ціни, якого можна досягнути, у відповідній валюті з урахуванням прийнятих БУП та інших умов передбачуваної угоди.

Підбір ефективних умов виробництва. Якщо є альтернативні можливості організувати експортне виробництво на кількох підприємствах, слід оцінити порівняльну ефективність кожного варіанта. Крім того, слід виявити можливості удосконалення виробництва на базі нових технологій, що приведе до зниження затрат, але потребуватиме додаткових капітальних вкладень. Доцільно оцінити величину максимально допустимих затрат на виробництво та збут експортної продукції

(^«Фта •)' ^ВИХ°Д^{ЯЧИ 3} очікуваного рівня контрактної ціни. Прийнявши Е_ехр - 0, з формули розрахунку ефекту (6.18) отримуємо:

^7_mx=B£p.^.K_e, (6.21)

Врахування чинника часу при оцінці довготривалого експортного контракту. Оцінюючи довготривалий експортний контракт, в розрахунку ефекту експортного виробництва слід врахувати вплив чинника часу. Крім того, необхідно оцінити вигіднірть (або недоліки) більш раннього виходу на зовнішній ринок з експортним товаром. У цих випадках для розрахунку інтегрального ефекта експортного проекту

(^expj;) використовується формула:

*ех_Рї = Z(<., '^exp, •*--*, -Я, -Я,)«а„ (6.22)

І

де K_t - капітальні вкладення у t-му році, необхідні для організації експортного виробництва, створення збутової мережі, підготовки персоналу, придбання технології, проведення рекламної кампанії тощо; B_t - поточні витрати на виробництво та збут продукції (собівартість) у t-му році; П₍ - податки (мита тощо) у t-му році; а, -

коефіцієнт зведення за чинником часу; t - номер року реалізації експортного проекту; Т - період реалізації проекту (розрахунковий горизонт).

В окремому випадку експортних поставок запасних частин на додаток до експорту

машин чи обладнання розраховується ефект експорту запасних частин (Е™)за

формулою:

Е£_Р = І>е³х^Ч_р, •*•-*,"-4г"-ПГ)-а„ (6.23)

де йехр, ~ контрактна ціна річного обсягу запасних частин, що експортуються у t-му році, НВ; K_tⁿ - капітальні вкладення у виробництво запасних частин (як частка повних капітальних владень) у t-му році, НВ; Bf⁴ - витрати виробництва запасних частин у t-му році, НВ; 77_t³⁴ - податки у t-му році.

Приклад. З України до Німеччини експортується партія товару у 1000 штук. Зведені витрати на виробництво цієї партії склали 490 000 тис. грн. Валютний виторг від реалізації товару -100 000 євро. Оплата здійснювалась готівкою (К - 1).3гідноіз законодавством 50% отриманої від експорту валюти обов'язково продається у валютний резерв держави за ціною 5,8 грн./євро. Передбачувана валютна ефективність імпортної операції (на валюту, що залишається у розпорядженні експортера) становить 6 грн./ євро.

Розрахувати:

1) сумарний (інтегральний) ефект ЗТО та валютних операцій, передбачених умовою;

2) граничні значення вартісних показників. Розв'язок.

1. Коефіцієнт валютної ефективності експорту (^«„р) дорівнює:

В / *Чх_Р ^в / ⁵ех_Р - ЮО 000 EUR/490 000 UAH - 0,02 EUR/UAH.

Середньозважений валютний коефіцієнт ефективності використання валюти (/Г_вв)дорівнює:

А^= 0,5 х 5,8 + 0,5 х 6 - 2,9 + 3 - 5,9 UAH/EUR. Економічний ефект експортної операції (E_exJ дорівнює:

^Еехр ~ ⁵ех_Р • *«- З_ехр = ЮО 000 EUR х 5,9 UAH/EUR - 490 000 UAH - 100 000 UAH.

2. Мінімально допустима експортна ціна одиниці продукції (5°_хрт.) дорівнює:

Я_е°4>_гаі„ = ^exy N* K_ee = 490 000 UAH/1000 шт. х 5,9 UAH/EUR - 83,05 EUR.

Максимально допустимі затрати на виробництво та збут продукції (З_ехртах) дорівнюють:

З_ехртах = Я_ехр • К_вв - 100 000 EUR х 5,9 UAH/EUR - 590 000 UAH. Висновок: угода є ефективною.

Дата добавления: 2015-08-10