Відомча класифікація.

Відомча класифікація видатків державного бюджету визначається відповідно до Закону про державний бюджет України (частина друга статті 22 Бюджетного кодексу України).

За даною класифікацією визначається перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів. А саме:

1. Управління справами верховної Ради України.

2. Державне управління справами.

3. Господарське управління Секретаріату Кабміну України.

4. Верховний суд України.

5. Конституційний Суд України.

6. Генеральна прокуратура України.

7. Міністерства, Державні комітети, Державна митна служба України, Державна туристична адміністрація, НАН України; СБУ, ЦВК України тощо.

8. Рада Міністрів АРК.; обласні державні адміністрації; Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Відомча класифікація видатків місцевого бюджету визначається відповідно до рішення про місцевий бюджет (частина третя статті 22 Бюджетного кодексу України).

III. = Бюджетний дефіцит – являє собою перевищення видатків над його доходами.

(профіцит – протилежне).

Класифікують за певними категоріями:

1. За формами прояву:

1) Відкритий.

2) Прихований.

= Відкритий – офіційно визнаний дефіцит оголошений в законі про бюджет на відповідний рік.

= Прихований – не визнаний офіційно, що виявляється в завищенні планових обсягів доходів, включені до складу доходу джерел покриття бюджетного дефіциту.

2. За причинами виникнення:

1) Вилучений.

2) Свідомий.

= Вилучений – наслідок скорочення обсягів ВВП, обмеженості фінансових ресурсів країни.

= Свідомий – внаслідок цілеспрямованих змін в розмірах державних доходів і витрат.

3. За напрямками:

1) Активний.

2) Пасивний.

= Активний – спрямування коштів на інвестицію економіки що сприяє зростанню ВВП.

= Пасивний – спрямування коштів на покриття поточних витрат.

Причини:

1. Структурна розбалансованість економіки. Несвоєчасне та недостатньо ефективне проведення структурних перетворень.

2. Надмірна величина державного сектора.

3. Недостатній механізм оподаткування суб’єктів господарювання.

4. Невідповідність структури видатків наявним фінансовим можливостям держави.

5. Здійснення крупних централізованих вкладів в розвиток виробництва і зміну його структури.

6. Зростання витрат в зв’язку з обслуговуванням внутрішнього та зовнішнього боргу країни.

Способи збалансування державного бюджету:

1. Збільшення податкових платежів (економіка йде в тінь).

2. Додаткова емісія грошей (інфляція).

3. Державні позики – державні цінні папери (недовіра до них з боку населення).

Може застосовувати заходи що до обмеження бюджетного дефіциту:

1. Перехід від фінансування до кредитування.

2. Ліквідація дотацій збитковим підприємствам.

3. Скорочення витрат на управління державою.

4. Реформування системи оподаткування.

5. Збільшення ролі місцевих бюджетів.

6. Зміна доходності державних послуг.

Дата добавления: 2015-08-10