Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Загальна будова нервової системи. Будова нервових клітин

Читайте также:
  1. I. Загальна частина
  2. Алгоритм прогнозування з використанням вбудованих функцій MS Excel
  3. БУДОВА АСИНХРОННОГО ДВИГУНА
  4. Будова бази моделей у СППР
  5. Будова дистанційних запалів
  6. Будова і функції органу зору.
  7. Будова і функції органу слуху.

Нервовій системі в організмі людини належить особливо важлива роль. Що б не робила людина, що б не діялось в її організмі, ніщо не відбувається без участі нервової системи. Вона здійснює взаємозв’язок окремих органів між собою і всього організму з навколишнім середовищем.

В організмі немає жодної ділянки тіла, де б не було нервових утворень. Вони є усюди: в м’язах, серці, кістках, судинах, шлункові, кишках, печінці, легенях, шкірі, нирках і т.д. Тому ні одна ділянка організму не залишається поза регулюючим впливом нервової системи. З частиною нервової системи — корою великих півкуль — пов’язане все свідоме життя людини – її мислення, мова, цілеспрямована поведінка та трудова діяльність.

 

Для того, щоб правильно оцінити фізичний розвиток дитини, необхідно знати закономірності росту дитячого організму. На основі зважування і вимірювання великої кількості здорових дітей одержано середні показники (маса тіла, зріст, окружність голови, грудної клітки, живота) фізичного розвитку, а також центральний розподіл цих показників. Порівняння показників розвитку дитини з середніми значеннями дає приблизне уявлення про її фізичний розвиток.
Впливає на фізичний розвиток ряд факторів:

1. Здоров’я.

2. Зовнішнє середовище.

3. Фізичне виховання.

4. Дотримання режиму дня.

5. Харчування.

6. Загартовування.

7. Спадкової схильності.

Маса тіла доношеної новонародженої дитини становить 2500-3500 г. Протягом 1 року життя швидко збільшується маса тіла дитини (потроюється).

Середні значення приросту маси тіла за кожний місяць першого півріччя становлять, г:

1-й місяць – 500-600 7-й місяць - 600

2-й місяць – 800-900 8-й місяць - 550

3-й місяць – 800 9-й місяць - 500

4-й місяць – 750 10-й місяць - 450

5-й місяць – 700 11-й місяць - 400

6-й місяць – 650 12-й місяць – 350.

Орієнтовно щомісячний приріст маси протягом першого року життя можна визначити за формулою:

800 г – (50 х n),

де n – вік у місяцях.

Масу тіла на першому році життя можна визначити за формулою;

Для І півріччя за цією формулою маса тіла дорівнює:

маси при народженні + (800 х n),

де n – кількість місяців, 800 – середній щомісячний приріст маси протягом І півріччя.

Для ІІ півріччя життя маса тіла дорівнює:

маса при народженні + (800 х 6) (приріст маси за І півріччя) –

400 г х (n-6)

де 800 г = 6 – збільшення маси за І півріччя;

n – вік у місяцях;

400 г – середній щомісячний приріст маси за ІІ півріччя.

Річна дитина в середньому важить 10 кг.

Після першого року життя темпи зростання маси тіла поступово знижуються, збільшуються лише в період статевого дозрівання.

Масу тіла дитини у віці 2-11 років можна встановити за формулою:

10 кг + (2 х n),

де n – кількість років.

Так, дитина у 10 років повинна важити:

10 кг + (2 х 10) = 30 кг.

Зріст (довжина тіла).

У 3 місяці середній зріст становить 60 см. У 9 місяців 70 см, у рік – 75 см для хлопчиків і на 1-2 см менше для дівчаток.

1, 2, 3 – кожен місяць по 3 см = 9 см.

4, 5, 6 – кожен місяць по 2,5 см = 7,5 см.

7, 8, 9 – кожен місяць по 1,5 см = 4,5 см.

10, 11, 12 – кожен місяць по 1 см = 3 см.

Отже, в середньому дитина виростає на 24-25 см (74-75 см).

Різні частини тіла дитини ростуть неоднаково, найбільш інтенсивно – нижні кінцівки, довжина їх за весь період росту збільшується в 5 разів, довжина верхніх кінцівок - у 4 рази, тулуба – у 3 рази, висота голови – у 2 рази.

Перше витягнення іде у 5-6 років.

Друге витягнення – 12-16 років.

Середній зріст дитини до 4 років визначають за формулою:

100 см – 8(4 – n),

де n – кількість років, 100 см – зріст дитини у 4 роки.

Якщо дитині більше 4 років, то її зріст дорівнює:

100 см + 6(4 – n),

де n – кількість років.

Окружність голови і грудної клітки

Окружність голови новонародженого дорівнює 32-34 см. Особливо інтенсивно збільшується окружність голови в перші місяці життя:

у І триместрі – по 2 см на місяць;

у ІІ триместрі – по 1 см на місяць;

у ІІІ півріччі – по 0,5 см на місяць.

Середні значення окружності голови у дітей різного віку
Вік

Окружність голови, см

Новонароджений
34-35

3 місяці
40

6 місяців
43

12 місяців
46

2 роки
48

4 роки
50

12 років
52


Окружність грудної клітки у новонародженої дитини на 1-2 см менша за окружність голови. До 4 місяців іде зрівнювання грудної клітки з головою, пізніше окружність грудної клітки збільшується швидше, ніж окружність голови.

Окружність живота повинна бути дещо меншою (на 1 см) окружності грудей. Цей показник інформативний до 3 років.

Нераціональне харчування, перенесені захворювання, дефекти догляду і виховання можуть призвести до відставання у фізичному розвитку. Фізичний розвиток може, також, значно порушуватися при нейроендокринних захворюваннях.

Нерівномірність росту - пристосування, вироблене еволюцією. Бурхливий ріст тіла в довжину на першому році життя пов’язаний із збільшенням маси тіла, а уповільнення росту в наступні роки зумовлене активними процесами диференціювання клітин, тканин, органів.
Розвиток веде до морфологічних та функціональних змін, а ріст - до збільшення маси тканин, органів і всього тіла. При нормальному розвитку дитини обидва процеси тісно взаємозв’язані, але періоди інтенсивного росту можуть не збігатися з періодами інтенсивного диференціювання. Посилене диференціювання зумовлює уповільнення росту. Наприклад, маса головного і спинного мозку в основному наростає до 8-10 років, майже досягаючи маси цих органів у дорослого, а функціональне удосконалення нервової системи відбувається ще протягом тривалого часу. Дозрівання рухового аналізатора настає в 13-14 років, а разом з тим в 15-18 років відбувається подальший інтенсивний ріст і диференціація м’язової тканини.
Нерівномірність розвитку - гетерохронія - дає можливість забезпечити прискорений вибірковий ріст і диференціацію тим структурам і їхнім функціям, які насамперед необхідні організмові на даному етапі онтогенезу. П.К.Анохін висунув вчення про гетерохронію (нерівномірне дозрівання функціональних систем). Функціональні системи дозрівають нерівномірно, включаються поетапно, змінюються, забезпечуючи організмові пристосування в різні періоди онтогенетичного розвитку. Структури, які до моменту народження повинні становити функціональну систему, закладаються і дозрівають вибірково і прискорено. Наприклад, коловий м’яз рота іннервується прискорено і задовго до того, як будуть іннервовані інші м’язи обличчя. Прискореного розвитку зазнає не лише коловий м’яз рота, а й інші м’язи і ті структури центральної нервової системи, які забезпечують акт смоктання. Із всіх нервів руки насамперед і найповніше розвиваються ті, що забезпечують скорочення м’язів -згиначів пальців, які беруть участь у виконанні хватального рефлексу. Такий вибірковий і прискорений розвиток морфологічних утворень, які становлять повноцінну функціональну систему, що забезпечує новонародженому виживання дістав назву системогенезу.
4. Акселерація - прискорення розвитку. Вона характеризується:
- збільшенням довжини тіла і маси новонароджених (за останні 30-40 років на 0,5-1см і 100-150г);
- збільшення зросту, маси (інших параметрів тіла) дітей і підлітків усіх вікових груп. Сучасна 9-річна дитина має зріст і масу 10-річної дитини 1940 року;
- більш ранню зміну дитячих пропорцій тіла дорослими;
- більш раннє прорізування і заміну молочних зубів постійними (на 1-2роки);
- прискорене окостеніння скелету, зокрема дрібних кісток зап’ястя (на 1-2роки), і більш раннє завершення росту. У 18ст. у чоловіків ріст тривав до 26років, у1940р. - до 21р, а у 1960 - до 18-19р.;
- більш ранню появу (на 1-2роки) перших статевих ознак(у дівчат у 8-9років, у хлопців - у 10 років), більш швидке завершення цього періоду.
Справжня акселерація характеризується прискоренням фізичного розвитку і статевого дозрівання. Спеціальними дослідженнями встановлено, що акселерації фізичного розвитку не завжди відповідає високий рівень психічного розвитку, працездатності і соціальної зрілості. Тому, вчителі повинні вивчати індивідуальні особливості розвитку кожного учня і відповідно добирати форми і методи виховання.
Акселерацію пояснюють дією комплексу факторів, які ще до кінця не вивчені. Зокрема, поліпшенням загальних умов життя, харчування, медичного обслуговування, урбанізацією та інтенсифікацією темпів сучасного життя.


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 120 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Стаття 4. Заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа | Стаття 5. Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування | Стаття 8. Повне державне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа | Стаття 31. Права та обов’язки батьків-вихователів | Стаття 38. Інформування громадськості про проблеми дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа | Стаття 39-5. Удосконалення умов для розвитку, виховання та освіти випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування | Поняття про ріст і розвиток дитячого організму | Вікові особливості черепа | Скелет вільної нижньої кінцівки | Сила і витривалість м’язів. Динамічна і статична робота м’язів |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Порушення опорно-рухового апарату у дітей та підлітків| Оливия Лихтенштейн Замужество и как с ним бороться Рецепты Хлои Живаго

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)