Герпетична інфекція у дітей

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ

«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»

Кафедра педіатрії №1

З дитячими інфекційними хворобами

ГЕРПЕТИЧНА ІНФЕКЦІЯ У ДІТЕЙ

Методична розробка

Для студентів медичного факультету

Полтава – 2011

Затверджено на навчально-методичному засіданні кафедри педіатрії №1 з дитячими інфекційними хворобами

"29" серпня 2011 року. Протокол №1.

Автори:

• доцент кафедри педіатрії №1 з дитячими
інфекційними хворобами, к.мед.н. Прилуцький К.Ю.;

• асистент, к.мед.н Пікуль К.В.

Друкується по рішенню ЦМК Вищого державного навчального
закладу України «Українська медична стоматологічна академія»
"__"___________ 2011 року. Протокол №

Герпетична інфекція у дітей

Герпес (від грецького herpes - гарячка) - сама розповсюджена вірусна інфекція людини. У всіх країнах світу 60-90% населення інфіковані тим чи іншим герпес-вірусом. За даними ВООЗ герпетична інфекція (П) займає друге місце, після грипу, як причина смертності від вірусних інфекцій., Цей збудник входить до складу TORCH комплексу, який відіграє значну роль у виникненні репродуктивних втрат. HSV біли відкриті V. Gruter у 1912 році [1,4]. Він належить до родини Herpesviridae Під П найчастіше розуміють групу захворювань, що викликаються вірусом простого герпесу (HSV-1, HSV-2) та характеризуються переважним ураженням шкіри, слизових оболонок та нервової системи. На сьогодні описано 8 типів герпесвірусів: два типи простого герпесу (HSV-1, HSV-2), вірус вітряної віспи та оперізуючого лишаю (VZV, HHV-3), вірус Епштейна-Барра (EBV, HHV-4), цитомегаловірус (CMV, HHV-5), HHV-б, HHV-7, HHV-8. На основі біологічних властивостей вірусів виділено: α-герпесвіруси, β-герпесвіруси, δ-герпесвіруси. α-герпесвіруси (HSV-1, HSV-2, VZV) характеризуються коротким циклом репродукції з цитопатичним ефектом в клітинах. До β-герпесвірусів відносять CMV, HHV-6, HHV-7. Вони розмножуються повільно, викликають збільшення уражених клітин, здатні до персистенції в слинних залозах, нирках, можуть викликати вроджені інфекції. До γ-герпесвірусів відносять EBV, HHV. Вони характеризуються тропізмом до В-та Т-лімфоцитам, в яких вони персистують, можуть викликати лімфопроліферативні процеси. Найбільша сприятливість у дітей до П спостерігається у віці від 5 місяців до 3 е років. Герпесвіруси 1 типу передаються повітряно-краплинним та контактним шляхами, а 2 типу - статевим, вертикальним, парентеральним. HCV-3 викликає генітальний і неонатальний герпес. У залежності від механізму ураження виділяють: вроджену та набуту форми. Набута ГІ може бути первинна та вторинна (рецидивуюча), локалізована, генералізована, латентна [2,6].

До первинних форм ГІ відносять:

• інфекція новонароджених (генералізований герпес, енцефаліти, герпес шкіри та слизових);

• енцефаліти;

• гінгівостоматити;

• герпетиформна екзема Капоші;

• первинний герпес шкіри, очей;

• герпетичний панарицій.

До вторинних форм ГІ відносять:

• герпес шкіри та слизових;

• офтальмогерпес;

• грепес статесих органів та др.

Дата добавления: 2015-08-18