ВСЕ продуктів забою при Сибірці та лептоспірозі

Ветеринарно-санітарні заходи. Визначають приміщення скотобази та цехи, які підлягають дезінфекції, тобто ті місця, де перебували хворі на сибірку тварини. Інвентар складають у визначене ізольоване приміщення. Всі приміщення, інвентар і обладнання обробляють 10 %-м гарячим розчином їдкого натру. Через одну годину стіни, підлогу і все обладнання обливають струменем теплої води (40—50 °С) під тиском 0,2—03 МПа. Зібраний гній, сміття, залишки сировини вивозять у спеціальній тарі і спалюють. Потім приміщення дезінфікують одним з таких розчинів: 10 %-й гарячий розчин їдкого натру, розчин хлорного вапна або гіпохлору (5 % активного хлору), 4 %-й розчин формальдегіду, із розрахунку 1 л/м2 Цінне обладнання, а також прив’язні пояси ретельно протирають серветками, змоченими 4 %-м розчином формальдегіду. Ножі, мусати та інші інструменти кип’ятять в 0,5 %-му розчині соди у закритому посуді протягом 90 хв. або ав- токлавують 1 год. під тиском 0,2 МПа. Спецодяг знезаражують автоклавуван- ням або кип’ятінням у воді протягом 90 хв. чи пароформалінових камерах. У холодильних камерах перед дезінфекцією температуру доводять до 1—2 °С і дворазово дезінфікують 10 %-м розчином однохлористого йоду з інтервалом 15—25 хв. або 4 %-м розчином формальдегіду.

Шкури тварин, хворих на сибірку (у випадку їх зняття поза ветеринарним контролем), спалюють, а шкури, що були з ними в контакті, дезінфікують піке- люванням у розчині (ЗО °С) соляної кислоти (2 %) та кухонної солі (10 %) або підкисленим розчином кремне-фтористого натрію (1 % кремне-фтористого натрію, 0,7 % сірчаної кислоти в перерахунку на 100 %-ну Н2504 і 10 % кухонної солі) протягом 48 год. У разі дезінфекції пікелюванням прісносухих і сухосолоних шкур їх попередньо вимочують у розчині, що містить 0,05 % соляної кислоти і 5 % кухонної солі, не менше 48 год. Потім додають соляну кислоту і кухонну сіль до концентрації пікелювання і витримують ще 40 год. Після цього шкури нейтралізують розчином, що містить 6 % кухонної солі і 0,5 % кальцинованої соди до маси сировини (на 1 кг шкур 4 л нейтралізуючого розчину). Далі шкури промивають водою.

У разі виявленні хворих тварин під час транспортування транспорт дезінфікують. Якщо хворі тварини або трупи виявлені у вагонах, в яких вони доставлені на м’ясокомбінат, то вагони з усім обладнанням, гноєм і залишками корму направляють на дезінфекційно-промивну станцію залізниці, попередньо закривши двері і запломбувавши їх. На дверях вагона роблять напис “На дезінфекцію” У супровідному документі вагона і спеціальному направленні зазначають, що вагон прямує на дезінфекцію за третьою категорією. Автомашини після перевезення тварин або сировини тваринного походження, неблагополучних щодо сибірки, знезаражують за вказівкою спеціаліста державного ветеринарно-санітарного нагляду на спеціально підготовленому для цього майданчику. Перед дезінфекцією кузов автомашини зрошують дезін- фікуючим розчином, потім механічно очищають від гною, бруду. Вологу дезінфекцію проводять дворазово розчином (50—60 °С) гіпохлору (5 % активного хлору) або 6 %-м розчином формальдегіду з 0,5 % миючого засобу. Для дезінфекції автомашин, вагонів, морських суден, у випадках виявлення в них під час транспортування або під час вивантаження хворих на сибірку тварин, використовують також освітлений розчин хлорного вапна (5 % активного хлору), 10 %-й розчин однохлористого йоду (препарат 74-Б) або розчин препарату гіпохлор (5 % активного хлору). Розчини наносять дворазово з інтервалом 0,5—1 год. Загальні витрати розчину — 1,5 л/м 2. Для аерозольної дезінфекції використовують 38—40 %-і розчини формальдегіду, з витратою 55—60 мл/м3 і експозицією знезараження 3 год. Відновлення забою тварин на забійному чи м’ясопереробному підприємстві дозволяється лише після проведення всіх заходів, що гарантують ліквідацію інфекції, про що лікар ветеринарної медицини складає відповідний акт. Лептоспіроз З птахів хворіють кури, качки, гуси, голуби, дика болотна птах. Збудник: патогенні серотипи лептоспір, головним чином L. Pomona, L. Icterohaemorrhagiae, L. Grippotyphosa, L. Icteroanemia. Ці мікроорганізми являють собою спиралевидні нитки довжиною 6-15 мкм і шириною 0,2-0,3 мкм. Рухомі, забарвлюються за Романовським-Гімзою. У зовнішньому середовищі нестійкі: сонячні промені вбивають лептоспір за 1,5-2 год, висушування, в тому числі в грунті, за 30 хв, в стоячій воді й заболоченою грунті зберігають життєздатність протягом тижня. Стійкі до низьких температур. У хворих тварин локалізуються в крові, печінці, нирках. У дозрілому м'ясі при температурі 80 ° С втрачають життєздатність через 2 год, при 100 ° С - моментально; в солонині, яка містить не менше 4,8% кухонної солі, знешкоджуються через 10 діб. Післязабійна діагностика. Залежно від форми і стадії хвороби у великої рогатої худоби виявляють желтушность слизових оболонок очей, ротової і носової порожнин, іноді з виразковими поразками в області губ, щік і твердого піднебіння; желтушность підшкірної клітковини, сухожиль, окістя і жирової тканини, а також желеподібний набряк підшкірної клітковини, іноді з крововиливами, частіше всього в області глотки, шиї, подгрудка. Плевра, очеревина, сальник, брижа жовтяничній пофарбовані

Дата добавления: 2015-08-18