На рідкому поживному середовищі

Ріст з рівномірним помутнінням утворюють факульта­тивні анаероби. Колір середовища може змінитися в тому разі, якщо культура здатна утворювати розчинний у воді пігмент.

Придонний ріст утворюють анаероби. На дні пробірки чи фла­кона утворюється осад: малий або великий; крихтоподібний, гомо­генний, волокнистий або пухкий, з окремих пластівців; в'язкий, сли­зистий, крихкий чи пастоподібний. Поживне середовище над оса­дом може бути прозоре або каламутне. Колір осаду й середовища залежить від пігментоутворення культури мікробів. Якщо мікроби не продукують пігменту, осад має сіро-білий або жовтуватий колір.

Пристінковий ріст характеризується тим, що мікроби утво­рюють великі, пухкі пластівці або компактні зерна на внутріш­ній поверхні стінок пробірки чи флакона, які легко знімаються або щільно прикріплюються до стінок посуду й важко відокрем­люються. Поживне середовище залишається прозорим.

Поверхневий ріст утворюють аероби. При цьому на повер­хні поживного середовища утворюється плівка, яка може мати різний вигляд:

тонка, ніжна, безбарвна, ледь помітна, зникає при струшу­ванні середовища — холерний вібріон;

волога, товста, в'язка, слизиста, прилипає до бактеріологіч­ної петлі й тягнеться за нею — збудник чуми;

щільна, суха, нагадує шматок шкіри, знімається петлею пов­ністю — деякі патогенні гриби;

щільна, суха, зморшкувата, при доторканні петлею чи стру­шуванні розбивається на шматочки й тоне — збудники туберку­льозу, дифтерії.

Колір плівки й середовища залежить від пігментоутворення мікроорганізмів.

Виявлення ферментативної активності мікроорганізмів

Здатність виробляти ферменти у мікроорганізмів кодується генами та є їх постійною індивідуальною ознакою. За ферментативною активністю відрізняються не тільки окремі види мікробів, а й окремі варіанти одного виду. Вони називаються біоварами. Тому вивчення ферментативної ак­тивності мікроорганізмів є важливим етапом ідентифікації куль­тури. Ферментативна активність мікробів багата й різноманітна, але в лабораторній практиці враховують не всі ферменти, що виробляють мікроби, а тільки ті, за якими можна диференціювати генетично близькі між собою види. Найчастіше вивчають ферменти, здатні розщеплювати вуглеводи (сахаролітичні), білки (протеолітичні), сечовину (уреазу), руйнувати еритроцити (гемолітичні), розщеплювати лецитин (лецитиназу), а також ферменти, що зумовлюють окисно-відновні властивості мікробів (дегідрази, каталазу, оксидазу).

Рекомендована література

Основна: 1. І.О.Ситник «Мікробіологія», стор. 90-94, 134-147.

2. С.І.Климнюк «Практична мікробіологія», стор. 113-115.

Додаткова: 1. П.З.Протченко «Загальна мікробіологія», стор.62-76

2. Л.П.Ганчак «Мікробіологія» стор.37-48.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою.

Основні завдання.	Вказівки	Відповіді
1. Живлення бактерій	Скласти cтруктурно-логічну схему (СЛС)
2. Дихання бактерій	Назвати основні типи, скласти СЛС
3. Ріст та розмноження	Скласти таблицю
4. Культуральні та біохімічні властивості	Записати у зошит
5. Поняття про токсини, ферменти.	Записати у зошит класифікацію
6.Класифікація поживних середовищ	Записати у зошит класифікацію

3.5. Матеріал для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю.

1. Механізми живлення бактерій. Автотрофи і гетеротрофи.

2. Класифікація поживних середовищ.

3. Умови культивування мікроорганізмів.

4. Хімічний склад бактерій.

5. Розмноження мікроорганізмів.

6. Основні методи сучасної ідентифікації бактерій.

7. Хімічний склад мікробної клітини.

8. Класифікація ферментів мікроорганізмів.

9. Методи вивчення ферментативної активності мікробів.

10. Обмін речовин у мікроорганізмах. Анаболізм і катаболізм.

11. Роль ферментів у конструктивному і енергетичному обміні.

12. Значення ферментів в ідентифікації бактерій.

13. Ферменти (фактори) патогенності бактерій.

Б. Тести для самоконтролю:

1. Сукупність мікроорганізмів одного виду, які виділенні з різних джерел або з одного джерела, але в різний час:

А. Порода Б. ШтамВ Вид Г Сорт Д Клон

2. Бактерії, які здатні використовувати енергію сонячного світла:

А. Прототрофи В. Літотрофи Д. Органотрофи

Б. Хемотрофи Г. Фототрофи

3. Здатність мікроорганізмів до самовідтворення при якому збільшується кількість особин у популяції на одиницю об’єму це:

А. Ріст Г. Відтворення

Б. Розвиток Д. Селекція

В. Розмноження

4. До якої групи середовищ належать МПА та МПБ:

А. Елективні Г. Консервуючи

Б. Спеціальні Д. Накопичувальні

В. Універсальні

5. При доторканні до колонії петлею можна визначити:

А. Хімічний склад Г. Форму мікроорганізмів

Б. Консистенцію Д. Спосіб розмноження

В. Вік культури

6. Як поділяються колонії за своїм контуром краю:

А. Рівний, хвилястий, зазубрений, війчастий

Б. Рівний, плоский, опуклий, горбистий

В. хвилястий, зазубрений, шорсткий, зморшкуватий

Г. Гіллястий, плоский, рівний, нитчастий

Д. Гладкий, зазубрений, плоский, куполоподібний

7. Відмирання клітин в четвертій фазі розмноження спричинюють:

А. Нові клітини бактерій Г. Ріст бактерій

Б. Виснаження поживного середовища Д. Час

В. Накопичення шкідливих речовин

8. Яка фаза не є фазою розмноження мікроорганізмів:

А. Стаціонарна Г. Латентна

Б. Відмирання Д. Початкова

В. Логарифмічна

9. Нащадки однієї мікробної клітини:

А. Порода Б. Сорт В. Штам Г. Клон Д. Вид

10. Як називаються мікроорганізми здатні синтезувати всі необхідні їм органічні сполуки з СО2 як єдиного джерела вуглецю:

А. Автотрофи В. Літотрофи Д. Органотрофи

Б. Хемотрофи Г. Фототрофи

11. Як називається фаза розвитку мікроорганізмів за якої спостерігається різке зменшення числа живих клітин:

А. Стаціонарна Г. Латентна

Б. ВідмиранняД. Початкова

В. Логарифмічна

12. Видимі неозброєним оком скупчення бактерій на поверхні або в товщі поживного середовища це:

А. КолоніяБ. Клон В. Група Г. Вид Д. Штам

13. Особлива група мікробів, для яких концентрація кисню при культивуванні може бути зменшена до 2%:

А. Облігатні аероби Г. Факультативні аероби

Б. Облігатні анаероби Д. Мікроаерофіли

В. Факультативні анаероби

14. Координоване відтворення бактеріальних структур і збільшення маси мікробної клітини:

А. Розмноження В. Культивування Д. Реплікація

Б. РістГ. Симбіоз

15. Залежно від своєї густини середовища поділяються на:

А. Рідкі, напіврідкі, універсальні Г. Щільні, елективні, рідкі

Б. Природні, рідкі, спеціальні Д. Природні, штучні, спеціальні

В. Рідкі, напіврідкі, щільні

16. Колонії бактерій на щільних середовищах розрізняють за:

А. Розміром, кольором, температурою

Б Кількістю, будовою, властивостям

В Кольором, консистенцією, тиском

Г Формою, призначенням

Д. Розміром, формою, будова

IV. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.

4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:

1. Виготовити мазок.

2. Забарвити мазок складним та простим методом.

3. Посіяти матеріал на поживні середовища.

Дата добавления: 2015-08-18