Інформаційний матеріал. Пілюлі – дозована лікарська форма для внутрішнього застосування у вигляді кульок

Пілюлі – дозована лікарська форма для внутрішнього застосування у вигляді кульок вагою від 0,1 до 0,5 г, приготовлених з однорідної пластичної маси.

Пілюлі відносяться до всебічно вільних дисперсних систем із плівкою структурою дисперсійного середовища. Вони являють собою висококонцентровані суспензії і емульсії, у яких частки дисперсної фази рівномірно розподілені в рідкому дисперсійному середовищі, що має вигляд безперервної тонкої плівки. Оскільки стан дисперсійного середовища в пілюлях аналогічний такій дисперсній системі, як піна, пілюлі відносять до спумоїдів.

В рецептах пілюлі можуть бути виписані без вказівки допоміжних речовин. В цьому випадку вибір допоміжних речовин та їх кількостей надається провізору чи фармацевту.

Перевірку відповідностей виписаних в рецепті мас наркотичних засобів нормам одноразового відпуску, перевірку доз засобів списків А і Б (в разі необхідності) проводять аналогічно перевірці в лікарських формах «Порошки» і «Супозиторії».

Враховуючи, що пілюлі в аптеках готують методом ручного формування, слід суворо дотримуватись вимог санітарного режиму аптеки і особистої гігієни співробітників.

В розрахунках кількостей допоміжних речовин виходять з оптимальної маси одної пілюлі (0,2 г). Екстракту солодки сухого беруть ¼ від розрахованої пілюльної маси, а густого – ¹/₃. Кількість порошку (найчастіше кореню солодки) розраховують за різницею між загальною пілюльною масою і сумарною масою лікарських засобів і екстракту.

Для одержання пілюльних мас з ліпофільними рідинами необхідно попередньо емульгувати неводну фазу. Для цього допоміжні речовини беруть у наступних кількостях повідношенню до маси ліпофільної рідини: сухого екстракту коренів солодки – в рівній кількості; гліцерину – у половинній кількості; води очищеної - ½ частину.

Теоретичні питання, на підставі знань яких можливо виконання цільових видів діяльності (необхідно знати):

· характеристика пілюль як лікарських форм та як дисперсних систем;

· вимоги ДФ до пілюль;

· асортимент допоміжних речовин, що застосовуються в технології пілюль, їх класифікацію і характеристику;

· принципи підбирання допоміжних речовин в залежності від хімічної природи лікарських субстанцій;

· оцінка якості пілюль (однорідність, розпадання, відхилення від середньої маси та ін.) у відповідності до вимог ДФ і нормативних документів (накази МОЗ України від 16.03.1993 р. №44 і від 15.12.2004 р. №626).

Дата добавления: 2015-08-18