Брати Руснаки

Народився Орест Руснак 27 липня 1895 р. та Денис Руснак 19 січня 1901 року у родині дрібних шляхтичів у Дубівцях, що на Кіцманщині. У родині Руснаків було восьмеро дітей. Батько Манолій був дяком у церкві. Його музичні здібності успадкували троє синів – Орест, Денис і Нестор. На перехресті автодоріг Чернівці – Снятин та Кіцмань – Вижниця розташувалося мальовниче село Дубівці. На околиці села стояла невеличка двокімнатна хатинка сільського дяка Емануїла (Манолія) Костянтиновича і його дружини Мафти Петрівни Руснаків. У цій сім'ї співали всі – дорослі і діти. Доньки Руснаків – Єлизавета, Ольга, Стефанія, Євгенія і Савета мали хоч і не дуже сильні, але красиві, душевні голоси. Сини Євген, Нестор, Орест і Денис також були тісно пов'язані з музикою. Перший виступ співака Ореста на німецькій сцені відразу ж приніс йому популярність.
Навесні 1925 року Орест одружився з племінницею директора оперного театру в Кенінгсберзі Єлизаветою Герлах. У 1926 року відвідав рідних на Буковині. Він виступив із концертом у залі Музичного Товариства у Чернівцях. Через два роки співак знову приїхав на Буковину і дав два концерти у міському театрі. Втретє Орест Руснак навідався в рідні краї 1931 року. Востаннє Орест Руснак побував на Буковині 1935 року – померла мама. У Дубівцях співак пробув місяць. Навесні 1929 року українське посольство запропонувало співакові здійснити гастрольне турне містами України. Після довгих роздумів Орест повернувся до Німеччини. Але наступного року знову приїхав до України, цього разу вже з дружиною. У Києві дав п’ять концертів, десять – в Одесі, сім – у Харкові… Успіх неймовірний! Далі співака запросили до театру в австрійському місті Грац. Дуже зворушливим був останній виступ співака в Граці. 1931 року Орест Руснак почав співати у Баварській державній опері.

Після закінчення Другої світової війни виступав перед українськими емігрантами в таборах для так званих "переміщених осіб". В одному з них у співака стався серцевий напад. Роботу в оперному театрі довелося покинути. На запрошення української діаспори Орест їздив до Канади та США. Виступав у Торонто, Монреалі, Чикаго, Нью-Йорку…

Ця поїздка остаточно підірвала здоров’я. Хвороба прикувала його до ліжка. Він уже не виходив із дому. 23 січня 1960 року співак відійшов у вічність.Серед співучих дітей Руснакової родини особливо приваблював сельчан мелодійний, дзвінкий голос Дениса. Він любив співати з дорослими в сімейному колі або на сільських сходинах. А коли підріс і навчався в Кіцманській, а потім у Чернівецькій гімназіях і музичній школі, то був активним учасником аматорських гуртків. Наближались Шевченківські свята 1919 року. Денис готувався до них, як до великої події для українців і для себе особисто. На концертах його виступи полонили всіх. Денис не тільки гарно співав, але й допомагав хормейстеру, нерідко заміняв його. Це помітили в Чернівцях і запропонували очолити «Міщанський хор». Пропозиція для нього була приємною. Хор був відомий на Буковині з початку 1900-х.

18 травня 1924 року газета «хліборобське слово» написала: «Хор під керівництвом молодого артиста, співака і диригента Дениса Руснака, що вправно вишколив сильні міщанські голоси, піднесено співав на Шевченківському святі.

Наступного 1925 року на загальних зборах «Міщанського хору» Дениса знову було обрано на «управителя пісні». З кожним роком слава Д. Руснака росте. Про нього сповіщають театральні афіші. Газети називають «буковинським солов'єм». Його ім'я стає відоме багатьом шанувальникам вокального мистецтва. Особливо – після 1926 року.

В січні 1932 року Денис приїхав до старшого брата Ореста в Мюнхені. Стосунки між братами завжди були теплими і доброзичливими. Навіть коли Денис гастролював, Орест всіляко допомагав його родині. Збагачений життєвим і сценічним досвідом, навесні 1932 року разом з дружиною Ганною він приїхав на Буковину. Повернувшись з Бессарабії, окрім участі в «Мужському хорі», Денис дає багато сольних концертів. Денису подобались новаторські переміни. В 1936 році він залишає в Мюнхені родину і мандрує по світу, де разом з ансамблем продовжує пропагувати народне музичне мистецтво, створювати у чужинців образ миролюбного, доброзичливого українського народу.

В 1940 році його чув на концерті в Сан- Франциско Ф.І.Остапчук. Після того минуло багато років, але Федір Іванович не міг без хвилювання розповісти про своє враження. Неодноразово намагався Денис Манолійович приїхати на Батьківщину. В 1951 році з американського Голівуду писав рідній сестрі Стефанії в Дубівці і в листі скаржився на свою мандрівну долю: «Чуже повітря не дає мені сил. Дуже хочу приїхати на Буковину і побачити всіх рідних. Нажаль здоров'я зараз не дозволяє. Надіюсь на кращі часи».Дочекатись їх не вдалося. В 1952 році він помер в далекому Нью-Йорку.Денис Манолійович Руснак. Як і його брат Орест, любив оперне мистецтво. Напевне, став би гарним оперним актором. Та в тридцятирічному віці Втратив праву ногу. І хоча з роками навчився ходити так, що майже не помітно було, що замість ноги протез, все ж дорога до опери була закрита. Зате естрадне мистецтво отримало великого співака.

Звукозаписи, які збереглися, навіть при їх технічній недосконалості, свідчать про те, що Денис Манолійович мав надзвичайно сильний, широкого діапазону, красивий голос. Ім'я «короля співу», як його називали музикознавці, безумовно, може стояти поруч з іменами тенорів світового масштабу. Його талант збагатив скарбницю української і світової культури.

Д.М. Руснак був не тільки чудовим актором, але й справжнім патріотом Батьківщини. Працюючи багато років за кордоном, прославляв Україну, своїми піснями зігрівав серця співвітчизників, яких доля закинула за межі рідної землі. Все життя він носив у своєму серці той біль, який носили багато українських емігрантів.

ВУЛИЦЯ БРАТІВ РУСНАКІВ

В українському місті Чернівці є вулиця братів Руснаків. Названа вона на честь видатних співаків з Буковинського села Дубівці – Ореста і Дениса Руснаків. Завдяки природному обдаруванню і наполегливій праці вони стали справжніми митцями сцени. Брати Руснаки зробили неоцінимий внесок у культурну спадщину не тільки своєї країни. Їх імена по праву можуть стояти поруч з іменами славетних співаків світу. Доля артистів склалася так, що багато років вони змушені були жити і працювати за кордоном. Але де б не були, ніколи не забували Батьківщину, пропагували її неповторне вокальне мистецтво, менталітет щирого, доброзичливого українського народу. У своїх піснях все життя оспівували синівську любов до рідної землі. Ними може пишатися вся країна.

У Чернівцях на Алеї зірок є зірка і братів Руснаків. А в краєзнавчому музеї зберігаються концертні афіші Ореста Руснака та його листи до рідних. У його рідних Дубівцях відкрили музей, де знаходиться чимало матеріалів про життя і мистецьку діяльність братів Руснаків – Ореста і Дениса.
У Дубівецькій середній школі відкрили музей братів Руснаків.

Автор: Марущак Катерина

Дата добавления: 2015-08-18