Значення цивільного права для органів внутрішніх справ

Це питання одночасно є складним[48] та простим питанням. Його складність полягає в тому, що діяльність органів внутрішніх справ проходить в сфері публічного права, більш того в адміністративному і кримінальному провадження, специфічні профілактичній та розшуковій діяльності. В той же час така юрисдикційна діяльність часто стикається з необхідністю вирішення низки питань приватноправового характеру. Це проявляється у наступному:

1. гуманізація діяльності правоохоронних органів. Зокрема з прийняттям Закону України “Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави” від 19 червня 2003 р. посилено гарантії забезпечення прав і свобод людини у відповідності з міжнародними зобов’язаннями України. Це зумовлює необхідність органів внутрішніх справ посилювати захист особистих немайнових прав людини.

2. органи внутрішніх справ як юридичні особи є учасниками цивільно-правових відносин, зокрема:

- є власниками закріпленого за ними державного майна чи майна органів місцевого самоврядування;

- є володільцями немайнових прав: найменування, ділова репутація тощо;

- як власники та роботодавці є учасником страхових правовідносин;

- є розпорядниками виділених з державного та місцевих бюджетів цільових коштів;

- можуть бути суб’єктами спонсорства (приймати пожертви та у передбачених законом випадках самим здійснювати ці пожертви);

- виступають споживачами товарів і при тому, здійснюючи свою господарську діяльність, є учасником ринкових відносин, суб’єктом державних замовлень та викодонабувачами за державними контрактами;

- надають певні послуги фізичним і юридичним особам (цивільний розшук пропавших без вісті, надають інформацію, здійснюють охорону фізичних та юридичних осіб. Відомчі вищі заклади освіти можуть надавати освітянські та інші послуги, разом чи окремо з науковими закладами й установами виконувати за замовленнями науково-пошукові, дослідно-конструкторські, технологічні та інші роботи;

- реалізують у встановленому порядку застаріле обладнання і машини;

- сприяють реалізації в установленому для виконання судових рішень конфіскованого та вилученого майна;

- в встановлених законом випадках є суб’єктом депозитних відносин із зберігання затриманого майна (автомобілів) речових доказів, знайденого і переданого їм на зберігання майна;

- є покупцями необхідного їм майна (канцтоварів), замовниками за договорами на капітальне будівництво, перевезень інше;

- приймають участь у виконанні судових стягнень та інших рішень;

- є відповідачами в разі заподіяння шкоди діями своїх співробітників;

- є володільцями майнових прав інтелектуальної власності, інших прав вимог якщо законом не встановлено заборон;

- мають деякі немайнові права – ділову репутацію, власні реквізити та ідентифікаційні ознаки які охороняються приватноправовими засобами;

- є учасниками реєстраційної діяльності, зокрема стосовно реєстрації автомобілів, мисливської зброї, засобів самозахисту;

- приймають участь в реєстрації суб’єктів підприємницької та іншої діяльності;

3. мають право здійснювати контроль за дотриманням законності при занятті певними видами діяльності,

4. при виникненні побутових конфліктів співробітники органів внутрішніх справ повинні виявити його сутність – здебільше приватноправову та дати орієнтовні рекомендації стосовно його вирішення. Наприклад, при шахрайствах та порушенні прийнятих на себе за цивільно-правовим договором зобов’язань.

Наприклад, студенти ХІСП подали у прокуратуру заяву про те, що його адміністрація збільшила термін навчання та плату за нього. В індивідуальних договорах із студентами було обумовлено, що плата за навчання може збільшуватися в разі підвищення заробітної платні викладачам та індексації. Вбачаючи у цьому ознаки економічних правопорушень (злочину), прокуратура доручила розібратися у скарзі міському відділу МВС України у Харківській області. Не вдаючись у подальше наведення деталей розгляду скарги до його завершення і винесення рішення по суті, все таки зазначимо, що у даному разі є порушення умов договору та чинного законодавства про стабілізацію оплати за контрактом на навчання, що повинно розглядатися у порядку цивільного провадження.

Якщо при перевірках не буде виявлено ознак злочину то зусилля, що потрачені на вияснення обставин цивільного за своєю суттю правопорушення є марними. Співробітники відволікались на вирішення тих завдань, які не властиві міліції. Не краще у даному випадку визначити безпідставне збагачення та вирішити конфлікт у порядку цивільного провадження.

На кінець співробітники органів внутрішніх справ так чи інше теж є учасниками цивільних правовідносин. Їх честь і гідність підлягають захисту такими ж цивільно-правовими засобами, як й іншої фізичної особи. Якщо міліціянт не в змозі належним чином захистити свої особисті та майнові права і законні інтереси, то як він зможе захистити такі ж права фізичних і юридичних осіб.

Контрольні питання:

1. Значення цивільного права.

2. Поняття цивільного права та чинники його визначення.

3. Функції цивільного права.

4. Предмет цивільного права та вчення про нього.

5. Особливість майнових відносин.

6. Особливість особистих немайнових відносин.

7. Інші відносини, що регулюються цивільним правом.

8. Критерії виділення предмету цивільного права.

9. Метод цивільного права та вчення про нього.

10. Свобода як детермінант розвитку цивільних правовідносин та її види;

11. Засади цивільного права.

12. Принципи цивільного права та вчення про нього.

13. Види принципів цивільного права.

14. Система цивільного права.

15. Система курсу цивільного права.

16. Співвідношення цивільного права з іншими галузями права.

17. Завдання курсу цивільного права.

18. Значення цивільного права для органів внутрішніх справ.

Лекція 2. Джерела цивільного права (Р.Б.Шишка)

План;

1. Поняття та загальна характеристика джерел цивільного права.

2. Цивільне законодавство.

2.1. Конституція України як джерело цивільного права.

2.2. Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права.

2.3. Поточне законодавство як джерело цивільного права.

2.4. Підзаконні нормативні акти як джерело цивільного права.

2.5. Застосування цивільного законодавства.

2.6. Аналогія закону и аналогія права

2.7. Договори як джерело цивільного права.

2.8. Звичай як джерело цивільного права.

2.9. Судова практика.

3. Дія норм цивільного законодавства.

Нормативні акти: Конституція України, ЦКУ, ГКУ, ЗУ «Про введення законів України в дію; ЦК РФ. Цивільний кодекс. Частина перша. Модель, Resolution of 26 may 1989 (of European Parlament) on Action to Bring into Line the Private of the Member States //Official journalC. 158/400/26. may.1989, Рекомендаційний законодавчий акт Співдружності Незалежних Держав. Прийнятий на п’ятому пленарному засіданні Міжпарламентської асамблеї держав – учасників Співдружності Незалежних Держав 29 жовтня 1994р. //Приложение к Информационному бюллетеню МПА государств – учасников СНГ”, 1995, №6., ЗУ “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 18 березня 2004р., Указ Президента України Питання організації виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 21 серпня 2004 р., Про додаткові заходи щодо посилення роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Постанова КМУ №417 від 31 березня 2004р., Цивільний кодекс України: Коментар.-Х: ТОВ “Одіссей”, 2003. -856с., ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 19 червня 2003р. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. Ред. Я.М.Шевченко. –К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2004. Ч.1. - 692с.

Література: Скакун О.Ф. Теорія права, Х., Консум, 2001, Кодифікація приватного (цивільного права) України. /За ред. проф. А.Довгерта. –К.: Юрінком Інтер. 2000. –292с., Проблемы развития гражданского законодательства и методология преподавания гражданско-правовых дисциплин: Материалы научно-практического семинара 29-30 января 1993г. Харьков, ХИВД, 1993., Проротиков А.И. Проблема применения правового обычая в суде.//Защита прав граждан и юридических лиц в российском и зарубежном праве (проблемы теории и практики)Сб. статей и тезисов аспирантов и молодых ученых. М. МЗ Пресс. –2002. –С.5-13.

Гражданское право: В 2 т. Том І: Учебник /Отв. ред. проф. Е.А.Суханов. –2-е изд. перераб. и доп. М.: Изд-во БЕК, 2002, -816с.; Цивільне право України. Частина перша. [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти /Ч.Н.Азімов, М.М.Сібільов, В.І.Борисова та ін.]; За ред проф. Ч.Н.Азімова, доцентів С.Н.Приступи, В.М.Ігнатенка. –Х., Право. 2000. – 368с., Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я.М.Шевченко.-Т.1. Загальна частина. К.: Вид. Дім “Ін Юре”, -2003, 520с., Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. /О.В.Дзера (кер. авт. кол.), Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнецової. –2-е вид., допов. і перероб. - К., Юрінком Інтер, - Кн.1 2004, 736с., Харитонов Є.О., Калітенко О.М., Зубар В.М. та ін. Цивільне і сімейне право України: Навчально-практичний посібник. Вид. друге, перероб. і доповн. За ред. Є.О. Харитонова, А.І. Дрішлюка –Х.: ТОВ “Одісей”, 2003, 648с.

Ключова термінологія: джерела права, цивільне право і цивільне законодавство, закон, підзаконний акт, система законодавства, договір з нормативним змістом, аналогія, правозастосування, межі дії цивільного права.

Дата добавления: 2015-08-18