Методичні поради з підготовки до семінарських занять,індивідуальної та практичної роботи за магістерською програмою.

ПСИХОЛІНГВІСТИКА

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

для студентів факультету „Психології"

Дніпропетровськ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

„Затверджую"

Перший проректор

Г.М. Богуславський

«________»___________2009р

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Дисципліна Психолінгвістика

Спеціальність 8.040101 «Психологія»

Форма навчання денна

Навчальна програма з дисципліни «Психолінгвістика»

Укладач: доктор психологічних наук, професор Деркач Л.М.- Дніпропетровськ: Дніпропетровський гуманітарний університет, 2009.- 19 с.

Рецензенти:

Максименко С.Д. – доктор психологічних наук, професор (Київський інститут психології АПН України ім. Г.С. Костюка).

Бех І.Д. - доктор психологічних наук, професор (Київський інститут проблем виховання)

щд

Методичні поради з підготовки до семінарських занять,індивідуальної та практичної роботи за магістерською програмою.

Мета пропонованої програми семінарських занять – забезпечити психологічну та лінгвістичну підготовку психолога – магістра як майбутнього викладача, сформувати у нього необхідні знання про специфічні особливості навчального предмета як об’єкта професійної діяльності та озброїти інструментарієм організації ефективного навчання психолінгвістиці.

Підготовка семінарських занять за магістерською програмою дозволить навчитися:

· Орієнтуватися та володіти методологією та технологією наукового дослідження та головними напрямками розвитку психолінгвістичної думки;

· Проводити моніторингові психолінгвістичні дослідження орієнтовані на вияв динаміки змін психолінгвістичних характеристик різних груп досліджуваних;

· Розроблювати, адаптувати, підбирати методи дослідження адекватні проблемі, що досліджується;

· Підібрати психолінгвістичні методи, методики та процедури виходячи із запитів клієнта та сформульованої психолінгвістичної гіпотези;

· Здійснювати кількісну та якісну обробку експериментальних даних та осмислювати їх на основі знання основних психологічних концепції (біхевіоризму, гуманістичної психології особистості, теорії вербального та емоційного інтелекту).

· Проектувати та реалізувати колекційні та тренінгові програми на основі методології, критеріїв, принципів психолінгвістичного дослідження.

Концептуальна особливість магістерської програми у формуванні семінарських занять полягає в синтезі інтегративних та диференціальних підходів до вивчення особистості.

Реалізація цих підходів забезпечується шляхом проблемно – орієнтованого навчання та високого теоретичного, методичного та експериментального рівнів підготовки психологів – магістрів.

Програма семінарських занять та самостійної роботи з «Психолінгвістики» розроблена на основі структурно – логічного аналізу змісту курсу загальної психології, генетичного підходу до розуміння природи психолінгвістичних явищ і багаторічного досвіду викладання предмету у вищих навчальних закладах.

Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться для поглибленого вивчення дисципліни та опанування їх методологічних засад. Це форма навчального заняття, на якому викладач організовує дискусію за попередньо визначеними темами.

До заняття студенти готують тези виступів на підставі індивідуально

виконаних завдань (рефератів).

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовленні виступи, активність студентів у дискусії, уміння формулювати і висловлювати свою позицію.

Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття викладач вносить до журналу.

Згідно вимог та принципів організації навчального процесу за Болонською концепцією особливого значення для формування компетенції та професіоналізму майбутнього психолога набувають семінарські заняття в активній формі (САФ). Вони активізують процес мислення студентів шляхом безпосереднього залучення їх до організації та керівництва заняттям.

Активна форма занять передбачає якісні зміни у взаємовідносинах між викладачами та студентами: джерелом інформації є викладач, наукова література, і сама аудиторія.

Викладач створює дидактичну систему, за якою студенти самостійно організовують проведення семінарського заняття, розробляють алгоритм управління навально творчою діяльністю.

ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Критерії оцінки знань та вмінь

Оцінювання успішності вивчення дисциплін проводиться у різних формах, які встановлюються відповідно до вимог освітньо-професійної програми і чинних норм, визначених Міністерством освіти та науки України.

Об'єктом оцінювання навчальних досягнень студентів є знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності студентів, досвід емоційно - ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Тести, екзаменаційні білети розробляються таким чином, щоб можна було перевірити знання, навички, необхідні для виконання відповідних функцій фахівця. Визначення диференційованих оцінок здійснюється з урахуванням наступних вимог (критеріїв).

Оцінка "відмінно" виставляється слухачам, які глибоко й міцно засвоїли програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно й логічно його викладають, у відповіді яких теорія й практика тісно пов'язані. При цьому слухачі без утруднення дають відповідь при видозміненні завдання, творчо застосовують набуті знання, правильно обґрунтовують і відстоюють прийняті рішення, вміють самостійно оцінювати різноманітні практичні ситуації, явища, факти, виявляють навички системного підходу до вирішення поставлених завдань.

Оцінка "добре" виставляється слухачам, які твердо знають програмний матеріал значно вище середнього рівня, повно, логічно і по суті його викладають, які не допускають істотних неточностей у відповідях на запитання. Вільно застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, виявляють аналітичні здібності при виконанні завдань, володіють необхідними навичками у їх виконанні.

Оцінка "задовільно" виставляється слухачам, які виявили знання тільки основного програмного матеріалу. Відповідь яких правильна, але містить окремі неточності, не досить правильні формулювання. Такі слухачі володіють умінням виконання поставлених завдань, здатні аналізувати, порівнювати, узагальнювати та робити висновки.

Оцінка "незадовільно" виставляється слухачам, які знають менше половини програмного матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення, допускають істотні помилки, невпевнено, з великими утрудненнями виконують поставлені завдання.

Поточний контроль - проведення семінарських занять..

Підсумковий контроль – залік.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ п/п	Назва теми	Всього	З викладачем	Індивідуальна робота	Самостійна робота
разом	лекції	Семінарські заняття
	Історія виникнення психолінгвістики як теорії мовленнєвої діяльності
	Мовленнєва діяльність як специфічний вид діяльності людини
	Мова як головний засіб реалізації мовленнєвої діяльності
	Функції мови в мовленневій діяльності
	Внутрішня мова як специфічний вид мовленнєвої діяльності
	Одиниці мови
	Співвідношення психіки та мови
	Психолінгвістичний аналіз процесів породження та сприйняття мови
	Психолінгвістичні теорії сприйняття мовлення
	ВСЬОГО:

ЛІТЕРАТУРА

1. Ковшиков В.А. Психолінгвістика. Теория речевой деятельности / В.А. Ковшиков, В.П. Глухов. – м.: АСТ: Астрель, 2007. – 318 с.

2. Белянин В.П. Психолингвистика. – М., 2003.

3. Залевская А.А. Введение в психолингвистику. – М., 2001.

4. Зимняя И.А. Лингвопсихология речевой деятельности. – М., 2001.

5. Леонтьев А.А. Психолингвистические единицы и порождение речевого высказывания. – М., 1969.

6. Леонтьев А.А. Основи психолінгвістики. – М,, 1997

7. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологи. – М., 2002.

8. Сахарный Л.В. Введение в психолингвистику. – Л., 1989.

9. Солсо Р. Когнитивная психология. – М., 2006.

10.Тарасов Е.Ф. Введение в психолингвистику(лекции). Ч I, II. – М., 1991.

11. Ушакова Т.Н. Психолингвистика // Психологія – СПб., 2000.

12. Фрумкина Р.М. Психолингвистика. – М., 2001.

Додаткова література

1.Соколов А.Н. Внутренняя речь и мышление. – М., 1962.

2.Сахарный Л.В. К тайнам мысли и слова. – М., 1983.

3.Маркова А.К. Психология усвоения языка как средства общения. – М., 1974.

4.Зимняя И.А. Речевой механизм в схеме порождения речи// Психологические и психолингвистические проблемы владения и овладения языком. – М., 1969.

5.Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. – СПб., 1997.

6.Глухов В.П. Основы психолингвистики. Учебное пособие для студентов педвузов. – М., 2005.

7.Кубрякова Е.С.Номинативный аспект речевой деятельности. – М., 1986.

Левченко И.Ю. Патопсихология: теория и практика. - М., 2004.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Дата добавления: 2015-08-18