Читайте также: |
|
6.6 ПРИХОВАНІ ЗАСОБИ НЕТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ.
Технічні бар'єри - національні стандарти якості, економічні вимоги, санітарні обмеження, вимоги до упакування і маркірування товарів, вимоги про дотримання ускладнених митних формальностей, законів про захист споживачів і т.п.
Технічні бар'єри виникають внаслідок того, що національні технічні й адміністративні правила перешкоджають ввезенню товарів із-за кордону.
До імпортної продукції, що підлягає технічним, санітарним і фітосанітарним нормам, відноситься:
А. Продукція, що підлягає технічним регламентам:
а) машини та обладнання (бойлери; електромеханічні будівельні та збиральні інструменти; металообробне та деревообробне обладнання; медичне обладнання; обладнання для харчової промисловості);
б) споживчі товари (медикаменти; косметика; синтетичні мийні засоби; побутові електроприлади;автомобілі; відео та телевізійне обладнання; кінознімальне та фотографічне обладнання; іграшки; певні харчові продукти);
в) сировина та продукція сільськогосподарського призначення(добрива; інсектициди; небезпечні хімічні речовини).
Б. Продукція, що підлягає санітарним та фітосанітарним нормам:
♦ свіжі фрукти й овочі;
♦ фруктові соки та інша харчова продукція;
♦ м'ясо і м'ясопродукти;
♦ молочні продукти;
♦ готові харчові продукти.
Внутрішні податки і збори. Державні і місцеві органи влади на імпортні товари можуть накладати податок на додаткову вартість, акцизний податок, а також вводити збори за митне оформлення, реєстрацію, перебування товарів під митним контролем, збереження на складі митниці, митне супроводження товарів, здійснення санітарного та іншого контролю продуктів, портові збори і т.п. з метою підвищення їхньої внутрішньої ціни і скорочення конкурентоспроможності на внутрішньому ринку.
Політика в рамках державних закупівель - державні органи і підприємства повинні купувати визначені товари тільки в національних підприємств, навіть якщо ці товари дорожчі від імпортних.
Це збільшує урядові витрати, що лягають тягарем на платників податків та дискримінує іноземних постачальників.
Вимоги про вміст місцевих компонентів - законодавче встановлення частки кінцевого продукту, що повинна вироблятися місцевими виробниками, у випадку призначення товару для продажу на внутрішньому ринку. Звичайно цей метод використовується урядами країн, що розвиваються, з метою заміни імпорту внутрішнім виробництвом, за допомогою введення місцевих вимог до певних галузей, а також щоб уникнути переміщення виробництва в країни, що розвиваються, з дешевшою робочою силою і цим самим зберегти рівень зайнятості працюючих.
Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 97 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
ІНСТРУМЕНТИ НЕТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ | | | СПЕЦИФІКА НЕТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІСЛЯ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СОТ |