Габарити

Повітряні лінії характеризуються прольотами, стрілою провису проводів і тросів, допустимими відстанями (габаритами) від проводів до землі, до пересічних доріг і т.п.

Габаритним прольотом називається прольот довжина котрого визначається нормованим вертикальним габаритом від проводів до землі при установці опор на ідеально рівній поверхні.

При перетинанні ПЛ з різними спорудженнями, а також з вулицями і площами городів і населених пунктів кут перетинання не нормується.

Відстань від проводів при найбільшій стрілі провису до землі і проїзної частини вулиць повинно бути не менше 6 м. При перетинанні непроїзної частини вилиць відгалуженнями від ПЛ до вводу відстань від проводів до тротуарів і перехідних доріжок дозволяється зменшувати до 3,5 м. При неможливості дотримання даних відстаней повинна бути встановлена додаткова опора або конструкція на будинку.

Відстань по горизонталі від проводів при найбільшому їх відхиленні до будівель і споруджень повинна бути не менше 1,5 м до балконів, терас і вікон, 1 м до глухих стін. Проходження ПЛ над будинками не дозволяється, за виключенням підходів відгалужень від ПЛ до вводів у будинки.

При проходження на лісовими масивами відстань до дерев, кущів повинна бути не менше 1 м.

Пересічення ПЛ до 1 кВ між собою рекомендують виконувати на перехресних опорах, відстань між проводами повинна бути не менше 1 м. Відстань від проводів ПЛ вище 1 кВ до 110 кВ до поверхні землі в населеній місцевості повинна бути не менше 7 м в нормальному режимі і 4,5 м в аварійному режимі. Кут перетинання не нормується. Проводи більш високої напруги повинні, як правило, знаходитись над проводами більш низької напруги.

Перетинання проводів ПЛ вище 1 кВ з повітряними лініями міської телефонної мережі не припускається: лінії зв’язку у прольоті з проводами ПЛ повинні виконуватись тільки підземними кабелями з дотриманням спеціальних вимог.

Котловани згідно вимог СНиП 3.05.06-85 “Электротехнические устройства” котловани під стійки опор необхідно розробляти, як правило, буровими машинами. Розробку котлованів необхідно виконувати до проектної відмітки. Перед сваркою деталі стиків повинні бути захищені від іржи. Зворотну засипку фундаментів необхідно виконувати безпосередньо після спорудження і вивірки фундаментів.

Фундаменти. Для опор, котрі встановлюються у заплаві рік, а також для спеціальних опор споруджують фундаменти.

Фундамент – це конструкція, котра встановлюється в ґрунту і сприймає на себе масу опори з ізоляторами і проводами, а також навантаження від впливу ожеледиці і вітру. Конструкція фундаменту визначається у проекті в залежності від характеру ґрунту, типу опори і кліматичних умов.

Дерев’яні і одностопні вільно стоячи залізобетонні опори встановлюється у ґрунту без фундаменту.

Опори В залежності від призначення лінії, її напруги, кількості проводів і тросів, які закріплені на опорі, розташування проводів, кліматичних умов і інших факторів застосовують конструкції дерев’яних, залізобетонних або металевих опор.

Дерев’яні одностопні опори застосовують для ПЛ 0,38; 6; 10 і 35 кВ. Для ПЛ 110 кВ застосовують в основному П- і АП –образні опори.

За способом ущільнення бетону отримують опори двох видів: вібровані і центрифуговані. Вібровані опори застосовують для ПЛ до 10 кВ і мають прямокутні, квадратні, двотаврові профілі. Центрифуговані опори застосовують на ПЛ 35, 110 кВ і мають кільцевий переріз.

Металеві опори застосовують у якості анкерних і кутових на ПЛ 110, 220 і 330 кВ. Їх виготовляють на підприємствах блоками і постачають на будівництво окремими комплектами секцій. Зборку опор виконують безпосередньо на місці установки.

Проводи і ізолятори

На ПЛ до 1 кВ застосовуються одно- і багатодротові проводи; застосування розплетених проводів не допускається.

За умовами механічної тривкості необхідно застосовувати проводи з перерізом не менше: алюмінієві – 16 мм² ; сталеалюмінієві і біметалічні – 10 мм² ; стальні однодротові – 4 мм (діаметр).

Відгалуження від ПЛ до вводів у будинки: Мідні само несучі (АВТ) – 4 мм² ; стальні, біметалічні – 3 мм; алюмінієві і сплави із алюмінію – 16 мм² .

З'єднання проводів необхідно виконувати за допомогою з’єднувальних затискачів або сваркою. Сварка в стик не допускається. Однодротові проводи допускається з’єднувати скруткою з послідовною про пайкою.

Кріплення проводів до ізоляторів на опорах ПЛ повинно бути одинарним. Кріплення проводів до штирьових ізоляторів необхідно виконувати дротовими в’язками або затискачами. Проводи відгалужень повинні мати глухе кріплення. Способи кріплення проводів до ізоляторів самостійно.

Ізолятори – (Соколов Монтаж электрических установок).

Розташування проводів на опорах На опорах допускається любе розташування фазних проводів незалежно від району кліматичних умов. Нульовий провід, як правило необхідно розташовувати нижче фазних проводів. Проводи зовнішнього освітлення, котрі прокладають на опорах сумісно з проводами ПЛ, як правило, над нульовим проводом.

Відстань між проводами на опорі і у прольоті при найбільшій стрілі провису 1,2 м повинна бути:

- при вертикальному розташуванні проводів і розташуванні проводів с горизонтальним зміщенням не більше 20 см – 40 см в 1,2,3 районах за ожеледицею і 60 см в 4 та особовому районах;

- відстань по вертикалі між фазними проводами на опорі не менше 10 см;

- відстані між ізоляторами вводу по осям не менше 20 см;

- відстань по горизонталі між проводами при спусках на опорі повинна бути не менше 15 см. Відстань від проводів до поверхні опори, траверси або інших елементів опори не менше 5 см.

Лекція № 13-1

Улаштування повітряних ліній електропередач напругою до 1 кВ

з самоутримними ізольованими проводами

1 Галузь використання ті нормативні посилання

2 Визначення

3 Загальні положення

4 Лінійна арматура

5 Заземлення, опори

6 Габарити, перетини і зближення

1 Улаштування повітряних ліній електропередач напругою до 1 кВ з самоутримними ізольованими проводами – вводяться вперше на підставі відомчих будівельних норм України.

Відомчі будівельні норми України ВБН В.2.5-341.004.001.001-02 визначають норми улаштування ліній електропередачі напругою до 1 кВ з самоутримними ізольованими проводами (ПЛІ).

Вимоги, наведені в цьому документі, обов’язкові для всіх суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють проектування, будівництво та експлуатацію ліній електропередачі напругою до 1 кВ на території України.

Посилання на нормативні документи:

ГОСТ 10434-82 Соединения контактные электрические. Общие технические требования.

ГОСТ30331.3-95 (МЭК 304-4-41-92) Требования по обеспечению безопасности. Защита от поражения электрическим током.

СНиП 2.01.07-85 Нагрузки на воздействия.

СНиП 2.03.11-85 Защита строительных конструкций от коррозии.

ДБН В 2.3-4-2000 Автомобільні дороги.

ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень (зі змінами 1-10)

ПУЭ-86 Правила устройства электроустановок. Шестое изд., переработанное и дополненное. – М., 1986. З внесеними змінами.

ДНАОП 0.00-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.

Правила строительства и ремонта воздушных линий связи и радиотрансляционных сетей, «Связь», М., 1975.

Дата добавления: 2015-08-05