Методична довідка

Лабораторна робота № 4

Тема: Монтаж доїльно-молочного обладнання

Мета: закріпити теоретичні знання та практично оволодіти робочим процесом монтажу доїльно-молочного обладнання.

Обладнання робочого місця: методичні вказівки, макети та натурні зразки робочого обладнання, комплект вимірювального та слюсарно-монтажного інструменту, навчальні плакати, заводські інструкції.

Порядок виконання роботи:

1. Вивчити процес і порядок монтажу доїльно-молочного обладнання;

2. Вивчити особливості монтажу вакуумних установок;

3. Вивчити особливості монтажу вакуумно-молочної магістралі;

4. Вивчити особливості монтажу обладнання молочних відділень;

5. Вивчити особливості монтажу доїльних установок у спеціалізова-них залах;

6. Вивчити особливості монтажу обладнання для первинної обробки молока та охолодження води;

7. Підготувати усні відповіді на питання для самоконтролю.

8. Скласти звіт по лабораторній роботі.

Питання для самоконтролю:

1. Який порядок монтажу доїльно-молочного обладнання?

2. Яких вимог слід дотримуватись при проектуванні технологічних ліній доїльно-молочного обладнання?

3. Які особливості монтажу вакуумних установок?

4. Які особливості монтажу вакуумно-молочної магістралі?

5. Яка послідовність монтажу обладнання молочних відділень?

6. Яка технологія монтажу доїльних установок у спеціалізованих залах?

7. Яка технологія монтажу обладнання для первинної обробки молока та охолодження води?

Питання для звіту по роботі:

1. Описати послідовність монтажу доїльно-молочного обладнання.

2. Записати вимоги для перевірки якості робіт по монтажу доїльно-молочного обладнання.

3. Зарисувати схему послідовності етапів монтажу доїльно-молочного обладнання.

Література

1. Ревенко І.І., Брагінець М.В., Роговий В.Д., Ковтун Є.М., Хмельовський В.С., Скляр О.Г. Монтаж і пусконалагодження фермської техніки: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2009. – 400с.

2. Ревенко І.І., Манько В.М., Кравчук В.І. Машиновикористання в тваринництві. - К.: Урожай, 1999. - 207 с.

3. Брагінець М.В., Педченко П.В., Резчик І.Г. Монтаж, експлуатація і ремонт машин у тваринництві. - К.: Вища школа, 1991. - 359с.

4. Зуев И.М., Сорокин Э.П., Шпыро А.В. Монтаж, эксплуатация и ремонт машин в животноводстве. - М.: Агропромиздат, 1988. - 447 с.

5. Зуев И. М., Шушкевич А. А. Справочник по ремонту машин для животноводства. - Минск: Урожай, 1990. - 255 с.

6. Мельников С.В. Технологическое оборудование животноводческих ферм и комплексов. - Л.: Агропромиздат, 1985. - 640 с.

Методична довідка

Залежно від рівня концентрації виробництва, продуктивності тварин, способу їх утримання, типу виробничих приміщень, терміну зберігання та способу реалізації молока тощо використовують різні варіанти та комплектації технологічних ліній доїння корів і первинної обробки (іноді й переробки) молока.

У господарствах України експлуатуються установки різних типів для доїння корів:

- у стійлах із збиранням молока в переносні (АД-100Б, ДАС-2А, УТД-10С, УДБ-10) та пересувні (УДИ-1, УДИ-2, АИД-10, УИД-20, УДП-1) відра, а також із транспортуванням молока загальним молокопроводом у молочне відділення (АДМ-8А, УДМ-50, УДМ-100, УДМ-200);

- у спеціалізованих залах в індивідуальних (УДТ-6 "Тандем", УДА-8А "Тандем-автомат") та групових (УДЕ-8А "Ялинка", УДА-16 "Ялинка-автомат") станках, а також на конвеєрі (УДА-100 "Карусель");

- на пасовищах і в літніх таборах пересувні (УДС-ЗБ, УДЛ-8, УДЛ-12).

Крім найпростіших варіантів - доїння корів у стійлах у переносні (пересувні) відра - сучасні доїльні установки - це комплексне обладнання, яке забезпечує потокове доїння, облік, первинну обробку (очищення, охолодження), транспортування та тимчасове зберігання молока, циркуляційне промивання і дезінфекцію доїльних апаратів та молокопровідної лінії тощо.

Більшість доїльних установок уніфіковано між собою, що створює певну зручність при їх монтажі і в процесі експлуатації.

До уніфікованих елементів доїльно-молочних технологічних ліній належать, у першу чергу, вакуумна установка, а також елементи лінії транспортування, обліку та первинної обробки молока (наприклад, скляні труби та з'єднувальні муфти, вакуумно-молочні крани, молокоприймальник, дозатори молока, молочний фільтр, пластинчастий охолодник, молочний насос).

Доїльне обладнання заводи-виробники відвантажують у розібраному стані. Тому при його отриманні до початку монтажу перевіряють відповідність поставленого комплекту упаковочній відомості, наявність і стан усіх складових вузлів та деталей.

Приміщення, в яких планується розміщення доїльно-молочного обладнання, повинні бути вологостійкими. У процесі проведення монтажних робіт доцільно додержуватися певної послідовності і потоковості встановлення обладнання.

1. Вакуумна установка. Вакуумну установку монтують в окремому приміщенні площею не менше 6м². Воно повинне бути непрохідним і не мати східців.

Для відведення води у каналізацію в підлозі приміщення прокладають канал. При виборі місця для монтажу вакуумної установки слід забезпечити зручність її обслуговування. Під вакуумний насос готують фундамент (рис. 1). Його заливають на відстані не менше 0,5 м від стін приміщення.

Рис. 1. Монтажні схеми: фундаменту (а); встановлення вакуумного насоса (6) та пульту керування (в)

Монтують вакуумний насос і електродвигун на загальній рамі шківами до стіни, а маслянкою назовні і вертикально. Раму міцно закріплюють фундаментними болтами в горизонтальному положенні. Для встановлення глушника риють яму (рис. 2) об'ємом 1м³.

Рис. 2. Схема монтажу глушника вакуумної установки УВУ-60/45:

1 - кутник Ц-40; 2 - кришка; 3 - глушник; 4 - отвір для виходу повітря.

Вихлопну трубу насоса діаметром не менше 1,5^" прокладають з нахилом не менше 1° у бік глушника таким чином, щоб на всій довжині її було не більше двох кутиків (колін).

Для зниження шуму і вібрацій встановлюють гумові підкладки в місцях проходу крізь стіну, а отвір закладають мінеральною ватою чи азбестом. Вивідну трубу виводять назовні на 200 мм від стіни і встановлюють глушник. Під глушником встановлюють металеву або пластмасову місткість для збирання масла.

Яму закривають кришкою, а для виходу з ями повітря під кришкою передбачають отвір не менше 100x100 мм або відповідного діаметра. Вакуумний насос з'єднують з вакуумним трубопроводом, у розриві якого монтують діелектричну вставку довжиною не менше 500мм із запобіжним клапаном та вакуум-балон (рис. 3).

Рис. 3. Монтаж вакуумної установки УВУ 60/45: 1 - вакуумна установка; 2, 4 - муфти; 3 - запобіжник; 5, 8 - труби; 6 - скоба; 7 - прокладка; 9 - клапан; 10- корпус вакуум-регулятора; 11 - вакуумметр; 12 - вакуум-балон

На вакуум-проводі встановлюють також вакуумметр та вакуум-регулятор. Між вакуум-насосом і вакуум-регулятором забороняється встановлювати вентилі або запірні клапани, а вакуум-балон монтують так, щоб рідина, яка буде з нього виливатися, не потрапляла на насос.

Різьбові з'єднання елементів вакуум-проводу виконують з намотуванням волокон льону чи конопель, просочених суриком.

Автоматичний вимикач вакуумної установки монтують на стіні на висоті 1,4 - 1,5 м (див. рис. 1, в). Від нього до електродвигуна прокладають електропроводку. Закінчують монтаж перевіркою надійності різьбових з'єднань, а також легкості обертання ротора без надітих пасів. Потім змащують насос, надівають паси, регулюють їх натяг і встановлюють захисний кожух.

2. Вакуум-молочні магістралі. З насосного відділення від вакуумної установки у молочне відділення прокладають центральний (магістральний) вакуум-провід діаметром не менше 1,5" (40 мм), до якого приєднують молокоприймальник та технологічні (в лініях доїння) вакуум-проводи (рис. 4).

Рис..4. Монтажна схема розміщення обладнання доїльної установки (на прикладі УДМ-100): 1, 12, 13 - роздільники; 2,4 - молокопроводи; 3 - трубопровід промивки; 5 – вакуум-провід; 6 - вакуумна установка; 7 - молокозбірник; 8 - автомат промивки; 9 - молочний резервуар; 10 - пластинчастий охолодник; 11 - електроводонагрівник.

Схема прокладки вакуумного та молочного трубопроводів залежить:

- при доїнні корів у стійлах - від кількості рядів стійл у корівнику та їх розміщення стосовно молочного блоку;

- при доїнні корів у спеціалізованих залах - від типу доїльної установки та планувального рішення доїльно-молочного блоку.

При доїнні корів у стійлах з використанням обладнання ОСК-25А, ОСК-Ф-27 чи ОСП-Ф-26 технологічні лінії вакуум та молокопроводів кріпляться за допомогою кронштейнів до стояків вказаних комплектів стійлового обладнання (рис. 5). В інших випадках для кріплення вакуум-проводу можна використовувати наявні колони корівника чи спеціальні опори.

Вакуум-провід монтують з безшовних стальних оцинкованих труб діаметром 13. Перед монтажем слід перевірити цілісність труб та з'єднувальних муфт, очистити їх від іржі й бруду. На трубопроводі необхідно розмітити місця встановлення вакуумних кранів, після чого в трубах просвердлюють отвори діаметром 10 мм (при доїнні в загальний молокопровід отвори у вакуум-проводі роблять після встановлення молочно-вакуумних кранів). Відстань між отворами визначають залежно від типу доїльної установки. При доїнні корів у стійлах вона дорівнює здвоєній ширині стійла (в середньому 1,1-1,2). Монтують вакуум-провід уздовж стійл на висоті 1600-1820 мм від підлоги з нахилом 0,3 - 0,5 % у бік насоса.

Рис. 5. Схема кріплення вакуум-проводу на опорах: 1 – вакуум-провід; 2 - скоба; 3 - кронштейн; 4 – відрізок труби; 5 – зварний шов; 6 - опора; 7 – годівниця.

З'єднують труби за допомогою муфт, ущільнюють різьбу льоновими чи конопляними пасмами, просоченими олією або суриком. Для розбирання вакуум-проводу через кожні 18-20 м ставлять різьбові згони. Кріплять вакуум-проводи за допомогою спеціальних упорів чи кронштейнів.

У корівниках вакуум-провід монтують у вигляді окремих петель (рис. 4) на кожну групу корів (до 50 голів). Ці петлі приєднують до центральної магістралі, виконаної з труб діаметром не менше 1,5". Такого ж діаметра вакуум-провід монтують і в зоні молочного блоку.

Для правильного встановлення вакуум-проводу спочатку закріплюють близький і дальній кронштейни, а потім між ними натягують капронову нитку і встановлюють інші кронштейни з кроком не більше 3 м. Далі складають пряму ділянку вакуум-проводу. Труби закріплюють на кронштейнах скобами. Кожну зібрану пряму ділянку вакуум-проводу додатково вирівнюють за допомогою кронштейнів, які після цього остаточно закріплюють на опорах. Наступними монтують поперечні ділянки петель. Їх установлюють на висоті, що забезпечить безперешкодну можливість використання засобів механізації роздавання кормів.

Монтаж молокопровідної лінії починають з дозаторів, які встановлюють по одному на кожну групу корів. Потім монтують молочно-вакуумні крани (рис. 6), які поставляються у складеному стані. Перед цим їх слід перевірити на герметичність та змастити технічним вазеліном. Крани встановлюють на стиках (через один стик) двох стійл.

Рис. 6. Монтажна схема молочно-вакуумного крана: 1 - втулка; 2 - муфта; 3 - амортизатор; 4 - оболонка; 5 - повзунок; 6 - корпус; 7 - ручка; 8 - кільце; 9 - скоба; 10 - притискач; 11, 15 - прокладки; 12 - гвинт; 13 - гайка; 14 – шайба.

Для полегшення монтажу гумові втулки молочно-вакуумних кранів змочують водою і одягають їх до упору на скляну трубу. Після цього корпус крана встановлюють у вертикальне положення і кріплять його разом з молокопроводом до вакуумного трубопроводу за допомогою трьох пар скоб. Під корпус крана підкладають прокладки. При цьому отвори в кранах, прокладках і трубопроводах мають співпадати. Встановлені крани повинні легко відкриватися і закриватися.

Рис. 7. Схема з'єднання труб молокопроводу: 1 - кільце; 2 - гайка; 3 - обойма; 4 – манжета.

Скляні труби з'єднують з молочно-вакуумними кранами за допомогою пластмасових муфт (рис. 7), різьбу яких покривають тальком, а гумові деталі змочують мильною водою, чим полегшується їх монтаж.

Після технологічних ліній молокопроводу монтують підйом на поперечні ділянки з поліетиленових труб (рис. 8). Скляні труби з поліетиленовими з'єднують муфтами, які слід ставити лише на прямих ділянках. Висота розміщення молокопроводу не повинна перевищувати 2,6 м (у зоні кормових проходів, на вході в молочне відділення); над дозаторами - дорівнювати 1,8 м, а перед підйомами в зоні кормових проходів - 1,85м.

Рис. 8. Монтажна схема підйому та повороту молокопроводу:

1 - вакуум-провід; 2 - поліетиленова труба; 3 - скоба; 4 - муфта; 5 - скляна труба.

Довжина кожної вітки молокопроводу не повинна перевищувати 75 м.

Довжина скляних труб, з яких монтують молокопровідні мережі, становить 2340 мм і розрахована на відстань між стійлами 1,2 м. Щоб уникнути частих відрізань цих труб допускається поступове зміщення молочно-вакуумних кранів від межі сусідніх стійл на відстань до 250 мм. У разі перевищення цього допуску слід відрізати одну із труб і далі продовжувати монтаж цілими трубами.

Відрізають скляні труби за допомогою спеціальних пристосувань, (рис. 9) у такій послідовності:

1) заміряють необхідну довжину труби за відстанню розміщення сусідніх кранів (рис. 9);

2) відмічають за розміром місце розрізання труби;

3) встановлюють трубу місцем розрізу на ролик склорізу і з невеликим притисканням провертають її тільки на один повний оберт;

4) встановлюють на місце розрізу труби металеве півкільце, нагріте до температури 720 - 780 °С, і тримають до відділення нарізаної частини.

Рис. 9. Пристосування і послідовність різання скляних труб

Замість півкільця можна використовувати спіралі побутових нагрівних електроприладів, підключати їх до мережі через понижуючий трансформатор.

Рис. 10. Схема з'єднання труб з молочно-вакуумними кранами: 1 - кран; 2 - скляна труба; 3 - втулка; 4 - вакуум-провід.

Крізь молочно-вакуумні крани просвердлюють у вакуум-проводі отвори діаметром 10 мм. До вакуум-проводу вертикально посередині петлі скобами або смугами приєднують головні вакуум-регулятори, які за допомогою трійника з'єднують з молокопроводом. Потім встановлюють роздільник молочної лінії між трійниками головних вакуум-регуляторів і повітряний фільтр з довжиною труби не більше 0,5 м і діаметром 13".

Рис. 11. Роздільник молочної лінії: 1 - наконечник; 2 - амортизатор; 3 - оболонка; 4 - корпус; 5 - гвинт; 6 - планка (повзунок).

Дата добавления: 2015-08-05