ТЕМА 1.7

1 навчальне питання Сутність сучасного загальновійськового бою

Бій - організовані і погоджені дії підрозділів, частин і з’єднань з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів і виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу. Складовими частинами загальновійськового бою є удар, вогонь і маневр. Удар — одночасне й короткочасне ураження угруповань військ і об’єктів противника шляхом могутнього впливу на них усіма наявними способами. Вогонь — ураження противника стрільбою (пуском) з різних видів зброї. Маневр — організоване пересування підрозділів (вогневих засобів, військовослужбовців) при виконанні поставлених задач з метою заняття вигідного положення для ведення вогню по найбільш уразливій місцевості в бойовому порядку противника, особливо у фланг і в тил, а також для виводу підрозділів з-під удару противника. Маневр здійснюється підрозділами (вогневими засобами) і вогнем. Охоплення - маневр, який здійснюється підрозділами в ході бою для атаки противника у фланг. Обхід - більш глибокий маневр, що виконується підрозділами для атаки противника з тилу. Відхід і зміна району (позицій) -маневр,який застосовується з метою виводусвоїх підрозділів (вогневих засобів) з-під удару противника й заняття більш вигідного положення.Він проводиться тільки з дозволу старшого командира.

2 навчальне питання Характерні риси та основні принципи ведення загальновійськового бою.

Характерними рисами сучасного загальновійськового бою є: * рішучість цілей, * висока напруженість, * швидкоплинність і динамічність бойових дій, * наземно-повітряний характер бойових дій, * одночасний, чи послідовний могутній вогневий вплив на всю глибину побудови сторін, * застосування різноманітних способів виконання бойових задач, * швидкий перехід від одних видів дій до інших, * складна радіоелектронна обстановка. Загальновійськовий бій може вестися із застосуванням тільки звичайної зброї, а з урахуванням можливості зруйнування об’єктів ядерної енергетики, хімічної промисловості, наявності у деяких країн зброї масового ураження - і в умовах її застосування. Способи ведення загальновійськового бою (порядок застосування сил і засобів під час розв’язання поставлених завдань) залежать від умов об­становки та застосування видів зброї. Основним способом ведення бою із застосуванням тільки звичайної зброї є послідовний розгром підрозділів противника. При цьому важливе значення матимуть: надійне вогневе ураження безпосередньо протистоячого противника з одночасним впливом на його резерви та важливі об’єкти в глибині; своєчасне зосередження сил і засобів для утримання важливих районів, позицій та наро­щування зусиль для розвитку успіху на головному напрямку; постійна готовність військ до захисту від вражаючих факторів ядерної, хімічної та біологічної зброї. Принципи сучасного загальновійськового бою — це основні керівні положення, найважливіші рекомендації щодо організації та ведення бою в цілому, що становлять фундаментальну базу для прийняття правильного рішення на бій. Проте принципи — це не саме рішення,тому що у цьому випадку вони можуть перетворитися на шаблон і безпідставні рецепти перемоги. Тому не можна їх розглядати ізольовано один від одного. Для досягнення успіху потрібне уміле використання всіх принципів з урахуванням обстановки. Основними принципами ведення сучасного загальновійськового бою є: 1. Постійна бойова готовність підрозділів; 2. Рішучість, активність і безперервність ведення бою; 3. Узгоджене застосування підрозділів родів військ і спеціальних військ та підтримання безперервної взаємодії між ними; 4. Раптовість дій і застосування військової хитрості (обман противника); 5. Рішуче зосередження зусиль на головному напрямку і у вирішальний момент; 6. Маневр підрозділами, ударами та вогнем; 7. Своєчасне відновлення боєздатності підрозділів, всебічне забезпечення бою; 8. Повне напруження моральних і фізичних сил, використання морального фактора в інтересах виконання бойового завдання; 9. Тверде й безперервне управління підрозділами. Постійна бойова готовність підрозділів полягає у їхній здатності в будь-який час організовано, у встановлені строки вступити в бій і успішно виконати поставлені завдання. Рішучість, активність і безперервність ведення боюполягає у постійному прагненні до повного розгрому противника, завданні по ньому потужних ударів, нав'язуванні своєї волі, зриві його планів і створенні для нього невигідних умов, у сміливих і енергійних діях, які проводяться наполегливо, уперто, вдень і вночі та у будь-яку погоду. Узгоджене застосування підрозділів родів військ і спеціальних військ та підтримання безперервної взаємодії між ними — одна з основних умов успіху в сучасному загальновійськовому бою, що досягається узгодженням дій підрозділів усіх родів військ і спеціальних військ між собою, а також з вогневим ураженням противника за завданнями, напрямками, рубежами, часом і способами ведення бою в інтересах найбільш успішного виконання бойових завдань механізованими і танковими підрозділами. Раптовість і застосування військової хитрості (обман противника) дозволяють застати противника зненацька, викликати паніку, паралізувати його волю до опору, дезорганізувати управління військами та створити сприятливі умови для перемоги навіть над переважаючим у силі противником. Рішуче зосередження зусиль на головному напрямку та у вирішальний момент дозволяє успішно протистояти чисельно переважаючим силам противника й добиватися над ним перемоги. З цією метою необхідно використовувати на головному напрямку більшість боєздатних підрозділів, найефективніші засоби ураження і сміливо маневрувати ними. Своєчасне відновлення боєздатності підрозділів, всебічне забезпечення бою полягають у підготовці і здійсненні заходів, спрямованих на підтримання підрозділів у високій бойовій готовності, збереження (відновлення) їх боєздатності та створення їм сприятливих умов для виконання поставлених завдань. Повне напруження моральних і фізичних сил, використання морального чинника в інтересах виконання бойового завдання є найважливішою умовою досягнення успіху в бою. Для цього необхідно: глибоко знати моральний стан підлеглих, бути близьким до них, поєднувати високу вимогливість з увагою до їх потреб з урахуванням труднощів життя у бойовій обстановці; безперервно вдосконалювати бойову виучку; систематично вивчати моральні якості противника, здійснювати цілеспрямований ідеологічний вплив на його війська, активно протистояти його ідеологічним диверсіям та пропаганді. Тверде і безперервне управління підрозділами дозволяє найбільш ефективно та повно використовувати їх бойові можливості. Це досягається: постійним знанням обстановки, своєчасним одноособовим прийняттям командиром рішення та наполегливим втіленням його в життя; особистою відповідальністю командира за свої рішення, правильне використання підлеглих підрозділів і виконання поставлених завдань; чіткою організацією й забезпеченням живучості пунктів управління, наявністю стійкого зв'язку з підрозділами.

3 навчальне питання Види загальновійськового бою та їх характеристика.

Основними видами загальновійськового бою є: - наступ; - оборона. Оборона – вид тактичних дій. Мета: - відбити наступ переважаючих сил противника: - завдати йому максимальних втрат; - утримати важливі райони (об’єкти) місцевості: - створити сприятливі умови для переходу в наступ. Оборона може бути: - позиційною: - та маневренною. Вона може підготовлятися: - завчасно до початку бойових дій; - організовуватися під час бою. Перехід до оборони може здійснюватися: - в умовах відсутності зіткнення з противником; - з положення безпосереднього зіткнення з ним. Оборона повинна бути: - стійкою й активною; - здатною протистояти ударам усіх видів зброї, атаці значних мас танків і піхоти противника; - вести активну боротьбу з його повітряними десантами, аеромобільними та диверсійно-розвідувальними групами; - протитанковою; - протиповітряною і протидесантною; - глибокоешелонованою; - і готовою до тривалого ведення бою в умовах застосування противником ЗМУ, ВТЗ та засобів радіоелектронної боротьби. Наступпроводиться з метою розгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості. Він полягає в ураженні противника усіма наявними засобами, рішучій атаці, стрімкому просуванні військ в глибину його бойового порядку, знищенні і полоненні живої сили, захопленні озброєння, техніки і намічених районів (рубежів) місцевості. Розгром противника, який протистоїть, та оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) досягаються: - надійним прикриттям від нападу противника з повітря; - вмілим застосуванням усіх засобів ураження; - швидким використанням результатів ударів авіації і вогню артилерії; - своєчасним нарощуванням зусиль в глибину; - широким застосуванням охоплень, обходів і проведення атак у фланг і в тил противнику. Наступ може вестися: на противника, який обороняється: - з положення безпосереднього зіткнення з ним; - або з ходу. на противника, який наступає,ведеться шляхом зустрічного бою. на противника, що відходитьшляхом його переслідування.

Дата добавления: 2015-08-05