Геологічні пам’ятки Криворіжжя

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Тема: Особливості розвитку геологічного туризму

Завдання 1. На контурну карту світу нанести країни та об’єкти, де розвинутий геологічний туризм. Використовувати матеріали лекції.

Завдання 2. За наведеним нижче матеріалом заповнити таблицю.

Геологічні пам’ятки Криворіжжя

Назва пам’ятки	Місце розташування.	Вік	Геологічна порода	Розміри

Палеоархейські гранітоїди с. Лозуватки – це виходи на денну поверхню плагіогранітоїдів, вік утворення яких становить 3200-3400 млн. років. Найбільш представницькі природні відслонення цих порід, які віднесені до геологічних пам’яток, поширені на правому березі ріки Інгулець в районі с. Лозуватка. Тут вони простежуються на відстані до 1 км, утворюючі обривистий скельний берег ріки. Висота окремих виходів гранітів сягає до 8 м. Плагіогранітоїди с. Лозуватки цікаві як свідки формування самої першої на нашій планеті континентальної протокори.

Палеопротерозойські конгломерати селища Південного ГЗК. Вздовж лівого берега р. Інгулець на відстані близько 350-400 м у невеликих скельних виходах висотою до 5 м відслонюється товща метаморфізованих теригенних порід складена ритмічним перешаруванням конгломератів, гравелітів і сланців.

Виходи конгломератів Південного гірничозбагачувального комбінату дозволяють провести палеографічну реконструкцію території Криворіжжя в палеопротерозойський час, згідно з якою на місці Кривого Рогу існував морський басейн, а на суші розташовувалася добре розчленована гірська область. Клімат був жаркий і вологий, періодично випадали зливові дощі, які змивали зі схилів гір уламковий матеріал і бурхливими потоками зносили його в басейн осадконакопичення. В прибережній зоні палеобасейну формувалися своєрідні конуси виносу, які поступово переходили в прибережну морську зону басейну. Подібні породи нижньопротерозойського віку більше ніде в Європі не виходять на денну поверхню і їх вважають віковим аналогом відомих на весь світ золото- і алмазоносних конгломератів Південної Африки [5].

Кіровська історико-геологічна пам’ятка розташованана територіїрудника ім. М.С.Кірова на правому березі річки Саксагань. Являє собою унікальні виходи на земну поверхню порід саксаганської свити криворізької серії. У межах заповідника на денну поверхню виходять філітові сланці, тальк-карбонатні породи і віклади нижньої частини розрізу продуктивної залізисто-кременистої товщі Кривбасу. Площа 4 га. На даній території залізисто-кременисті породи продуктивної товщі утворюють скельні виходи протяжністю до 250 м і висотою до 20 м на правому березі ріки Саксагань в 200 м південніше шахти «Північна». Цінність цієї пам’ятки природи обумовлена тим, що в Кіровських скельних виходах виявлені найдавніші гірські вироблення Криворіжжя [3].

Скелі МОДРу - це історико-геологічний пам’ятник, що належить до природоохоронних об’єктів загальнодержавного значення. Його ще називають «Орлине гніздо». Ця унікальна пам’ятка природи розташована на площі 62 га і об’єднує природні відслонення палеопротерозойських залізисто-кременистих порід розташованих на правому і лівому берегах річки Інгулець, виходи їх у затопленому (Пастуховському) кар’єрі і штучне відслонення у прорізі дороги, що з’єднує центр міста з селищем колишнього рудника «МОДР».

У геологічному відношенні скелі МОДРу цікаві тим, що тут породи продуктивної залізисто-кременистої товщі зім’яті в складки. Це говорить про те, що в процесі метаморфізму, який супроводжувався високими температурами, первинні породи набули пластичного стану і внаслідок тектонічних рухів були зім’яті в різноманітні складки. Найбільшою складкою є так звана Тарапако-Лихманівська антикліналь, яка простягається від балки Іонової до гирла балки Тимашова. Протяжність її становить 15 км, а ширина 2,5 км. У будові розрізу відслоненої товщі бере участь п’ять сланцевих і п’ять залізистих горизонтів, які чергуються між собою.

Дубова балка. Скельні виходи порід продуктивної залізорудної товщі Дубової балки доповнюють перелік унікальних виходів на земну поверхню докембрійських порід і не повторюють уже відомих фрагментів. Тут на правому схилі балки на 100 м вище злиття її з сучасним руслом річки Саксагань в невеликих за розмірами скельних виходах відслонюються породи четвертого сланцевого горизонту так званої саксаганської світикриворізької серії. У природних виходах на денну поверхню вік не відомий, вивчався лише за матеріалами буріння і за гірничими виробками. Загальна протяжність виходів вздовж схилу балки становить 35 м. На цьому відрізку зосереджено вісім відслонень розміром від 0,8 х 1,5 до 2,0 х 10 м, які розкривають особливості складу та будови четвертого сланцевого горизонту саксаганської світи [4].

Заповідник балки Північна Червона - це ландшафтний заказник загальнодержавного значення, що має унікальну геологічну будову, фрагменти якої можна бачити в численних природних виходах на денну поверхню порід продуктивної залізорудної товщі палеопротерозойського віку. В балці відслонюються сланцеві та залізисті горизонти саксаганської світи. Вони утворюють невеликі за розмірами розрізнені скельні виходи на обох схилах балки від її верхів’я до зруйнованого залізничного мосту.

Відвідувачі балки завжди звертають увагу на гематит-магнетитові кварцити, які характеризуються чергуванням червоних, вишнево-червоних, цегляно-червоних і темно-сірих з металевим відтінком смуг. Їх ще називають джеспілітами і використовують як декоративний матеріал для виготовлення підсвічників, попільничок, настільних письмових приборів тощо.

Однією з особливостей балки, як геологічної пам’ятки є те, що тут зустрічаються брили так званих імпактитів, а також відслонення пісковиків зі скам’янілими рештками очеретяних рослин. Наявність імпактних порід дозволяє припускати, що в далекому геологічному минулому, а це за визначенням геологів 360-400 млн. років тому, територія України підлягала метеоритному бомбардуванню. Один з таких метеоритів впав на західній околиці селища Терни, утворивши своєрідну структуру, яка дістала назву «Тернавська астроблема».

Кварцити села Латівки. На півдні с. Латівки на правому березі р. Інгулець у вигляді скель висотою 12-15 м і довжиною 250-300 м на денну поверхню виходять слюдисті кварцити, які за даними геологів належать до утворень мезоархейської ератеми, тобто вони утворилися впродовж вікового інтервалу 3200-2800 млн. років тому.

Амфіболіти села Рахманово. На південно-східній околиці с. Рахманово в заплавній частині долини р. Інгулець на денну поверхню виходять амфіболіти, вік утворення яких становить 2850 млн. років, тобто це відклади кінця мезоархейської ератеми. Відслонення представлено брилеподібними виходами амфіболітів розміром 5 х 12 м. Проте, незважаючи на незначні розміри, вони представляють цікавість тим, що це породи, які утворилися внаслідок метаморфізму вулканічних лавових покривів. Характерною властивістю амфіболітів є мигдалекам’яна текстура, а також кульова окремість. Ці дві ознаки вказують на те, що вулканічне виверження відбувалося в підводних умовах, тобто на дні криворізького мезоархейського палеобасейну [4].

Завдання 3. Надати рекомендації щодо туристичного використання геологічних об’єктів Криворіжжя.

Дата добавления: 2015-08-03