Загальні положення. Про статус слідчих

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про статус слідчих

Цей Закон визначає статус слідчих з метою забезпечення належних умов для провадження ними досудового слідства, неухильного дотримання Конституції і законів України, захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Слідчий

1. Слідчий є службовою особою, уповноваженою в межах компетенції, передбаченої Кримінально-процесуальним кодексом України, провадити досудове слідство у кримінальних справах.

2. Статус слідчого поширюється також на начальників слідчих підрозділів відповідних державних органів (далі - відповідні відомства) та їх заступників, які діють у межах своєї компетенції.

Стаття 2. Правова основа діяльності слідчих

Правову основу діяльності слідчих становлять Конституція України, Кримінально-процесуальний кодекс України, цей Закон, інші закони та чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 3. Вимоги, що пред’являються до слідчого

1. Слідчим може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, необхідний рівень знань, достатній для здійснення досудового слідства, за умови, якщо він склав кваліфікаційні іспити та Присягу слідчого.

2. Слідчий не може належати до політичних партій чи рухів, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої у вільний від роботи час.

3. Не може бути слідчим особа, яка має судимість, цивільна дієздатність якої обмежена або яка визнана у встановленому порядку недієздатною чи є непридатною згідно з вимогами закону до проходження служби у відповідних відомствах, або стан здоров’я якої, на підставі висновку відповідно лікарської чи військово-лікарської комісії, не дає можливості виконувати обов’язки слідчого.

4. Порядок прийняття слідчого на службу у відповідне відомство, призначення його на посаду та проходження лікарської чи військово-лікарської комісії встановлюється згідно із цим Законом нормативно-правовими актами відповідних відомств з урахуванням особливостей проходження служби в цих відомствах.

Розділ ІІ ПОВНОВАЖЕННЯ СЛІДЧОГО

Стаття 4. Обов’язки слідчого

1. Слідчий зобов’язаний:

1) здійснювати розгляд та перевірку заяв і повідомлень про злочини та проводити повне, всебічне і об’єктивне розслідування кримінальних справ у порядку, визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України;

2) забезпечувати реалізацію прав, свобод та законних інтересів осіб, які беруть участь у досудовому слідстві, поважати честь і гідність особи, виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права, свободи та законні інтереси людини і громадянина, права та інтереси юридичних осіб, інтереси держави;

3) у встановленому законом порядку вживати заходів щодо відшкодування фізичним та юридичним особам збитків, завданих їм внаслідок вчинення злочину;

4) поновлювати порушені права особи внаслідок її незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття під варту і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, і у визначеному законом порядку вживати заходів щодо відшкодування завданої вказаними діями шкоди;

5) виявляти причини і умови, які сприяють вчиненню злочинів та інших суспільно небезпечних діянь, передбачених Кримінальним кодексом України, та у встановленому законом порядку вживати заходів щодо їх усунення;

6) забезпечувати нерозголошення даних досудового слідства та відомостей, що становлять державну та іншу охоронювану законом таємницю;

7) не допускати вчинення дій в особистих інтересах з корисливих чи інших мотивів або в інтересах інших осіб, пов’язаних з використанням службового становища всупереч інтересам служби, перевищенням службових повноважень, дотримуватися вимог і обмежень для державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, які визначені законом.

2. Слідчий зобов’язаний виконувати й інші визначені законом обов’язки.

Стаття 5. Права слідчого

1. Слідчий для виконання покладених на нього обов’язків має право:

1) невідкладного прийому з питань попередньої перевірки заяв і повідомлень про злочини, провадження досудового слідства у кримінальних справах та з інших питань, що входять до його посадових обов’язків, керівниками та іншими службовими і посадовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності та об’єднань громадян;

2) безперешкодного входу у передбачених законом випадках до приміщень та на територію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, військових частин, об’єднань громадян у порядку, погодженому з керівником відповідного органу, підприємства, установи, організації, командуванням військових частин, з пред’явленням службового посвідчення, якщо законом не передбачено інший порядок;

3) у встановленому законом порядку одержувати безперешкодно, невідкладно і безоплатно в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності та об’єднаннях громадян, від службових, посадових та фізичних осіб на письмовий запит відомості, необхідні для перевірки заяв і повідомлень про злочини та для розслідування кримінальних справ, що перебувають в його провадженні. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її на те згоди допускається у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини;

4) вимагати від керівників підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності та об’єднань громадян, від інших службових і посадових, а також фізичних осіб пред’являти або надавати у визначеному законом порядку необхідні документи, у тому числі рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти, статистичні дані, акти ревізій, перевірок, висновки спеціалістів, а також предмети та матеріали, що мають значення для розгляду заяв і повідомлень про злочини або для розслідування кримінальних справ, які перебувають в його провадженні;

5) викликати у встановленому порядку осіб для перевірки заяв і повідомлень про злочини та для проведення слідчих дій у кримінальних справах, які перебувають в його провадженні, у тому числі службових та посадових осіб незалежно від їх службового стану та статусу, крім випадків, коли Конституцією України, іншими законами України та чинними міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, визначено інший порядок виклику осіб до слідчого чи виконання слідчих дій за їх участю;

6) доручати в установленому законом порядку відповідним органам, установам, організаціям проведення ревізій або перевірок господарської діяльності в установах, організаціях і на підприємствах незалежно від їх підпорядкування і форм власності, якщо це необхідно для проведення перевірки за заявами і повідомленнями про злочини і для розслідування кримінальних справ, що перебувають в його провадженні, а також залучати у необхідних випадках спеціалістів для проведення слідчих дій;

7) давати у зв’язку з провадженням досудового слідства у кримінальних справах органам дізнання обов’язкові для виконання доручення і вказівки щодо проведення оперативно-розшукових та слідчих дій і вимагати допомоги при провадженні окремих слідчих дій;

8) вносити відповідним органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям, їх службовим та посадовим особам, об’єднанням громадян обов’язкові для розгляду подання про усунення причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів, та вимагати вжиття відповідних заходів у визначений законом строк, а в разі залишення такого подання без розгляду - складати протоколи про адміністративні правопорушення, які направляються органам (посадовим особам), уповноваженим розглядати справи про такі адміністративні правопорушення;

9) інформувати відповідно до закону громадськість через засоби масової інформації про вчинений злочин з метою встановлення обставин його вчинення, осіб, які його вчинили, а також свідків і потерпілих тощо.

2. Відмова без поважних причин службових і посадових осіб у наданні допомоги слідчому в реалізації його прав, передбачених частиною першою цієї статті, тягне за собою відповідальність згідно із законом.

3. При перевірці заяв і повідомлень про злочини та при провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування перевірки та слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди чи рішення суду (судді) або прокурора, і несе відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.

4. Слідчий має право при виконанні обов’язків, пов’язаних із розслідуванням кримінальних справ та перевіркою заяв і повідомлень про злочини, користуватися безоплатно всіма видами міського
пасажирського транспорту загального користування (крім таксі), залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів.

5. Слідчий при виконанні обов’язків, пов’язаних із розслідуванням кримінальних справ та перевіркою заяв і повідомлень про злочини, вправі у невідкладних випадках користуватися безперешкодно засобами зв’язку, що належать підприємствам, установам і організаціям, а засобами зв’язку, що належать громадянам, - за їх згодою, а також вправі використовувати з подальшим повним відшкодуванням витрат та збитків транспортні засоби, які належать підприємствам, установам і організаціям незалежно від їх підпорядкування і форм власності, військовим частинам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав і організацій, транспортних засобів спеціального призначення), а ті, що належать громадянам, - за їх згодою.

6. Під час службового відрядження на території України слідчий користується правом позачергового розміщення в готелях і позачергового придбання квитків на всі види транспорту з пред’явленням службового посвідчення та посвідчення про відрядження. Під час невідкладних службових відряджень слідчі забезпечуються квитками на проїзд незалежно від наявності місць.

7. Слідчі мають право на постійне носіння і зберігання табельної вогнепальної зброї та спеціальних засобів індивідуального захисту, порядок застосування яких визначається законом.

8. Слідчий при виконанні обов’язків, пов’язаних із розслідуванням кримінальних справ та перевіркою заяв і повідомлень про злочини, має й інші права, визначені законом.

Стаття 6. Помічник слідчого

1. Слідчий може мати помічників, які призначаються на посаду із числа працівників відповідного відомства.

2. До обов’язків помічника слідчого входить надання допомоги слідчому і виконання його доручень, пов’язаних із попередньою перевіркою заяв і повідомлень про злочини та розслідуванням кримінальних справ, які перебувають у провадженні слідчого.

3. Помічник слідчого вправі з дозволу слідчого чи за його дорученням:

1) брати участь у проведенні слідчих дій;

2) викликати до слідчого свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, спеціалістів, експертів, перекладачів, цивільних позивачів і цивільних відповідачів, законних представників підозрюваних, обвинувачених, представників потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача для проведення за їх участю слідчих дій;

3) залучати понятих до участі у проведенні слідчих дій;

4) виконувати іншу роботу, пов’язану з діловодством при розслідуванні слідчим кримінальних справ, перевірці заяв і повідомлень про злочини.

Розділ ІІІ

ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ СЛІДЧИХ НА ПОСАДИ

ТА ЗВІЛЬНЕННЯ ЇХ З ПОСАД

Стаття 7. Порядок призначення слідчих на посади

1. На посаду слідчого призначаються громадяни України, які відповідають вимогам, зазначеним у статті 3 цього Закону.

2. Призначення на посади керівників слідчих підрозділів відповідних відомств, їх заступників та слідчих, а також припинення їх повноважень здійснюються у встановленому законодавством порядку. Керівники центральних слідчих підрозділів відповідних відомств за посадою є заступниками керівників цих відомств і мають відповідні повноваження щодо призначення слідчих на посади та звільнення їх з посад, застосування заохочень та дисциплінарних стягнень щодо них.

Стаття 8. Підбір кандидатів на посаду слідчого

1. Підбір кандидатів на посаду слідчого здійснюється відповідно до визначеного законами України та іншими нормативно-правовими актами порядку проходження служби у відповідних відомствах та за результатами складення кваліфікаційного іспиту.

2. При підборі кандидатів на посаду слідчого забезпечується рівність їх прав незалежно від соціального походження, майнового стану, расової та національної належності, статі, політичних, релігійних та інших переконань.

3. Кожен громадянин України, який відповідає вимогам, передбаченим статтею 3 цього Закону та іншими законодавчими актами, має право звернутися до відповідного начальника слідчого підрозділу із заявою про прийняття на службу у відповідне відомство та призначення його на посаду слідчого, а також скласти кваліфікаційні іспити.

4. Кваліфікаційні іспити на посаду слідчого приймаються вищими кваліфікаційними комісіями центральних слідчих підрозділів відповідних відомств, кваліфікаційними комісіями слідчих підрозділів відповідних відомств в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, прирівняних до них слідчих підрозділів відповідних відомств. Якщо особа, яка претендує на посаду слідчого, не склала кваліфікаційного іспиту, повторне його складання допускається не раніше ніж через рік.

5. Особи, не згодні з рішенням кваліфікаційної комісії, можуть оскаржити це рішення до вищої кваліфікаційної комісії центрального слідчого підрозділу відповідного відомства або до суду.

6. Кваліфікаційна комісія рекомендує на посади слідчих кандидатів, які виявили найвищий рівень знань.

7. Функції, порядок створення і діяльності кваліфікаційних комісій слідчих підрозділів відповідних відомств визначаються Положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 9. Присяга слідчого

1. Особа, призначена на посаду слідчого, в урочистій обстановці складає Присягу слідчого такого змісту:

"Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов’язки слідчого, керуючись тільки Конституцією та законами України, бути об’єктивним і справедливим, поважати честь і гідність особи, виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права, свободи та інтереси людини і громадянина, права та інтереси юридичних осіб, інтереси держави, суворо зберігати державну та іншу охоронювану законом таємницю. Якщо я порушу цю присягу, готовий нести відповідальність, визначену законом".

2. Відмова скласти присягу має наслідком відмову від посади слідчого.

Стаття 10. Підстави звільнення слідчого з посади

1. Звільнення слідчого з посади може бути здійснене службовою особою, яка наділена правом призначати слідчого на посаду.

2. Слідчий може бути звільнений з посади лише в таких випадках:

1) за власним бажанням - на підставі письмової заяви (рапорту) про відставку або про звільнення зі служби чи з посади;

2) за віком: у разі досягнення слідчим 55-річного віку для жінок та 60-річного віку для чоловіків - для державних службовців; у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі або службі на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ чи податкової міліції, визначеного законом, - для військовослужбовців чи осіб начальницького складу відомств;

3) у зв’язку з виходом на пенсію за вислугу років незалежно від віку;

4) визнання його судом безвісно відсутнім;

5) припинення його громадянства чи скасування рішення про набуття ним громадянства України;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

7) визнання його судом недієздатним або обмежено дієздатним;

8) застосування судом стосовно нього примусових заходів медичного характеру;

9) закриття судом кримінальної справи стосовно нього за нереабілітуючими підставами;

10) у разі неможливості виконувати обов’язки слідчого за станом здоров’я - на підставі висновку відповідно лікарської чи військово-лікарської комісії;

11) скорочення штатів у разі неможливості використання на службі;

12) за службовою невідповідністю на підставі рішення атестаційної комісії з умов проходження військової служби чи служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ та податкової міліції;

13) порушення Присяги слідчого.

3. Слідчий, який проходить службу у відповідному відомстві за контрактом, може бути також звільнений з посади у зв’язку із:

1) закінченням строку контракту;

2) систематичним невиконанням ним умов контракту;

3) власним бажанням у разі систематичного невиконання умов контракту керівництвом відповідного відомства, де проходить службу слідчий.

4. Порядок звільнення слідчих зі служби визначається законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Розділ ІV ГАРАНТІЇ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧОГО

Стаття 11. Забезпечення процесуальної самостійності та незалежності слідчого

1. Процесуальна самостійність та незалежність слідчого забезпечується:

1) визначеним законом порядком його призначення на посаду та звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності;

2) передбаченою законом процедурою здійснення досудового слідства;

3) відповідальністю за неповагу до слідчого та за незаконне втручання в його процесуальну діяльність, вчинення перешкод його діяльності з розслідування кримінальних справ, невиконання процесуальних рішень та законних вимог слідчого;

4) створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності слідчого;

5) матеріальним і соціальним забезпеченням слідчого відповідно до його статусу.

2. Усі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об’єднання громадян, службові та посадові особи і громадяни зобов’язані поважати незалежність слідчого і не посягати на неї.

3. Гарантії незалежності слідчого, включаючи заходи щодо його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені цим та іншими законами, поширюються на всіх слідчих незалежно від їхньої відомчої належності.

Стаття 12. Недопустимість втручання в процесуальну діяльність слідчого

1. При виконанні своїх повноважень слідчий незалежний у своїй діяльності і керується виключно законом.

2. Ніхто, крім прокурора, начальника слідчого підрозділу, які діють у межах повноважень, визначених законом, не може витребувати у слідчого кримінальну справу для перевірки стану її розслідування, вивчення і дачі по ній вказівок, визначення кваліфікації злочину чи в будь-який інший спосіб втрутитися в процесуальну діяльність слідчого. Слідчий не зобов’язаний надавати інформацію або пояснення по суті закінчених ним кримінальних справ або справ, які знаходилися чи перебувають у його провадженні, щодо стану їх розслідування, виконання окремих слідчих дій та інших заходів, а також давати такі справи будь-кому для ознайомлення інакше, як у випадках і в порядку, визначених законом.

3. Будь-яке не передбачене законом втручання органів державної влади і органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, службових та посадових осіб і громадян у діяльність слідчого при провадженні досудового слідства забороняється.

4. Звернення службових та посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування до слідчого з приводу конкретних кримінальних справ і матеріалів перевірок заяв і повідомлень про злочини, що перебувають у його провадженні, не можуть містити будь-яких пропозицій, вказівок або вимог щодо результатів їх вирішення.

5. Слідчий не може бути залучений до іншої діяльності, не пов’язаної з розслідуванням кримінальних справ чи перевіркою заяв і повідомлень про злочини.

Стаття 13. Відповідальність за неповагу до слідчого та незаконне втручання в його діяльність

Прояв неповаги до слідчого з боку осіб, які беруть участь у справі, незаконне втручання в діяльність слідчого з метою перешкоджання виконанню ним обов’язків, пов’язаних із розслідуванням кримінальних справ та перевіркою заяв і повідомлень про злочини, або з метою прийняття ним незаконних рішень тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

Стаття 14. Додаткові гарантії незалежності слідчого

1. Кримінальна справа стосовно слідчого може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, прирівняними до них прокурорами та їх заступниками.

2. Проникнення в житло чи службове приміщення слідчого, в його особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування його телефонних та інших розмов, особистий обшук слідчого, а так само огляд, виїмка його кореспонденції, речей і документів можуть провадитися тільки за згодою зазначеного в частині першій цієї статті прокурора і в порядку, визначеному законом.

3. Кримінальна справа щодо слідчого розглядається у першій інстанції апеляційним судом.

4. Слідчий не може бути затриманий, а також примусово доставлений до будь-якого державного органу в порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення. У разі затримання слідчого за адміністративне правопорушення, стягнення за яке накладається в судовому порядку, він повинен бути негайно звільнений після з’ясування його особи.

Стаття 15. Обов’язковість виконання вимог слідчого

1. Вимоги слідчого, які відповідають закону, є обов’язковими для виконання у передбачені строки всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об’єднаннями громадян, службовими і посадовими особами та громадянами.

2. Невиконання процесуальних рішень або законних вимог слідчого, чинення перешкод для його діяльності в розслідуванні кримінальних справ тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

3. Усі громадяни зобов’язані з’являтися за викликом слідчого для дачі пояснень та показань про обставини, що з’ясовуються у зв’язку з розглядом заяв і повідомлень про злочини, розслідуванням кримінальних справ, якщо інший порядок не визначений Конституцією України, іншими законами України та чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

4. Доручення слідчого органу дізнання про проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій є обов’язковими для виконання. У разі їх невиконання, несвоєчасного або неналежного виконання керівництво органу дізнання за поданням слідчого вживає заходів щодо притягнення винних до передбаченої законом відповідальності.

Стаття 16. Державний захист слідчих та членів їх сімей

1. Слідчі, члени їх сімей та їх майно перебувають під особливим захистом держави. На слідчих поширюється дія Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів".

2. Вчинені у зв’язку із службовою діяльністю слідчого посягання на його життя і здоров’я, знищення чи пошкодження його майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна слідчого, образа чи наклеп на нього, а також посягання на життя і здоров’я близьких родичів слідчого, погроза їм убивством, насильством чи пошкодженням майна тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

3. Правопорушення щодо особи, яка раніше працювала слідчим, членів його сім’ї, вчинені у зв’язку з її попередньою службовою діяльністю, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

4. Слідчий має право на забезпечення спеціальними засобами індивідуального захисту, які можуть видаватися відповідними органами згідно із Законом України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів".

5. Слідчий має право оскаржити до суду прийняте щодо нього рішення службових та посадових осіб, якщо вважає, що вони обмежують його професійні та особисті права, принижують його честь, гідність та ділову репутацію.

Розділ V ЗАОХОЧЕННЯ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СЛІДЧИХ Стаття 17. Заохочення слідчих

1. За сумлінне і зразкове виконання посадових обов’язків слідчі заохочуються у встановленому законом та іншими нормативно-правовими актами порядку.

2. За особливі заслуги у зміцненні законності, боротьбі із злочинністю та високу професійну майстерність слідчі можуть бути представлені у встановленому порядку до нагородження державними та іншими нагородами чи відзнаками.

Стаття 18. Відповідальність слідчих

1. За порушення закону, неналежне виконання посадових обов’язків слідчі несуть передбачену законом відповідальність. Накладати дисциплінарні стягнення на слідчого може лише та службова особа, яка наділена правом призначати слідчого на посаду, та керівник вищого рівня слідчого підрозділу відповідного відомства.

2. При порушенні слідчим прав і законних інтересів фізичних чи юридичних осіб центральний слідчий підрозділ відповідного відомства зобов’язаний вжити заходів щодо поновлення цих прав та забезпечити відшкодування завданої шкоди і притягнення винних до відповідальності.

3. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого можуть бути відповідно до закону оскаржені до вищого за підпорядкованістю органу досудового слідства, прокурора або до суду.

Розділ VІ

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧИХ

Стаття 19. Матеріальне забезпечення слідчих

1. Заробітна плата (грошове забезпечення) слідчих складається з окладів за посадою, за військове (спеціальне) звання чи надбавок за класний чин, надбавок за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, що виплачуються щомісячно, і має забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного та сумлінного виконання службових обов’язків (обов’язків військової служби), а так само закріплення кваліфікованих кадрів в органах досудового слідства.

2. Слідчим також виплачується щомісячна надбавка за роботу (службу) на посадах слідчих у відсотках до посадових окладів з урахуванням окладів за військове (спеціальне) звання чи надбавок за класний чин і залежно від стажу роботи (служби) на посадах слідчих у таких розмірах: при стажі понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків.

3. Розміри посадових окладів, окладів за військові (спеціальні) звання і надбавок за класні чини, вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України залежно від підпорядкованості відповідних відомств згідно з Конституцією та законами України.

4. Слідчим, які за наявності 20-річної вислуги, у тому числі не менше 10 років на посадах слідчих, продовжують працювати на посадах слідчих, виплачується у повному розмірі заробітна плата (грошове забезпечення) відповідно до законодавства, у тому числі щомісячна доплата в розмірі 100 відсотків суми пенсії, яка могла бути їм нарахована за вислугу 20 і більше років. Слідчим, які після призначення їм пенсії продовжують працювати на посадах слідчих, ця доплата не виплачується.

5. Слідчим, які використовують у службових цілях особистий транспорт, виплачується грошова компенсація у встановлених розмірах.

Стаття 20. Відпустки слідчих

1. Слідчим надається щорічна основна відпустка тривалістю

30 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця відпочинку і у зворотному напрямку, та з оплатою за рахунок держави проїзду в межах України до місця відпочинку і у зворотному напрямку.

2. Слідчим, які мають стаж роботи (служби) на посадах слідчих понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю:

після 10 років - 5 календарних днів;

після 15 років - 10 календарних днів;

після 20 років - 15 календарних днів.

3. Слідчим-інвалідам, а також слідчим - учасникам бойових дій та прирівняним до них особам щорічна основна відпустка надається без урахування вислуги років строком 45 календарних днів у зручний для них час.

4. Слідчим за рішенням керівника слідчого підрозділу відповідного відомства можуть надаватися передбачені законом додаткові та соціальні відпустки із збереженням матеріального забезпечення. Додаткові та соціальні відпустки слідчим надаються відповідно до закону.

5. Слідчим при наданні щорічної основної відпустки виплачується матеріальна допомога на оздоровлення у визначеному законодавством розмірі.

Стаття 21. Забезпечення слідчих житлом

1. Держава забезпечує слідчих та членів їх сімей, які проживають разом з ними, жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, установлених Житловим кодексом Української РСР, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

2. Жилі приміщення слідчим, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку, та членам їх сімей, які проживають разом з ними, надаються відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади у позачерговому порядку не пізніше трьох років роботи (служби) з дня призначення на посаду слідчого з урахуванням терміну перебування на службі у відповідному відомстві на іншій посаді.

3. Слідчі, призначені на роботу (переведені на службу) в іншу місцевість, забезпечуються відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади або за рахунок коштів місцевого бюджету - органами місцевого самоврядування упорядженим жилим приміщенням у позачерговому порядку не пізніше шести місяців з дня призначення на посаду слідчого.

4. До одержання жилого приміщення для постійного проживання слідчі та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

5. Відомства, в яких працюють слідчі, зобов’язані наймати (орендувати) житло для забезпечення ним слідчого та членів його сім'ї або за бажанням слідчого виплачувати йому грошову компенсацію за піднайм (найм) жилого приміщення. Порядок забезпечення слідчих та членів їх сімей службовими жилими приміщеннями, а також порядок виплати слідчим грошової компенсації за піднайм (найм) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

6. Жилі приміщення сім'ям слідчих, які загинули (померли) або визнані у встановленому порядку безвісно відсутніми в період перебування на службі, у разі потреби в одержанні житла або поліпшенні житлових умов надаються за місцем їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у позачерговому порядку, але не пізніше трьох місяців з дня загибелі (смерті) слідчого чи визнання його судом безвісно відсутнім.

7. Слідчим, у тому числі звільненим на пенсію, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей слідчих, які загинули (померли) або визнані в установленому порядку безвісно відсутніми в період перебування на службі, надається 50-відсоткова знижка плати за встановлення та користування квартирним телефоном, користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм, передбачених законом.8. Слідчі, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за умови тривалості їх роботи (служби) на посадах слідчих не менше 10 років, мають право на придбання на пільгових умовах жилих приміщень комунального житлового фонду зі знижкою їх вартості на 50 відсотків та на одержання кредитів на індивідуальне та кооперативне житлове будівництво на строк до 20 років з погашенням 50 відсотків наданого кредиту за рахунок коштів, призначених у державному бюджеті на утримання відповідних відомств, у яких діють слідчі підрозділи. Зазначений кредит надається слідчому тільки один раз протягом усього часу його роботи (служби) на посаді слідчого. Порядок та умови надання слідчим кредиту на індивідуальне та кооперативне житлове будівництво визначаються Кабінетом Міністрів України.9. Слідчі, які мають стаж роботи (служби) на посадах слідчих не менше 15 років та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з урахуванням встановленого законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати земельні ділянки та в межах визначених законом повноважень надавати допомогу в будівництві слідчим, батькам та членам сімей слідчих, які загинули (померли) або визнані в установленому порядку безвісно відсутніми в період перебування на службі, а також звільненим зі служби особам, які стали інвалідами при виконанні службових обов’язків (обов’язків військової служби), якщо вони виявили бажання побудувати приватні жилі будинки.10. Слідчі, які мають стаж роботи (служби) на посадах слідчих не менше 10 років, у разі звільнення з посади слідчого за станом здоров’я, за віком, у зв’язку з виходом на пенсію за вислугу років, у зв’язку зі скороченням штатів у разі неможливості використання на службі, а також члени сімей слідчих, які загинули (померли) або визнані у встановленому порядку безвісно відсутніми в період перебування на службі, мають право на безплатне одержання у приватну власність жилого приміщення, яке вони займають у будинках державного житлового фонду.11. Слідчі, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з посади слідчого за станом здоров’я, за віком, а також у зв’язку зі скороченням штатів у разі неможливості використання на службі залишаються на цьому обліку у відповідному відомстві до одержання житла, а в разі реорганізації відомства - у відомстві, що є його правонаступником, чи в органах виконавчої влади. У разі смерті особи, звільненої з посади слідчого на підставах, зазначених у першому реченні цієї частини, її сім'я зберігає право на одержання житла.Стаття 22. Тривалість робочого часу слідчих1. Тривалість робочого часу слідчих установлюється відповідно до законодавства України з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.2. Для виконання невідкладних заходів з розслідування кримінальних справ та інших службових завдань слідчі за розпорядженням керівника слідчого підрозділу відповідного відомства можуть залучатися до роботи в надурочний, а також у нічний час, у святкові, неробочі та вихідні дні. Оплата праці слідчих у надурочний, нічний час, а також у святкові, неробочі та вихідні дні проводиться відповідно до законодавства.3. Науково обґрунтовані норми навантаження на слідчого визначаються керівниками центральних слідчих підрозділів відповідних відомств.Стат

Дата добавления: 2015-08-05