Читайте также:
|
3.
За функціональною ознакою ділові листи поділяються на ініціативні листи
і листи-відповіді:
1 ) листи, що потребують відповіді:
• листи-прохання;
• листи-звернення;
• листи-пропозиції;
• листи-запити;
• листи-вимоги.
2) листи, що не потребують відповіді:
• листи-підтвердження;
• листи-нагадування;
• листи-попередження;
• листи-повідомлення;
• супровідні листи.
За ознакою адресата ділові листи поділяються на звичайні та циркулярні.
Звичайний лист надсилається на одну адресу, циркулярний лист
направляється з одного джерела на кілька адрес, як правило,
підпорядкованих інстанцій (організацій).
Діловий лист може відправлятися традиційною чи електронною поштою,
факсимільним, телеграфним зв'язком тощо.
За структурними ознаками ділові листи поділяються на регламентовані
(стандартні) і нерегламентовані (нестандартні ). Регламентовані листи
вирішують типові питання регулярних економіко-право-вих ситуацій. При їх
складанні використовуються стандартні фрази, конструкції, стандартний
формат паперу, реквізити тощо. Регламентовані листи мають чітко
визначену структуру — вступ — мотивацію і основну частину.
Нерегламентований діловий лист являє собою авторський текст. Такий лист,
порівняно з регламентованим, є менш формалізованим, може містити
експресивні мовні елементи. У нерегламентованих ділових листах також
використовуються шаблони, але зловживати ними не варто. У цьому жанрі
офіційно-ділового стилю автор може продемонструвати своє вміння
користуватися виразними засобами мови і неординарність викладу думок.
За композиційними особливостями ділові листи поділяються на одноаспектні
й багатоаспектні. Одноаспектний лист розглядає одну проблему, питання, а
багатоаспектний — кілька. Багатоаспектний лист може містити пропозицію,
прохання й нагадування одночасно.
4.
За кількістю адресатів розрізняють листи: звичайні (надсилаються на одну
адресу) і циркулярні (за багатьма адресами).
5.Реквізити листа та їх оформленняСлужбові листи пишуть чи друкують на бланку або чистому аркуші паперу.
Основні реквізити листа за державним стандартом такі:
1) Державний герб. Має бути розташований посередині бланка або ліворуч над серединою рядка з назвою організації.
2) Емблема організації, установи чи підприємства. Відтворюється поряд із назвою організації.
3) Зображення державних нагород. Розташовуються у верхньому лівому кутку або посередині.
4) Код організації, установи чи підприємства. Зазначається у верхньому правом кутку.
5) Повна назва установи, організації чи підприємства - автора листа.
Відтворюється угорі ліворуч за допомогою штампа або друкарським
способом.
6) Назва структурного підрозділу. Дозволяється друкувати машинописним способом у верхньому лівому кутку.
7) Індекс підприємства зв'язку, поштова й телеграфна адреси, номер
телетайпа, номери телефону, факсу. Розташовують у верхньому лівому кутку, оформляють відповідно до поштових правил. Для здійснення розрахунково-грошових операцій на бланках листів вказують номер розрахункового рахунка у відділенні банку. Наприклад:
Розрахунковий рахунок №3467059 у Залізничному УСБ м. Києва, МФО 322034
8) Дату (день, місяць, рік) записують здебільшого словесно-цифровим способом (24 серпня 1998 р.). На бланках дату листа ставлять ліворуч угорі на спеціально відведеному для цього місці. Якщо лист написаний не на бланку, то дату вказують під текстом зліва.
9) Адресат. Листи адресують організації, установі чи підприємству,
службовій або приватній особі. Назву установи і структурного підрозділу подають у називному відмінку, а найменування посади й прізвище – у давальному. Наприклад:
Друкарня видавництва «Україна» Савченку І.П.
Якщо листа адресовано керівникові установи, назва якої входить у найменування посади, то прізвище й посаду подають у давальному відмінку,
а назву установи - у родовому. Наприклад:
Директорові Рівненського професійно-технічного училища № 63 Бондаренку П.П.
В адресі можна вказувати лише назву посади, без прізвища та ініціалів особи, яка цю посаду обіймає. Це припустимо тільки за умови, якщо ця посада єдина в установі, організації чи на підприємстві. Реквізити листа
1. Посередині бланка має бути розташований державний герб (не обов’язково).
2. Ліворуч розташована повна назва організації та емблема.
3. Посередині (або ліворуч) зображують державні винагороди.
4. Праворуч зазначають код організації.
5. Ліворуч – повна назва установи, організації.
6. Ліворуч – назва структурного підрозділу.
7. Індекс підприємства зв’язку, поштова адреса, номер телефону, факсу, email – ліворуч.
8. Дата (24 серпня 2007 р.).
9. Адресат. Назву установи і структурного підрозділу, службовій або приватній особі. Назву установи і структурного підрозділу подають у називному відмінку, а найменування посади й прізвище – у давальному.
10. Текст листа складається з двох частин: опису фактів або подій, що послужили підставою для написання листа; висновків та пропозицій.
11. Позначка про наявність додатка.
12. Підпис.
6.Як слід починати лист
7.Починати листа необхідно із звертання, яке є загальноприйнятою формою ввічливості. Проблема вибору звертання є доволі делікатною. Найпоширенішими є такі звертання:
Шановний (ім'я та по батькові)!
Шановний пане/пані...!
Шановні панове!
Шановні колеги!
Вельмишановний добродію!
Глибокошановний (ім'я та по батькові)!
Високошановний пане...!
8.До Президента держави слід звертатися так:
Ваша Високодостойносте Пане Президенте!
Вельмишановний Пане Президенте!
Високоповажний Пане Президенте!
Пане Президенте!
9.Наведіть приклади початкових фраз різних типів листів.
Починати листа необхідно із звертання, яке є загальноприйнятою формою ввічливості. Проблема вибору звертання є доволі делікатною. Найпоширенішими є такі звертання:
Шановний/а (ім'я та по батькові)!
Шановний/а пане (пані)...!
Шановні панове (колеги)!
Вельмишановний добродію!
Глибоко шановний пане!
Важливо вдало сформулювати першу фразу, однак вони можуть бути дуже різними, залежно від мети та змісту листа. Першим реченням може бути:
1. Подяка:
Щиро дякуємо за…
Дуже вдячні Вам за…
Висловлюємо свою вдячність за…
Дякуємо Вам за те, що знайшли час і можливість…
Насамперед дозвольте подякувати вам за…
2. Підтвердження отримання листа (інформації, документів тощо):
Ми отримали Вашого листа від _____
Підтверджуємо отримання Вашої телеграми
На підтвердження телефонної розмови з Вашим представником повідомляємо…
Ми отримали Вашого листа з повідомленням про…
З вдячністю підтверджуємо отримання інформації стосовно…
3. Посилання на попередній лист, факт, подію, зустріч чи телефонну розмову:
У відповідь на Ваш лист від…
Відповідаючи на Ваш запит від…
Відповідно до контракту підписаного між: нашими фірмами…
Відповідно до пункту укладеної угоди…
Відповідно до домовленості, досягнутої під час нашої недавньої зустрічі,…
У відповідь на Ваш запит від __________ надсилаємо Вам…
Посилаючись на рекламне оголошення в газеті _, просимо Вам …
Посилаючись на рішення комітету (назва) від ______, ми вирішили…
На Ваш запит про… даємо вичерпну відповідь…
У зв’язку з тим, що на вчорашній зустрічі була висловлена згода, ви могли б…
4. Повідомлення певної інформації:
Повідомляємо Вам…
Хочемо повідомити, що…
З приємністю повідомляємо Вам, що…
Змушені із прикрістю повідомити, що…
Ми уважно розглянули Ваше прохання й повідомляємо..
Дозвольте повідомити Вам про…
Цим повідомляємо…
Відповідаючи на Ваш запит стосовно ____, повідомляємо.
Повідомляємо про свою остаточну згоду на…
Раді повідомити Вам, що…
5. Прохання:
Просимо Вас надіслати нам…
Звертаємось до Вас із проханням…
Просимо Вас прийняти замовлення на…
10.Як варто розпочинати листа-нагадування?
Лист-нагадування містить вказівку про наближення або закінчення терміну певного зобов'язання або проведення заходу. У таких листах, що належать до психологічно складних, треба ввічливо, тактовно, делікатно вказати на те, що термін оплати рахунка минув. Такі листи варто розпочинати так:
Вважаємо за свій обов'язок ще раз нагадати Вам про...
11. Як ви сформулюєте відмову?
Часто багато труднощів викликає відмова від роботи. Це пов’язано не тільки з нормами етики і грамотного ведення діловодства на підприємстві. При вирішенні написати відмову від роботи варто керуватися одночасно стратегічними цілями підприємства. Від уміння вчасно відмовити залежить підбір грамотного персоналу та забезпечення підприємства висококваліфікованими фахівцями.
1. Використовувати різного роду виверти типу «ви нам не підходите» без пояснення причин або «ми вносимо вас в базу, вам подзвонять» і т.д. строго заборонено. Це поставить вас в незручну ситуацію. Причина незручності — в Трудовому кодексі немає статті, що дозволяє відмовити через расової приналежності, віку і т.д.
2. Оптимальним варіантів формулювання відмови може виступити пропозиція типу «На жаль, ми не можемо прийняти вас на роботу з причини зміни функціональних обов’язків і вимог до кандидатури на посаду». Це буде виглядати обгрунтовано і логічно.
3. Використовувати якісний фірмовий бланк або бланк для листів — хороший тон. Це дозволить дотримати офіційний тон і при цьому красиво відмовити. У будь-якому випадку лист на неякісному папері і без атрибутів компанії створює атмосферу фривольність і безвідповідального ставлення до справи.
4. Не варто вказувати явну причину відмови в тому випадку, якщо вона безсторонньо або якимось чином зачіпає особисті почуття претендента. Завжди потрібно пам’ятати про можливість претендента оскаржити рішення в суді у разі некоректної формулювання або незаконного відмови.
5. Обгрунтування має бути логічно вивіреним і обгрунтованим. Варто звернути увагу на дотримання риторичних законів та ідеалів — спочатку похвалити, а потім повідомити всю інформацію
Бланк листа з відмовою повинен бути оформлений відповідно до вимог. Це створить атмосферу зацікавленості в претендентові, при цьому підтвердить повагу до нього. При вирішенні занести співробітника в базу не варто йому пропонувати чекати невизначений час. Варто згадати — «за умови розширення штату вам буде надіслано запрошення на співбесіду».
При бажанні відмовити в прийомі на роботу варто порадитися з юристами або співробітниками відділу кадрів. Вони допоможуть вибрати статтю законного відмови, що дозволить уникнути численних проблем з державними контролюючими органами.
12. Наведіть приклади завершальних речень листа.
Дозвольте ще раз подякувати Вам…Хочемо ще раз висловити свою щиру вдячність…
Дякуємо за допомогу.
Ще раз дякуємо Вам і висловлюємо надію, що…
Щиро дякуємо за…
Запевняємо, що Ви цілковито можете розраховувати на нашу підтримку.
Будемо раді співпрацювати з Вами.Були б раді співпрацювати з Вами і чекатимемо Вашої
відповіді.
Ми зателефонуємо Вам, щоб домовитися про взаємно
зручний час для зустрічі.
Досить поширеною формою кінцівки у ділових листах є висловлення надії, сподівання:
Сподіваємося, що наша пропозиція зацікавить
Вас.Сподіваємося, що домовленість буде взаємовигідною.
Гадаємо, що в майбутньому зможемо стати Вам у пригоді.
Розраховуємо на тісну і взаємовигідну співпрацю.
Маємо надію на встановлення тісних контактів між
нашими установами.
Сподіваємося отримати Вашу відповідь найближчим часом.
Завершальним у листі може бути прохання:
Просимо Вас уважно ознайомитися з…
Просимо Вас терміново повідомити (зателефонувати).
Звичайно, буде ввічливо, якщо наприкінці листа ви повторите вибачення за турботи, затримку з оплатою чи запізнення:
Ще раз просимо вибачення за завдані незручності.Ще раз перепрошуємо за цю прикру помилку.
Щиро просимо вибачення за…
Не слід забувати про прощальну фразу. Найчастіше в листах уживаються такі форми:
З повагою …З вдячністю і повагою …
З повагою і найкращими побажаннями …
Приклади прощальних фраз листа
Завершальні речення тексту також можуть бути дуже різні — їх зміст залежить від того, про що йшлося в писті. На завершення можна, наприклад:
1.Повторити подяку, висловлену на початку чи просто подякувати за допомогу:
Ще раз дякуємо Вам …
Дозвольте ще раз подякувати Вам …
2.Висловити сподівання, надії:
Сподіваємося, що домовленість буде взаємовигідною…
Сподіваємося, що запропоновані зміни в проекті угоди не викличуть суттєвих заперечень…
3.Запевнення адресата (дуже часто воно є доречним і корисним, оскільки відіграє роль психологічного
підкріплення всього сказаного в листі):
Запевняємо, що Ви цілком можете розраховувати на нашу підтримку …
Ми будемо раді співпрацювати з вами …
4.Прохання (зателефонувати, дати відповідь, надіслати документи тощо):
Просимо уважно ознайомитися з матеріалами й дати відповідь…
Просимо Вам терміново повідомити …
5.Повторення вже висловленого вибачення за створені незручності, завдану прикрість, затримку з оплатою тощо:
Прошу вибачення за те, що змушений турбувати Вас …
Ще раз прошу вибачення за завдані незручності …
Прощальні фрази листа можуть бути різними. Якщо ви добре знайомі з адресатом, успішно співпрацюєте з ним уже не перший рік, можете закінчити листа дружніми, але не панібратськими чи фамільярними фразами на зразок:
Щиро Ваш
З найкращими побажаннями
Із вдячністю та найкращими побажаннями
Щиро відданий Вам тощо.
У листах більш офіційного характеру вживаються такі закінчення:
З повагою
Із вдячністю й повагою
З повагою й найкращими побажаннями
Залишаємось з пошаною
Із щирою до Вас пошаною
Бажаємо успіхів/ та ін.
14.Що таке супрвідний лист?
Супровідні листи — це такі службові листи, в яких адресата інформують про направлення йому документів, що долаються до листа. Обсяг текстів таких листів, як правило, невеликий, тому доцільно оформляти їх на аркушах (бланках) формату А5. Супровідні листи складають, коли потрібно доповнити чи роз'яснити основні документи (наприклад, уточнити термін виконання, роз'яснити складні моменти, пояснити причину затримання тощо). Супровідні листи слід починати словами: «Надсилаємо...», «Направляємо...», «Відправляємо...» і т. п. У текстах супровідних листів мають зазначатися заголовки, індекси й дати документів, що направляються.
15.Типові мовні звороти у листах- вибаченнях
— Вибачте! Вибач! Вибачай! Вибачайте!
— Пробачте, будь ласка! Пробач! Прошу вибачити! Прошу пробачити!
— Прошу вибачення! Прийміть мої вибачення!
— Приношу свої вибачення!
— Даруйте мені, прошу!
— Даруйте за клопіт!
— Прости! Простіть мені!
— Я дуже жалкую!
— Мені дуже шкода!
— Винен (винна), вибачте мені!
— Перепрошую!
— Я не можу не попросити вибачення у Вас!
— Я хочу попросити у Вас пробачення!
— Даруйте, я ненавмисно!
— Мені прикро, що так трапилось!
— Якщо можете, вибачте мені!
— Не ображайтесь! Не гнівайтесь на мене!
— Вибачайте на слові!
— Даруйте на слові!
Типові мовні звороти подяки
— Дуже Вам дякую…
— Щиро дякую Вам…
— Красно дякую…
— Дуже вдячний за допомогу
— Од щирого серця складаю Вам дяку за…
— Хочу скласти подяку…
— Прийміть мою подяку…
— Безмежно вдячний Вам
— Сердечна подяка Вам
— Моя Вам сердечна вдячність
— Дозвольте подякувати Вам
— Це дуже зворушливо з Вашого боку
— Ви зробили мені велику послугу
— Я був би дуже вдячний Вам, якби Ви…
— Буду Вам вдячний
— Спасибі, сердечне спасибі, велике спасибі (слово «спасибі» походить
від «спаси Бог»)
Типові звороти вітання
— Від щирого серця вітаю…
— Від душі поздоровляю…
— Сердечно вітаю…
— Прийміть найтепліші вітання з…
— Щиросердно вітаю…
— Дай, Боже, Вам…
— Зичимо Вам усіляких успіхів, добра й щастя!
— Бажаю Вам усяких гараздів!
— Дай Вам, Боже, з роси і з води!
— Щасти Вам, Боже, на добре діло!
— Нехай добро не оминає Вас!
— Хай Вам Бог посилає доброго здоров’я і творчих успіхів
— Хай у Вашому житті квітує радість, щастя плине рікою і ніколи не
буде смутку!
— Хай збудуться всі Ваші мрії!
16.Прес-реліз — Це документ, в якому установа подає інформацію про певну подію або захід до засобів масової інформації (ЗМІ). Метою написання прес-релізу є ознайомлення ЗМІ з подією і подальше висвітлення її у найбільш вигідному або важливому для установи аспекті. Інколи журналісти використовують прес-релізи у своїх статтях без змін.
За функціональним призначенням і терміном подання відносно події прес-релізи поділяються на такі види:
17. Які існують підстави для написання прес-релізу?
Прес-реліз — це коротке повідомлення для преси про певну важливу подію.
Існують різні підстави для написання прес-релізів. Головною з них є усвідомлення необхідності ознайомити якомога ширшу аудиторію з подією (подіями), що пов'язані з діяльністю вашої установи, фірми, компанії.
18. Яка подія вважається об*єктом новин?
Подія може вважатися об'єктом новин, якщо:
• є цікавою, важливою для широкого кола людей;
• походить із джерела, що заслуговує на довіру;
• стосується подій, що відбулися нещодавно чи відбудуться незабаром;
• пов'язана з певним відкриттям, із захистом інтересів громадян.
Слід враховувати й те, чи є важливими ці події для вас. Якщо ви хочете досягти успіху, треба пам'ятати:
1) не повідомляйте інформацію, що потенційно не здатна привернути увагу (зацікавити) громадськості;
2) визначте ЗМІ (національні або регіональні газети, щотижневики, дайджести новин, випуски новин на радіо й телебаченні, місцеві телеканали, рекламні оголошення), що позитивно відре-агують на ваше повідомлення;
19.Що треба враховувати, щоб прес-реліз зацікавив журналістів?:
вичитайте та відредагуйте прес-реліз
20.Реквізити прес-релізу: Дата подання. Назва виду документа. Назва і логотип установи, яка підготувала прес-реліз. Контактна особа, номер телефону та адреса для отримання подальшої інформації. Заголовок— текст, який містить відомості про:
Обсяг прес-релізу, спосіб подання матеріалу, вибір мовних засобів спрямовані на те, щоб журналіст (редактор) зацікавився подією, прийняв рішення про доцільність участі в цій події та її подальшого висвітлення.
21. Стаття — це науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті. Вона є результатом мисленнєвого процесу, в якому поєднуються аналіз, структуруван ня, формулювання та висловлення думок. Отже, стаття — це візуальне вираження результатів мисленнєвої діяльності.
Стаття́ — найважливіший аналітичний жанр журналістики, що на підставі розгляду та зіставлення значної групи фактів чи ситуацій ґрунтовно й глибоко, з науковою точністю трактує, осмислює й теоретично узагальнює проблеми соціальної дійсності. Предметом статті є проблема. Звідси головним її внутрішньожанровим типом є проблемна стаття, хоча історія журналістики знає й такі її різновиди, як передова (директивна), пропагандистська, науково-популярна статті.
22. Якщо ви вирішили написати статтю, спершу зосередьтесь на з'ясуванні таких питань: 1. Головна тема статті. 2. На кого розрахована стаття (хто буде користувачем вашого повідомлення). 3. Допоміжні засоби, якими ви можете скористатися під час написання статті.
Процес написання статті складається з таких етапів:
1. Попередній збір інформації— нотатки, опрацювання літератури, контакти з компетентними в цій сфері особами, підбір ілюстрацій.2. Формування тексту статті — поділ зібраного матеріалу на групи відповідно до визначеної тематики.3. Визначення структури статті — заголовків, підзаголовків, кількості частин, глав тощо. З'ясування питання, в яких структурних частинах тексту буде розкриватися головний зміст.
Під час написання статті можете скористатися такими порадами:
• чітко з'ясуйте, яка остаточна мета вашої статті;
• стаття має грунтуватися на переконливих фактах, уникайте сумнівних прикладів;
• найважливіше й найголовніше повідомляйте на початку статті (підзаголовок під основним заголовком);
• поділіть текст на абзаци, оскільки суцільний текст погано сприймається читачем;
• будуючи речення, уникайте однієї й тієї ж структури. Одноманітність ніколи не була привабливою;
• намагайтесь уникати іншомовних слів;
• дотримуйтесь норм літературної мови;
• намагайтесь уникати надто довгих речень;
• всерединітексту подайте заголовки та підзаголовки;
• зробіть широкими поля та відстань між рядками — це дозволить надалі робити помітки, виправлення;
• якщо це стаття в газету, звертайтесь у тексті до читачів, використовуючи слова ви, ми, добродії, друзі;
• написавши статтю, дайте «сирому» тексту відлежатися хоча б один день, потім критично перечитайте його й відредагуйте.
23. Анотація — це коротка, стисла характеристика змісту книги, статті, рукопису тощо. В ній зосереджується увага на найсуттєвішому: викладається зміст роботи та її мета. Анотація суттєво допомагає під час добору та вивчення літератури з того чи іншого питання та ознайомлення зі змістом книги.У кінці анотації обов'язково зазначаюаь користувачів, яким рекомендовано роботу.Отже, якщо вам швидко треба ознайомитися зі змістом книжки й мати про неї певне уявлення, читайте анотацію.
Зразки анотацій:
Олександр Пономарів. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. — К.: Либідь, 1999. — 240 с.
У посібнику даються поради щодо вибору слів, вимовних, на-голосових та морфологічних варіантів, синтаксичних конструкцій для найкращого висловлення думки в різних стилях української літературної мови. Рекомендації автора грунтуються на мовному І досвіді українського народу, відбитому в творах класичного та сучасного письменства.
Для студентів, викладачів, науковців, редакторів, лекторів, журналістів.
Шерех Юрій. Поза книжками і з книжок. 456 с. — (Українська модерна література).
К.: Час, 1998.У книзі представлено літературно-критичні статті, праці з мовознавства, мистецтвознавчі есе Юрія Шереха, видатного сучасного філолога із світовим ім'ям, вченого надзвичайно широкого гуманітарного профілю. Це статті про Шевченка, В. Домонтовича (Віктора Петрова), Леся Курбаса, художника Гніздовського і Ку-рилика, про мову Сковороди, окремі розділи з монографії «Українська мова в першій половині XX століття».
24. Рецензія
Рецензія — це критичний відгук на художній, науковий або інший твір, що містить зауваження, пропозиції тощо.Мета рецензії — рекомендація твору до друку, захисту.
Реквізити рецензії такі:
1. Назва документа.
2. Заголовок, що містить:
• назву рецензованої роботи;
• прізвище та ініціали її автора;
• видавництво та рік публікації;
• кількість сторінок.
3. Текст, що складається з двох частин: " короткий виклад змісту роботи;
• зауваження, пропозиції, висновки автора рецензії.
4. Підпис особи, яка рецензувала роботу.
5. Дата.
У разі необхідності підпис завіряють печаткою.
Зразок рецензії.
Рецензія
на комплексну контрольну роботу з ділової української мови для студентів 2-го курсу Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова
Питання комплексної контрольної роботи, підготовлені кафедрою культури української мови, складені відповідно до власної програми курсу «Ділова українська мова», яка затверджена Радою університету (іншої програми немає).
Завдання, що становлять зміст контрольної роботи, охоплюють усі розділи курсу: поняття літературної мови та мовні норми, ознаки офіційно-ділового стилю, класифікацію документів за найменуванням, місцем виникнення, призначенням, напрямом, формою, строками виконання, ступенем гласності, стадіями створення, складністю; формуляр документа; документацію щодо особового складу; інформаційні та обліково-фінансові документи.
Отже, завдання комплексної контрольної роботи сформульовані так, що повною мірою дають змогу перевірити, як студенти оволоділи етикетом ділового спілкування, лексичними, орфоепічними, орфографічними, пунктуаційними та стилістичними нормами ділової української мови, а також як володіють методикою укладання
Кожен варіант контрольної роботи містить п'ять питань. Усі варіанти рівнозначні за своєю складністю і вимагають ґрунтовних знань з ділової української мови.
Комплексна контрольна робота заслуговує позитивної оцінки, її можна рекомендувати для перевірки знань студентів з курсу «Ділова українська мова».
Завідувач кафедри українознавства
Українського державного університету троф. О. Д. Горб
харчових технологій
Відгук
Відгук — це висновки уповноваженої особи (кількох с про наукові роботи, вистави, фільми, представлені на розгля, до захисту.
Реквізити відгуку такі:
1. Назва документа.
2. Заголовок, що містить:
• назву роботи;
• прізвище, ім'я та по батькові її автора;
• рік написання;
• кількість сторінок.
3. Текст, що містить:
• вступ;
• стислий виклад змісту роботи;
• критичні зауваження;
• висновок з пропозиціями.
4. Підпис, що завіряється печаткою.
5. Дата
Зразок відгуку:
ВІДГУК
на кандидатську дисертацію Рукас Тетяни Павлівни на тему «Формування культури ділового мовлення в майбутніх інженерів» (Київ, 1998. — 180 с. машинопису), що подана для захисту вченій раді Д 2605301 у Національному педагогічному університеті імені М.ГД.Драгоманова: автореферат дисертації (Київ, 1999. — 9 с.).
Дисертація Тетяни Павлівни Рукас «Формування культури ділового мовлення в майбутніх інженерів» присвячена дослідженню методичних засад формування культури ділового мовлення майбутніх фахівців в умовах гуманітаризації та гуманізації вищої Школи. Враховуючи те, що культура мовлення як складова загальної культури є одним із найважливіших показників цивілізованості суспільства, творчої потенції етносу, що сучасні процеси державотворення тісно пов'язані зі стратегічним підходом до питань мовної освіти, а також те, що традиційність системи навчання мови вже не відповідає потребам сьогодення і це зумовлює зміну змісту, принципів побудови мовної системи в закладах освіти, можна вітати дисертантку з вдало обраною темою роботи. Актуальність дисертації ще й у тому, що Тетяна Павлівна вперше теоретично й експериментальне обгрунтувала методику, визначила соціолінгвістичні особливості, з'ясувала психолінгвістичні та педагогічні засади формування культури ділового мовлення в майбутніх інженерів, оскільки, як зазначає дисертантка, вельми «бракує досвіду, наукових та експериментальних розвідок» (с. 6).
Можна передбачити, що розробленою методикою формування культури ділового мовлення будуть користуватися викладачі курсу «Ділова українська мова» у вищих навчальних закладах.
У процесі дослідження Т.П.Рукас використала цілий комплекс теоретичних (аналіз, синтез, порівняння, систематизацію) та емпіричних методів (узагальнення передового досвіду, експертне оцінювання, анкетування, аналіз письмових робіт, діагностичні бесіди, педагогічний експеримент). Внаслідок аналізу структури культури ділового мовлення дисертантка виділила 3 основні компоненти: 1) мовну правильність, що передбачає бездоганне знання І дотримання мовцем прийнятих у сучасній суспільно-мовленнєвій практиці літературних мовних норм; 2) мовну майстерність, що визначається багатством активного словника мовця, тобто використання різноманітних засобів вираження думки й уміння відібрати найточніше у семантичному і стилістичному плані слово; 3) мовну свідомість — стійке, неухильне прагнення мовця до удосконалення власного мовлення та уважне ставлення до мови взагалі. Безперечно, ці компоненти є визначальними й засвідчують загальну культуру особистості, за якою її пізнають, поціновують у суспільстві, оскільки культура мовлення — це духовне обличчя людини, вона свідчить про загальний розвиток особистості, про ступінь прилучення її до духовних багатств рідного народу й надбань усього людства.
У роботі вдало, грунтовно побудований констатуючий експеримент, що являє собою серію контрольних зрізів, під час проведення яких дисертанткою зібрано 312 протоколів спостереження за усним мовленням майбутніх інженерів, 312 анкет відкритого типу, проаналізовано 624 письмові роботи. Цей експеримент дозволив Т. П. Рукас визначити 3 рівні сформованості в майбутніх інженерів культури ділового мовлення, змоделювати процес поетапного її формування. На основі аналізу результатів двох констатуючих етапів експерименту зроблено висновок про якісні зміни у рівнях сформованості культури ділового мовлення. Дисертантка розробляє організаційно-методичну систему завдань, що сприяють формуванню культури мовлення. Нарешті, у роботі здійснено експериментальну перевірку і проаналізовано її результати та узагальнено їх у 8 таблицях, унаочнено 5 діаграмами.
Як результат цієї роботи, в дисертації сформульовано цілі, визначено зміст навчального матеріалу, відібрано ефективні методи і прийоми, обрано форми контролю до кожного з етапів, серед яких тестування, саморедагування, «прихований контроль», взаємоконтроль, розв'язування ситуативних, професійно орієнтованих завдань.
Дисертантка експериментально доводить, що послідовність занять, пов'язаних між собою екстралінгвістичною інформацією, ефективніша, ніж заняття., що об'єднуються граматичною,Інформаційні документи ____249
тикою, а тому весь навчальний матеріал поєднує одним сюжетом: ділові стосунки у виробничому колективі («Прийом на роботу», «Перший день у колективі», «Спілкування у колективі», «Наради», «Прийом відвідувачів»). Т. П. Рукас наводить надзвичайно цікаві комунікативні вправи й завдання, етюди, соціально-рольові ігри. Дисертантка наголошує на тому, що розвитку мовної майстерності сприяє взаємозв'язок вербальних та невербальних засобів спілкування. Важливим доповненням до цього є додатки, в яких систематизовано матеріал за тематичним принципом (додатки Б, В).
У висновках сформульовані головні результати дослідження. Тут автор робить спробу узагальнення методів, прийомів формування культури ділового мовлення в майбутніх інженерів.
Робота Т. П. Рукас має струнку, глибоко продуману структуру. Окрім вступу, у якому наявні всі необхідні реквізити (актуальність і мета дослідження, наукова новизна роботи, джерела дослідження, теоретичне й практичне значення роботи, апробація дослідження), та висновків, дисертація включає ще два розділи: «Культура ділового мовлення як соціально-педагогічна проблема» та «Методика формування культури ділового мовлення в майбутніх інженерів». Моделюючи поетапне формування культури ділового мовлення, описуючи хід і зміст формуючого експерименту та аналізуючи результати експериментальної роботи, дисертантка виявила себе як сформований науковець, здатний на аргументовані узагальнення, проявила творчий підхід до проблеми культури ділового мовлення.
Відзначаючи достатньо високий науковий рівень дисертації, ми хотіли б висловити окремі міркування, які, на нашу думку, поліпшили б якість роботи:
1. Аналізуючи морфологічні засоби ділового мовлення, дисертантка стверджує, що «активні дієприкметники є базою для творення назв діяча: головуючий, керуючий банком» (с. 33). На жаль, ці номінації взагалі не вживаються в українській мові (є голова, керівник). На нашу думку, тут слід наголосити, що, аби не увиразнювати гостроти стосунків з партнером, варто віддавати перевагу якраз не активній, а пасивній формі дієслів: Ви ще не висловили своєї пропозиції—Вами ще не висловлені пропозиції.
2. Не можемо погодитись і з твердженням Т. П. Рукас, що вживання дієслів у формі наказового способу є найхарактернішою ознакою ділового мовлення (с. 31). Як правило, вони вживаються тільки у розпорядчих документах.
3. Вважаємо, що під час опрацювання орфографічних помилок, особливу увагу слід було б звернути не на подвоєння, а на подовження приголосних, а також на правопис слів іншомовного походження (їх доволі багато у діловому мовленні), правопис яких уніфіковано у 4-му виданні Українського правопису.
4. У додатках подані кліше ділового листування, наприклад «У разі відмови». Відмови мають бути переконливими, необразливими, обгрунтованими. Сказати «ні» слід коректно, навести переконливі аргументи, тобто треба пом'якшити тон відмови. На жаль, у наведених мовних зворотах це не відображено і чомусь не наведені такі зразки: Дуже шкода, але ми не можемо; Щиро жалкуємо, але не маємо ні найменшої змоги; Вибачте, але ситуація не дозволяє.
Однак наведені зауваження не знижують загальної позитивної оцінки, якої заслуговує рецензована дисертація. Робота Тетяни Павлівни Рукас має теоретичне й практичне значення. Завдяки таким роботам методика постає як наука зі своїми методами і своєю ідеологією та методологією.
Таким чином, і за важливістю поставлених завдань, і за тим внеском, який робить ця дисертація у загальний стан української методики, і за тією перспективою, яку вона відкриває для майбутніх дослідників, а насамперед для подальших таких же серйозних студій, дисертація Рукас Т. П. «Формування культури ділового мовлення в майбутніх інженерів» цілком заслуговує того, аби рекомендувати спеціалізованій ученій раді Д 2605301 присудити її авторці науковий ступінь кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 — теорія та методика навчання (української мови).
Автореферат і сім публікацій з проблем дисертації Т. П. Рукас повністю відповідають основним спостереженням, узагальненням і висновкам, зробленим у поданому для захисту дослідженні.
Офіційний опонент, кандидат філологічних наук,
(підпис) О. С. Савчук
25. Які реквізити містить відгук?
Відгук — документ, що містить думку (оцінку, враження) організації чи фахівця з приводу будь-якої роботи, яка надійшла на розгляд.
Реквізити відгуку такі:
1. Назва документа.
2. Заголовок, що містить:
• назву роботи;
• прізвище, ім'я та по батькові її автора;
• рік написання;
• кількість сторінок.
3. Текст, що містить:
• вступ;
• стислий виклад змісту роботи;
• критичні зауваження;
• висновок з пропозиціями.
4. Підпис, що завіряється печаткою.
5. Дата.
26. Що таке реферат?
Реферат — це стислий виклад змісту кількох наукових робіт, що стосуються певної проблеми.
Основна мета реферату — передача цілісної інформації, одержаної з різних джерел. На основі кількох текстів потрібно створити один відповідно до теми реферату.
Розрізняють два види рефератів: продуктивні і репродуктивні. Репродуктивний реферат відтворює зміст первинного тексту. Продуктивний містить творче або критичне осмислення реферованих джерела.
27. Тези - форма конспектування, яка являє собою висновки, зроблені на основі прочитаного. Виокремлюють прості та ускладнені (окрім головних положень, включають також другорядні) тези.
Для того, щоб здійснити цей вид роботи, потрібно:
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 2271 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Костровой тросик | | | АДРЕСА , АДРЕС |