1) Нижня палата польського парламенту ухвалила законопроект про чистоту мови, який зобов’язує замінити польськими всі іноземні слова на рекламних щитах, у вуличних вітринах, назвах кафе, інструкціях для користування товарами й на їхньому упакуванні та в інших документах. Законопроект також пропонує штрафувати депутатів польського сейму за публічну лайку.
2) Сейм ухвалив проект закону, згідно з яким за забруднення мови англіцизмами або іншими словами чужого походження з винних можуть стягувати штраф до 30 тис. доларів. Відтепер у Польщі, як у Франції, офіційне вживання кожного іншомовного слова вирішуватиме спеціально створена комісія лінгвістів з тридцятьох осіб.
Іспанія. Одна з головних турбот Королівської академії іспанської мови – захист від англоманії. На думку академіка А. Самора Вісенте, треба запозичувати лише ті англіцизми, які не мають відповідників у рідній мові.
Італія. У стінах італійського парламенту нині вважається поганим тоном висловлювати свою згоду заморським словом о’кей. За обов’язковим для італійських парламентарів «Черемоніале» (Кодексу поведінки, культури й мови) з їхнього лексикону мають щезнути слова ленч, спіч, кофе-брейк, мітинг та ін., без яких «може обійтись прекрасна мова Данте і Петрарки».
Словаччина. Словацьке міністерство культури доповнило чинний Закон про мову відповідною статтею. Новація, як пояснюють автори доповнень, зумовлена загальним занепадом мовної культури. Найбільше словацька мова засмічена англійськими термінами, хоч вона, наголошено в поясненні міністерства культури, має своє назвознавство. Якщо негативні явища і далі поширюватимуться, одна з найбагатших слов’янських мов здеградує, перетворившись на чиновницьке койне. А стаття, якою доповнено Закон про мову, передбачає, що словак, який у той чи той спосіб зашкодить своїй мові, муситиме заплатити від 100 до 5 тисяч євро. Звернутися до міністерства культури з повідомленням, що там чи там порушено мовний закон, може всякий громадянин Словаччини. Оновлений закон про мову має набути чинності від липня 2009 року. (Микитюк О. Сучасна українська мова: самобутність, система, норма: навч. посібник/ Оксана Микитюк. – Львів: Вид-во ЛП, 2012. – С. 105–106).
Завдання 4. А) Поясніть терміни: винародóвлення, інтерферентний вплив (мовна інтерференція). Б) Прочитавши текст, дайте йому назву та поясніть своє ставлення до означуваного явища.
Текст № 4 …?
Суржик – це звульгаризований різновид мовлення, який виник унаслідок штучного об’єднCння елементів різних мов (найчастіше це інтерферентний вплив російського мовлення), засвідчуючи деградацію та винародóвлення суспільства. Визначення суржика, тобто українсько-російської недомови (або збідненої мови), неймовірно переконливі й дотепні:
Уживання суржика відтворює порушення мовленнєвої діяльності конкретної людини (на зразок: університет знаходиться, студентам треба явитися, підписка на газети, перевести гроші тощо). (Микитюк О. Сучасна українська мова: самобутність, система, норма: навч. посібник / Оксана Микитюк. – Львів: Вид-во ЛП, 2012. – С. 114).
Завдання 5. Поясніть помилковість вживаних суржикових конструкцій. Робіть за зразком.
| Суржикові конструкції | Розрізняємо за значенням | Розрізняємо за значенням |
| Боліти за «Карпати» | Уболівати за «Карпати» | Боліти (може сильно) |
| Видалити гравця з поля | Випровадити (усунути, вислати, вивести) гравця з поля | Видалити зуб |
| Викликати снігові замети | ||
| Виключити світло | ||
| Винятково для школярів | ||
| Винести подяку | ||
| Витікає факт | ||
| Відкрити двері, вікно, хвіртку | ||
| Відпускати крам | ||
| Вірно говорити | ||
| Влаштовувати справи | ||
| Володіти сильним ударом | ||
| Вчинити злочин | ||
| Грати роль (у певній справі), також це не грає ролі | ||
| Дзвонити до брата | ||
| Добитися успіхів | ||
| Дорівнятися до друга | ||
| Завести годинник | ||
| Загубити віру | ||
| Займатися хімією (з. вчителюванням) | ||
| Залишати країну | ||
| Заставити щось зробити | ||
| Заманливий пакет пропозицій | ||
| Здійснити бешкет | ||
| Знаменита співачка | ||
| Знаходитися на роботі, університет знаходиться | ||
| Знімати квартиру | ||
| Зробити біду | ||
| Зустрічаються помилки | ||
| Іти назустріч студентам | ||
| Кидатися в очі | ||
| Користуватися підтримкою, успіхом, поганою репутацією | ||
| Мішати на парі комусь | ||
| Нав’язати своє бачення | ||
| Наносити удару | ||
| Настоювати на рішенні | ||
| Вулиця носить ім’я | ||
| Не втомлюватися розповідати | ||
| Область серця | ||
| Одержувати перемогу, насолоду | ||
| Освітлювати питання | ||
| Палили сигарету, палити заборонено | ||
| Перевести гроші | ||
| Переповнена радістю | ||
| Підвищувати кількість | ||
| Підписка на газети | ||
| Повезти у певній справі | ||
| Повезло в зустрічі | ||
| Погасити відсотки | ||
| Поставити зошит | ||
| Попередити хворобу, лихо, помилку, нещастя, заколот | ||
| Порівнятися у знаннях | ||
| Порівняти зусилля | ||
| Прилучати до роботи | ||
| Провести підсумок | ||
| Проходить навчання | ||
| Прийти до голови | ||
| Пройшло три хвилини | ||
| Приносити подяку | ||
| Присвоїти знання | ||
| Розгублений вигляд | ||
| Розкрити книжку | ||
| Складати 100 % | ||
| Терпіти від повені | ||
| Являтися студентам у деканат |
(Микитюк О. Сучасна українська мова: самобутність, система, норма: навч. посібник / Оксана Микитюк. – Львів: Вид-во ЛП., 2012. – С. 115–117).
Завдання 5. А) Поясніть терміни: білінгвізм, білінгв, національна ідентичність, лінгвокультурні цінності, мовний пуризм, мовна ментальність. Б) Прокоментуйте підкреслені речення. В) Сформулюйте відповіді на питання, зазначені в 3-ому абзаці.
Текст № 5. Мова і культура в контексті глобалізації
Глобалізація – нове поняття, що узагальнює явища планетарного масштабу, пов'язані з розширенням транснаціональних обмінів в умовах переходу від індустріального до інформаційного суспільства. Французька енциклопедія Лярус(с)а подає таке тлумачення цього терміна: «Факт поширення в усьому світі, набуття світового характеру».
Чимало людей сьогодні дотримуються антиглобалістських поглядів, уважаючи, що це сучасна форма неоколонізації… Отже, розберемося. Нас цікавлять такі питання:
1. Як позначається глобалізація на мовнокультурній ситуації у світі?
2. Які наслідки цього процесу впливають на поведінку мовної особистості й мовної спільноти?
3. Якою має бути мовна політика у сфері мови і культури за умов глобалізації?
З-поміж позитивних наслідків глобалізації слід зазначити більшання світового інформаційного простору, посилення процесів мовної та культурної взаємодії, масове забезпечення доступу до інформації і світових інтелектуальних надбань. Одночасно глобалізація сприяє утвердженню потужних цивілізаційних систем, які поступово витісняють на задній план слабші системи, нав’язуючи їм власні цінності та закони розвитку… На роль засобів транскордонної комунікації претендують кілька так званих світових мов: англійська, французька, іспанська, арабська, португальська, російська, які обслуговують не одну національну спільноту, набувши поширення на кількох континентах.
За умов глобалізації посилюється природний тиск мов міжнародного спілкування на менш уживані мови. Це виявляється, зокрема, в тому, що все більша кількість їхніх носіїв прагне оволодіти «світовими мовами» і досягти ступеня дво- і багатомовності. Двомовність (білінгвізм) завжди супроводжується долучанням до вторинної культури, до її норм і традицій, … тому інколи можна чути думку про те, що масова двомовність і багатомовність таять у собі загрозу втрати національної ідентичності та відмови від першої рідної мови. Не все так просто, але якщо комунікативна потужність першої (рідної) мови є слабкою, а сфера вживання обмеженою, виникає перспектива її поступового витіснення другою, більш уживаною мовою міжнародного спілкування.
Глобалізація створює передумови для зміни ціннісних орієнтацій частини двомовців у бік уживаніших і престижніших світових мов, що зумовлює формування вертикального типу двомовності. На відміну від горизонтального її типу, за якого перша і друга мови мають приблизно однаковий статус на шкалі цінностей двомовця, доповнюючи одна другу в певних сферах комунікації (інформація, освіта, наука, міжнародні контакти), вертикальна двомовність характеризується наданням другій мові вищої ціннісної позиції відносно першої, рідної мови. Якщо вертикальний тип двомовності поширюється і стає панівним у суспільстві, відбувається звуження сфери вживання першої (рідної) мови з відповідним розширенням застосування другої мови білінгвів, які прагнуть надати їй офіційного статусу. Утім, надання такого статусу веде до законодавчого закріплення переваг, які вже й так має друга мова як засіб міжнародного спілкування, що може спричинитися до втрати першої національної мови.
До речі, у демократичних країнах світу не роблять жодних кроків для юридичного захисту мови міжнародного спілкування, яка фактично стала другою. При цьому держави всіляко заохочують її знання, проте внутрішньодержавні комунікації залишаються сферою виключного вживання національної державної мови.
Мовна політика абсолютної більшості країн, де державна мова не є мовою міжнародного спілкування, спрямована на всіляку підтримку національної мови і культури, забезпечення їхнього домінування у суспільному житті, у сферах освіти, управління, масової інформації. При цьому на офіційному рівні ніде не проголошується зверхність національних мов щодо інших мов світу та необхідність відмовитися від вивчення і застосування мов міжнародного спілкування.
Така політика сприяє відкритості сучасних постіндустріальних суспільств і водночас захищає їх від розчинення у глобалізованому світі, забезпечуючи підтримку власної ідентичності шляхом збереження національних лінгвокультурних цінностей. Звичайно, тиск на них з боку глобальних мов і культур породжує численні запозичення (наприклад, імпічмент); чимало кальок: політичні ваговики, дати зелене світло, взяти друге дихання, взяти курс, набирати очки, зійти зі сцени тощо.
Однак з-поміж запозичень є й такі, які спотворюють першу, національну рідну мову. Наприклад, під брендом Руху (чому не сказати під прапором/гаслом/маркою Руху?), гед-лайн (заголовок), спічрайтер (секретар-референт), ньюзмейкер (герой/редактор новин), піар (пропаганда), піарист (політтехнолог), хай-тек (сучасні новітні технології).
Чи сприяє уживання таких екзотизмів покращенню комунікації? Ні. Комунікація, в якій порушуються норми літературної мови, навряд чи досягне ефекту впливу на масового адресата, і наслідком її буде не об’єднання, а роз’єднання мовців.
Ось чому проблема дотримання літературної норми мови в офіційному спілкуванні сьогодні гостро стоїть перед багатьма спільнотами, які, так само як і українська спільнота, зазнають тиску глобальних мов. Її розв'язання неможливе без чіткого усвідомлення власної національної та культурної своєрідності, без зусиль, спрямованих на захист національної мови. Мовна норма, або мовний стандарт, є одним із механізмів такого захисту, і тому підтримання його в належному стані набуває першорядного значення. Досвід цивілізованих країн показує, що гарантами успішного функціювання літературної норми виступають передусім державні особи, державні службовці, освітяни, журналісти. Помітним у цьому сенсі є досвід Франції – країни з давніми традиціями захисту власної мови, яка також претендує на глобальний статус. Ще у 60-і рр. ХХ ст. явище надмірного вживання американізмів було піддано гострій критиці у праці М. Етьямля під дошкульною назвою «Чи розмовляєте ви франглійською?». Відтоді Французька Академія, Вищий комітет французької мови та інші органи доклали чимало зусиль, аби захистити французьку мову від масового проникнення англійських слів. Основним засобом став переклад шляхом калькування, синонімічних замін, створення неологізмів. Так виник французький термін mondialisation, яким позначають процес глобалізації, і який відповідає англіцизму – globalization, з’явився неологізм télécopie замість англійського fax, courriel замість e-mail, stylisme замість design, imprimante замість printer. Не всі подібні інновації витримують конкуренцію з боку англіцизмів, деякі з них уживаються паралельно (télécopie – fax), інші програють у змаганні з англійськими відповідниками. Однак сам факт такої діяльності свідчить про виваженість мовної політики, спрямованої на збереження національного характеру власної мови, а отже, і власної культури.
Було б абсолютною помилкою не сприймати всі запозичення, тобто виявляти надмірний пуризм (цього не роблять і французи). Адже серед запозичень є й такі, які необхідні живій мові для розширення її виражальних можливостей, зокрема, для розмежування споріднених понять (пор. вбивця – кілер, тобто серійний вбивця), для стилістичного увиразнення засобів номінації (голова парламенту – розм. спікер; популярна пісня – розм. хіт), для позначення понять чужої культури та інтернаціональних реалій (ковбой, віскі, джинси, кока-кола).
У розташованій між Сходом і Заходом Україні процеси мовної взаємодії практично не регулюються і внаслідок цього набувають стихійного характеру. За умов глобалізації посилюється тиск на українську мову і культуру як з боку російської мови, так і з боку англійської, особливо її американського варіанта. За умов неусталеності норм української літературної мови, розбіжностей в українському правописі проникнення в українську мову великої кількості слів іншомовного походження може мати загрозливі наслідки. Очевидно, що в нинішній ситуації вимога щодо повного усунення запозичень та орієнтація на суто питомі засоби номінації є неприйнятними, оскільки це спричинило б збіднення лексики нашої мови. Лише поєднання свого і чужого, власних та іншомовних ресурсів дає змогу забезпечити потреби комунікації у глобалізованому світі.
Говорячи про власні ресурси, не слід обмежуватися сьогоденням. Є чимало незаслужено забутих українських або усталених неукраїнських слів на позначення того, що ми звикли називати пізніше уведеним іншомовним терміном або, загалом, вживати багатослівну конструкцію. ПРИКЛАДИ:
А) абажур – дашок, абзац – уступ, автобіографія – саможиттєпис, автограф – власнопис, аеропорт – летовище, ароматичний – запашний, бархатний – оксамитовий, болт – прогонич, візит – відвідини, гарантія – запорука, гімн – славень, деградація – занепад, карта – мапа, кафе – кав'ярня, клапан – хлипCк, магазин – крамниця, масло (техн.) – олива, наркоз – знечулення, паралельний – рівнобіжний, паяльник – лютник, підшипник – вальнúця, сепаратор – відбірник, результат – вислід, сукупність – загал, тротуар – хідник, угарний – чадний, фарфор – порцеляна, шатун – гонок, центр – осередок, шахта – копальня, шлак – жужіль, янтар – бурштин;
Б)«відколи – з якого часу, відтоді – з цього часу, дедалі – з плином часу, донедавна – до останнього часу, допíзна – до пізнього часу, досі – до цього часу, доти (дóтіль) – до того часу, заразóм – в той таки час (в той самий час), на бéзрік – на невизначений час, наразі – як на теперішній час, повсякчас (повсякчасно) – у всякий час, по часі (згодом, перегóдом, перегодя, незабаром, невдовзі) – через деякий час, рівночасно (одночасно) – в той же час» тощо (Микитюк О., 2012, с. 119).
Збереження таких слів, за допомогою яких можна виявити власну духовну суть, є запорукою збереження національної мовної ментальності.
Як уже зазначалося, захист будь-якої національної мови можливий лише за умови підтримання її комунікативної потужності і чистоти літературного стандарту. Це цілком стосується і сучасної української мови, яка не тільки зазнає інтенсивних іншомовних впливів, а й розхитується внутрішньою нестабільністю, що пов’язано з великими діалектними та регіональними відмінностями в літературному мовленні. Не забезпечивши виключного функціонування української мови у сфері внутрідержавного офіційного спілкування, не подолавши надмірної варіативності літературного мовлення, не запровадивши єдиний літературний стандарт, передусім у правопису, українській мовній спільноті буде надзвичайно складно відстояти своєрідність власної мови, а отже, і свою національну ідентичність. (Чередниченко О.І. Про мову і переклад: монографія / Олександр Іванович Чередниченко. – К.: Либідь, 2007. – С. 15–25).
Г) Дайте відповіді на запитання і зробіть завдання:
1) Що таке глобалізація, у тому числі за Лярус(с)ом?
2) Що таке вертикальний і горизонтальний типи двомовності? Який з них панує в Україні?
3) Чому у демократичних країнах світу не роблять жодних кроків для юридичного захисту мови міжнародного спілкування?
4) Чому мовна політика абсолютної більшості країн, де державна мова не є мовою міжнародного спілкування, спрямована на всіляку підтримку національної мови і культури? Чи такий стан речей характерний для України?
5) Наведіть приклади, коли запозичення спотворюють мову і коли збагачують її.
6) Що таке мовна норма (мовний стандарт)? Хто виступає гарантами її функціювання?
7) Чому проблема дотримання літературної норми мови в офіційному спілкуванні сьогодні гостро стоїть перед українською спільнотою?
8) Як у Франції захищають власну мову від «навали» запозичень?
9) Охарактеризуйте сучасний стан української мови.
10) Яких заходів, на ваш погляд, треба вжити, аби захистити українську мову?
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 161 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Мобилизационный резерв медицинского и санитарно-хозяйственного имущества | | | Модуль 18. Об изготовлении |