Продуктивність праці.

Мірою витрат праці є робочий час, а результатом праці - кількість створеної продукції. Продуктивність праці характеризує ефективність праці і показує обсяг випущеної продукції в одиницю часу.

Розрізняють продуктивність суспільної й індивідуальної праці.

Продуктивність суспільної праці характеризує використання живої і минулої праці на виробництво продукції. Економічним результатом праці в суспільстві є національний доход, тобто знов створена за певний час вартість. П суспільної П = НД / чисельність зайнятих у сфері матеріального виробництва.

Економічний зміст: чим менше витрати сукупної праці на виробництво продукції, там більше споживчої вартості може бути зроблено для задоволення матеріальних і духовних потреб людей.

Продуктивність індивідуальної праці характеризує ефективність живої праці, праці працівників даного підприємства або галузі.

Основні показники продуктивності праці на рівні підприємства:

- виробіток; q/Ч_{сер. облікова}

- трудомісткість. Т (час)/q

На промислових підприємствах у залежності від одиниці виміру обсягу виробництва виділяють 3 методи оцінки продуктивності праці.

1. Натуральний метод. Для розрахунку виробітку обсяг виробництва вимірюється в натуральних показниках. Найбільше наочний показник, але може бути використаний тільки для виробництва однорідної продукції (газові, вугільні, нафтові, лісові, металургійна галузі промисловості).

2. Трудовий метод. Різнорідна продукція вимірюється у витратах часу на її виробництво. Заснований на зворотній пропорційності між продуктивністю і трудомісткістю продукції. Цей метод у порівнянні з попереднім припускає облік різнорідної продукції, але враховуються витрати часу тільки основних робітників.

3. Вартісній метод. Виробіток можна розраховувати по показниках валової, товарної, реалізованої і чистої продукції в залежності від області застосування даного показника. Цей метод забезпечує порівнянність різнорідної продукції і є основним методом виміру продуктивності праці.

Крім обліку в різних одиницях виміру обсягу виробництва, варто визначити період, за який розраховується виробіток:

- годинний; денний; місячний; квартальний; річний.

Трудомісткість - витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції в натуральному виразі по всій номенклатурі що випускається продукції і послуг.

У залежності від складу витрат, що включаються в трудомісткість, виділяють такі види трудомісткості:

1) технологічна - відбиває витрати праці основних робітників;

2) виробнича - включає витрати праці основних і допоміжних робітників;

3) повна - витрати праці працівників усіх видів ПВП;

4) трудомісткість обслуговування виробництва - витрати праці допоміжних робітників;

5) трудомісткість управління виробництвом - витрати праці що служить і управлінського персоналу.

Продуктивність праці на підприємстві змінюється з часом. Всі чинники, що впливають на зміну обсягу виробництва і чисельність працівників, впливають і на зміну продуктивності праці.

Класифікація чинників продуктивності праці:

- зміна технічного рівня виробництва;

- удосконалювання управління, організації виробництва і праці;

- зміна обсягу і структури виробництва;

- інші чинники.

Чинники - це причина зміни показника.

Резерви росту продуктивності праці - це нереалізовані можливості економії трудових ресурсів.

Внутрівиробничі резерви обумовлені удосконаленням і більше ефективним використанням устаткування і робочої сили, скороченням втрат робочого часу й економією різних видів ресурсів (матеріальних, фінансових).

1. Підвищення технічного рівня виробництва.

1.1 Механізація і автоматизація виробництва

1.2 Впровадження прогресивних техпроцессів

1.3 Модернізація діючого обладнання

1.4 Зміна конструкції виробу

1.5 Впровадження нових більш ефективних видів сировини та матеріалів

1.6 Удосконалення використання матеріалів сировини, палива, енергії

2. покращання організації праці і управляння

2.1 Удосконалення управління підприємством

2.2 Збільшення норм та зон обслуговування

2.3 Зміна у спеціалізації виробництва, не пов’язана з впровадженням нових видів виробів, техніки (збільшення партії запуску деталей у виробництво, розвиток стандартизації, уніфікації, типізації)

2.4 Скорочення втрат робочого часу чи нерегламентованих неявок

2.5 Скорочення простоїв

2.6 Скорочення втрат від браку

2.7 Зменшення числа робочих, що на виконують норми виробітку

2.8 Зміна робочого періоду по роках чи в сезонних галузях

3. Зміна обсягу виробництва продукції та її структури

3.1 Зміна обсягу виробництва продукції

3.2 Зміна питомої ваги окремих видів продукції і виробництв

4. Природні умови (стосується видобувних галузей і полягає у зміні способів видобування корисних копалин).

Продуктивність праці є одним з основних показників ефективності виробництва в цілому. На підприємствах обов'язковим є планування продуктивності праці на майбутній період. Існує два основних методи планування: прямого рахунку і по факторний.

1. Метод прямого рахунку. Використовується тільки у випадку відомого на майбутній період обсягу продукції і кількості працівників. П_пл = Q_пл/Ч_пл.

2. По факторний метод.

Передбачає розрахунок продуктивності праці через економію чисельності працівників під впливом різних чинників. Здійснюється у кілька етапів.

І. Визначення економії робочої сили під впливом техніко-економічних факторів.

1) Зміна технічного рівня виробництва.

Е_тех._р = (t₁ - t₂)N_плК_часу/Ф_дК_вн, трудомісткість одного виробу до і після заходу.

2) Структурні зрушення у виробництві

Е_стр._зр = (Т_б - Т_пл)Q_пл/Ф_дК_вн, трудомісткість 1 гривні.

3) Удосконалення управління, організації виробництва і праці

- абсолютна економія чисельності управлінського персоналу;

- удосконалення використання робочого часу Е_{роб. вр} = (Д_пл - Д_б)/Д_б*Ч_ПВПП_{робочих}

Д - число робочих днів відпрацьованих у середньому одним робочим за період.

4) Зміна обсягу виробництва

Е_обсягу = Ч_{ум-пост}(DQ - DЧ_{ум-пост}), приріст обсягу виробництва і чисельності умовно-постійного персоналу.

5) По інших чинниках економія визначається як абсолютна зміна чисельності після впровадження заходу.

ІІ Визначення вихідної чисельності ПВП: Ч_вих = Ч_бQ_пл/Q_б

ІІІ Визначення планової чисельності: Ч_пл = Ч_вих - Е_заг

ІV Приріст продуктивності праці: DП_пл = Е_заг/Ч_пл.

5. Розрахунок потреби підприємства в кадрах.

При визначенні потреби підприємства в кадрах може бути використано два методи:

1. Загальний метод. Оперативний і менш трудомісткий, але за його допомогою неможливо встановити чисельність робітників за окремими категоріями.

Алгоритм розрахунку:

Ч_ПВП = ВП_пл/В_пл (виробіток плановий на одного робітника ПВП)

В_пл = В_баз + DП_пл (приріст продуктивності праці)

DП_пл – може бути розрахований за по-факторним методом або через зниження трудомісткості.

DП_пл = DТ*100/(100-DТ) DТ – зниження трудомісткості в %

2. Диференційований метод. Встановлюється чисельність робітників кожної категорії.

Ч_ПВП = Ч_{осн.роб.} + Ч_{доп. роб} + Ч_{керів, спец, служб} + Ч_МОП + Ч_охор

2.1 Чисельність основних робочих може бути визначена трьома способами.

1) Виходячи з запланованої трудомісткості робіт Ч_{осн.роб} = Т_пл/Ф_дК_вн

2) Виходячи з кількості робочих місць. Використовується в поточному і масовому виробництві. Кількість робочих місць приймається рівною явочній чисельності, планова чисельність = явочна, збільшена на процент планованих неявок.

3) Виходячи з існуючої структури кадрів. Ч_{осн.роб}^пл = Д_{осн.роб}^баз*Ч_ПВП^пл

2.2 Чисельність допоміжних робочих визначається трьома способами.

1) Виходячи з затверджених зон та норм обслуговування. Приклад, один наладчик має за зміну обслуговувати 10 верстатів. Кількість наладчиків = кількість верстатів / 10.

2) Виходячи з кількості робочих місць збільшених на процент неявок.

3) Виходячи з існуючої структури кадрів.

2.3 Розрахунок чисельності МОП так само, як і допоміжних робочих.

2.4 Розрахунок чисельності керівників, спеціалістів та службовців двома способами:

1) За функціями управління.

2) Виходячи з існуючої структури кадрів.

2.5 Розрахунок чисельності охорони визначається виходячи з кількості постів та норми зайнятості на один пост (6 осіб).

6. Рух кадрів на підприємстві характеризується за допомогою коефіцієнтів:

1) Обороту робочої сили по прийому К_оп = Ч_прийн/Ч_{сероблікова}

2) Обороту робочої сили по звільненню К_оз = Ч_{звільн.заг}/Ч_{сероблікова}

3) Плинності К_плин = Ч_звільн/Ч_{сероблікова} (звільнені за власним бажанням або за порушення трудової дисципліни)

Економія часу від зниження плинності Е_часу = Ч_звільн*t (час на заміщення одного звільненого)

Додатковий випуск продукції В_дод = Е_часуВ_пл (плановий виробіток на одного працюючого за один день)

Дата добавления: 2015-07-24