|
Призначення і бойові властивості гранати РГД-5.
Ручні осколкові гранати призначені для ураження осколками живої сили противника у ближньому бою (під час атаки, в окопах, сховищах, населених пунктах, лісі, горах).
Залежно від дальності розлітання осколків гранати діляться на наступальні та оборонні.
Ручна осколкова граната РГД-5 (рис. 4.1) призначається для застосування в основному в наступальному бою.
Рис. 4.1. Ліворуч – Загальний вигляд ручної осколкової гранати РГД-5. Праворуч – будова гранати РГД-5: 1– корпус; 2 – розривний заряд; 3 – ковпак; 4 – вкладиш ковпака; 5 – трубка для запалу; 6 – манжета; 7 – запал УЗРГМ-2; 8 – піддон; 9 – вкладиш піддона.
Вона складається з наступних частин:
– корпус;
– розривний заряд;
– запал.
Корпус служить для розміщення розривного заряду й трубки для запалу. Він складається з верхньої й нижньої частин і включає зовнішню оболонку й вкладиш, які служать для утворення осколків під час вибуху гранати. До верхньої частини корпуса за допомогою манжети приєднується трубка для запалу, що служить для приєднання запалу до гранати й герметизації розривного заряду в корпусі. Для запобігання забруднення трубки в неї вгвинчується пластмасова пробка.
Розривний заряд заповнює корпус і служить для розриву гранати на осколки.
Запал гранати УЗРГМ (уніфікований запал ручної гранати модернізований) призначений для вибуху розривного заряду. Він складається з ударного механізму й власне запала (рис. 4.2). Запали завжди перебувають у бойовому положенні. Розбирати їх і перевіряти роботу ударного механізму категорично забороняється.
Рис. 4.2. Запал гранати УЗРГМ: А – загальний вигляд; Б – поздовжній розріз; 1 – власне запал; 2 – ударний механізм; 3 – запобіжна чека; 4 – трубка ударного механізму; 5 – бойова пружина; 6 – шайба ударника; 7 – сполучна втулка;8 – сповільнювач; 9 – капсуль-детонатор; 10 – напрямна шайба; 11– ударник; 12 – капсуль-запалювач; 13 – втулка сповільнювача; 14 – спусковий важіль.
Ударний механізм служить для запалення капсюля-запалювача запала. Він складається із трубки ударного механізму, сполучної втулки, напрямної шайби, бойової пружини, ударника, шайби ударника, спускового важеля й запобіжної чеки з кільцем.
Трубка ударного механізму є основою для складання всіх частин запала. Сполучна втулка з'єднує запал з корпусом гранати.
Напрямна шайба є упором для верхнього кінця бойової пружини й направляє рух ударника; вона закріплена у верхній частині трубки ударного механізму.
Бойова пружина призначена для надання ударникові енергії, необхідної для наколу капсюля-запалювача; вона надіта на ударник і своїм верхнім кінцем упирається в напрямну шайбу, а нижнім - у шайбу ударника.
Ударник служить для наколу й запалення капсюля-запалювача; він міститься усередині трубки ударного механізму. Шайба ударника надіта на нижній кінець ударника і є упором для нижнього кінця бойової пружини.
Спусковий важіль призначений для втримання ударника у зведеному положенні (бойова пружина стиснута).
Запобіжна чека служить для втримання спускового важеля на трубці ударного механізму; вона проходить через отвори вушка спускового важеля й стінок трубки ударного механізму; для її висмикування є кільце.
Власне запал призначений для вибуху розривного заряду гранати. Він складається із втулки сповільнювача, капсюля-запалювача, сповільнювача й капсуля-детонатора.
Втулка сповільнювача у верхній частині має різьбу для з'єднання із трубкою ударного механізму й гніздо для капсюля-запалювача, усередині – канал, у якому міститься сповільнювач, зовні – проточку для приєднання гільзи капсуля-детонатора. Капсюль-запалювач призначений для запалення сповільнювача; сповільнювач – для передачі вогню від капсюля-запалювача до капсуля-детонатора. Він складається із запресованого малогазового складу. Капсуль-детонатор служить для вибуху розривного заряду гранати; він міститься в гільзі, закріпленої на нижній частині втулки сповільнювача.
Бойове використання гранати.
Перед метанням гранати вивернути пробку з трубки, на її місце ввернути до відмови запал. Частини ударного механізму запала перебувають у наступному положенні: ударник зведений й утримується у верхнім положенні вилкою спускового важеля, з'єднаного із трубкою ударного механізму запобіжною чекою. Кінці запобіжної чеки розведені й міцно втримують її в запалі (рис. 4.3).
Рис. 4.3.А;Б;В.
Заряджання гранати: А – Вивернути пробку і з трубки; Б і В – на її місце ввернути до відмови запал: граната готова до кидка.
При метанні гранати її потрібно взяти в руку так, щоб спусковий важіль пальцями був притиснутий до корпуса гранати. Не відпускаючи важеля, за кільце висмикнути запобіжну чеку й кинути гранату в ціль (рис. 4.4).
Рис. 4.4 А, Б, В. Дії перед метанням осколкової гранати: А – притисніть спусковий важіль до корпусу гранати; Б – випряміть кінці запобіжної чеки; В –висмикніть запобіжну чеку й киньте гранату у напрямку до цілі.
При висмикуванні чеки положення частин запала не міняється, ударник у зведеному положенні втримується спусковим важелем, що звільняється від з'єднання із трубкою ударного механізму, але притискається до неї пальцями руки. У момент кидка гранати спусковий важіль відокремлюється від гранати й звільняє ударник. Ударник під дією бойової пружини завдає удару (наколює) по капсюлю-запалювачу й запалює його. Промінь вогню від капсюля-запалювача запалює сповільнювач (дистанційну частину запала) і, пройшовши його, передається капсулю-детонатору. Капсуль детонує й викликає вибух розривного заряду гранати. Корпус гранати розривається і осколки розлітаються в різні боки.
Тактико-технічні характеристики гранати РГД-5
Тип гранати | наступальна |
Характер бойової дії | осколкова |
Вага, г | |
Вага ВР, г | |
Середня дальність кидка м. | 40 - 50 |
Час горіння запала, с | 3,2 - 4,2 |
Забійна сила осколків, м |
Ручна оборонна граната Ф-1 ("Лимонка")
Ручна оборонна граната Ф-1 була розроблена на основі французької осколкової гранати F-1 моделі 1915 р. (не плутати із сучасною моделлю F1 із пластиковим корпусом і напівготовими осколками) й англійської гранати системи Лемона (з тертковим запалом), що поставлялися в Росію в роки першої світової війни. Звідси – позначення Ф-1 і прізвисько "Лимонка".
Корпус гранати служить для розміщення розривного заряду й запала, а також для утворення осколків при вибухові гранати. Корпус гранати чавунний, з поздовжніми й поперечними борознами, по яких граната звичайно розривається на осколки. У верхній частині корпуса є нарізний отвір для вгвинчування запала. При зберіганні, транспортуванні й перенесенні гранати в цей отвір укручена пластмасова пробка. Корпус при розриві дає 290 великих важких осколків з початковою швидкістю розльоту близько 730 м/с (рис. 4.5).
Розривний заряд заповнює корпус і служить для розриву гранати на осколки. Запал гранати УЗРГМ (уніфікований запал ручної гранати модернізований) призначений для вибуху розривного заряду. Він складається з ударного механізму й власне запала. Запали завжди перебувають у бойовому положенні. Розбирати їх і перевіряти роботу ударного механізму категорично забороняється.
Рис. 4.5. Ліворуч – загальний вигляд ручної оборонної гранати Ф-1; праворуч – будова гранати: 1 – чавунний корпус; 2 – розривний заряд; 3 – запал УЗРГМ (УЗРГМ-2).
Підготовка гранати до кидання і дія гранати під час кидання аналогічна дії гранати РГД-5.
Тактико-технічні характеристики гранати Ф-1
Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 124 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Організація і методика проведення занять з вогневої підготовки. | | | Прийоми метання ручних осколкових гранат. |