Григорій і Григір

Вічна загадка таланту Григорія Тютюнника.

Тютюнник Григорій Михайлович

(1920 – 1961)

Григорій Михайлович Тютюнник (1020 – 1961) – відомий український прозаїк, поет, автор оповідань, віршів, повістей. Український письменник — Тютюнник Григір Михайлович (1931–1980) доводиться Григору Тютюннику молодшим братом по батькові. Брати Григорій і Григір Тютюнники отримали одне й те саме ім'я Григорій через випадковий збіг обставин. Григорія насправді хотіли назвати Георгієм (Їгорем). Записувати дитину відрядили діда по матері, який по дорозі до сільради добряче випив за здоров'я новонародженого. Коли ж потрапив до сільради, то переплутав ім'я і записав онука Григорієм. Про дідову витівку дізналися, коли Їгору-Григорію було вже років п'ятнадцять — на той час у Михайла Тютюнника у новій сім'ї уже підростав другий син, за іронією долі, теж Григорій. Згодом, щоб відрізняли братів, молодшого стали звати Григором.

Григорій і Григір

Народився 23 квітня 1920 року у селі у с. Шилівка (тепер Зіньківський район Полтавської області в селянській родині. У 1938- 1941 рр. – студент літературного факультету Харківського університету, де також навчався Олесь Гончар. Перші вірші з’явилися друком у 1937 році. Війна перервала навчання, і університет Тютюнник закінчив лише 1946 році. Добровольцем пішов на фронт, двічі був тяжко поранений, двічі втікав з полону, брав участь у діях партизанських загонів – на Кіровоградщини та в Чехословаччині. Як спогад про війну до смерті носив біля серця бойовий осколок. Після війни працював учителем в селі Кам’янка – Бузька на Львівщині. З 1956 р.- співробітник львівського журналу «Жовтень».

Перше оповідання письменника «Мирон Розбийгора» надруковане у журналі «Радянський Львів» (1950), а перша збірка оповідань «Зорані межі», до якої увійшли десять творів, видана у Львові 1951 року.

Творчу спадщину Г. Тютюнника становлять поетична збірка «Журавлині ключі» (опублікована лише через два роки після смерті митця), роман «Бог шумить» (1965), робота над яким (тематично цей твір близький до збірки «Зорані межі) була розпочата у 1947 році й тривала до останніх днів життя.

Над романом «Вир» письменник почав працювати в 1956 році. У цьому творі він хотів показати українське село напередодні війни – у першій книзі, у другій під час війни, в третій – повоєнне життя. Перша його книга була опублікована в журналі «Жовтень» 1959р., а наступного року вийшла окремим виданням одночасно у Києві, Москві та Празі. Невдовзі було написано другу книгу. Проте, коли рукопис був уже у видавництві, письменник раптом просить не друкувати його, тому що готує інший варіант. Допрацьований рукопис він не встиг надіслати редактору – перешкодила смерть. Друга книга роману побачила світ у 1962 році. У 1963 році роман був відзначений Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка.

Помер 29 серпня 1961р. у Львові. Похований на Личаківському кладовищі.

Дата добавления: 2015-07-20