За зразками.

За стандартами;

2. За технічними умовами (описанням);

За зразками.

При поставці товару за стандартами сторони можуть вибрати і зафіксувати як національний стандарт продавця, так і міжнародні стандарти, а в деяких випадках і стандарт фірми-покупця (використовується досить рідко).

За технічними умовами (описанням) продаються і купуються в основному машини і обладнання, а також інші товари, на які відсутні стандарти або до яких висуваються спеціальні вимоги до якості. Такі умови, як правило, висуваються покупцем.

Визначення якості товару за зразками допускає надання продавцем покупцю зразків товару і підтвердження їх покупцем, після чого вони стають еталоном. При цьому в контракті необхідно зазначити кількість відібраних зразків і порядок порівняння поставленого товару із зразком. Як правило, в контракті вказуються три організації, що зберігають зразки: покупець, продавець і якась нейтральна організація (наприклад, торговельна палата, експертна фірма і т. і.). Такий спосіб встановлення якості товару часто використовується в торгівлі споживчими товаром, а також при укладенні угод на виставках і ярмарках.

В торгівлі окремими товарами можуть існувати спеціальні способи встановлення якості. Так, встановлення якості за попереднім оглядом застосовується при продажі і покупці аукціонних товарів, встановлення якості за вмістом окремих речовин в товарі при продажі руди, металів, хімічних речовин; макулатура й інші види вторинної сировини поставляються з вказівкою тель -кель (такий, який є).

В статті "Якість товару" сторони можуть також передбачити метод перевірки якості продавцем, а також вид документа, який підтверджує відповідність якості поставленого товару контрактним вимогам.

Основним документом, що підтверджують якість товару, є сертифікат якості, що видається або фірмою-виробником, або нейтральною організацією, яка здійснює перевірку якості товару.

В практиці міжнародної торгівлі відомі випадки, коли крупні фірми з світовим ім'ям брали додаткову плату за надання сертифікату якості.

3. Термін і дата поставки

Термін поставки - погоджені сторонами і передбачені в контракті часові періоди, протягом яких продавець повинен передати предмет угоди покупцю. При цьому предмет угоди може бути поставлений як одноразово, так і протягом якогось періоду по частинах. При одноразовій поставці сторони вказують один термін поставки, при поставці протягом якогось певного періоду — термінпоставки для кожної партії.

Терміни поставки в контракті можуть бути встановлені наступними методами:

- визначенням фіксованої дати поставки;

- визначенням періоду, протягом якого повинна бути відбутись поставка (місяць, квартал, рік);

- застосуванням спеціальних термінів ("негайна поставка”, “зі складу” і т.і.).

В зовнішньоторговельній практиці найбільш широко використовують календарні періоди для визначення термінів поставки (місяць, квартал). Досить рідко в ролі терміну поставки фіксується певна календарна дата.

Під негайною поставкою в міжнародній практиці розуміють поставку протягом певного терміну після укладення угоди. Цей термін визначається торговельними звичаями і складає від 1 до 14 робочих днів. За такими термінами здійснюються угоди на поставку товару на біржах, на аукціонах, при продажахзі складів продавця.

Можливість дострокової поставки товару продавцем повинна спеціально зазначатись в контракті. Якщо це не обумовлено, то як правило дострокова поставка можлива тільки зі згоди покупця.

В багатьох випадках в контракті купівлі-продажу обумовлюється дата поставки. Це дозволить сторонам угоди в подальшому уникнути суперечок про точність додержання строків поставки. Дата поставки визначається залежно від способів перевезення товару і може бути:

- датою транспортного документа, який свідчить про прийняття товару для перевезення;

- датою складського свідоцтва;

- датою підписання прийомо-здаточного акту представниками продавця і покупця.

4. Базисні умови поставки

При укладенні зовнішньоторговельної угоди партнери повинні чітко розподілити між собою чисельні обов'язки, пов'язані з доставкою товару від продавця до покупця (транспортування, страхування в дорозі, оформлення митних документів і т. і.). Кожне з цих зобов'язань припускає різноманітні витрати; при транспортуванні товару існує також ризик, пов'язаний з його пошкодженням або втратою.

Для уніфікації розуміння прав і обов'язків сторін контракту і були розроблені базисні умови поставки, що визначають обов'язки продавця і покупця по доставці товару, встановлюють момент переходу ризику випадкової загибелі або пошкодження товару з продавця на покупця.

Базисними ці умови називаються тому, що вони встановлюють базис (основу) ціни в залежності від того, включаються витрати по доставці в ціну товару або ні.

Базисні умови опрацьовуються на основі міжнародної торговельної практики. Вони спрощують операції, пов'язані з поставкою товарів, є загальновизнаними в міжнародній торгівлі і визначаються, як правило, торговельними звичаями, які склалися в комерційній практиці окремих країн, портів, галузей торгівлі. Погодження базисних умов, однакове їх розуміння є для контрагентів важливим фактором ефективності зовнішньоторговельної угоди.

Велику роботу по опрацюванню загального підходу до тлумачення комерційних термінів провела Міжнародна торговельна палата, що вперше в I936 р. видала Міжнародні правила тлумачення термінів (Інкотермс). В подальшому кількість термінів збільшувалося в нових редакціях Інкотермсу, що виходили в 1967, 1976, 1980, 1990, 2000 і 2010 рр. Включення в Інкотермс нових термінів було зумовлене прагненням врахувати особливості, пов'язані з появою нових видів транспортування, наприклад контейнерних перевезень, перевезень із застосуванням трейлерів та паромних суден з горизонтальним способом завантаження-розвантаження. Названі базисні умови (а в останній редакції Інкотермсу 2000 р. міститься 13 умов-термінів) можуть застосовуватися при транспортуванні будь-яким видом транспорту, в тому числі при змішаних перевезеннях.

Умови-терміни Інкотермс застосовуються в тих випадках, коли в контракті є посилання на них. Оскільки вони носять факультативний характер, їхнє застосування в повному обсязі або якоїсь їхньої частини визначається договірними сторонами. При неспівпаданні умов контракту і положень Інкотермсу пріоритет мають умови контракту. Інкотермс не містить положень, що визначають момент переходу права власності. Це положення необхідно спеціально обумовлювати в контракті, інакше - питання буде вирішуватися на основі права, яке застосовується до даного контракту.

Національні підприємства при укладенні контракту з іноземними компаніями активно використають Інкотермс. Тому знання зазначених термінів надто важливе для всіх учасників зовнішньоторговельної діяльності.

Базисні умови торговельних угод встановлюють основні обов'язки продавця і покупця.

Так, продавець незалежно від застосовуваних базисних умов зобов'язаний:

· поставити товар у відповідності з умовами контракту;

· своєчасно повідомити покупця про готовність товару до відвантаження або про відвантаження товару, про дату надання товару в розпорядження покупця;

· оплатити витрати на перевірку товару;

· забезпечити за свій рахунок звичайну упаковку товару, за винятком випадків, коли в даній сфері торгівлі прийнято відправляти товарбез упаковки;

· надати покупцю прийнятий в практиці "чистий" документ, який засвідчує поставку товару на погоджених умовах (під "чистим" розуміють документ, який не містить застережень, що вказують на дефектний стан тари і упаковки);

· оплатити митні податки і збори при експорті;

· отримати за свій рахунок експортну ліцензію або інший дозвільний документ, необхідний для експорту;

· надати покупцю на його прохання і за його рахунок свідоцтво про походження товару і консульську фактуру (окрім умови «з причалу»);

· надати на прохання покупця за його рахунок і ризик сприяння в одержанні інших необхідних документів, що видаються в країні відправлення і (або) в країні походження товару, що можуть бути необхідні покупцю для ввезення в країну призначення (а у відповідних випадках - для транзитного перевезення через третю країну);

· нести ризик і витрати до моменту надання товару в розпорядження покупця в місці, встановленому базисною умовою, і в термін, обумовлений в контракті.

Покупець при всіх базисних умовах зобов'язаний:

· прийняти товар, наданий в його розпорядження, в місці і в термін, зазначені в договорі, або документах на товар і сплатити за товар за ціною згідно з контрактом;

· нести всі витрати і ризики, яким підлягає товар після завершення терміну поставки у зв'язку з несвоєчасним прийняттям товару;

· оплатити всі витрати і збори при одержанні документів, які видаються в країні відправлення або в країні походження товару;

· оплатити всі митні податки, а також інші податки і збори, які стягуються при ввезенні товару або нарахуванні на ввезений товар, якщо інше не обумовлене в умовах поставки;

· забезпечити на свій ризик і за свій рахунок одержання імпортної ліцензії й інших дозвільних документів, які можуть вимагатись для ввезення в країну призначення.

5. Ціна товару

Ціна в контракті вказується в грошових одиницях певної валюти за кількісну одиницю товару за погодженим базисом поставки. При цьому сторони обумовлюють, як необхідно розуміти встановлену ціну, тобто, чи входять до неї витрати, пов'язані з відправленням вантажу, за тару, упаковку, маркіровку й ін.

В контракті можуть застосовуватись різні ціни:

1. тверда ціна;

2. ціна з наступною фіксацією;

3. змінна ціна.

Тверда ціна вноситься в контракт після погодження між сторонами на переговорах і не підлягає зміні під час виконання контракту. Тверді ціни знаходять надто широке застосування в практиці зовнішньоторговельних операцій. Проте, використовуючи цей спосіб встановлення ціни, необхідно пам'ятати, що він краще підходить для короткострокових угод (1 - 1,5 року). Фіксація твердої ціни в контрактах з більш тривалим терміном виконання може призвести до того, що контрактна ціна буде істотно відрізнятися від поточної ринкової ціни, а це невигідно для однієї з сторін.

Ціни з наступною фіксацією в контракті не вказуються. В цьому випадку в статті «Ціна товару» передбачається спосіб встановлення ціни в майбутньому, тобто на час виконання договору. Так, може бути передбачене встановлення контрактних цін за рівнем біржових котирувань на день поставки або платежу, або за іншими ймовірними довідковими цінам.

При встановленні в контракті ціни з наступною фіксацією покупцю може бути надане право вибирати момент фіксації ціни протягом терміну виконання угоди із застереженням, щодо джерел інформації про ціни йому, які необхідно брати до уваги при визначенні рівня ціни. Такі угоди називаються онкольними.

Змінна ціна передбачає фіксацію вихідної (базисної) ціни в контракті, що протягом виконання угоди може змінитися за погодженим сторонами методом при зміні ціноутворюючих елементів. Такий спосіб встановлення ціни може застосовуватися при поставках як сировинних, так і машино-технічних виробів.

Подібний спосіб встановлення ціни при поставці сировинних товарів інколи називають також рухливою ціною. В цьому випадку ціна товару, обумовлена в контракті, пов'язується із змінами ринкової ціни даного товару до моменту поставки товару. В контракті обов'язково вказується джерело, за яким необхідно проводити аналіз по зміні ціни, а також обумовлюються допустимі мінімум і максимум відхилення ринкової ціни від контрактної.

Змінна ціна на обладнання - це ціна, нарахована в момент виконання контракту шляхом перегляду базової (договірної) ціни з урахуванням змін у витратах на виробництво, які відбулися в період виконання контракту. Найчастіше змінна ціна встановлюється при торгівлі машинами і обладнанням із термінами поставки, що перевищують один рік, а також при виконанні більших за обсягом і тривалих за часом підрядних робіт.

---

Дата добавления: 2015-07-26