Охарактеризуйте силовий ресурс влади.

Читайте также:

Силовий – складається з інститутів фізичного примусу (міліція, військо) та матеріальних ресурсів (зброя). Найбільш ефективний.

63. Охарактеризуйте культурно-інформаційний ресурс влади.

Культурно-інформаційний -соціальні знання і соціальні інститути, які дозволяють збирати, поширювати соціальну значущу інформацію

64. В чому полягає сутність концепції «зміщення влади» американського ученого Олвіна Тоффлера?

В до індустріальному суспільстві основною була сила, в буржуазному – багатство, постіндустріальному – знання. Все більшу роль відіграють знання. Така схема демонструє загальні закономірності всіх краї, які переходять від індустріального до постіндустріально періоду.

65. Охарактеризуйте демографічний ресурс влади.

Демографічний – люди – головний ресурс влади, вони можуть розповсюджувати знання, виробляти матеріальні ресурси. – демографічний ресурс може створювати усі інші ресурси.

66. Який ресурс влади і чому вважається універсальним?

Демографічний. Люди, адже створюють інші ресурси влади. Велике значення має також кадровий потенціал політичної влади, який складають наділені владними повноваженнями особи

65. Охарактеризуйте демографічний ресурс влади.

Демографічний – люди – головний ресурс влади, вони можуть розповсюджувати знання, виробляти матеріальні ресурси.

66. Який ресурс влади і чому вважається універсальним?

68. Охарактеризуйте співвідношення понять «політична влада» і «державна влада»?

Є дві точки зору з цього питання:

Пугачов, Соловйов: поняття тотожні

Рябов, Шляхтун: поняття нетотожні. Політична влада більш широка за державну.

• «політична влада» і «державна влада» — поняття тотожні, оскільки політична влада походить від держави і здійснюється за її прямої або опосередкованої участі;

• «політична влада» і «державна влада» — поняття не тотожні, однак усяка державна влада є політичною.

Дійсно, політична влада нерозривно пов'язана із владою державною, знаходить у ній своє продовження. Державна влада — головний, типовий засіб здійснення політичної влади. Відмінності політичної та державної влади важко виділити, проте вони є.

1. Всяка державна влада має політичний характер, але не всяка політична влада є державною.

2. Державна влада виконує роль арбітра у відносинах між різними соціальними верствами суспільства, пом 'якшує їх протиборство, виконує «спільні справи». Термін «політична влада» покликаний підкреслити реальну здатність і можливість класу (соціальної верстви, соціальної групи), який не має влади, вести боротьбу за її завоювання, проводити свою волю в політику — в межах правових норм і за їх допомогою. На відміну від державної влади, політична влада класу, іншої соціальної спільноти не спроможна виконати роль умиротворителя протиборних сил суспільства або здійснювати «спільні справи».

3. Політична і державна влада мають різні механізми здійснення. Державна влада характеризується наявністю апарату управління і апарату примусу. Політична влада класу та іншої соціальної спільноти здійснюється через: а) їх організації (опосередкований шлях); б) політичні виступи (безпосередній шлях).

Держава є основним універсальним акумулятором політичної влади, тому що має можливість:

а) надавати інтересу (волі) влади загальнообов'язкового характеру;

б) використовувати спеціальні органи (апарат) для його (її) здійснення;

в) вдаватися в разі потреби до примусу.

Зазвичай державна влада є основним напрямком здійснення політичної влади класу (соціальної верстви, соціальної групи) у державних формах за допомогою властивих лише їй засобів і методів.

69. Охарактеризуйте головні ознаки (риси) державної влади.

Характеристики: суверенітет, монопольне право на легальний примус, універсальність ресурсів. Характеристики держави:

1. Публічна влада

2. Заселена територія

3. Суверенітет + верховенство (обов’язковість рішень держави)

4. Монополія на легальний примус

5. Право видавати закони

6. Право збирати податки

7. Обов’язкове членство (підданство, громадянство).

69. Охарактеризуйте головні ознаки (риси) державної влади.

1. Публічна влада

2. Заселена територія

3. Суверенітет + верховенство (обов’язковість рішень держави)

4. Монополія на легальний примус

5. Право видавати закони

6. Право збирати податки

7. Обов’язкове членство (підданство, громадянство).

Держава (за Соломіним) – сформований домінуючими соц. групами і відокремлений від народу апарат управління суспільними процесами, який має монопольне право запроваджувати закони і добиватися їх виконання членами даного суспільства.

70. Що означає така характеристика державної влади, як її суверенітет?

Суверенітет – означає її верховенство, тобто обов*язковість рішень держави для усіх громадян даної організації, а також її незалежність від інших структур влади і держав.

71. Що означає така характеристика державної влади, як її монополія на легальний примус?

Монополія на легальний примус означає, що держава має право застосовувати обмеження волі та фізичний примус для дотримання порядку у державі. Однак їхнє застосування також повинне регулюватися певними правилами та законами.

72. Поясніть, чому за своєю сутністю державна влада є внутрішньо суперечливим явищем?

З лекції: Політика – відносно самостійна царина суспільного життя, де відбувається узгодження і зіткнення суперечливих інтересів різних соціальних груп, а також виробляються обов’язкові для усіх державні рішення. Політика – сфера боротьби за владу в державі, за допомогою якої певні спільноти прагнуть пріорітетно задовольнити свої соціально значущі потреби та інтереси, а також реалізувати власні уявлення про справедливий суспільний порядок.

Внутрішньо-суперечливий характер політики: Політика – елемент боротьби, змагальності, водночас це інтегративна складова, створена, щоб примирити суспільство. Універсальним законом політики є боротьба за політичне панування, за владу в державі, регіоні і світі,завдяки якому реалізуються інтереси певних соціальних груп

73. Що таке політичне панування?

Універсальним законом політики є боротьба за політичне панування, за владу в державі, регіоні і світі,завдяки якому реалізуються інтереси певних соціальних груп.

Політичне панування — це встановлення структурованих у суспільстві відносин командування — підкорення, що забезпечують політичний порядок.

Встановлення організованої системи управлінської праці і виконавської діяльності має бути оформлене на законодавчій основі, що дає владі змогу інституціоналізуватися, набути діяльнісно-правового характеру, робить її стійкою.

74. Прокоментуйте слова американського політичного і громадського діяча Едлая Стівенсона, що «Влада розбещує, але відсутність влади розбещує абсолютно»?

Необмежена влада глави держави може призвести до сваволі, встановлення тиранії. Однак, за відсутності влади, верхівки у суспільстві, коли кожен отримує можливість діяти на власний розсуд, зникає будь-який закон взагалі. Відсутність влади, навіть «поганої» призводить до хаосу, боротьби «всіх проти всіх».

75. Розкрийте зміст поняття «форма держави»?

Форма держави – узагальнена характеристика будь-якої держави, складена з сукупності таких показників, як форма державного правління, політичний режим та форма державного устрою. (за Рябовим)

Форма держави — це спосіб (порядок) організації і здійснення державної влади. Характеризує єдність структури і територіальної організації, а також методів здійснення державної влади, завжди має відповідне правове закріплення, фіксуються у конституції, законах та підзаконних актах Вона включає у себе три елементи:

- форма державного правління — спосіб, або порядок організації та взаємодії вищих органів державної влади;

- форма державного устрою — порядок організації територіального устрою, тобто поділу держави на певні складові частини, та співвідношення держави, як цілого, з її складовими частинами;

- форма державного режиму — порядок здійснення державної влади певними способами і методами.

76. Розкрийте зміст поняття «форма державного правління».

Форма державного правління – суттєва характеристика будь-якої держави як способу соціальної організації, упорядкованого й керованого улаштування суспільства. Розрізняють дві основні форми державного правління: монархію і республіку.

77. Які основні форми державного правління Ви знаєте і на основі якого критерію вони виокремлюються?

Розрізняють дві основні форми державного правління: монархію і республіку.

Критерії:

- порядок організації,

- структура

- взаємодія вищих державних органів влади і управління.

- термін владних повноважень

78. Охарактеризуйте сутність та основні історичні різновиди монархічної форми правління.

Монархія — це форма державного правління, при якій вища державна влада зосереджується (повністю або частково) в руках однієї особи і передається, як правило, у спадок.

Схема розвитку монархічної форми правління:

Ранньофеодальна монархія > станово-представницька > абсолютна монархія > ліквідація абсол. монарх. у результаті буржуазно-демократичних революцій > монархія конституційна (обмежена).

Юридичні ознаки:

- безстроковість влади монарха;

- володіння владою за спадком по праву крові;

- представництво держави монархом не за дорученням, а за власним

правом;

- непідпорядкованість влади монарха будь-яким іншим суб'єктам.

1)Необмежена монархія — не обмежена ні законом, ні представницьким органом влади. Різновиди:

- деспотична монархія, в якій влада монарха обожнюється, а він сам офіційно визнається божеством або напівбожеством. (Рабовласницькі країни Сходу — Вавилон, Асірія, Єгипет, Китай)

- абсолютна монархія за монархом визнається необмежена влада, що обумовлюється його приналежністю до правлячої династії. (Російська імперія до 1905 року, у сучасний період це Саудівська Аравія.)

2)Обмежена монархія - влада монарха, обмежується повноваженням і наявністю певних державних органів. Різновиди:

- дуалістична монархія — монарх вже не має законодавчої влади, яка перейшла до парламенту, але він ще зосереджує у своїх руках виконавчу владу і по своїй волі формує уряд, який відповідальний і підзвітний йому, а не парламенту;

- парламентарна (конституційна) монархія — влада монарха суттєво обмежена у всіх сферах здійснення державної влади, і за яким тільки формально зберігається статус глави держави, але, як правило, виключно з представницькими повноваженнями. Виконавча влада належить уряду, який формується парламентом і лише йому підзвітний.

79. Охарактеризуйте сутність і основні різновиди абсолютної монархії.

Абсолютна монархія - різновид монархічної форми правління, що характеризується юридичним і фактичним зосередженням всієї повноти державної влади (законодавчої, виконавчої, судової), а також духовної (релігійної) влади в руках монарха.

- розгалужений бюрократичний апарат повністю підпорядкований монарху;

- не діють представницькі інституції;

-найб. роль відводиться засобам примусу (армії, поліції, суд. установам).

Різновиди:

1) Деспотія – необмежена монархія, відзначається повним свавіллям влади, безправ*ям підданих.

2) Тиранія – форма державної влади, встановлена насильницьким шляхом і заснована на одноосібному правлінні.

3) освічений абсолютизм – політика, здійснювана у 18 ст в деяких європейських монархічних державах. Її змістом було знищення або перетворення «зверху» найбільш застарілих феодальних порядків.

4) теократична - це різновид абсолютної монархії, за якої політична влада належить голові церкви або релігійному лідерові.

Абсолютна монархія збереглася у 8 країнах: Бахрейн, Бруней, Ватикан, Катар, Кувейт, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія.

80. Охарактеризуйте сутність і основні різновиди конституційної монархії.

Конституційна (обмежена) монархія- різновид монархічної форми правління, при якій влада монарха обмежена конституцією, є виборний законодавчий орган - парламент і незалежні суди. Виникла у Великобританії в кінці ХVІІ ст. в результаті буржуазної революції.

Історичний розвиток: від дуалістичної монархії до парламентської.

Види:

1)Дуалістична - державну владу поділяють монарх та парламент, вони існують як дві рівноправні політ. сили. Монарх здійснює виконавчу владу, парламент-законодавчу вл.

- влада монарха обмежена конституцією, але монарх формально та фактично зберігає широкі владні повноваження.

- уряд є підзвітний монарху, який за своїм розсудом назначає, зміщає з посади членів уряду.

- монарху належить не лише повнота виконавчої влади, а й частина законодавчої (монарх має право вето щодо законів, що приймає парламент)

Країни: Іорданія, Марокко.

2) Парламентська

- влада монарха обмежена конституцією, законодавчі функції передані парламенту, виконавчі - уряду.

- без зголи парламенту монарх не має права видавати закони та розпорядження загальнодержавного характеру.

Країни: Великобританія, Данія, Норвегія, Нідерланди, Бельгія., Ліхтенштейн…

81. Поясніть, чим принципово відрізняються абсолютна монархія і конституційна монархія?

Абсолютна – необмежена влада монарха у законодавчій, виконавчій, судовій сфері.

Конституційна – обмежена вл., лише формально зберігається статус глави держави, представницькі повноваження монарха. Виконавча влада належить уряду, який формується парламентом і підзвітний лише йому.

82. Охарактеризуйте сутність і основні різновиди республіканської форми правління.

Республіка (від лат. — справа народу) — форма державного правління, при якій всі вищі державні органи обираються населенням на певний термін.

¨ Види республік:

- президентська республіка - в якій повноваження глави держави, а в деяких випадках і голови уряду, належать президенту, який обирається непарламентським шляхом (прямими чи непрямими виборами населення) і формує уряд, що не несе, як правило, відповідальності перед парламентом (США, Франція, Аргентина).

- парламентська республіка - в якій здійснюється принцип верховенства парламенту, що обирається населенням країни і формує відповідальний перед ним уряд (Італія, Греція, Угорщина, Латвія, Індія). Можливе існування поста президента, але, на відміну від президентської республіки, він обирається не населенням, а парламентом, йому підзвітний і має виключно представницькі функції (ФРН, Індія).

Деякі вчені виділяють й третій вид — напівпрезидентська, або президентсько-парламентська республіка — така республіка, в якій глава держави (президент) особисто пропонує склад уряду, який підлягає обов'язковому затвердженню всім парламентом.

Ознаки:

- виборність глави держави та інших верховних органів державної влади на певний строк;

- здійснення державної влади не за власним правом, а за дорученням народу;

- юридична відповідальність глави держави у випадках, передбачених законом;

- обов'язковість рішень верховної державної влади для всіх інших органів державної влади;

- переважний захист інтересів громадян держави, взаємна відповідальність людини і держави.

83. Охарактеризуйте особливості і назвіть приклади сучасних президентських республік.

Президентська республіка- значна роль президента у системі держ.органів, який утримує в своїх руках повноваження глави держави та глави уряду. Виконавча влада в руках президента, а законодавча належить парламенту.

Ознаки:

- позапарламентський метод обрання президента(населенням або колегією виборців)

- позапарламентський метод формування уряду, його формує президент. Президент практично і фактично є главою уряду, або призначає його. Уряд несе відповідність тільки перед президентом, а не перед парламентом.

- жорсткий розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову, при якому органи влади мають значну самостійність один щодо одного.

- президент керує внутрішньою та зовнішньою політикою і є верховним головнокомандуючим збройних сил.

а) суперпрезидентської республіка (у деяких країнах Латинської Америки, в Сирії). Президент, який спирається на армію, є незалежно фігурою.

б) президентсько-монократична республіка (Гвінея, Туніс, Ірак). Президент виконує свої функції довічно.

в) мілітарно-президентська республіка. Вся влада належить військовій, революційній владі.

83. Охарактеризуйте особливості і назвіть приклади сучасних президентських республік.

Ознаки:

- позапарламентський метод обрання президента(населенням або колегією виборців)

- президент керує внутрішньою та зовнішньою політикою і є верховним головнокомандуючим збройних сил.

б) президентсько-монократична республіка (Гвінея, Туніс, Ірак). Президент виконує свої функції довічно.

в) мілітарно-президентська республіка. Вся влада належить військовій, революційній владі.

84. Охарактеризуйте особливості і назвіть приклади сучасних парламентарних республік.

Парламентська республіка — це різновид HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0"республіки з перевагою повноважень на користь HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82"парламенту. У парламентській республіці HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%80%D1%8F%D0%B4"уряд відповідає тільки перед парламентом, а не перед HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82"президентом.

Країни: Італія, HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F"Греція, HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F"Індія, HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%A0%D0%9D"ФРН, HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D1%96%D1%8F"Чехія, HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0"Угорщина

85. Поясніть, чи може існувати пост президента в парламентській республіці?

Може існгувати, але не має реальної виконавчої влади, виконує представницькі функції, а повноваження глави держави здійснюються за згодою і з ініціативи уряду, створеного на парламентській основі.

Президент має призначати такий уряд, який має підтримку парламентської більшості, не може впливати на склад і політику уряду, який формується парламентом. Члени уряду є одночасно і членами парламенту. Повноважень у президента менше, ніж у прем'єр-міністра, здійснюється принцип верховенства парламенту, що обирається населенням країни. Президент обирається парламентом або ширшою колегією за участі парламенту (Італія, HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F"Греція, HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F"Індія, HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%A0%D0%9D"ФРН, HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D1%96%D1%8F"Чехія, HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0"Угорщина.)

86. Охарактеризуйте особливості і назвіть приклади змішаних республік.

Змішана форма (парламентсько-президентська, або президентсько-парламентська) республіканського правління,

- поєднує елементи президентської і парламентської республік, президентська влада та ефективний контроль парламенту за діяльністю уряду.

- HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%80%D1%8F%D0%B4"уряд формується спільно президентом і парламентом, а назва змішаної республіки визначається тим, у кого з них більше повноважень щодо формування та функціонування HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%80%D1%8F%D0%B4"уряду.

- президент має вправо головувати на засіданнях уряду, президент обирається позапарламентським шляхом.

Класичним зразком змішаної республіканської форми правління є HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F"Франція за HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F"конституцієюHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/1958" HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/1958"1958 року. В Європі — HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8F"Австрія, HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F"Румунія, HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0"Польща, HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F"Фінляндія, HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0"Україна...

87.Охарактеризуйте класифікацію форм державного правління, запропоновану українським політологом С.Рябовим. Чим вона відрізняється від традиційної (найбільш поширеної)?

Форма державного правління (За Рябовим) – суттєва характеристика будь-якої держави як способу соціальної організації, упорядкованого і керованого улаштування суспільства.

Від часів антифеодальних буржуазних революцій було протистояння монархічної та республіканської форм правління. Згодом республіканську поділили на президентську та парламентську.

За критерій розрізнення брали суто формальні ознаки:

- джерело влади (воля однієї людини, народу, олігархії)

- порядок утворення та оновлення органів держ.влади.

Класифікація Рябова:

	монархічні	республіканські
1)монократичні	абсолютна монархія	президентська республіка
2)колегіально-предтавницькі	конституційна монархія	парламентська республіка

88.Охарактеризуйте плюси і мінуси президентської і парламентарної форми державного правління.

Президентська

Парламентська

-президент має повноваження глави держави та глави уряду, -бере участь у формуванні кабінету ради міністрів, -має право розпуску парламенту, є верховним головнокомандуючим, повідомляє надзвичайний стан, затверджує закони шляхом їхнього підписання, призначає членів Верховного Суду. -обнародує закони, видає декрети, -сильна виконавча влада, нарівні з яким за принципом поділу влади нормально функціонує законодавча і судова влада, -ефективно діючий механізм витрат сприяє можливості гармонічного функціонування влади, дозволяє уникнути сваволі з боку виконавчої влади. - позапарламентський метод обрання президента і формування уряду

-уряд формується парламентським шляхом з числа депутатів, що отримали більшість голосів у парламенті, - уряд несе відповідальність перед парламентом у своїй діяльності. -у випадку втрати довіри більшості членів парламенту, уряд або іде у відставку, або через главу держави домагається розпуску парламенту і призначення дострокових парламентських виборів, -володіє фінансовими повноваженнями, оскільки він розробляє і приймає державний бюджет, -визначає перспективи розвитку соціально-економічного розвитку країни, -вирішує основні питання зовнішньої, оборонної політики, -реально забезпечує демократизм громадського життя, свободу особи, створює справедливі умови людського співіснування.

89.Яка форма державного правління є найбільш поширеною в країнах-членах Європейського Союзу?

Парламентська республіка: Італія, Німеччина, Австрія, Фінляндія, Греція, Ірландія, Туреччини, країни Сх.Європи та Центр., змішаний тип республ. правління- Франція, Швейцарія

90.Яка форма державного правління, на думку американського політолога Хуана Лінца, є оптимальною для країн, що переходять до демократії?

Президентська форма правління не сприяє розвитку демократії. Парламентаризм має більш гнучку основу для створення демократії.(Але не будь-який парламентаризм) За такого режиму має бути утверджений пост прем’єр-міністра, який би володів необхідними владними функціями і в той же час ніс за них повну відповідальність. Таке положення має забезпечуватися сильними, дисциплінованими політ. партіями. Це сприятиме конструктивному суперництву між партіями не викликаючи при цьому небажаних політичних розколів у суспільстві. Однак, варто також враховувати особливості традицій… Будь-який режим має опиратися на підтримку у суспільстві вцілому.

91. Що таке «форма державного устрою» і які основні форми державного устрою Вам відомі?

Форма державного устрою – це елемент форми держави, який характеризує внутрішню структуру держави, спосіб її територіального поділу, співвідношення держави як єдиного цілого з її складовими частинами, міру централізації та децентралізації влади.

Виділяють такі форми:

1) Проста (унітарна)

2) Складна (федеративна, конфедератина та ін.)

Унітарна держава – проста, єдина держава, яка характеризується відсутністю у адміністративно-територіальних одиниць ознаки суверенітету. Видяляють централізовані і децентралізовані унітарні держави, з наявністю або відсутністю автономних утворень.

Федерація – складна, союзна держава, частини якої є державними утвореннями з певним державним суверенітетом. Будується на розподілі ф-й між центром та суб*єктами федерацій.

Конфедерація – тимчасовий союз держав, який створюється для досягення політичних, економічних, культурних та інших цілей. Не володіє самостійним суверенітетом, відсутня єдина система законодавства.

суверенітетом, відсутня єдина система законодавства.

92. Чи тотожні за змістом поняття «союз держав» і «союзна держава» (відповідь поясніть)?

Ні, не тотожні. Союз держав – це обєднання окремих незалежних держав, задля отримання вигоди зі співпраці щодо спільних інтересів. Союзна держава має централізовану владу й області, регіони або штати, що також мають свою місцеву владу й закони, проте знаходяться територіально й формально(на міжнародному рівні) складають одну державу.

93. Охарактеризуйте форму державного правління і форму державного устрою сучасної України.

За формою державного правління Україна – змішана президенстсько-парламенстька республіка. За формою державного устрою – унітарна децентралізована держава з наявністю автономії.за формою політичного режиму – демократична.

94. Розкажіть, як еволюціонували форма державного правління і форма державного устрою за роки незалежності України.

Форма державного устрою залишилася незмінною – унітарна республіка. Щодо форми державного правління: спочатку у нас була президентсько-парламентська республіка (за Конституцією 1996р), після реформи 2004 стала парламентсько-президентська, згідно з якою розширилися повноваження парламенту, підзвітність уряду, але в 2010 році була повернена Конституція 1996 року і президентсько-парламентська республіка відповідно. Але таке повернення вважається незаконним, бо не було достатньої кількості голосів у парламенті. Таким чином нині у нас залишається президенстсько-парламенстька республіка, що всіляко сприяє теперішній владі.

95. Розкажіть, які провідні політичні сили і чому підтримують або ж, навпаки, виступають проти політичної реформи в Україні.

Політичні сили можуть виступати проти реформ, якщо вони опозиційні (тобто Батьківщина, Свобода). Цього літа це яскрава прослідковувалося на конфліктах щодо моного закону: мітинги, звернення до європейських сил, критика реформ.

За реформи виступають центристські сили, проти них – ліві(революційні) і праві(консервативні)

96. Поясніть, чому держава була і залишається головним елементом політичної системи будь-якого суспільства.

Держава – система, за якої встановлюються взаємозв’язки громадян з усіма державними органами: суддєвою владою, правовими органами, законодавчою і суспільних взаємовідносин.

Держава в своєму історичному й соціальному призначенні мала відбивати ті спільні соціальні потреби й інтереси, які попередні соціальні інститути не мали задовольнити. До них відносяться: потреби в суспільному впорядкуванні, у безпеці, дотримання прав і свобод індивідів, збереження громадянського миру і правопорядку тощо.

97. Розкажіть, як розумів природу держави Арістотель.

Держава – особлива людська спільнота, що виникає і існує заради загального блага. Держава – надсімейна, надродова структура.

98. Розкажіть, як розумів природу держави Н.Макіавеллі.

Держава – сукупність інститутів політичної влади, посадових осіб, які займаються управління суспільними справами.

99. Поясніть, чим відрізняються т.зв. «широке» і т.зв. «вузьке» тлумачення держави.

• Широке тлумачення: державу ототожнюють з суспільством. У широкому сенсі під державою розуміють людську спільноту, що мешкає на певній території і підпорядкована вищим органам влади. Держава – політично організоване суспільство. (Арістотелівське розуміння)

• Вузьке тлумачення: держава –особливаа суспільна інституція, що має специфічну природу, певну структуру, виконує певні суспільні функції.

100. Розкажіть, де, коли і чому з’явилися найдавніші держави.

Вчені стверджують, що існує додержавна стадія розвитку суспільства, шо найдавніші держави виникають в дельті і долині Нілу і на півдні Месопотамії на межі 4-3 тис до нашої ери. Київська Русь – ранньофеодальна держава сх.слов’ян.

101. Як формулюється основна проблема при дослідженні походження держави?

Основна проблема при розгляданні походження держави: чи виникає держава під впливом об’єктивних чинників суспільного життя: сакральних, природних, соціальних, чи вона є результатом свідомої діяльності людей.

102. В чому полягає сутність теологічної (міфолого-релігійної) концепції походження держави?

Аврелій Августин, Тома Аквінський: держава виникла по Божій волі, або визначена людині Богом.

Теологічна теорія грунтується на ідеї божественного створення держави з метою реалізації загального блага. Вона обґрунтовує панування духовної влади над світською, церкви — над державою. Кожній людині наказується упокоритися перед волею Бога, який встановив державну владу, підкоритися тій владі, яка санкціонована церквою. Теологічна теорія пронизана ідеєю вічності держави, її непорушності. Звідси випливає твердження про необхідність збереження в незмінному вигляді всіх існуючих у суспільстві державно-правових інститутів.

103.Охарактеризуйте сутність т.зв. теорії насильства (завоювання) при дослідженні походження держави.

Концепція насилля – 19 ст. Формується в межах соціал-дарвінізму. Людина – приречена істота, жорстока боротьба один з одним. Держава – завоювання одних народів іншими. (Гумплович).

104.Охарактеризуйте сутність марксистської концепції походження держави.

Соціологічна концепція Маркса та Енгельса: поява держави зумовлена дією об’єктивних соціальних економічних закономірностей. Розвиток матеріального виробництва, створення класів, що тримали в покорі експлуатовану більшість, щоб зберегти своє привілейоване становище.

105.В чому полягає сутність і практичне значення договірної концепції походження держави?

16-17ст – Договірна (контрактна) концепція: Гоббс, Локк, Руссо, Дідро. Для того,щоб внаслідок боротьби за існування не виникла війна всіх проти всіх, люди домовились про обмеження деяких своїм можливостей, для забезпечення невід’ємних природних прав люди створили інституцію – державу.

106. В чому полягають основні причини походження держави з точки зору сучасної політології?

(Тоже из интернета, в конспектах ни слова)

Держава виникла з переходом від безкласового первісного ладу до неоднорідного класового суспільства. Цей процес спричинила спільна дія багатьох факторів -економічного, політичного, соціального тощо. До їх числа, зокрема, належать такі основні чинники:

1. Економічні: перехід від споживчого господарства до виробничого; три великих розподіли праці (виділення скотарства, відокремлення ремесла від землеробства, поява людей, які займалися лише обміном - купців); зростання продуктивності праці й поява надлишкового продукту; можливість експлуатації чужої праці; концентрація засобів праці та запасів товару в окремій сім'ї; внутрішньородова нерівність, виникнення приватної власності.

2. Політичні: неможливість існування в нових умовах родоплемінної організації; виникнення класів з протилежними інтересами; необхідність в органі, здатному забезпечити функціонування суспільства як цілісного організму; потреба у сильній владі з відокремленим апаратом, що має можливість здійснювати примус.

3. Соціальні: ліквідація племінного та общинного колективізму, виникнення патріархальної сім'ї; виникнення соціальних протиріч між групами людей; ускладнення процесів соціального регулювання; упорядкування відносин між людьми; необхідність вирішення спорів, що виникають у результаті індивідуалізації суспільства.

4. Психологічні: заміна єдиної свідомості свідомістю з почуттям вини; розподіл свідомості на права й обов'язки.

5. Культурні: необхідність управління суспільством цивілізованішими методами.

Причини: 1)Виділення з мисливських та землеробських племен тваринницьких, розподіл праці. 2)Ремесло відокремлюється від землеробства. 3)Поява торгівельного обміну – спершу всередині племені, згодом за його межами, торгівля. 4)Поява надлишкового продукту, який зосереджувався в руках вождів. Патріархальна родина, рабська праця. Приватна власність та майнова нерівність.5)Поява класів (в результаті розкладу родового суспільства) як великих груп людей із протилежними інтересами, виникнення міжкласових конфліктів. 6)Неспроможність суспільної влади первіснообщинного ладу врегулювати класові суперечності та конфлікти призвели до виникнення держави як політичної організації публічної влади зі своєю системою спеціальних органів (армія, суд, органи управління).

107. Як формулюється основна проблема при дослідженні сутності держави?

Чиїми інтересами опікується держава: груповими (класовими, корпоративними) чи загальними?

108. Як тлумачили сутність держави більшість європейських мислителів, починаючи з доби античності?

Держава захищає інтереси всього суспільсьва. (Арістотель, Фома Аквінський)

Держава – змова багатих проти бідних. (Томас Мор)

109. В чому полягає сутність держави на думку марксистів?

Ленін, Енгельс: захист групових інтересів – держава має класову сутність, машина для підтримання панування одного класу (більшості) над іншим (меншості); класова сутність держави.

110. Дайте визначення поняття «держава».

Держава – історичний феномен, що виник на певному етапі розвитку внаслідок комплексу чинників: об’єктивних (внутріш. і зовн., прир. і соц.) і є результатом свідомої чи менш свідомої діяльності людей.

Держава – сформований домінуючими соц. групами і відокремлений від народу апарат управління суспільними процесами, який має монопольне право запроваджувати закони і добиватися їх виконання членами даного суспільства.

111. Назвіть головні ознаки держави як суспільного явища.

1. Публічна влада

2. Територія

3. Суверенітет

4. Право на легальний примус (Макс Вебер)

5. Право видавати закони

6. Право збирати податки

7. Обов’язкове членство

112. Прокоментуйте думку політологів про те, що в сучасному світі державний суверенітет не має абсолютного характеру.

Суверенітет є необхідною політичною та юридичною ознакою держави. В сучасному світі він не має абсолютного характеру. В демократичних суспільствах суверенітет держави визнається похідним від суверенітету народу, влада держави обмежується впливом політичних партій, різноманітних громадських організацій, груп інтересів. Обмеження суверенітету у його зовнішньому аспекті проявляється, зокрема, у членстві держави в різних міжнародних організаціях, відповідно до якого вона бере на себе певні зобов´язання. Сучасне світове співтовариство може навіть примусити ту чи іншу державу до виконання його настанов, особливо коли йдеться про припинення агресивної війни, забезпечення елементарних прав людини. Якщо в минулому будь-яка спроба світового співтовариства дати рекомендації тій чи іншій державі розцінювалась як втручання у її внутрішні справи, то в умовах сучасного взаємозалежного світу вирішення окремих, особливо глобальних, проблем вимагає певного обмеження суверенітету.

«випаровування держави» (Боб Джексон): функції держави переходять до інших інституцій

1. Глобалізація (політична глобалізація – збільшення впливів міжнародних утворень (ООН, ЄС) – суверенітет держав піддається ерозії).

113. Охарактеризуйте основні функції сучасної розвиненої держави.

Функції держави

➢ Внутрішні

➢ Зовнішні

Мухаєв:

• Економічна

• Соціальна

• Організаційна

• Правова

• Політична

• Освітня

• Культурно-виховна

Рябов:

• Законодавча

• Організаційна

• Політична

• Економічна

• Соціальна

• Культурно-виховна

Соломін:

• Організаційна

• Законодавча

• Політична – властиві всім Д в різні періоди.

• Економічна

• Фіскальна

• Соціальна

• Культурно-освітня.

Зовнішні функції:

• Співробітництво в різних царинах суспільного життя;

• Захист від зовнішньої агресії

114. Дайте визначення поняття «правова держава».

Правова держава – це політична і ідеологічна надбудова над демократичним суспільством індустріальної (пост) доби, тому в доіндустріальних державах держава не може бути правовою.

Правова держава – це держава, діяльність якої грунтується на принципах верховенства права (і міжнародного), дотримання чинного законодавства (і щодо посадових осіб), гарантування прав і свобод людини й громадянина, всього комплексу людських прав і свобод.

115. Охарактеризуйте основні принципи, на яких ґрунтується правова держава.

Правова держава – це держава, діяльність якої грунтується на принципах верховенства права (і міжнародного), дотримання чинного законодавства (і самою державою), захисту і реалізації невід’ємних прав людини.

Характеристика правової держави:

ü Верховенство права:

§ Конституційна юрисдикція – закони не суперечать конституції

§ Правовий характер законів – за своїм змістом закони не повинні виходити за межі права

§ Державна влада та її посадові особи діють в межах правових законів – „дозволено тільки те, що дозволено”

§ Щодо громадян – „дозволено те, що не заборонено законом”

§ Пріорітет міжнародного права над національним.

ü Правова рівність усіх громадян (незалежно від раси, статі)

ü Пріорітет невд’ємних прав людини над правами будь-якої спільноти (конфесія, клас, нація) – право народу перед правами держави. Ми головні, бо посадовці живуть за рахунок податків, які сплачуємо ми.

ü Правова рівність громадян і держави (взаємна відповідальність)

ü Непорушність прав і свобод людини і громадянина, які є ядром усієї правової системи держави. Закони повинні узгоджуватись з правами людини.

ü Принцип розподілу державної влади на 3 гілки, які є відносно самостійними за функціональними призначенням, що державна влада не була узурпована.

ü Презумпція невинності: кожна людина, яка обвинувачується у скоєнні злочину, має право вважатися невинною доти, доки її винуватість не буде встановлено в законному порядку шляхом судового розгляду.

116. Поясніть, в чому полягає власне політологічний аспект у розумінні правової держави.

(Вот здесь совсем не уверена, в конспектах тоже ничего подобного не было, поэтому исключительно помощь папы и википедии)

Правова держава — форма організації державної влади, за якої верховенство в усіх сферах життя належить правовому закону. У правовій державі всі — і державні органи, і громадяни — однаковою мірою відповідальні перед законом. В ній реалізуються всі права людини; здійснюється розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову.

Тобто це така організація суспільства, де закон і правовий порядок мають пріоритет над державою та іншими інститутами політичної і соціальної влади, а не навпаки. А основні права особи та її соціальна безпека складають зміст свободи, заснованої на законах, які приймаються і піддаються зміні законним шляхом.

Правова держава – це держава, діяльність якої ґрунтується на принципах верховенства права (і міжнародного), дотримання чинного законодавства (і самою державою), захисту і реалізації невід’ємних прав людини.

117. Поясніть, що таке права людини «першого, другого і третього покоління»?

• Права першого покоління - політичні і невідчужувані особисті (громадянські). (право громадянина на свободу думки, совісті та релігії, на участь у здійсненні державних справ, на рівність перед законом, право на життя, свободу і безпеку особи, право на свободу від довільного арешту, затримання або вигнання, право на гласний розгляд справи незалежним і неупередженим судом та ін.) негативні права – зобов’язують державу утримуватися від втручання.

• Права другого покоління – економічні, соціальні, культурні. (право на працю, відпочинок, соціальне забезпечення, медичну допомогу та ін.) позитивні права. Втручання держави для покращення.

• Права третього покоління – колективні (солідарні). (право на мир, безпеку, незалежність, на здорове навколишнє середовище, на соціальний і економічний розвиток як людини, так і людства у цілому)

118. Поясніть, що таке омбудсман, і чи існує така посадова особа в Україні?

Омбудсман – уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Однією з головних функцій омбудсмана у світі є контроль за діяльністю виконавчих та інших органів державної влади шляхом розгляду скарг громадян на дії тих чи інших органів або посадових осіб, що призвели до порушення прав та свобод людини і громадянина.

В Україні існує. Затверджено в Конституції України(ст.. 101) та прийнятому на її основі 23 грудня 1997р. Законі України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”. Чинний в Україні - Валерія Лутковська.

119. Дайте визначення поняття «соціальна держава».

Соціальна держава – держава, діяльність якої грунтується на пріорітеті соціальних цінностей, насамперед на праві людини на гідне життя.

120. Чи тотожні за змістом поняття «соціальна держава» і «держава загального добробуту»?

121. Поясніть, чому в сучасній науковій літературі зазвичай пишуть не окремо про правову і окремо про соціальну державу, а про «соціальну правову державу» (Г.Геллер та ін.) або навіть про «соціально-правову державу»?

122.За яким головним критерієм розрізняють соціальні держави ліберального, консервативного і соціал-демократичного типу?

123. Які політичні партії французький політолог Моріс Дюверже називав «партіями внутрішнього походження»?

Кадрові – партії внутрішнього походження, відносно невеликі, складаються з професійних політиків.Можна чітко виокремити провідну і широку мережу партійних функціонерів, які створили комітети виборців. Як праавило, правого спрямування. Організаційно неоформлені, членство вільне.

*внутрішнього спрямування – парламентського чи електорального походження

*зовнішнього спрямування – непартійне чи не електоральне походження

124. Які політичні партії французький політолог Моріс Дюверже називав «партіями зовнішнього походження»?

Масові – партії зовнішнього походження, як правило лівого спрямування, керівництво -* партійні функціонери -*рядові члени. Організаційно оформлені. Є специфічна процедура прийому до цієї партії, є певні вимоги до майбутніх членів партії, фіксоване членство, облік партії, сплата членських внесків, існує процедура виключення з партії.

125. Дайте визначення поняття «політична партія».

Політична партія – це відносно усталена організована група однодумців, яка виражає інтереси частини населення і прагне їх задовольнити завдяки здобуттю державної влади або участі в її розподілі та здійсненні.

Політична партія – це організована група однодумців, яка виборює владу в державі для задоволення інтересів певної частини населення.

126. Охарактеризуйте основні риси (ознаки) політичної партії як суспільного явища.

• наявність організаційної структури

• наявність спільної ідеології

• представлення інтересів частини населення

• боротьба за владу в державі.

127. Поясніть, в чому полягає принципова відмінність між політичною партією і політичним гуртком?

„задоволення інтересів певноїчастини населення” представляє основне призначення партії, наголошує на зв’язку політичної партії з певними верствами. Ця риса відрізняє від пол. гуртка, клубу.

128. В чому, на думку багатьох сучасних політологів, полягає внутрішньо суперечлива сутність політичних партій?

З одного боку, політичні партії виступають як знаряддя демократичної влади, бо в них багато народу. З іншого боку може існувати авторитарність партійної верхівки й задоволення їхніх потреб усією партією. Будучи створена для захисту інтересів якоїсь частини населення, вона може перетворитися на організацію, члени якої дбатимуть про свої інтереси.

129. В чому полягає сутність т.зв. «залізного закону олігархії», який на початку ХХ ст. сформулював німецький політолог Роберт Міхельс, досліджуючи тенденції розвитку масових партій?

Роберт Міхельс сформулював „Закон олігархічних тенденцій в демократії”. Потреба у професійному керівництві державою і партійними структурами призводить до концентрації влади в руках бюрократії. Будучи створеною для задоволення і реалізації інтересів певної частини населення, вона може перерости в структуру, яка буде служити інтересам вузької групи осіб, корпоративним інтересам. Історичний досвід: за відсутності демократичних засад у суспільстві і державі, особливо у тоталітарних суспільствах, закон спрацьовує.

130. Поясніть, чому в різні часи і у різних народів ставлення багатьох громадян до політичних партій було скрізь негативним?

Захищаючи інтереси певних груп суспільства, вони розколювали його, служили джерелами конфліктів. По зауваженню А. Токвіля, «партія є неминуче лихо вільних урядів». Але ще до його появи перших політичних партій на Великобританії - торі і вігів - з кінця ХУЛ в. англійські мислителі почали готувати громадську думку до позитивному сприйняттю партий.

131. Поясніть, що мав на увазі відомий французький історик і політичний діяч Алексіс де Токвіль, характеризуючи політичні партії як «неминуче зло вільних урядів»?

132. Якими основними чинниками може бути зумовлена структура політичних партій?

Структура політичних партій зумовлена різними чинниками:

• характер політичного режиму;

• форма державного устрою

• чинне законодавство

• тип партії

133. На основі якого принципу будується структура політичної партії за умов демократичного режиму?

Територіального.

134. На основі якого принципу найчастіше будується структура політичної партії за умов тоталітарного режиму?

Виробничо-територіального

135. В чому полягає сутність виробничо-територіального і територіального принципів побудови політичних партій?[1]

136. Укажіть, хто, згідно закону «Про політичні партії в Україні» (2001р.), має право бути членом української політичної партії? [2]

Членом політичної партії може бути лише громадянин України, який відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) має право голосу на виборах. Громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній партії.

137. Укажіть, хто, згідно закону «Про політичні партії в Україні» (2001 р.), не має права бути членом української політичної партії? [3]

1) судді;

2) працівники прокуратури;

3) працівники органів внутрішніх справ;

4) співробітники Служби безпеки України;

5) військовослужбовці;

6) працівники органів державної податкової служби; { Частину

третю статті 6 доповнено пунктом 6 згідно із Законом N 2748-IV

(2748-15) від 06.07.2005 }

7) персонал Державної кримінально-виконавчої служби України.

138. Наведіть т.зв. «формулу політичної партії» і поясніть, для чого вона найчастіше використовується?

Політична ідеологія + організаційна будова + соціальна база та електорат + методи, засоби та стиль партійної діяльності.

139. Охарактеризуйте основні функції політичних партій.

Внутрішні:

- розробка парт.ідеології

- пошук джерел фінансування

- координація діяльності партійних органів і партійних осередків

- залучення та виховання нових членів

- співробітництво із спорідненими партіями

Зовнішні:

- політична – завоювання влади

- представницька – представляти інтереси

- комунікативна – забезпечення спілкування між державою і суспільством

- інституалізація пол. активності громадян

- формування політичної еліти

- політична соціалізація членів суспільства

140. Назвіть основні критерії класифікації політичних партій.

Політичний темперамент; ідеологія; організаційний критерій; соціальна база та електорат; методи і засоби діяльності; стиль політичної діяльності; місце в системі державної влади.

141. Які типи (різновиди) політичних партій традиційно виокремлюють на основі ідеологічного критерію?

- ліберальні

- консервативні

- комуністичні

- соціалістичні

- соціал-демократичні

142. Назвіть первісне значення понять «ліві партії», «центристські партії», «праві партії».

- ліві (революційні)

- центристські (реформи)

- праві (консервативні)

Підхід виник під час ВФР. Якобінці (ліві), жирондисти – центр, консерватори – праві.

143. Які типи (різновиди) політичних партій традиційно виокремлюються на основі організаційного критерію?

- кадрові (є лідери, є апарат, немає рядових членів (електорат)

- масові (КПРС і КПК)

- партії виборців (є виборчий прагматизм, а є і необов’язковість брати участь у політичному житті)

144. Поясніть, які політичні партії французький політолог Моріс Дюверже називав «кадровими партіями»?

145. Поясніть, які політичні партії французький політолог Моріс Дюверже називав «масовими партіями»?

Масові – партій зовнішнього походження, як правило лівого спрямування, керівництво -* партійні функціонери -*рядові члени. Організаційно оформлені. Є специфічна процедура прийому до цієї партії, є певні вимоги до майбутніх членів партії, фіксоване членство, облік партії, сплата членських внесків, існує процедура виключення з партії

146. В чому полягає специфіка політичних партій, які деякі політологи (приміром, Дж.Сарторі, Ж.Шарло) назвали «партіями виборців»?

поєдують риси масових (партійна ієрархізована структура) і кадрових (виборчий прагматизм).

147. Які типи (різновиди) політичних партій традиційно виокремлюють на основі критерію соціальної бази та електорату?

- буржуазні

- селянські

- робітничі

- клерикальні

Класифікація застаріла

148. Поясніть, в чому полягає феномен т.зв. «народних партій», які в Європі почали з’являтися після Другої світової війни?

Прагнення представляти інтереси не окремих соціальних груп, а широких верств населення

149. Які види політичних партій виокремлюють за критерієм методів та засобів політичної діяльності?

- парламентського типу (легальні методи, участь у пол.виборах в парламент)

- авангардного типу (Курдська партія, КРП, РСДРПб), законні й незаконні

150. Поясніть, в чому полягає відмінність між партіями авангардного і парламентського типу.

Авангардні партії, які претендують на керівництво всім народом, вдаються до силових методів тиску (страйків, пікетування і навіть актів терору) на владу для розв'язання власних програмних цілей. Часто діяльність цих партій межує з порушенням законів. Партії парламентського типу (ліберальні, соціал-демократичні та неоконсервативні) помірковані, вони користуються тими засобами, які не виходять за межі правового поля.

151. Які види політичних партій виокремлюють за стилем політичної діяльності?

- прагматичний (пошук легальних засобів для досягнення цілей)

- ідеологічний (захист ідеологічних цінностей)

152. Поясніть, чим відрізняються між собою партії прагматичного та ідеологізованого стилю політичної діяльності.

Прагматичні - постійна націленість на пошук легальних методів боротьби, ідеологічні - постійний захист ідеологічних цінностей

153. Які види політичних партій виокремлюють за місцем у системі державної влади?

- правлячі

- опозиційні

154. Назвіть політичні партії і виборчі блоки партій, які за результатами виборів до ВР України 2006 року стали правлячими (урядовими), а які з них опинилися в парламентській опозиції.

● Брали участь 45 партій, до ВР потрапили: Партія регіонів (186 мандатів)- урядові

● Блок Юлії Тимошенко (129) - опозиція

● Народний союз «Наша Україна» (81) - опозиція

● Соціалістична партія України (33) - урядові

Комуністична партія України (21) - урядові

155. Назвіть політичн07 року стали правлячими (урядовими), а які з них опинилися в парламені партії і виборчі блоки партій, які за результатами виборів до ВР України 20тській опозиції.

20 політичних партій. З них пройшли:

Партія регіонів - правлячі

Блок Юлії Тимошенко (БЮТ) - опозиція

Блок «Наша Україна - Народна Самооборона» (НУНС) - опозиція

Комуністична партія України (КПУ) - правлячі

«Блок Литвина» - правлячі

156. В чому, на думку англійського історика і політичного діяча лорда Болінгброка, полягають основні функції опозиційних партій? [4]

1) критика діяльності уряду

2) пропонувати альтернативні варіанти вирішення проблем

3) контроль виконавчої влади

4) заміна існуючого уряду після перемоги на виборах

157. Які види політичних партій зазвичай виокремлюють за ставленням до чинної політичної системи?

Системні (правлячі, опозиційні)

Анти системні (легальні, нелегальні)

158. Поясніть, в чому полягає відмінність між системними і антисистемними (легальними та нелегальними) партіями?

159. Що таке «партія влади» і для яких країн притаманний цей політичний феномен?

Партія влади не дорівнює урядовій партії. Партія влади – метафора, феномен пострадянських недемократичних країн.

160. Охарактеризуйте кількісний критерій класифікації політичних партій.

*кількість членів партії (поширений в Україні)

*чисельність електорату (на Заході)

161. Партії якого типу виокремлює французький політолог Жан Блондель за кількісним критерієм (рівнем електоральної підтримки)?

*великі: близько 40% підтримки

*середні: більше 20%

*проміжні:близько 15%

*малі: 10%

162. Дайте визначення поняття «партійна система».

Сукупність усіх партій, що виборюють і здійснюють владу в державі;

Сукупність усіх партій, що зв’язані між собою та іншими елементами політичної системи.

163. Охарактеризуйте класифікацію партійних систем французького політолога Моріса Дюверже (1954 р.).

Найбільш поширена типологія партійних систем ґрунтується на кількісному критерії — кількості партій, які реально борються за владу або здійснюють вплив на неї. Відповідно вирізняють: однопартійну, двопартійну та багатопартійну системи. Ця типологія належить М. Дюверже, який виокремлює також «систему двох з половиною партій»— проміжний варіант між двопартійною та багатопартійною системами, коли сили двох партій врівноважуються. Залежно від числа партій М. Дюверже виділив:

• однопартійні (неконкурентні) системи, які поділяються на деспотичні та демократичні різновиди;

• багатопартійні (конкурентні) — з однією домінуючою партією, двопартійні та мультипартійні системи.

164. Охарактеризуйте класифікацію партійних систем французького політолога Жана Блонделя (1968 р.). Класифікація партійних систем Ж. Блонделя ґрунтується на врахуванні двох змінних — кількості партій та їх положення в партійній системі. В результаті вчений виділив чотири типи партійних систем:

• двопартійна;

• система двох з половиною партій;

• багатопартійна з домінуючою партією;

• багатопартійна без домінуючої партії.

165. Поясніть, в чому відмінність між партійною системою з домінуючою партією і партійною системою без домінуючої партії (за класифікацією Ж.Блонделя).

166. Поясніть, в чому полягає відмінність між двопартійною і двох з половиною партійною системами (за класифікацією Ж.Блонделя).

167. Назвіть основні типи партійних систем за класифікацією американського політолога Джованні Сарторі (1976 р.).

§ Однопартійна – недемократиний режим, в умовах кризи система дозволяє швидко мобілізувати ресурси, вони є історично безперспективними – СРСР;

§ гегемоністська Багатопартійна з 1 партією-гегемоном – недемократичний режим, Польща, НДР, Чехо-Словаччина, формально – Китай.

§ домінантна Багатопартійна з домінуючою.за умов демократії, формує уряд 1945-1995 – Японія; одна партія може мати підтримку кілька десятків років

§ Двопартійна. Демократія, не обов”язково лише 2 партії – Великобританія, США. Але дві потужні

§ обмеженого плюралізму (багато партій, декілька найбільш впливові у парламенті)

Поляризованого плюралізму (неусталена демократія, найбільш впливові партії – різні ідеологічно)

Атомізована (за умов переходу від дикататури до демократії, велика кількість невпливових малих партій)

168. Поясніть, в чому полягає відмінність між однопартійною і гегемоністською партійними системами (за класифікацією Дж.Сарторі).

Однопартійна система: зрощення партійного і державного апарату, тоталітарний режим, неможливість існування інших партій.

Гегемоністська система: інші партії існують, але реальна влада зосереджена в руках партії-гегемона.

169 Поясніть, в чому полягає відмінність між гегемоністською і домінантною партійними системами (за класифікацією Дж.Сарторі).

В гегемоністській системі отримання влади однією глобальною партією відбувається в недемократичному порядку, шляхом загарбання нею влади, у домінантній системі партія формується й приходить до влади, утворюючи уряд, шляхом виборів народу, серед якого вона отримує більшу кількість голосів.

170. Охарактеризуйте особливості двопартійної системи (за класифікацією Дж.Сарторі).

Двопартійна система існує в демократичних державах, де існує багато партій, однак тільки дві із них потужні) які необхідно повинні бути протилежними за своїми політичними переконаннями, конкурувати. Партії отримують владу почергово шляхом виборів. Приклад країн з двопартійною системою: Велика Британія, США

171. Порівняйте багатопартійну систему обмеженого і багатопартійну систему радикального плюралізму (за класифікацією Дж.Сарторі).

Багатопартійна система радикального плюралізму – багато партій, найпотужніші партії протилежних спрямувань.Багатопартійна система обмеженого плюралізму – переважають центристські партії.

172. Охарактеризуйте особливості атомізованої партійної системи (за класифікацією Дж.Сарторі).

Атомізована – багато малочисельних і невпливових партій. Для законотворення їм необхідно об’єднувати сили й утворювати коаліції.

173. Які партійні системи можуть існувати за умов демократичного і тоталітарного режимів (за класифікацією Дж.Сарторі)?

Демократичний: багатопартійна з домінуючою, двопартійна, Багатопартійна система радикального плюралізму, Багатопартійна система обмеженого плюралізму, Атомізована. Тоталітарний: однопартійна, багатопартійна з партією-гегемоном.

174. Охарактеризуйте основні етапи становлення багатопартійної системи в Україні (починаючи з кінця 1980-х рр.).

Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 233 | Нарушение авторских прав

<== предыдущая страница	\|	следующая страница ==>
Процес владарювання	\|	Авторитаризм.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.184 сек.)