|
аналізатор)
Велике значення у визначенні положення і їла та його частин у просторі, а також координації рухів мають рецептори, що містяться в м'язах, сухожилках і суглобах (пропріорецептори). Імпульси, що виникають в пропріорецепторах під час рухів, по доцентрових нервах надходять до мозочка і задньої центральної закрутки кори півкуль головного мозку, де виникає відчуття зміни в положенні частин тіла. В результаті подразнення пропріорецепторів виникають рефлекторні скорочення тієї чи іншої групи м'язів, або зміна їх тонусу. Це сприяє підтриманню або зміні руху, а також зумовлює позу тіла, яка забезпечує його рівновагу. За допомогою м'язово-суглобового чуття можна, піднімаючи предмет, приблизно визначити його вагу.
У школярів збудливість пропріорецепторів з віком збільшується: найнижча вона у учнів 1 класу, найвища – в учнав 11 класу. Найбільша збудливість пропріорецепторів у дні і години уроків праці, фізкультури, занять в спортивних секціях, ігор та прогулянок на вулиці. Найменша – в години відносної нерухомості (під час уроків, під час виконання домашнього завдання). Вона підвищується в першій половині дня і знижується надвечір.
Органи чуття внутрішніх органів
Встановлено, що у всіх внутрішніх органах (органи травлення, легені, серце, судини, селезінка і т.д.) є спеціальні рецептори – інтерорецептори, які сприймають зміни в діяльності цих органів. За своєю будовою і функціями інтерорецептори різні. Одні з них сприймають температуру, інші – тиск, треті – хімічні, больові подразнення тіла і т.д. Інтерорецептори дуже чутливі – вони реагують навіть на незначні зміни у внутрішньому середовищі організму.
Імпульси, що надходять в центральну нервову систему від інтерорецепторів, відіграють дуже важливу роль у регуляції функцій різних органів. Завдяки цим імпульсам регулюється кров’яний тиск у судинах, обмін речовин, кровопостачання тканин, координується діяльність різних органів і систем. Інтерорецептори сигналізують в центральнц нервову систему про стан внутрішніх органів і про ті зміни, які в них виникають в процесі діяльності.
Смаковий аналізатор: будова, функції
Сприймання смакових властивостей речовин, що потрапляють у порожнину рота, виконує смаковий аналізатор.
Він складається з периферичного (смакові рецептори), провідникового (периферичний язикоглотковий нерв, довгастий мозок,гіпоталамус, таламус) і центрального (у скроневій частці кори головного мозку) відділів.
Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 218 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Вестибулярний апарат: будова, функції | | | Нюховий аналізатор: будова, функції |