Формули повного та неповного згорання природного газу.

Горіння – це процес з’єднання горючих компонентів газу з киснем повітря

при наявності джерела вогню, в результаті ЧОГО виділяється тепло, світло, енергія.

СН₄ + 2О₂ = СО₂ + 2 Н₂ О ↑ + Q - повне згорання

Метан кисень вуглекислий газ водяна пара тепло

СН₄ + 1,5О₂ = СО + 2 Н₂О ↑ + Q - неповне згорання

Метан кисень чадний газ водяна пара тепло

6. Чадний газ – причини утворення та методи усунення.

Чадний газ (продукт неповного згорання природного або скрапленого газів) на організм людини діє отруйно.

Чадний газ, або окис вуглецю (СО), це безбарвний, із слабким запахом, трошки легший за повітря газ. При наявності його 0,5% - людина гине через 20-30 хвилин, а при 1 % - смерть наступає через 2-3 хвилини.

Симптоми отруєння:

- тягар у голові

- шум у вухах

- посилене серцебиття

- головний біль

- загальна слабкість, сонливість, тягар у всьому тілі (немов паралізує)

- нудота, блювота

- втрата свідомості

- слабкий пульс, кома та порушення дихання

- недостатній доступ кисню до мозку, що спричиняє смерть.

Якщо людина упродовж певного часу дихає повітрям із незначним вмістом чадного газу, то це невідворотно призведе до ушкодження головного мозку.

Для запобігання утворення чадного газу необхідно відрегулювати роботу газових пальників, користуватись газовими приладами тільки при відкритих кватирках.

Чадний газ може потрапляти в приміщення через нещільності в димоходах, в печах і кухонних вогнищах, при відсутності тяги при користуванні газовими приладами з відводом продуктів згорання в димоходи, при несприятливих погодних умовах (сильний вітер, дощ, заметіль, підвищення температури і тиску зовнішнього середовища), а також потрапляння димоходів в зону вітрового підпору). Тому необхідно постійно слідкувати за наявністю тяги в димових і вент. каналах, періодично прочищати їх.

7. Чим характеризується стабільність процесу згоряння газу?

Стабільність процесу згоряння газу характеризується коротким факелом полум’я (15-20мм) голубовато-фіолетового кольору, наявністю яскраво вираженого ядра, відсутністю у полум’ї жовтих язиків. Горіння повинно відбуватися спокійно, без відриву і проскоку полум’я.

Відрив полум’я – це один з видів ненормального спалювання газу, воно виникає, коли швидкість подачі газоповітряної суміші (газу і повітря) більше швидкості горіння.

Таке горіння супроводжується шипінням, а полум’я тремтить і наче хоче відірватись від пальника. При цьому частина газу не приймає участі в горінні і заповнює навколишній простір аналогічно звичайному витоку газу. Особливо небезпечним є повний відрив полум’я.

Причинами відриву можуть бути: велика тяга димоходу, підвищення тиску газу, замале відкриття регулятора первинного повітря.

Проскок полум’я – це коли швидкість горіння більша швидкості виходу газоповітряної суміші. Полум’я проникає в середину пальника і горить біля сопла.

Причини проскоку – недостатня кількість газу (не повністю відкритий газовий кран або низький тиск в мережі), або надмірне відкриття регулятора первинного повітря. Результатом цього є миттєве проникання полум’я до сопла, утворення хлопків, які викликають погасання полум’я. Необхідно терміново погасити пальник і провітрити приміщення.

8. Дати визначення процесам горіння, вибуху, пожежі.

Горіння – це процес з’єднання горючих компонентів газу з киснем повітря

при наявності джерела вогню, в результаті якого виділяється тепло, світло, енергія.

Вибух – це миттєве горіння з руйнівною силою.

Пожежа – тривале некероване горіння.

9. Основні фізико-хімічні властивості зрідженого газу.

Зріджені (або скраплені) гази – складна суміш вуглеводнів (етан, пропан, бутан, пентан та інш.), які знаходиться в паро-рідинному стані, а саме: при підвищенні тиску легко переходить в рідинний стан, а при пониженні тиску – в парову фазу. При нормальних умовах вони знаходяться у газоподібному стані.

Нормальні умови: температура 0 градусів, тиск 760 мм.рт.ст.

Зріджений газ являється продуктом переробки попутного нафтового газу на газобензинових заводах. Він використовується в побуті і як паливо для автомобілів.

Основні горючі компоненти:

С3Н8 - пропан

С4Н10 - бутан

Основні фізико-хімічні властивості:

- без запаху

- без кольору

- в 2 рази важчий за повітря (накопичується в нижніх шарах)

- густина (маса 1м³ газу) складає 2,02-2,67 кг/м³

- на організм людини діє удушливо (більше 20 %), рідка фаза – обморожує шкіру

- межі вибухання від 2 до 9,5 % від закритого об’єму

- температура загорання 480

- температура горіння 2100

- теплотворна здатність (теплота згорання) від 21000 до 28500 (ккал/куб.м) –

зріджений газ більш теплоємкий, ніж природний.

- для згорання 1 куб.м газу потрібно 27 куб.м повітря або біля 5-7 куб.м кисню.

- великий коефіцієнт об’ємного розширення (наповнюють балон на 85 % від геометричного об’єму).

Формули горіння зрідженого газу:

С₃Н ₈ + 5О₂ = 3СО₂ + 4Н₂О + Q - повне горіння

Пропан

С₃ Н₈ + 3, 5О2 = 3СО + 4Н2О + Q - неповне горіння

С₄Н ₁₀ + 6, 5О₂ = 4СО ₂ + 5Н₂О + Q - повне горіння

Бутан

10.Хто допускається до обслуговування і ремонту газового обладнання,

газових мереж і споруд на них?

Допускаються особи, які:

- старші 18 років,

- пройшли медогляд,

- пройшли навчання безпечним методам і прийомам робіт у газовому господарстві в професійно-технічних навчальних закладах,

- пройшли перевірку знань виконання газонебезпечних робіт і ПБСГУ,

- вміють користуватись ЗІЗ і надавати першу долікарняну і пожежну допомогу,

- здали успішно іспит з питань ОП у відповідності з Типовим положенням,

- пройшли стажування під наглядом досвідченого працівника протягом 10-ти робочих змін,

- отримали інструктаж з питань ОП,

- отримали допуск до самостійної роботи згідно наказу.

11. Права і обов’язки слюсарів з експлуатації та ремонту

підземних газопроводів.

Права:

1. Не приступати до роботи по обходу траси без маршрутної карти, справного газоаналізатора і інструментів.

2. Припинити виконання робіт, які загрожують безпеці бригади або населення.

3. Оскаржити вказівки своїх безпосередніх керівників, якщо вони не відповідають вимогам існуючих ПБСГУ та інших нормативних документів і діючих інструкцій.

4. Заборонити проведення земляних робіт механізмами в радіусі 15 м від підземних г/п суміжними організаціями при відсутності у них письмового дозволу і погодженого з ПАТ “Львівгаз” проекту.

Обов’язки:

1. Знати і виконувати вимоги ПБСГУ, Закону України “Про охорону праці”,

ДБН “Газопостачання”, діючих інструкцій.

2. Здійснювати обхід трас надземних і підземних г/п і споруд на них.

3. Приймати участь у проведенні КПО і технічного обстеження г/п на маршруті траси шурфовим оглядом і буровим методом обстеження.

4. Вчасно виявляти витоки газу на підземних г/п, самовільні врізки в діючі г/п.

5. Виходити на виклики по телефонограмах суміжних організацій для контролю за проведенням земляних робіт в радіусі 15 м. від діючого г/п.

6. Приймати участь у випробовуваннях зовнішніх г/п на міцність і герметичність.

7. Виконувати земляні роботи.

8. До початку робіт перевіряти справність інструментів і механізмів, ЗІЗ.

9. Знати правила користування ЗІЗ.

10. Роботи виконувати в спецодязі, поверх якого одягати оранжеву куртку.

11. Щорічно здавати екзамен на знання безпечних методів роботи, правил пожежної безпеки, надання першої долікарняної допомоги потерпілому.

12. Дотримуватись правил трудової дисципліни.

12. Контрольно-вимірювальні прилади, які застосовуються в газовому господарстві.

Застосовуються:

- термометри – для замірів температур

- манометри (рідинний, пружинний) – для визначення тиску газу

- газоаналізатори (ШІ-10, ШІ-11, ШІ-12) – для визначення % загазованості

- звукові сигналізатори загазованості (СТХ-3, СТХ-17, ЩИТ-2, АГС-1)

- сигналізатори мікроконцентрацій чадного газу

- сигналізатори довибухових концентрацый природного газу

- газові лічильники

та інші КВП, використання яких залежить від виду робіт.

13. Прилади для вимірювання тиску газу, принцип роботи, застосування.

Для вимірювання величини тиску газу використовують:

- U-подібні рідинні манометри

- пружинні манометри

У-подібні рідинні манометри контролюють низький тиск в мм вод.стовпчика.

Заливають підфарбовану воду, керосин, дизпаливо (соляру), але обов’язково вводиться поправка на питому вагу рідини, наприклад:

Якщо дизпаливо, то коеф.= 0,8: 200 мм в.д.ст. х 0,8 = 160 мм.вод.ст.

Будова: -штатив, шкала, вигнута U-подібна трубка

Принцип роботи:

Рідина заливається до позначки 0, до правого відкритого кінця трубки кріпиться гумовий шланг, під”єднаний до газопроводу (наприклад після крану на опуску до приладу). Рідина під тиском газу в правій трубці опускається, а в лівій – піднімається на однакову кількість позначок шкали. Сума цих величин і буде вказувати на тиск газу в мережі, якщо залита рідина - вода.

Перевіряються при першому введенні в роботу, а потім - 1 раз на рік.

Пружинні манометри контролюють середній і високі тиски. Перевіряються – 1 раз на рік.

Чим більше діаметр корпусу, тим точніше прилад.

14. Газонебезпечні роботи, вимоги до їх виконання. Навести приклади газонебезпечних робіт.

Газонебезпечними називаються роботи, які виконуються в загазованому середовищі, або за яких можливе витікання газу.

До них належать:

- приєднання новозбудованих г/п до діючої мережі

- пуск газу в системи газопостачання

- робота на байпасі ГРП

- усунення закупорок, установка і зняття заглушок, від”єднання від діючих г/п обладнання, агрегатів і вузлів

- відключення агрегатів сезонної дії

- виконання зливно-наливних робіт на ГНС

- ремонт і огляд колодязів

- видалення води і конденсату з г/п і конденсатозбірників

- підготовка до техогляду резервуарів і балонів ЗВГ

- розкопка грунту в місцях витоку газу до їх усунення

- всі види робіт, пов’язані з виконанням вогневих і зварювальних робіт на діючих г/п

- технічне обслуговування і ремонт побутових газовикористовувальних приладів і апаратів.

Ці роботи виконуються під керівництвом спеціаліста, бригадою в складі не менше двох чоловік, в денний час доби, з використанням засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), згідно наряду-допуску (з додатком інструкції з техніки безпеки).

Газонебезпечні роботи, які періодично повторюються і виконуються в аналогічних умовах, як правило, постійним складом працюючих, можуть проводитись без оформлення н/д згідно затверджених виробничих інструкцій (зливно-наливні роботи на ГНС, техобслуговування г/п і обладнання без відключення газу, робота АДС до усунення прямої загрози оточуючим, після цього всі роботи виконуються згідно н/д).

Перед початком виконання г/н роботи відповідальний проводить інструктаж всім членам бригади на робочому місці. (Див. Питання № 16 про наряд-допуск)

15. Наряд-допуск на виконання газонебезпечних робіт, порядок його видачі і зберігання.

На виконання газонебезпечних робіт видається наряд-допуск.

Право видачі нарідів-допусків мають особи, призначені наказом по СПГГ, з числа керівних працівників і спеціалістів, які здали екзамен відповідно до вимог ПБСГУ.

Наряд-допуск не оформлюється на газонебезпечні роботи, які періодично повторюються і виконуються в аналогічних умовах, як правило, постійним складом працюючих (згідно затверджених виробничих інструкцій і інструкцій з безпечних методів роботи).

Н/д видаються завчасно, реєструються в журналі реєстрації, отримуються і повертаються під розписку особою, відповідальною за виконання робіт. В н/д вказується термін його дії, час початку

і закінчення роботи, він може бути продовжений особою, яка його видала. Всі члени бригади перед початком робіт повинні підписатися в н/д про одержання інструктажу із заходів безпеки.

Н/д зберігаються не менше року, а ті, що видані на врізку в діючий г/п, первинний пуск газу зберігаються постійно в архіві разом з виконавчо-технічною документацією.

Журнал реєстрації н/д зберігається 5 років.

Всі члени бригади перед початком робіт повинні підписатися в н/д про одержання інструктажу із заходів безпеки.

16. Завдання і обов’язки аварійно-диспетчерської газової служби.

Завдання АДС – локалізація і ліквідація аварійних ситуацій і аварій в газовому господарстві.

До складу АДС входять аварійні бригади з цілодобовим режимом роботи, включаючи вихідні і святкові дні).

Склад бригади:

- майстер чергової зміни, диспетчер, слюсарі, водії.

АДС забезпечена транспортними засобами, механізмами, аварійним запасом матеріалів, інструментів і приспосіблень, ЗІЗ.

На АДС ведеться документація, яка поділяється на оперативну, виконавчо-технічну і інструкції.

Крім цього в АДС розроблені Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій в газовому господарстві (ПЛАСи), а також План взаємодії всіх міських служб при ліквідації можливих аварій, в якому вказується послідовність дій міського господарства населених пунктів, а також взаємодія між ними при ліквідації різного роду аварій (міліції, швидкої допомоги,пожежників, водоканалу, тепло- і електромереж та інш.).

Обов’язок АДС: виїхати не пізніше як за 5 хвилин, прибути не пізніше як за 40 хв. найкорот-шим шляхом, локалізувати і ліквідувати аварію.

17. Проведення інструктажів абонентам по безпечному користуванню

побутовими газовими приладами.

Власники житлових будинків до пуску газу повинні забезпечити інструктаж квартиронаймачів, власників квартир (житлових будинків) з питань безпечного користування газом в побуті.

Інструктаж жителів міст при заселенні в будинки-новобудови і після

капітального ремонту, при газифікації існуючого житлового фонду проводиться

на діючому обладнанні в технічних кабінетах або газових школах спеціалізованих підприємств газового господарства (з видачею відповідних посвідчень).

Інструктаж жителів сільських населених пунктів проводиться в квартирах

під час пуску газу.

Власники громадських будинків зобов’язані забезпечити підготовку за спеціальною програмою осіб, відповідальних за технічний стан і безпечну експлуатацію газових господарств (з видачею відповідних посвідчень).

Інструктаж населенню проводиться згідно затвердженої інструкції.

Проведення інструктажів населенню входить і в обов’язки слюсарів газових господарств під час проведення ПТО і ТОЗ під особистий підпис абонентів в актах.

18. Хто має право здійснювати будівництво систем газопостачання?

Мають право спеціалізовані будівельно-монтажні організації, які мають ліцензію (непростроче-ну), одержали в установленому порядку дозвіл органів Держпромгірнагляду України на виконання

робіт із спорудження систем газопостачання і зареєстровані в цих органах за місцем виконання робіт (газотехнічній інспекції міста або району).

Про початок робіт ці будівельно-монтажні організації повинні повідомити орган Держпромгірнагляду і спеціалізоване підприємство газового господарства (СПГГ) не пізніше як

за 5 днів до початку будівництва.

Технагляд за будівництвом здійснюється замовником і СПГГ.

19. Хто допускається до обслуговування і ремонту газового обладнання, газових мереж і споруд на них?

Допускаються особи, які:

- старші 18 років,

- пройшли медогляд,

- пройшли навчання безпечним методам і прийомам робіт у газовому господарстві в професійно-технічних навчальних закладах,

- пройшли перевірку знань виконання газонебезпечних робіт і ПБСГУ,

- вміють користуватись ЗІЗ і надавати першу долікарняну і пожежну допомогу,

- здали успішно іспит з питань ОП у відповідності з Типовим положенням,

- пройшли стажування під наглядом досвідченого працівника протягом 10-ти робочих змін,

- отримали інструктаж з питань ОП,

- отримали допуск до самостійної роботи згідно наказу.

20. Призначення газорегуляторних пунктів (ГРП, ШРП).

Газорегуляторні пункти (ГРП) призначені для пониження тиску і підтримання його на заданому рівні незалежно від коливань до ГРП і споживання газу після ГРП.

Функції ГРП:

- пониження тиску і підтримання на заданому рівні

- припинення подачі газу при підвищенні або пониженні тиску газу після регулятора вище заданих меж

- очистка газу від механічних домішок.

В завлежності від тиску ГРП бувають:

- з вхідним тиском до 0,6 МПа

- з вхідним тиском понад 0,6 до 1,2 МПа

По системі газопостачання ГРП поділяються на тупикові і закільцьовані.

ГРП бувають:

- окремо розташовані

- прибудовані до виробничих будинків і котелень

- вбудовані в одноповерхові будівлі і котельні

- на покриттях виробничих будинків, що газифікуються І,ІІ,Ш ступеню вогнестійкості.

Обладнання основної лінії:

- вхідна засувка

- ділянка газопроводу з продувочною свічею

- фільтр з обв’язкою (манометри до і після фільтру для визначення його засміченості по перепаду тисків)

- запобіжно-запірний клапан (ЗЗК)

- регулятор тиску

- ділянка газопроводу з продувочним газопроводом

- вихідна засувка

- запобіжно-скідний клапан (ЗСК) або гідрозатвор

Обладнання обвідної ліні:

- встановлені послідовно дві засувки, між якими розміщується продувний газопровід, а після них по ходу газу встановлюється манометр.

Обвідна (допоміжна) лінія ГРП – байпас – призначена для постачання газом споживачів в період ревізії і ремонту основної лінії редукування.

21. Хто допускається до користування газовими приладами і газобалонними установками? Що категорично забороняється робити при користуванні газом у побуті?

Допускаються особи, які пройшли інструктаж з правил безпечного користування побутовими газовими приладами.

Категорично забороняється:

1. Допускати до користування газовими приладами і газобалонними установками дітей дошкільного віку, осіб, що не контролюють свої дії, а також осіб, які не пройшли інструктажу і не знають вимог правил безпечного користування побутовими газовими приладами.

2. Проводити самочинну газифікацію будинку (квартири, літньої кухні, дачного будинку, тощо), заміну і ремонт газового обладнання.

3. Самовільно переставляти газові прилади, а також здійснювати перепланування приміщень, де встановлені газові прилади.

4. Вносити зміни в конструкцію газових приладів, змінювати улаштування димових та вентиляційних каналів, заклеювати отвори вентиляційних каналів, замуровувати “кишені” та люки, які призначені для чистки димоходів.

5. Користуватись газовими приладами при закритих вікнах, кватирках, фрамугах.

6. Перевіряти тягу вентиляційних каналів запаленим сірником.

7. Застосовувати відкритий вогонь для виявлення місць витоку газу.

8. Відключати автоматику безпеки і регулювання приладу, користуватися газом при несправних газових приладах, автоматиці, арматурі і газових балонах.

9. Користуватися газовими приладами з відводом продуктів згорання в димохід при відсутності тяги і щілини в нижній частині дверей.

10. Влаштовувати витяжну вентиляцію зі штучним спонуканням у будинках (приміщеннях), які обладнані приладами з відводом продуктів згорання в димохід.

11. Користуватися газом при порушенні щільності кладки, штукатурки і наявності тріщин в газифікованих печах і димоходах.

12. Залишати без нагляду працюючі газові прилади, які не обладнані автоматикою безпеки і регулювання.

13. Навантажувати газопроводи і прив’язувати до них мотузки.

14. Використовувати газ і газові прилади не за призначенням, користуватися газовими плитами для опалення приміщень.

15. Використовувати приміщення, де встановлені газові прилади, для сну і відпочинку.

16. Заходити у підвали з відкритим вогнем.

17. Проводити перевірку і самочинну прочистку димових і вентиляційних каналів, а також заміну газових балонів без проходження спеціального навчання і отримання дозволу від підприємства газового господарства.

18. Здійснювати заміну газових балонів в присутності осіб, які не мають відношення до виконання даної роботи.

19. Розміщувати в газифікованому приміщенні більше одного газового балону ємністю 50-55 л, або двох – ємністю 27 л кожен.

20. Встановлювати газові балони на відстані менше ніж 1 м від нагрівальних приладів. При наявності екрану, який запобігає нагріванню балону, цю відстань можна зменшити до 0,5м, а між балоном і екраном – не менше 10 см.

21. Розташовувати балони напроти топочних дверцят печей на відстані менше 2 м.

22. Вмикати і вимикати електроосвітлення, користуватися відкритим вогнем, електричними приладами і опалювальними печами під час заміни балонів, які встановлені в приміщенні.

23. Встановлювати газобалонні установки в приміщеннях, з яких є вхід у підвал, зберігати в підвалах як заповнені, так і порожні балони.

Дата добавления: 2015-07-17