Вулиця Братів Рогатинців

Виконав:

Студент Іст-25

Хома Михайло

Перевірила:

Гнатищак Г.Т.

Львів-2013

План

Вступ

1.Історія вулиці

2.Опис будівель вулиці

Висновки

Вступ

Прогулюючись площею Ринок варто звернути увагу на паралельні до неї вулиці. Однією з таких є вулиця Братів Рогатинців. Ця та сусідні вулиці(Кафедральна,Шевська,Друкарська,Ставропігійська,Староєврейська та ін.) становлять так зване середмістя, а колись властиве,укріплене довкола мурами і валами. Вулиця братів Рогатинців має свою неповторну історію,як і інші вулиці міста Львова.

Кожен будинок має свої історію, на вулиці проживали різні за соціальним і майновим статусом люди.

Свою теперішню назву Братів Рогатинців вулиця має з1991 року на честь львівських ремісників-сідлярів, старійшин Успенського братства кінця XVІ – початку XVІІ ст. Юрія та Івана Рогатинців (Jurij i Iwan Rohatyniec). Переважно на вулиці мешкали люди середнього класу, ремісники,торговці, адвокати, підприємці.

На вулиці дуже багато пам’яток архітектури місцевого значення, в основному кам’яниці першої половини ХІХ ст., більшість з яких пізніше перебудовувалася.

Вулиця Братів Рогатинців разом з площою Ринок і іншими паралельними вулицями становить визначний архітектурно – мистецький ансамбль, це жива історія міста, яка є перед нашими очима.

1.Історія вулиці

Отже, вулиця Братів Рогатинців, прокладена наприкінці XVIII ст. на місці розібраних міських фортифікацій. Вздовж нинішньої вулиці проходив Високий мур з вежами: Кожум’яків, Золотарів, Гончарів, Котлярів, Пуста вежа, Жидівська i Шевська. Під нинішніми будинками парної сторони вулиці проходив Низький мур з бастеонами, збудований у XV ст. Австрійська влада розпочала розбирати міські укріплення ще у 1777 році.

У 1787-му було оголошено про розпродаж південної частини міських мурів з баштами та прилеглих ділянок. За два десятиріччя паралельно до Нової проклали вулицю Валову. Одночасно, через сад Бернардинського монастиря, було продовжено вулицю Шкотську (Сербську,) до нинішньої Соборної площі.
З 1871 р. вулицю перейменували на честь короля Яна ІІІ Собєського (1629–1696).

Німці назвали її у 1941 р. просто Королівською, а з 1946 р. вона перетворилась на Комсомольську.

З 1991 р. вулиця має назву Братів Рогатинців на честь львівських ремісників-сідлярів, старійшин Успенського братства кінця XVІ – початку XVІІ ст. Юрія та Івана Рогатинців (Jurij i Iwan Rohatyniec).

Вулиця забудована в основному кам’яницями першої половини ХІХ ст., більшість з яких пізніше перебудовувалася.

2.Опис будівель вулиці

Для повної характеристики вулиці Братів Рогатинів варто детальніше зупинитися на описі будівель.

Братів Рогатинців, 3 (конскрипційний № 14 m). Чотириповерховий будинок з фасадом завширшки у три вікна, перебудований у середині ХІХ ст. У XVIII ст. тут була Карчовська солодовня (власність римо-католицька). Власник у 1871 р. – Фелікс Пйонтковський (Piątkowski Feliks); власник у 1916 р. – Валентин Гальський і співвласники (Halski Walenty i spółwłaściciele). У 1902 р. тут були перукарня Й. Рахтніса (Rachtnis J., Fryzyer), фірма з продажу цементу, вапна, гіпсу, кахлів, печей та сейфів Арнольда Вернера (Werner Arnold, Cement, Cementlager; Wapno i gips. Gyps und Kalklager; Kafli i piece, Kachel und Őfen; Kasy ogniotrwałe, Feuerkassen), магазин мод фірми М. Майзенгальтер (Maysenhalter M., Magazyny mód. Modistinnen), а також тут працювали кравець чоловічого одягу Мойсей Зільбер (Silber Mojżesz, Krawіес męskі, Herrenschneider) і кравчиня Леона Коконовська (Kokonowska Leona, Krawczyniа, Schnmderinn).

Братів Рогатинців, 4 (конскрипційний № 306 m, інша адреса: Галицька, 16). У XVIII ст. тут проходив Високий і Низький мур. Кам’яниця виникла бл. 1790 р. на місці розібраного муру при Галицькій брамі.

Сучасний вигляд вона отримала після перебудови у 1868 р., яка проводилась тодішнім власником доктором Юстином Яковом Куликом. Власник у 1871 р. – Яків Кулик (Kulik Jakób); власник у 1916 р. – Ян Лерський і співвласники (Lerski Jan i spółwłaściciele). У 1902 р. тут мешкали і практикували лікарі др. Ян Хондзиньський і др. Теофіл Стахевич (Chądzyński dr. Jan, Stachiewicz dr. Teofil, lekarzе), адвокати др. Казимир Чарніл, др. Владислав Маєвський, др. Вільгельм Гольцер (Czarnik dr. Kazimierz, Majewski dr. Władysław, Holzer dr. Wilhelm, adwokat), архітектор Володимир Подгородецький (Podhorodecki Włodzimierz, budowniczy, Baumeister und Architekt), мали своє помешкання судовий радник

Альфред Бандровський (Bandrowski Alfred, radca sądowy) та старший радник, віцепрокурор скарбу др. Карл Енґель (Engel dr. Karol, wiceprokur. skarbu, nadradca), трогував обоями, шторами і жалюзями Владислав Адамський (Adamski Władysław, Tapety, Tapeten, Story i żaluzje, Jalousien) працювали швець Міхал Казьмирович (Kaźmirowicz Michał, Szewc, Schustermeister), годинникар Ян Крізе (Kriese Jan, Zegarmistrz, Uhrmacher) і кравець Станіслав Белтовський (Bełtowski Stanisław, Krawіеc, Herrenschneider). Пам’ятка архітектури місцевого значення з 1988 р. № 941.

Братів Рогатинців, 5 (конскрипційний № 363 m). У XVIII ст., кам‘яниця Капітульна (власність римо-католицька). Тепер (2008) чотириповерхова кам’яниця з фасадом завширшки у три вікна, що збереглась за станом другої половини ХІХ ст.

Власник у 1871 р. – Антон Шьонгубер (Schönhuber Antoni); власник у 1916 р. – Михалина Гюбльова (Hüblowa Michalina). У 1902 р. тут мешкали: лікар др. Мєчислав Солтисік (Sołtysik dr. Mieczysław, lekarz), кравець Ян Майзенблятер (Maysenbalter Jan) і швець Владислав Маєр (Mayer Władysław). Пам’ятка архітектури місцевого значення з 1988 р. № 942.

Братів Рогатинців, 7 (конскрипційний № 15 m, інша адреса: Галицька, 14). У XVIII ст., кам‘яниця Ґідельчика (власність римо-католицька). У 1637 р. на місці давнішого будинку міщанин Адам Ґідельчик збудував триповерхову кам’яницю. На початку XVIII ст. будинок стає власністю родини Волковичів. У 1803 р. кам’яницю, яка до того часу перетворилась на рудеру, перебудував новий власник, Казимир Потаковський, піднявши її ще на один поверх. Власник у 1871 р. – Йосиф Волошинський (Wołoszyński Józef); власник у 1916 р. – Йонаш Самуель Ерліх (Ehrlich Jonasz Samuel).

У 1902 р. тут мешкали: урядовець фінансової дирекції Владислав Войтонь (Wojtoń Władysław), залізничний службовець Антон Філевич (Filewicz Antoni), податковий службовець Казимир Яросевич (Jarosiewicz Kazimierz), лікар др. Мєчислав Смітовський (Smitowski dr. Mieczysław), кушнір Юліан Солік (Solik Julian), торгівець Йосиф Стойковський (Stojowski Józef, handlowiec). У будинку тоді розміщувалась редація газети “Львовянин” (Lwowianin), яку осолював Самуель Баронч (Samuel Barącz) та Товариство власників реальностей (Stowarzyszeniу Właścicieli realności) на чолі з В. Добровольським (Wł. Dobrowolski). Пам’ятка архітектури місцевого значення з 1988 р. № 943.

Від вул. Галицької до вул. Сербської Братів Рогатинців, 9 (конскрипційний № 281 m, інша адреса: Галицька, 17). У XVIII ст., кам‘яниця Тошевича і Мароковська (власність римо-католицька). Власник у 1871 р. – Емілія Пентер (Penther Emilia); власник у 1916 р. – спадкоємці Хані Штайбер (Stauber Chany spadkobiercy). Тепер будинок, що виник, як дослідив Володимир Вуйцик, на місці двох кам’яниць: вузької (з фасадом завширшки 9,2 ліктя – бл. 4 м) кам’янички Дома Галича, потім Тошевича і ширшої кам’яниці Мораковського (вона була останньою на вул. Галицькій і прилягала до Високого муру). Між муром і кам’яницею у XVIII ст. був вузький перехід, що вів до Міського арсеналу, перекритий надбудовами з помешканнями та галереями. У 1765 р. Мораковська кам’ниця, що належала тоді остринському старості Йосифу Лосю (Józef Łoś), завалилась. Перед 1790 р. на цьому місці збудували триповерхову кам’яницю за проектом архітектора Максиміліана фон Круса (Maksymilian von Kruss). Замовником був доктор філософії та медицини Антон Марґер (Anton Marger), що у 1784 р. приїхав з Відня до Львова на посаду професора анатомії у новозаснованому університеті.

У 1881 р. проведено реконструкцію кам’яниці за проектом Яна Шульца (Jan Schulz), у 1896 р. перебудовано сходову клітку за кресленнями архітектора Володимира Подгородецького (Podhorodecki Włodzimierz), який жив по сусідству на Собєського, 4.

У 1902 р. тут мешкали: адвокат др. Володимир Шафранський (Szafrański dr. Włodzimierz, adwokat), службoвець Іпотечного

банку Генрик Колішер (Kolischer Henryk, urzędnik Banku hipotecznego), ювелір Самуель Бойтель (Beutel Samuel, złotnik), кравчиня Амалія Брукман (Bruckmann Amalia, krawczyniа), писар Натан Гарінґ (Haring Natan, pisarz), кушнір Хулієс Йорех (Jorech Chulies, Kuśnierz, Kirschner). Функціонували магазин дамського одягу Леї Кребс (Krebs Lea, Konfekcye damskie. Damen-Konfections-Geschafte), крамниця дрібних товарів Аурелії Седляк (Sedlak Aurela, Drobiazgowe Towary, Kurzwaaren Handlungen), перукарня Берна Шляфенберґа (Schlafenberg Bern, fryzyer). Пам’ятка архітектури місцевого значення з 1988 р. № 944.

Братів Рогатинців, 11 (конскрипційний № 277 m). Триповерхова чиншова кам’яниця другої половини ХІХ ст. із зеленим фасадом завширшки у чотири вікна. У XVIII ст., кам‘яниця Гараєвичовська (власність римо-католицька). Власник у 1871 р. – Лейб Фінклер і Райцез (Finker Leib і Reitzes J.); власник у 1916 р. – Ізраель Швадрон і співвласники (Schwadron Izrael i spółwłaściciele).

У 1902 р. тут мешкали: службовець Іпотечного банку Арнольд Карп (Karp Arnold, urzędnik Banku hipotecznego), зубний технік А. Слоамкер (Słoamiker A., Dentyści technicy, Zahntechniker), перукар Бернард Вебер (Weber Bernard, fryzyer) та годинникар Вайс (Weiss J., Zegarmistrz (miejski), Uhrmacher), який обслуговуквав міський годинник на ратушевій вежі. Пам’ятка архітектури місцевого значення з 1988 р. № 945.

Братів Рогатинців, 12 (конскрипційний № 292 m). Тепер чотириповерховий будинок, споруджений бл. 1910 р. з багатим декором, зокрема маскаронами у шоломах. У XVIII ст. тут проходив Високий і Низький мур. Власник у 1871 р. – Францішек Балутовський (Bałutowski Franciszek); власник у 1916 р. – Берл Фінкер і співвласники (Finker Berl i spółwłaściciele). У 1902 р. тут мешкали: старший залізничний ревізор Францішек Брагачек (Brahaczek Franciszek) і малимайстерні кравці Ян Абрисовський, Абрам і Герш Бреннери, Яків Курц, Флоріан Мікосінський (Abrysowski Jan, Brenner Abraham

і Hersch, Kurz Jakób, Mikosiński Floryan), шапкарі-капелюшники Лео Ляу і Йосиф Шульц (Lau Leo, Schulz Józef), шмуклер-позументник Маркус Зус (Suss Markus), токар Мойсей Геллер (Heller Mojżesz) та швець Гнат Садовий (Sadowy Ignacy), який очолював Товариство братньої допомоги шевських ремісників (Bratnia pomoc rękodzielników szewskich). Пам’ятка архітектури місцевого значення з 1988 р. № 946.

Кол. Собєського, 13 (тепер на цьому місці кам’яниці споруджено будинок Братів Рогатинців, 15, конскрипційний № 276 m). У XVIII ст., кам‘яниця Бадовська (власність римо-католицька). Власник у 1871 р. – спадкоємці Хаїма Йонаса (Jonasa Chaima spadkobiercy); власник у 1916 р. – Шнайдль Ляуфер і співвласники (Laufer Schneidl i spółwłaściciele). У 1902 р. тут мав свою фірму ювелір Ізраель Рапп (Rapp Izrael).

Братів Рогатинців, 14 (конскрипційний № 290 m). Тепер чотириповерховий будинок,споруджений у 1912 р. за проектом Владислава Дердацького (Derdacki Władysław). Фасад зеленого кольору оздоблений барельєфами фантастичних тварин. У XVIII ст. тут проходив Високий і Низький мур. Власник у 1871 р. – Герш Віц (Witz Hersch); власник у 1916 р. – Маркус Пробщтайн і співвласники (Probstein Markus i spółwłaściciele).

У 1902 р. тут мешкали: залізничний службовець Юрій Штауб (Staub Jerzy), агент-посередник Зиґмунт Хамейдес (Chamejdes Zygmunt), старша вчителька Олімпія Вахтель (Wachtel Olimpia), швець Вінцент Пих (Pych Wincenty), а також функціонував ресторан Муриція Ванґа (Wang Maurycy, Restauracyа, Restauration). Пам’ятка архітектури місцевого значення з 1988 р. № 947.

Братів Рогатинців, 15 (конскрипційний № 275 m). Тепер п’ятиповерховий будинок, споруджений у 1911-1912 рр. на місці двох кам’яниць з відступом від червоної лінії забудови за архітектурним бюро Міхала Уляма (Michał Ulam) за проектом Романа Фелінського (Roman Feliński).

У XVIII ст., кам‘яниця Ґладишовська (власність римо-католицька). Власник у 1871 р. – М. Вішновіц і

Пінелес (Wischnowitz M. і Pineles); власник у 1916 р. – Хаїм Ізраель Ляуфер і співвласники (Laufer Chaim Izrael i spółwłaściciele). У 1902 р. тут мешкали: різник Сімон Люммель (Kümmel Simon, rzeźnik) та ювелірка Фані Вассер (Wasser Fani, złotniczka). Через браму будинку відкривався прохід до пасажу Ляуфера і через нього на вул. Боїмів (Староєврейську) № 12. Пам’ятка архітектури місцевого значення з 1988 р. № 138.

Братів Рогатинців, 16 (конскрипційний № 355 m). Чотириповерховий будинок, споруджений у 1910-х рр. У XVIII ст. тут проходив Високий і Низький мур. Власник у 1871 р. – спадкоємці Томаша Вольфайля (Wohlfeila Tomasza spadkobiercy); власник у 1916 р. – Громада міста Львова (Gmina miasta Lwowa). У 1902 р. тут мешкали: фактор Абрам Мерер (Mehrer Abraham, faktor), залізничний інженер Людвік Павліковський (Pawlikowski Ludwik), швець Владислав Прима (Pryma Władysław), функціонувало похоронне підприємство Йоанни Островської (Ostrowska Joanna, Pogrzebowe przedsiębiorstwо, Begräbmiss Unternehmung). Пам’ятка архітектури місцевого значення з 1988 р. № 948.

Братів Рогатинців, 17 (конскрипційний № 92 m (у 1871 р. – № 274 m). Тепер триповерхова кам’яниця середини ХІХ ст. з фасадом завширшки у три вікна, на якому на поч. ХХ ст. встановлено два балкони з металевими решітками.

У XVIII ст., кам‘яниця Зухоровичовська (власність римо-католицька). Власник у 1871 р. – А. Еттеліс і спадкоємці Кребса (Etteles A. i Krebsa spadkobiercy); власник у 1916 р. – Іцак Мюллер і співвласники (Müller Izak i spółwłaściciele). У 1902 р. тут мешкали: Хаїм Деґен, фарбувальник (Degen Chaim, Lakiernik, Anstreicher) та маляр вивісок Еміль Деґен (Degen Emil, Malarz szyldów, Schildermaler).

Братів Рогатинців, 18 (конскрипційний № 288 m, інша адреса: Сербська, 14). Відреставрована у 2000–2005 рр. кам’яниця початку ХІХ ст., в наріжні ніші встановлена фігура Божої Матері. У XVIII ст. тут проходив Високий і Низький мур. Власник у 1871 р. – Мікулинський і Петрашевський (Mikuliński i Patraszewski); власник у 1916 р. – Марієм Фіш і співвласники (Fisch Mariem i spółwłaściciele). У 1902 р. тут мали майстернi фарбувальник Абрaм Брендель (Brendel Abraham), маляр вивісок Е. Брендель (Brendel E.), перукар Самуель Дорфман (Dorfman Samuel), бухгалтер Леон Гандельсман (Handelsman Leon), працював ресторан Аґіта (Agit S. Restauracyа, Restaurationen) та буквністична крамниця Абрама Пінсона (Pinson Abraham, Antykwarniа, Antiąuariats Buchhandlung). Пам’ятка архітектури місцевого значення з 1988 р. № 949.

Староєврейська, 18 (кол. Собєського, 19, конскрипційний № 273 m). Фасад, завширшки у чотири вікна, з боку Братів Рогатинців має чотири поверхи й оздоблений ліпними гірляндами. У XVIII ст., кам‘яниця Щепановичовська (власність римо-католицька).

Власник у 1871 р. – Пордес і Бенціон Уріх (Pordes і Uhrich Benzion); власник у 1916 р. – Ґітла Курцер і співвласники (Kurzer Gitla i spółwłaściciele). У 1902 р. тут функціонував магазин чоловічого одягу Р. Бібера (Bilbel R., Ubrania, Herrenldeider-Lager). Пам’ятка архітектури місцевого значення з 1988 р. № 950.

Братів Рогатинців, 21 (конскрипційний № 272 m, інша адреса: Староєврейська, 20). Триповерхова кам’яниця ХІХ ст. з сірим фасадом завширшки у чотири вікна. У XVIII ст., кам‘яниця Дешпотовська (власність римо-католицька). Власник у 1871 р. – Горовіц і співласники (Horowitz i spółwłaściciele); власник у 1916 р. – Яків Кребс і співласники (Krebs Jakób i spółwłaściciele). Пам’ятка архітектури місцевого значення з 1988 р. № 951.

Братів Рогатинців, 29 (конскрипційний № 269 m, інша адреса: Сербська, 12). Чотириповерховий будинок, ґрунтовно перебудований у 1890-х рр. У XVIII ст., кам‘яниця Клопотовська (власність єврейська). Власник у 1871 р. – Давид Накер (Nackel Dawid); власник у 1916 р. – Сара Аґіт і співвлвсники (Agit Sara i spółwłaściciele). У 1902 р. тут мешкали: залізничний інженер Данилович (Daniłowicz), залізничний службовець Леон Тауб (Taub Leon), праціниця

намісництва Мєчислава Венцлевська (Węclewska Mieczysława), працювала крамниця приправа (колоніальних товарів Д. Карла (Karl D., Korzenne handle, Colonialwaren).

Від вул. Сербської до пл. Коліївщини: Братів Рогатинців, 22 (конскрипційний № 286 m). Триповерхова кам’яниця фасадом завширшки у п’ять вікон зберегла стильові особливості першої половини ХІХ ст. У XVIII ст. тут проходив Високий і Низький мур. Власник у 1871 р. – Саламон Бардах (Bardach Salamon); власник у 1916 р. – Аделя Бардах (Bardach Adela). У 1902 р. тут мали майстернi різник Бенціон Кюммель (Kümmel Benzion, rzeźnik), токар К. Н. Радельсгайм (Radelsheim K. N., tokarz). працював магазин готового одягу Баума (Baum J., Ubrania, Herrenldeider-Lager), мешкали: офіцер на пенсії Алоїз Зелховський (Zelichowski Alojzy, emerytowany oficer), фактор Ісаак Ґольдштайн (Goldstein Isaak, faktor), колекціонер медалей і монет Максиміліан Ґольдштайн (Goldstein Maksymilian, Zbieracz starożytności, medale i stare monety). Пам’ятка архітектури місцевого значення з 1988 р. № 952.

Братів Рогатинців, 24 (конскрипційний № 285 m). Типова триповерхова чиншова кам’яниця, споруджена бл. 1890 р., має гарний кований балкон. У XVIII ст. тут проходив Високий і Низький мур. Власник у 1871 р. – Р. Віц і спадкоємці Левковича (Lewkowicza spadkobiercy i Witz R.); власник у 1916 р. – спадкоємці Йосифа Штанда (Standa Józefa spadkobiercy). У 1902 р. тут мешкали: співвласник реальності Озіаш Шерр (Scherr Ozyasz, właściciel realności), лікар-хірург Гіларій Ґабель (Gabel Hilary), службовець страхової компанії Кароль Штанд (Stand Karol), слюсар Зімхе Фюрер (Führer Simche), функціонували ресторан Якова Геллера (Heller Jakób) і крамниця шкіряних виробів Озіаша Зельцера (Selzer Ozyasz).

Братів Рогатинців, 37 (конскрипційний № 265 m, інша адреса: Староєврейська № 34). Триповерхова кам’яниця сер. ХІХ ст з фасадом

завширшки у три вікна. У XVIII ст., кам‘яниця Кумановська (власність єврейська). Власник у 1871 р. – Хаїм Фішер і М. Шюц (Fischer Chaim i Schütz M.); власник у 1916 р. – Яків Рохмез (Rochmes Jakób). У 1902 р. тут мешкали: торговий агент Макс Кесслер (Kessler Maks, ajent handlowy), чолoвічий кравець Натан Лянґвайль (Langweil Nathan, krawiec męski), жіночий кравець Шимон Мюллер (Müller Szymon, krawiec damski).

Братів Рогатинців, 39 (конскрипційний № 365 m, інша адреса: Староєврейська, 36). Триповерхова кам’яниця ХІХ ст. з фасадом завширшки у п’ять вікон. Під час перебудови на поч. ХХ ст. отримала три балкони з сецесійними металевими перилами і оздоблення з керамічних плиток під вікнами третього поверху. У XVIII ст., кам‘яниця Копльовичовська (власність єврейська). Власник у 1871 р. – Маркус Вольф Еллінґер (Ellinger Markus Wolf); власник у 1916 р. – Абрам Крец і співвласники (Kretz Abraham i spółwłaściciele). У 1902 р. тут мешкали: торговий агент Герман Бік (Bick Hermann), акушерка Хає Райнер (Reiner Chaje), фактор Шелл (Schell J.). Пам’ятка архітектури місцевого значення з 1988 р. № 955.

Братів Рогатинців, 41 (конскрипційний № 263 m, інша адреса: Староєврейська, 38). Триповерхова кам’яниця ХІХ ст. з фасадом завширшки у три вікна.

Під час перебудови на поч. ХХ ст. отримала балкон з сецесійними металевими перилами. У XVIII ст., кам‘яниця Ґдальовська (власність єврейська). Власник у 1871 р. – Зімхе Мерер (Mehrer Simche); власник у 1916 р. – Ефроїм Горовіц і співласники (Horowitz Efroim i spółwłaściciele). У 1902 р. тут була майстерня ножів Бахмана (Bachman J, Nożownik, Messershmied). Пам’ятка архітектури місцевого значення з 1988 р. № 956.

Братів Рогатинців, 43 (конскрипційний № 343 m, інша адреса: Староєврейська, 40). Типова триповерхова еклектична чиншова кам’яниця споруджена бл. 1890 р.

У XVIII ст., кам‘яниця Мошка Тарногродського (власність єврейська). Власник у 1871 р. – Мойсей Менкес (Menkes Mojżesz); власник у 1916 р. – Шмає Бірнбаум і співвласники (Birnbaum Schmaje i spółwłaściciele).

Від пл. Коліївщини до вул. Підвальної

Братів Рогатинців, 26 (конскрипційний № 323 m). Триповерхова наріжна кам’яниця з еклектичним оздобленням споруджена бл. 1890 р., має цікаве планування сходової клітки. У XVIII ст. тут проходив Високий і Низький мур. Власник у 1871 р. – Шулім Штофф (Stoff Schulim); власник у 1916 р. – Міхал Штофф (Stoff Michał). У 1902 р. тут мешкали: купцова Амалія Квадратштайн (Quadratstein Amali, kupcowa), годинникар Л. Ляйнванд (Leinwand L), а власник кам’яниці Шулім Штофф мав ще й ресторан.

Братів Рогатинців, 28 (конскрипційний № 282 m, у 1871 р. – № 284 m). Триповерхова кам’яниця поч. ХІХ ст. з широкою брамою, перебудована наприкінці ХІХ ст. У XVIII ст. тут проходив Високий і Низький мур. Власник у 1871 р. – (Penzias Mendel); власник у 1916 р. – (Kleiger Ronia i spółwłaściciele). У 1902 р. тут мешкали: власник нерухомості Яків Горовіц (Horowitz Jakób, właściciel realności), адміністратор ресторану Леон Прухнік (Próchnik Leon), поштовий службовець Абрам Габер (Haber Abraham), судовий службовець Януш Онишкевич (Onyszkiewicz Janusz), старший скарбовий стражник на пенсії Леон Левицький (Lewicki Leon), купці Ансельм Ляуер, Мрєм Лісс, Макс Мюльфельд, Леон Седляк, Мозес Восс (Lauer Anselm, Liss Marjem, Mühlfeld Maks, Sedlak Leon, Woss Moses), ювелірка Роза Шафер (Schafer Rosa). Пам’ятка архітектури місцевого значення з 1988 р. № 953.

Братів Рогатинців, 30 (конскрипційний № 283 m). Триповерхова кам’яниця поч. ХІХ ст., перебудована наприкінці ХІХ ст. У XVIII ст. тут проходив Високий і Низький мур. Власник у 1871 р. – спадкоємці Ґайстленера (Geistlehnera spadkobiercy); власник у 1916 р. – спадкоємці Рудольфа Нойгауза і співласники (Neuhausa Rudolfa spadkobiercy i spółwłaściciele).

У 1902 р. тут мешкали: акторка Яніна Янковська (Jankowska Janina, artystka dramatyczna), поштовий експедитор Ян Ольшанський (Olszański Jan), професор гімназії Александер Фрончкевич (Frączkiewicz Aleksander), швець Станіслав Салетник (Saletnik Stan). Пам’ятка архітектури місцевого значення з 1988. р№ 953.

Братів Рогатинців, 32 (конскрипційний № 341 m). Чотириповерховий будинок, споруджений у 1907-1909 рр. за проектом Володимира Подгородецького. У підвалі кам’яниці відкрили винарню, оздобою якої стала відкопана середньовічна бастея. З 1969 р. у цьому підвалі став функціонувати знаменитий пивний бар «Під вежею», який поступово перетворювався на посполиту кнайпу й стоїть в останні роки зачиненим. У XVIII ст. тут проходив Високий і Низький мур. Власник у 1871 р. – спадкоємці М. Постера (Postlera M. spadkobiercy); власник у 1916 р. – Людмила Дорнбах (Dornbach Ludmiła).

У 1902 р. тут мешкали: власник реальності Саламон Капаралік (Kapralik Salamon), залізничний ревізор на пенсії Кароль Буковський (Bukowski Karol), набірник друкарні (зицар) Мартин Маєвський (Majewski Marcin), мали майстернi ювелір Фердинанд Кендзєрський (Kędzierski Ferdynand), палітурник Клеменс Федуньо (Fedunio Klemens), кравець Йосиф Філінський (Filiński Józef), боднар Андрій Яринич (Jarynicz Jędrzej), кравчиня Марія Матисєвич (Matysiewicz Marya).

Залишки вежі-бастеї є пам’яткою архітектури національного значення з 19879 р. № 1266.

Братів Рогатинців, 45 (конскрипційний № 258 m, інша адреса: пл. Коліївщини, 2). Триповерхова наріжна кам’яниця ХІХ ст. У XVIII ст., кам‘яниці Коркесовська і Іцка Бродського (власність єврейська).

Власник у 1871 р. – Абрам І. Ґерґель і співвласники (Gergel Abraham Iz. i spółwłaściciele); власник у 1916 р. – спадкоємці Ізраеля Пфауа (Pfaua Izraela spadkobiercy). У 1902 р. тут була майстерня військового кравця Германа Фелікса (Feliks Herman, Militarschneider).

Братів Рогатинців, 47 (конскрипційний № 256 m). Чотириповерхова кам’яниця ХІХ ст. з фасадом завширшки у чотири вікна. У XVIII ст., кам‘яниці Пінкасовська і Беровська (власність єврейська). Власник у 1871 р. – Абрам І. Ґерґель і співвласники (Gergel Abraham Iz. i spółwłaściciele); власник у 1916 р. – спадкоємці Ізраеля Пфауа (Pfaua Izraela spadkobiercy). У 1902 р. тут мешкав лікар Ашер Пфау (Pfau Ascher).

Висновки:

Отже можна зробити висновок, що Вулиця Братів Рогатинців є важливою частиною архітектурної спадщини міста Львова. Було проаналізовано історію вулиці Братів Рогатинців та її споруд. Ми дізналися які будинки належать до пам’яток архітектури місцевого значення, хто жив в цих будинках, яким родом діяльності вони займалися.

Історія вулиця Братів Рогатинців,це не просто будинки в яких хтось жив, це історія людей які живучи в Львові утворили історію міста, були частиною чогось великого.

Опис будинків дає нам змогу побачити як жили жителі міста в ХІХ ст., якою діяльністю вони займалися, як проходив їхній робочий день.

Вулиця Братів Рогатинців разом з площою Ринок і іншими паралельними вулицями становить визначний архітектурно – мистецький ансамбль, це жива історія міста, яка є перед нашими очима.

З впевненістю можна сказати, що це одна з найоригінальніших вулиць міста Львова, яка має давню і самобутню історію.

Список використаної літератури:

1) Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові,Львів.-Каменяр,1991.

2) Мельник Б. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова,Львів.-Світ,2001.

3) Мельник І. Львівські вулиці і кам’яниці,Львів,Центр Європи,2008.

Дата добавления: 2015-07-17