|
Визначення соціології як науки. Об’єкт та предмет науки.
Соціологія = лат. societas (суспільство) + гр. logos (вчення)
Соціологія – наука про суспільство, про закони становлення, функціонування, розвиток суспільства в цілому та його елементи, соціальні відносини і соціальні процеси, соціальні спільності та соціальні інститути.
Центральною категорією соціології є «соціальне» (від лат. Socialis – спільний, товариський, суспільний) Соціальне – це сукупність тих чи інших властивостей і особливостей соціальних відносин, які проявляються в конкретних умовах між індивідами і спільностями в процесі суспільної діяльності (взаємодії). Це поняття служить для визначення суті суспільного життя. В широкому розумінні, соціальне означає все те, що належить до суспільства взагалі, на відміну від природного.
Якщо об’єктом соціології (загальновизнано) є суспільство як цілісний організм, то проблема остаточного визначення предмету даної науки існує і по сьогоднішній день. Так різні соціологи предмет соціології трактують по-різному. Наприклад, російський соціолог В.М. Іванов розглядає соціологію, як науку про соціальні відносини. Інший російський соціолог В.А. Ядов ключовою категорією соціології вважає соціальну спільність. В українській літературі переважає думка, що центральною категорією соціології є соціальні структура.
Предмет соціології – закони і закономірності функціонування та розвитку особистості, соціальної групи, спільноти, суспільства в цілому, соціальне життя суспільства.
Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими науками.
Соціологія та філософія: Об’єктами обох наук є суспільство, але різниця між ними полягає в тому, що філософія займається більш узагальненими, глобальними проблемами на теоретичному (споглядальному) рівні (проблеми буття, щастя, сенсу життя тощо); соціологія ж у своїх дослідженнях використовує конкретний емпіричний (фактичний) матеріал.
Соціологія та економіка: Якщо економіка – це дослідження виробництва, розподілу, обміну, споживання матеріальних ресурсів і вивчає лише економічні питання, то соціологія вивчає соціальну поведінку людей в сфері економіки.
Соціологія та психологія: Психологія – це наука, яка вивчає індивідуальну поведінка особистості, внутрішній світ, переживання конкретного індивіда; соціологія – оперує поняттям пересічний громадянин.
Соціологія та політологія: Політологія вивчає, як держава впливає на людину; соціологія – як людина своєю соціальною поведінкою впливає на державу.
1.3. Завдання та функції соціології.
Завдання соціології:
- розробка стратегії та тактики управління державою (тобто дати повну інформацію про всі процеси та явища суспільства органом управління всіх сфер);
- розробка проблем соціальної політики держави;
- соціологічне забезпечення економічних реформ;
- забезпечення органів управління надійним зворотним зв’язком;
- вивчення та вирішення національних конфліктів;
- вивчення страйкового руху.
Функції соціології:
1) теоретико-пізнавальна – соціологія на всіх своїх рівнях в усіх складових компонентах повинна забезпечити приріст нового знання про різні сфери соціального життя, повинна розкривати перспективи соціального розвитку;
2) описово-інформаційна – соціологи проводять систематичний опис і накопичення матеріалу, на основі якого в подальшому робляться практичні висновки, приймаються управлінські рішення, законодавчі акти. Інформація соціологів допомагає проаналізувати соціально-психологічний клімат, навчальних групах конфліктів;
3) соціального планування – соціологи надають результати своїх досліджень для планування розвитку різноманітних сфер суспільного життя завдяки чому соціальний розвиток здійснюється в країнах світу незалежно від соціальних систем, тобто незалежно від ідеології, соціально-економічних процесів;
4) прогностична – вироблення науково-обгрунтованих прогнозів про тенденцію розвитку соціальних процесів і спільнот в майбутньому.
Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 244 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Предотвращение распространения пожара | | | Функції соціології та її роль у розвитку суспільства |