Включення Криму до складу України.

Крим здавна і в економічному, і в культурному відношенні тяжів до України. Під час війни півострів був ареною важких боїв і зазнав значних руйнувань і людських втрат. Незважаючи на це, сталінське керівництво у 1944 р. депортувало з Криму кримських татар, греків, болгар, вірмен, німців та ін. Їх огульно звинуватили у співробітництві з німецько-фашистськими окупантами. Кримська АРСР була ліквідована. У повоєнний період до Кримської області розпочали організовано переселяти населення переважно з центральних районів країни. Але народне господарство півострова так і не було виведене з кризи. За всіма економічними показниками область далеко відставала від повоєнного рівня розвитку. Для тодішнього керівництва РРФСР Крим, відрізаний від основної території Росії Україною, з поруйнованою війною економікою, був важким тягарем, область постійно знаходилась на дотації. В умовах фактично унітарного СРСР, коли незалежність окремих радянських республік була декоративною, а всі питання фактично вирішувалися в Москві, у радянського керівництва визріла думка про адміністративне перепорядкування Кримської області УРСР. При цьому враховували територіальну близькість, тісні господарські і культурні зв’язки і економічну спроможність України дотувати відсталі кримські галузі господарства. Був підібраний відповідний момент - урочисте святкування 300-річчя возз’єднання України з Росією. У ході цього святкування 19 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР за згодою з Президіями Верховних Рад Росії та України прийняла рішення про передання Криму зі складу РРФСР до складу УРСР. При цьому було взяте до уваги таке. По-перше, те, що РРФСР не мала спільного кордону з Кримською областю; по-друге, економічна близькість господарських зв'язків УРСР та Криму; по-третє, нагальна потреба у зрошуванні сільськогосподарських угідь цієї області передбачала єдине управління господарством півострова. Після 1954 р. на території Криму було збудовано нові промислові підприємства, прокладено велику кількість комунікацій, повністю забезпечено півострів водою, газом, електроенергією. Саме після цього Крим став головною всесоюзною здравницею. Внаслідок цього населення Криму швидко зростало, особливо російськомовна частина.

Рішення Президії Верховної Ради СРСР 1954 р. з цього питання повністю відповідало як юридично-правовим нормам, що діяли тоді, так і історичним, географічним та культурним факторам, які об'єднували Україну та Крим протягом довгого часу. І уряд незалежної України виходив і виходить із того, що немає ні юридичних, ні політичних, ні етнічних, ні будь-яких інших причин для ревізії цього рішення. Крим є невід'ємною складовою частиною України. Така позиція повною мірою відповідає вимогам міжнародного права, документам, що регулюють питання територіальної цілісності та кордонів країн Європи.

Дата добавления: 2015-07-17