Світлової сигналізації.

Попередження, своєчасне виявлення та усунення несправностей у системі освітлення i світлової сигналізації - одна з основних умов забезпечення безпеки руху транспорту. Світлові прилади ефективно працюють тоді коли добре організовано їхнє обслуговування під час експлуатації.

Система освітлення i світлової сигналізації справна, коли вci cвiтловi прилади нормально функціонують, забезпечуючи задані світлотехнічні характеристики. Обривання в колах живлення джерел світла внаслідок перегоряння ниток ламп розжарювання або порушення з'єднань у мережі та в комутаційній апаратурі призводить до раптових відмов.

Уci роботи щодо технічного обслуговування системи освітлення i світлової сигналізації поділяють на дві групи: миття, кріплення та регулювання, що виконується на постах та лініях технічного обслуговування, i цехові, тобто пов'язані з перевіркою i ремонтом окремих елементів. Щоденне обслуговування має забезпечити чистий стан ycix світлових приладів. Промивати i протирати i'x потрібно обережно, щоб током, який залишився в протиральному матеріалі, не пошкодити поверхню розсіювачів фар, підфарників та ліхтарів. Забруднений відбивач оптичного елемента фари промивають чистою теплою водою, не розбираючи його. Щоб уникнути появі на відбивачі навіть невеликих подряпин, протирати його після сушіння не потрібно. Kpiм цього, під час щоденного обслуго­вування послідовним вмиканням потрібно з'ясувати, чи справні вci світлові прилади та ixнi щиткові сигналізатори.

Під час ТО-1 виконують операції щоденного обслуговування i, кpiм то­го, перевіряють кріплення фар, передніх та задніх ліхтарів, ycix вимикачів i перемикачів, надійність з'єднань у колах живлення світлових приладів.

ТО-2 передбачае операції ТО-1, перевірку світлорозподілу, вимірювання сили світла фар i, при потреб1, їхнє регулювання. Фари можна перевіряти та регулювати за допомогою вимірювального екрана або спеціальних оптичиих приладів - реглоскопів. У першому випадку, залежно від системи освітлення (американська чи европейська), виконують регулювання далекого чи близького світла. Для европейської системи світлорозподілу на екрані розміром 2,5 х 2,5 м роблять розмггку. Горизонтальна лінія НН лежить на piвнi фокальних точок відбивачів фар на відстані Н, від горизонтальноі площини (рис. 5.16, а). Лінія ББ розташування горизонтальних ділянок, що їx освітлює близьке світло, лежить над лiнiєю НН на відстані Ь_Б від неї. Похилені лінії світлотіньової межі направлені вгору під кутом 15° i виходять iз точок перетину вертикалей Л та П i горизонталі ББ, які відповідають центрам фар. Вертикальна лінія УУ лежить у поздовжній площині симетрії автомобіля.

Рис. 5.16. Схемы розмітки екранів для регулювання фар iз європейською системою світлорозподілу: а, б- дво- i чотирифарна система освітленнявідповідно; 1, 2 -ліва та права фаривідповідно. Повністю заправлений i споряджений транспортний зaci6 iз нормальним тиском повітря в шинах розміщують на рівному горизонтальному майданчику. Світловий потік двофарної системи освтлення з європейським

світлорозподілом регулюють гвинтами за близьким світлом фар так, щоб межі освітленоі та не освітленої зон збивалися з горизонтальними i похилими дшянками лініями розмтки на екрані.

Екран для регулювання чотирифарних европейських систем освтлення має додаткову лінію АА, проведену під горизонталлю НН на відстані Ьд. Вертикалі ЛБ, ПБ, ЛД i ПД лежать у вертикальних площинах, які проходять через центри зовнішних та внутрішних фар. Світловий потік зовнішніх фар близького світла регулюють так само, як i у двофарній системі після цього закривають зовнішні фари i послідовно по одній -- внутрішні. Вмикають далеке світло i регулювальними гвинтами оптичні

елементи ставлять у положения, в якому центри світлових плям внутрішніix фар далекого світла збігаються з точками перетину вертикальних. О Рис. 5.17. А - кордон світла; 0 - вісь автомобіля; Х = 130 мм для седана, універсалу i X = 110 мм для XR3 автофургона; В - центр світлового потоку; С - зона освітлення ближнім світлом; D - міжосъова відстань фар; Н - высота установки фар;

Пляма світла 9 висвітлюється на нерухомій шкалі 10. Порівнюючи розташування плями та її форму з еталоном, доходять висновку про правильність установлення фари. На екрані 5 також установлюють фотоелемент люксметра, що дає змогу оцінювати силу світла, яке випромінює фара.

Переривачі струму покажчиків поворотів перевіряють i регулюють в електроцехах АТП. Робота переривача струму РС57 i РС57В порушується зазвичай внаслідок змін натягу струни 7 (див. рис. 5.14), яка змінює частоту «миготіння» ламп. Коли натяг великий, лампи не горять, i навпаки, коли він послаблений, вони горять iз постійним розжарениям. Струна 7 чи резистор 8, як правило, перегоряють від великого натягу, завищеної напруги генератора i тривалої роботи переривача. Цi несправностіi призводять до припинення переривання струму.

Коли струна 7 обривається, контакти переривача залишаються в замкненому стані, а тому під час його увімкнення лампа покажчика по­вороту горить зі сталим розжаренням. Порушення регулювання момента замикання контактів у реле РС57 спричиняє неузгоджену роботу сигнальних та контрольних ламп.

Електромагнітний переривач струму покажчика повороту регулюють із зарядженою акумуляторною батареею, вмикаючи його за схемою.

Дата добавления: 2015-07-16