Розмір державного дефіциту (як частка ВВП і відносно бюджетних видатків), структура джерел його фінансування

Бюджетний дефіцит — перевищення видаткової частини державного бюджету над дохідною. Є однією з основних причин інфляції, спричиняється економічною нестабільністю, скороченням надходжень до бюджету, зростанням видатків з бюджету. Покриття бюджетного дефіциту може здійснюватися шляхом отримання державних позик та емісією грошей (в Україні згідно зі ст. 15 п.2 Бюджетного кодексу України «Джерелом фінансування бюджету не можуть бути емісійні кошти Національного банку України»).

Дефіцит бюджету — це сума, на яку рівень видатків бюджету перевищує рівень надходжень.

Основним інструментом державної фінансової політики є бюджетний дефіцит, який суттєво впливає на соціально-економічний стан країни. Зростання бюджетного дефіциту спричиняє в країні посилення інфляційних процесів, кризу у сфері державних фінансів, грошової системи, зростання диференціації в доходах і, як наслідок, погіршення соціально-економічного стану в суспільстві. Саме тому дослідження проблем виникнення та подолання бюджетного дефіциту є особливо актуальним на сучасному етапі.

Наявність бюджетного дефіциту пояснюється багатьма причинами. Експерти серед головних причин виділяють низьку ефективність економіки і зовнішньо – економічних зв’язків, національну структуру видатків, високу питому вагу держави в секторі економіки. В Україні частка держави в структурі ВВП оцінюється в 35%. Це високий показник, який може бути лише в умовах розвинутої ринкової економіки. Заплановані податки збираються недостатньо повно. Не оптимальна структура неподаткових надходжень.

Існують глибинні, загальні проблеми бюджетного дефіциту, що властиві будь-якій державі, в якій видатки бюджету перевищують доходи, і конкретні, особливі причини, що мають місце в окремій країні. Глибинними причинами бюджетного дефіциту в Україні є спад виробництва, зниження ефективності функціонування галузей економіки і підприємств, не виважена соціально- економічна політика в державі.

Рис. Дефіцит та джерела фінансування Державного бюджету України в період 2009-2013 року, млн. грн.

Рис. Валовий внутрішній продукт України в період 2009-2013 року, млн. грн.

Державний дефіцит, млн. грн.	35517,2	64265,5	23557,6	53445,2	64706,7
Валовий внутрішній продукт, млн. грн.
Частка державного дефіциту у ВВП	0,039	0,059	0,178	0,038	0,044
Частка державного дефіциту у ВВП, %	3,888695	5,936388	17,83599	3,793429	4,447407

Табл. Частка державного дефіциту у валовому внутрішньому продукті України у період з 2009-2013 року

Рис. Видатки Бюджету України в період 2009-2013 року, млн. грн.

Державний дефіцит, млн. грн.	35517,2	64265,5	23557,6	53445,2	64706,7
Видатки, млн. грн.	307399,4	377842,8	416853,6	492454,7	505843,8
Частка державного дефіциту у видатках	0,116	0,170	0,057	0,109	0,128
Частка державного дефіциту у видатках, %	11,55409	17,00853	5,651289	10,85282	12,79183

Табл. Частка державного дефіциту у видатках України у період з 2009-2013 року

У 2009 році внутрішнє фінансування було виконано з профіцитом, нажаль така ситуація продовжувалась не довго. Профіцит бюджету виявився в процесі виконання бюджету, але його наявність не може бути оцінена однозначно позитивно. Профіцит бюджету, що виникає в результаті більш економного і

ефективного використання бюджетних коштів при 100%-му фінансуванні передбачених по бюджету витрат, - явище позитивне. Проте, якщо більш високі доходи бюджету були отримані лише в результаті вигідно сформованої економічної кон'юнктури, були наслідком економії, буму або недофінансування витрат тощо, то позитивно оцінювати профіцит бюджету немає підстав.

Дефіцит державного бюджету 2010 року склав 64,3 млрд. грн., що перевищує граничний розмір, установлений законом про Державний бюджет України на 2010 рік, на 18,8 %. Граничний розмір дефіциту був встановлений у

сумі 53 млрд. грн. Таке перевищення пояснюється, в основному, випуском ОВДП на суму 16,4 млрд. грн. для відшкодування податку на додану вартість понад обсяги, встановлені законом про державний бюджет. Право на таке відшкодування надано статтею 25 Закону про державний бюджет на 2010 рік. Частка державного дефіциту у валовому внутрішньому продукті склала 3,8 %. Цей показник можна вважати не великим, зважаючи на попередні роки.

Незважаючи на те, що Україна не тільки не пішла шляхом зменшення соціальних стандартів, як деякі країни Європи, але й забезпечила їх збільшення, виходячи із реальних можливостей економіки та бюджету, дефіцит державного бюджету за підсумками 2011 року був одним з найнижчих порівняно з іншими країнами світу. Майже половину дефіциту бюджету у 2011 році було профінансовано за рахунок не боргових джерел. Так, від приватизації державного майна у 2011 році до загального фонду Державного бюджету України надійшло 11,5 млрд. грн., що на 14,8 % перевищує показник, затверджений Верховною Радою України. Порівняно з 2010 роком надходження від приватизації зросли в 10,5 рази, або на 10,4 млрд. грн., порівняно з 2009 роком – в 14 разів, або на 10,7 млрд. грн.

Дефіцит державного бюджету України в 2013 році становив 64,708 мільярда гривень, що на 21,2% більше, ніж у 2012 році.

Зведений бюджет за січень-грудень 2013 року виконаний з дефіцитом в сумі 63,591 млрд. гривень. Дефіцит держбюджету за цей період становив 64,707 млрд. гривень.

Загальні доходи від внутрішніх джерел фінансування, млн. грн.	46485,7	68038,4	53403,7	66832,4	94279,7
Облігації внутрішньої державної позики, млн. грн.	11473,8	16442,7
Доходи від приватизації державного майна, млн. грн.	777,6	659,9	11480,3	6763,5

Табл. Внутрішні джерела фінансування державного дефіциту України у період з 2009-2013 року

Згідно з повідомленням, минулого року на погашення основної суми боргу з держбюджету направлено 79,837 млрд. гривень, у тому числі за внутрішнім боргом 41,871 млрд. гривень, зовнішньому - 37,966 млрд. гривень.

Державні запозичення для фінансування держбюджету в 2013 році були здійснені в обсязі 145,937 млрд. гривень: на внутрішньому ринку - 94,28 млрд. гривень, із зовнішніх джерел - 51,658 млрд. гривень.

Крім того, було здійснено випуски облігацій внутрішньої державної позики з метою збільшення статутних капіталів НАК "Нафтогаз України" на суму 8 млрд. гривень, Державного ощадного банку - на 1,4 млрд. гривень, ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" - на суму 300 млн. гривень і на формування статутного капіталу ПАТ "Аграрний фонд" - на 5 млрд. гривень.

За даними Мінфіну, від приватизації державного майна в минулому році до держбюджету надійшло 1,48 млрд. гривень.

У повідомленні також вказується, що в 2013 році доходи держбюджету становили 339,180 млрд. гривень - на 2% нижче, ніж у 2012 році.

Загальні доходи від зовнішніх джерел фінансування, млн. грн.	41624,3	41424,5	27250,9	42860,8	51657,6
Фінансування спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів розвитку, млн. грн.	-	-	-	4094,7	3699,6
Структура внутрішніх джерел фінансування в розмірі державного дефіциту	1,31	1,06	2,67	1,25	1,46
Структура зовнішніх джерел фінансування в розмірі державного дефіциту	1,17	0,64	1,16	0,802	0,798

Табл. Зовнішні джерела фінансування державного дефіциту України та загальна структура фінансування у період з 2009-2013 року

До загального фонду держбюджету за цей період надійшло 291,573 млрд. гривень, що на 0,7% більше, ніж роком раніше.

За даними Мінфіну, за рахунок повернення кредитів до держбюджету в 2013 році надійшло 5,523 млрд. гривень, надано кредитів з держбюджету в сумі 6,007 млрд. гривень.

Зведення державного бюджету з дефіцитом пояснюється багатьма причинами. З одного боку, дефіцит може обумовлюватися наслідками економічного розвитку країни. Основою такого стану є низька ефективність економіки і зовнішньоекономічних зв'язків, нераціональна структура видатків, висока частка держави в економіці, використання малоефективного бюджетного механізму та ін. З іншого боку, бюджет може формуватися з дефіцитом з метою залучення додаткових ресурсів для вирішення проблем економічного та соціального розвитку.

Так, в Україні частка держави у структурі ВВП (з урахуванням державних позабюджетних цільових фондів) досягає близько 50%. Це досить високий показник порівняно із зарубіжними країнами. Значними є фізична і моральна зношеності основних фондів. В останні роки характерним є негативне сальдо платіжного балансу. Високою є частка тіньового сектору економіки. Відсутнє виважене (раціональне) розмежування бюджетів різних рівнів за доходами і видатками. Помітний вплив на дефіцитність бюджету мали спад в економіці й активна соціальна політика, що проводилася останнім часом.

Дефіцит бюджету може бути запланованим (визначеним у процесі формування бюджету) і таким, що виявився під час його виконання. Треба розрізняти також загальний дефіцит бюджету (тобто бюджету в цілому) і окремих його частин (загального і спеціального фондів). Важливим є поділ дефіциту на поточний, що є на поточний момент виконання бюджету, і кінцевий, що виявився за підсумками звітного періоду. Розглядається також дефіцит зведеного бюджету та дефіцит державного і місцевих бюджетів.

Фінансування бюджетного дефіциту можливе за умови залучення таких джерел, як:

– позики;

– збільшення доходів бюджету за рахунок підвищення податкового навантаження, збільшення неподаткових надходжень та трансфертів;

– надходження від приватизації;

– використання резервів;

– інших джерел.

Складові джерел фінансування бюджету

Рис. Складові джерел фінансування бюджетного дефіциту

Рис. Відношення державного та гарантованого державного боргу України до ВВП в період 2009-2013 року, млн. грн.

Аналізуючи роки передуючі нашому первинному аналізу, робимо висновки, що починаючи з 1999 року, коли було досягнуто стелі боргу - виваженою економічною політикою державний борг щороку ставав дедалі меншим. Що є прикладом вірної і ефективної економічної політики. Проте починаючи с 2007 року відбувся розворот тенденції і державний борг знову почав зростати. Тенденцію чого ми спостерігаємо і нині.

Держбюджет України включає загальний фонд, куди направляються податки та збори і з якого фінансуються основні витрати, і спеціальний фонд, кошти якого мають цільове призначення.

При цьому дефіцит держбюджету розраховується як різниця сум його доходів і повернутих у бюджет кредитів, а також витрат і виданих з держбюджету кредитів.

Висновки. Таким чином, дефіцит бюджету є важливим інструментом державної фінансово кредитної політики, засобом впливу на економічне становище в цілому в країні. Високий рівень дефіциту бюджету значно впливає на стан економіки країни.

Зміст фінансування дефіциту бюджету зводиться до мобілізації ресурсів з метою забезпечення видатків, не перекритих доходами, шляхом застосування особливих форм і методів. Бюджет зводиться з дефіцитом для забезпечення фінансування додаткових видатків, надання кредитів і погашення державного боргу.

На сучасному етапі уряд повинен постійно контролювати розмір бюджетного дефіциту, інакше він здійснюватиме дестабілізуючий вплив на соціально-економічний розвиток країни. Необхідно приділяти більше уваги збільшенню доходів держави шляхом подолання безробіття, поліпшення податкової системи, удосконалення приватизації державного житла, поліпшення фінансового стану суб'єктів господарювання та ін. З метою максимально ефективного управління дефіцитом державного бюджету необхідно застосовувати систему економічних заходів. Дефіцитне фінансування для України вкрай важливе і необхідне. Його слід не скорочувати, а переорієнтувати на вирішення основної проблеми нашої економіки — пожвавлення інвестиційної діяльності.

http://www.epravda.com.ua/news/2014/01/28/416903/

http://interfax.com.ua/

Основні проблеми подолання бюджетного дефіциту в Україні - Нечаюк І.Б. (2012)

http://www.minfin.gov.ua/

Урядовий кур’єр.- 2012. – 29лют. – С. 4-5.

Дата добавления: 2015-07-15