Комплексна оцінка стану здоров'я дітей

Лекція

Тема: ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ДИТИНИ

План

1. Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму.

2.Критерії та групи здоров'я.

3. Фізичний розвиток дітей.

У розвитку дитячого організму виділяють такі вікові періоди:

1. Період новонародженості — 1—10 днів.

2. Грудний вік— 10 днів— 1 рік.

3. Раннє дитинство— 1—3 роки.

4. Перше дитинство — 4—7 років.

5. Друге дитинство: хлопчики— 8—12 років, дівчатка — 8—11 років.

6. Підлітковий вік: хлопчики— 13—16 років, дівчатка — 12—15 років.

7. Юнацький вік: юнаки—17—21 рік, дівчата— 16—20 років. З погляду гігієни дітей та підлітків доцільним вважа­ється поділ на періоди з врахуванням анатомо-фізіоло-гічних особливостей організму, умов життя, виховання та навчання:

1. Переддошкільний вік — до 3 років.

2. Дошкільний вік—3—7 (6) років.

3. Шкільний вік:

молодший —7 (6) — 10 років,

середній— 11—14 років,

старший— 15—18 років.

У період новонародженості (перші 1—3 дні від наро­дження) дитина має пристосовуватися до зовсім нових іпостійно мінливих умов навколишнього середовища. Так, через неудосконаленість системи терморегуляції ор­ганізму дитини температура її тіла легко змінюється із зміною температури навколишнього повітря, що може призвести до перегрівання або переохолодження. Знач­ний розпад еритроцитів і тимчасова недостатність печін­ки можуть зумовити жовтий колір шкіри. Можлива та­кож гіперемія шкіри. Всі ці порушення до кінця 1-го — початку 2-го тижня зникають.

Захворювання новонароджених можуть бути пов'яза­ні з внутрішньоутробним розвитком або з родовими трав­мами. Якщо маса тіла дитини вирівнялася, пупочна ран­ка загоїлася, зникло жовтушне забарвлення шкіри, то період новонародженості можна вважати закінченим. Правильний розвиток у цей період забезпечує материн­ське молоко, яке для дитини є єдиною їжею.

Грудний період починається після періоду новонаро­дженості. Гігієнічні заходи у цей час слід спрямувати на створення оптимальних умов для росту і розвитку дити­ни. Маса тіла дитини протягом першого року життя збільшується на 200 %, а довжина тіла — на 50 %, тобто щомісяця маса тіла збільшується на 600 г, а ріст — на 2—3 см. Травний канал у дітей в цьому віці розвинутий недостатньо, тому незначне порушення режиму харчу­вання, зміна якості їжі і дефіцит її можуть спричинити гостре порушення травлення, розвиток авітамінозу. Ма­теринське молоко у перші 4—5 міс життя дитини також залишається основною їжею, а пізніше слід забезпечити догодовування.

У дітей в цей період життя слабко виражена захисна реакція на проникнення хвороботворних мікроорганізмів крізь шкіру, наприклад стафілококової інфекції, інвазійні властивості якої останнім часом посилились. Якщо за дитиною погано доглядають, то стафілококова інфекція може набути генералізованого характеру, що в тяжких випадках закінчується сепсисом.

Інфекційні захворювання в грудних дітей перших місяців життя спостерігаються рідко. Це зумовлено на­явністю імунітету, який дитина придбала ще в період її внутрішньоутробного життя, а також одержала з моло­ком матері.

Грудні діти не можуть довгий час не спати. Підвище­на активність центральної нервової системи їх швидко змінюється гальмуванням, яке викликає сон. На 1-му ро­ці життя у дитини починає формуватися мова. До кінця першого року здорова дитина добре розуміє мову дорос­лих і сама вимовляє 5—10 простих слів.

У грудних дітей енергійно розвиваються м'язи торсу і нижніх кінцівок. До кінця 1-го року здорова дитина добре сидить, може стояти на ніжках, вчиться ходити, але рухи її недостатньо координовані.

ҐІереддошкільний, або ясельний, період характеризу­ється дещо сповільненим темпом росту і розвитку дити­ни. Наявність зубів, збільшення кількості травних соків і підвищення їх концентрації є підставою для переводу дитини з грудного вигодовування на загальний стіл.

На 2-му році життя в дитини інтенсивно формуються органи опору і руху, поліпшується координація рухів, ді­ти починають самостійно ходити, бігати. Це, в свою чер­гу, надає їм можливість спілкування не тільки із здоро­вими, а й з хворими дітьми. Однак пасивний імунітет, що його дитина набула від матері, з віком стає слабким, то­му з'являється загроза виникнення у неї інфекційних за­хворювань (кір, коклюш, дизентерія та ін.). При цьому гострі і хронічні порушення травлення у дітей цього ві­ку спостерігаються рідко порівняно з дітьми 1-го року життя.

Дошкільний період відрізняється сповільненим тем­пом росту дитини. У цей період продовжують розвивати­ся м'язова тканина та інерваційний апарат м'язів, зав­дяки чому діти можуть виконувати різноманітні фізичні вправи, що потребують доброї координації рухів.

Ускладнюється діяльність другої сигнальної системи, значно збагачується запас слів, що їх використовує ди­тина. Окремі фрази і слова дитина засвоює шляхом на­слідування, тому розвиток правильної мови значною мі­рою залежить від того, наскільки правильною є мова оточуючих дитину людей. Недостатня увага дорослих, гострі і хронічні захворювання можуть зумовити сповіль­нений розвиток мови у дитини.

У дітей дошкільного віку відмічається сталість фер­ментативних процесів, у зв'язку з чим захворювання травного каналу виникають у них дуже рідко, в той же час так звані дитячі інфекції спостерігаються значно ча­стіше. Особливо інтенсивно розвивається у дошкільників зір, а за несприятливих умов може розвинутися міопія.

Шкільний період характеризується дальшим розвит­ком усіх органів і систем у дітей і підлітків. Зокрема, молочні зуби змінюються постійними, кісткова частина хребта зростає енергійніше, ніж хрящова, відбувається посилений розвиток м'язової тканини. Підсилення інте­лектуального розвитку дітей зумовлює більшу самостій­ність їх, що дозволяє з 6—7 років розпочинати обов'яз­кове навчання в школі.

До 12—14 років відбувається статеве дозрівання під­літків, про що свідчить поява вторинних статевих ознак: ріст волосся у пахвах і на лобку, розвиток грудних залоз у дівчаток, зміна голосу у хлопчиків тощо.

Інфекційні захворювання у цей період зустрічаються рідко, частіше спостерігаються ревматизм, порушення функцій залоз внутрішньої секреції, а також психоневрози.

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА СТАНУ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ

Динаміка стану здоров'я дитячого населення є не тільки критерієм ефективності його медичного обслуго­вування, а й засадою для проведення профілактичних заходів.

Статут ВООЗ визначає здоров'я як «стан повного фі­зичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних дефектів». Для оцінки здоров'я організму, що росте, важлива також і фізіологічна зрілість (соматична та психічна), яка про­являється в резистентності або адаптації до мінливих умов навколишнього середовища. Крім того, стан здо­ров'я дітей є основою для розроблювання статево-віко­вих нормативів навчальної, трудової та спортивної ді­яльності.

В процесі росту та розвитку організм дитини багато­разово стикається з якісними та кількісними змінами навколишнього середовища. Але найчастіше на нього діє комп-лекс чинників — фізичних, хімічних, біологічних, соціально-побутових. Володіючи спадково закріпленими співвідношеннями захисних пристосувань, організм дитини за відносно незначних негативних впливів цих зовніш­ніх чинників легко справляється з ними.

Дослідження показують, що діти дуже чутливі впливу як негативних, так і позитивних факторів зовніш­нього середовища. Процес росту дитини характеризуєть­ся розвитком та формуванням органів і систем з їх якіс­ною перебудовою, розвитком і вдосконалюванням меха­нізмів активізації функцій та формуванням системної взаємодії організму з навколишнім середовищем.

Комплексна оцінка стану здоров'я дитини може бути інтегральним критеріальним показником впливу на її організм як позитивних, так і негативних чинників. Най­важливішими критеріями оцінки стану здоров'я дітей є такі:

1. Наявність чи відсутність у момент обстеження хро­нічних захворювань.

2. Рівень функціонального стану основних систем організму.

3. Ступінь опірності організму несприятливим впли­вам.

4. Рівень досягнутого фізичного розвитку та ступінь його гармонійності.

Оцінювати стан здоров'я кожної дитини або підлітка з віднесенням до однієї з груп здоров'я треба з обов'яз­ковим врахуванням всіх критеріїв.

Таке групування дозволяє проводити порівняльну оцінку стану здоров'я різних контингентів (як на момент обстеження, так і при динамічному контролі) для пере­вірки ефективності проведених профілактичних та ліку­вальних заходів.

Відповідно до запропонованої схеми, дітей та підліт­ків, залежно від стану їхнього здоров'я, поділяють на такі групи:

1. Здорові діти або підлітки з нормальним фізичним і психічним розвитком, які не мають виродливості, калі­цтва та функціональних відхилень. Поодинокі каріозні зуби, гіпертрофія мигдаликів І ступеня, щитовидної за­лози II ступеня без порушення функції, позитивна реак­ція Пірке без ознак туберкульозної інтоксикації не є пе­решкодою для віднесення дітей до 1-ї групи.

2. Здорові діти, які мають функціональні та деякі морфологічні відхилення, а також знижену опірність до гострих та хронічних захворювань. До цієї групи нале­жать реконвалесценти, особливо ті, які перенесли інфекційні захворювання, діти із загальною затримкою фізич­ного розвитку без ендокринної патології, а також діти, які часто (4 рази на рік і більше) хворіють. До 2-ї гру­пи здоров'я відносять також дітей із зниженим вмістом гемоглобіну в крові, гіпер- та гіпотензивною реакцією, вегетативною лабільністю, невротичною або астенічною реакцією, алергічною реакцією, порушенням менструаль­ного циклу, помірними дискінезіями кишок та жовчного міхура, гельмінтозами без інтоксикації, гіпертрофією мигдаликів II ступеня, аденоїдами II ступеня, викрив­ленням носової перегородки, сколіотичною поставою та плоскостопістю.

3. Діти з хронічними захворюваннями в стадії ком­пенсації (із збереженими функціональними можливостя­ми організму).

4. Діти з хронічними захворюваннями в стадії субкомпенсації (із зниженими функціональними можливос­тями організму).

5. Діти з хронічними захворюваннями в стадії деком­пенсації (із значним зниженням функціональних мож­ливостей організму). Як правило, діти даної групи не відвідують дитячі заклади загального профілю і не охоп­лені масовими оглядами.

За результатами досліджень кафедри гігієни дітей та підлітків Українського державного медичного універси­тету, здійснено розподіл на групи здоров'я учнів шкіл: 1-ша група—10—18% обстежених; 2-га — 38—53%, 3-тя — ЗО—35%; 4-та група — 0,1—1,5% обстежених.

Чисельність абсолютно здорових учнів з віком посту­пово зменшується (до 14 років майже вдвоє) за рахунок збільшення головним чином осіб з компенсованими хро­нічними захворюваннями (3-тя група).

Дата добавления: 2015-07-15